33/129-09
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2009 року Справа № 33/129-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Прудніков В.В., Лисенко О.М.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача – Жигулін П.П. представник, довіреність № 7 від 10.08.09; Стольберг Р.Ф. представник, довіреність № б/н від 20.02.09;
від відповідача – Шевчук А.О. представник, довіреність № б/н від 10.08.09.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Міленіум –Трейд”, м. Кривий ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року у справі № 33/129-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімекс плюс”, м. Маріуполь
до Приватного підприємства “Міленіум –Трейд”, м. Кривий ріг
про стягнення 339 657,42 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року (суддя Рудовська І.А.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімекс плюс” до Приватного підприємства “Міленіум –Трейд” про стягнення 339 657,42 грн. задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 214 940,00 грн. –основного боргу, 107 841, 30 грн. –інфляційних, 16 876,12 грн. –3% річних, 4 431,04 грн. –витрат на оплату послуг адвоката, 3 397,00 грн. –державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та на предмет невідповідності вказаного рішення нормам матеріального та процесуального права. В порушення судом норм процесуального права зазначає, що в судовому засіданні згоди на оголошення вступної та резолютивної частини рішення від 15 квітня 2009 року представник відповідача не давав, оскільки не був присутнім в судовому засіданні. Також, вказує що рішення суду на його адресу було направлене з порушенням строків зазначених у ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник стверджує, що в порушення умов договору від 15 серпня 2009 року № 28 позивач здійснив постачання товару без отримання від відповідача обов'язкових заявочних листів, також, позивачем було поставлено товар без отримання від відповідача попередньої оплати, що є обов'язковою умовою договору, у зв'язку з чим товар було поставлено достроково, але договором встановлено, що дострокові поставки дозволені тільки за згодою сторін. Відповідач своєї згоди не надавав.
Скаржник оспорює висновки суду і просить скасувати рішення, вимоги апеляційної скарги задовольнити повністю.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
15 серпня 2009 року між Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімекс плюс” (постачальник) та Приватного підприємства “Міленіум –Трейд” (покупець) укладено договір № 28 постачання бензолу сирого.
Згідно розділу 3 договору постачальник здійснює поставку товару покупцю залізничними цистернами в строки і по графіку, обумовлених в заявлених листах покупця. Поставка товару здійснюється на адресу вантажоотримувача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехоіл”.
Відповідно до розділу 5 договору, умови сплати –100% попередня оплата.
Згідно додатку №5 до договору (а.с.17) у вересні 2006 року позивач повинен поставити відповідачу бензол сирий марки БС ТУ У 24.1-00190433-003-2003 по ціні 2820 грн. на загальну суму 479 400 грн. у вересні 2006 року.
Вказаним додатком передбачена кількість, ціна, загальна сума поставки, строк поставки товару.
Відтак, оскільки в додатку № 5 обумовлені і узгоджені сторонами умови поставки бензолу в вересні 2006 року, то судова колегія вважає, що подання замовлення на поставку товару в вересні 2006 року не є обов'язковим.
По квитанціям про приймання вантажу № 46262915 від 06 вересня 2006 року (а.с.20), № 46263759 від 10 вересня 2006 року (а.с.21) позивач відвантажив відповідачу 57.600 тн та 58.200 тн бензолу відповідно.
Відповідач не заперечує факту отримання вантажу по вказаним квитанціям.
Крім того, отримання вантажу відповідачем підтверджується видатковими накладними № РН-0000120 від 12 вересня 2006 року, РН-0000119 від 11 вересня 2006 року, довіреністю на отримання товару ЯМБ № 600157 від 21 вересня 2006 року (а.с.22).
Загальна сума поставленого товару становить 412 554 грн.
Відповідачем сплачено 197 614 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.23-26). Оплата здійснена на підставі рахунків СФ-0000119 від 11 вересня 2006 року, СФ-0000120 від 12 вересня 2006 року, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи.
В зазначених рахунках мається посилання на договір № 28 від 15 серпня 2006 року, залізничну накладну № 46263759 та № вагону 50260041.
З врахуванням часткової сплати заборгованості відповідача за поставлений по видатковим накладним №№ РН-0000120, РН-0000119 становить 214 940 грн.
Згідно актів звіряння розрахунків станом на 01 грудня 2007 року, 22 жовтня 2007 року, 01 січня 2009 року (а.с.27-29) відповідач підтвердив наявність у нього боргу в розмірі 214 940 грн.
Згідно ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших умовах, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю–продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Товар відповідачем отримано, частково сплачений, але зобов'язання по повній оплаті товару, як це встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України не виконано.
Розділом 5 договору встановлена попередня оплата товару і посилаючись на це скаржник стверджує, що позивач сам порушив умови договору спочатку поставивши товар замість пред'явлення рахунку на оплату товару, підготовленого до відгрузки.
Як зазначено вище відповідач не заперечує факту отримання товару, від прийняття товару згідно ст. 690 Цивільного кодексу України не відмовився, на відповідальне зберігання його не прийняв.
Отже відповідач зобов'язаний оплатити поставлений товар.
Твердження скаржника, що часткова оплата товару в розмірі 197 614 грн. здійснена за іншу партію товару не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в рахунках –фактурах № СФ-0000119 та № СФ-0000120 мається посилання на залізничні квитанції та номера вагонів.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані інфляційні втрати, що становлять 107 841,30 грн., 3% річних в сумі 16876,12 грн.
Розрахунок інфляційних втрат, 3% річних відповідає фактичним обставинам справи, відповідачем не ос порений.
Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат відносяться також витрати на оплату послуг адвокатів.
Позивачем заявлено до стягнення витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 4 431,04 грн.
Здійснення вказаних витрат підтверджується договором про надання правової допомоги від 11 лютого 2009 року (а.с.35), платіжним дорученням № 343 від 11 лютого 2009 року про оплату 4 431,04 грн. Стольбергу Р.Ф. за надання адвокатських послуг, копією свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю (а.с.37-38).
За таких обставин сума витрат на оплату послуг адвоката підлягає відшкодуванню.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2009 року у справі № 33/129-09 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Міленіум –Трейд”, м. Кривий ріг залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В.Джихур
Суддя В.В. Прудніков
Суддя О.М.Лисенко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2009 |
Оприлюднено | 22.08.2009 |
Номер документу | 4401035 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні