Рішення

від 12.08.2009 по справі 11/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.09                                                                                 Справа № 11/183

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецмегасервіс”,                   м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта Капітал”, м. Луганськ

про стягнення 206 555 грн. 58 коп.

суддя  Москаленко М.О.    

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Шурхно А. А., дов. б/н, від 04.06.09.;

від відповідача – Зінов'єв О.А., довіреність № 1 від 20.01.2009. 

 в с т а н о в и в:  

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 20.05.2009 в сумі                 105385 грн. 50 коп. та пені у розмірі 101170 грн. 08 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом поставки на адресу відповідача згідно з умовами укладеного сторонами договору від 20.05.2009 та відповідно до видаткової накладної № РН-21.05.03 від 21.05.2009 товару на загальну суму                105385 грн. 50 коп.  У зв'язку з несплатою відповідачем грошових коштів за поставлений товар позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 105385 грн. 50 коп. заборгованості, а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі  101170 грн. 08 коп.

Відзивом № 54 від 06.08.2009  на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на  те, що поставка за зазначеною у позові накладною була позадоговірною, зазначаючи про необґрунтованість розрахунку суми пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також з інших підстав.

Письмовою заявою від 12.08.2009 позивач зменшив позовні вимоги у частині стягнення заборгованості та заявив до стягнення з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 94405 грн. 50 коп., а також пеню за прострочення оплати у розмірі 93509 грн. 28 коп.

Вказана заява позивача відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається господарським судом до розгляду.   

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи  представників сторін, суд встановив таке.

20.05.2009 між сторонами у даній справі був укладений договір (а.с. 10-11), у відповідності  з  умовами пункту 1.1 якого позивач у справі (Продавець) зобов'язався передати, а відповідач (Покупець) –прийняти та оплатити нафтопродукти (товар).

Відповідно до умов пункту 2.2 договору сторони узгодили умови оплати товару –100% передплата на рахунок Продавця.

За порушення строків оплати товару пунктом 3.3 договору сторони встановили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

За видатковою накладною № РН-21.05-03 від 21.05.2009 та довіреністю серії ЯМБ № 742830 від 20.05.2009  відповідач отримав товар –бензин, на загальну суму 105385 грн. 50 коп.

Передплату у розмірі 100% вартості товару відповідачем позивачеві перераховано не було.

Факт поставки позивачем відповідачеві обумовленого договором товару за  вказаною вище накладною підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та сторонами у справі не заперечується.

Інших, крім як за зазначеною вище накладною, поставок товару на адресу відповідача позивачем не здійснювалося.

10.06.2009 позивачем у зв'язку з несплатою поставленого товару на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою оплатити поставлений у відповідності з умовами договору товар.

Вказану претензію відповідачем було отримано, що останнім не заперечується.

Поставлений товар відповідачем був оплачений частково, а саме у сумі                 7980 грн. 00 коп. (платіжними дорученнями № 72 від 16.06.2009 на суму 3980 грн.                00 коп. та № 70 від 12.06.2009 на суму 4000 грн. 00 коп.).

Платіжним дорученням № 89 від 20.07.209 на суму 1000 грн. 00 коп. та платіжним дорученням № 87 від 17.07.2009 на суму 2000 грн. 00 коп. відповідачем було сплачено ще 3000 грн. 00 коп. в рахунок оплати поставленого товару.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві нафтопродуктів –бензину, на суму 105385 грн. 50 коп.

Умовами укладеного сторонами у  справі договору передбачена 100% передплата товару, що мав поставлятися позивачем.

Товар за вказаною вище накладною позивачем був поставлений відповідачеві без здійснення останнім 100% передплати., тому строк  оплати  фактично поставленого без передплати товару сторонами договору узгоджений не був.

За таких обставин при визначення  строку оплати товару слід керуватися приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати  його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.  

Вимоги про сплату суми заборгованості за поставлений товар позивачем відповідачеві було пред'явлено 10.06.2009, частково сплачувати заборгованість відповідач розпочав 16.06.2009, чим фактично визнав її наявність.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України  одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами  п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного  вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості  за поставлений товар у розмірі 94405 грн. 50 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача стосовно того, що поставка за накладною № РН-21.05-03 від 21.05.2009 є позадоговірною поставкою, спростовуються матеріалами справи, її фактичними обставинами та судом до уваги не приймаються, оскільки інших, крім зазначеної, поставок позивачем на адресу відповідача не здійснювалося, часткову оплату заборгованості за поставкою відповідач здійснював з посиланням на умови договору у рядках «призначення платежу»вказаних платіжних доручень.

Під час судового розгляду справи відповідач надав суду примірник укладеного з позивачем договору на поставку нафтопродуктів, зміст якого є ідентичним змісту договору, що є підставою позовних вимог.

Доказів здійснення позивачем поставок за будь-яким іншим укладеним з  відповідачем договором відповідачем під час судового розгляду справи не надано.  

За таких обставин є обґрунтованим посилання позивача як на підставу позовних вимог на укладений з відповідачем  договір поставки нафтопродуктів від 20.05.2009.

 Крім суми  заборгованості за поставлений товар позивача на підставі умов пункту 3.3 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі  93509 грн. 28 коп.

Згідно з  частиною  другою  статті  343 Господарського кодексу України  платник грошових коштів сплачує на користь одержувача  цих  коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін,  але  не  може  перевищувати  подвійної  облікової  ставки Національного   банку   України,   що  діяла  у  період,  за  який сплачується пеня.

Стаття 1  Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” зазначає, що платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок суми пені здійснений позивачем за період з  22.06.2009 по 25.06.2009 без урахування вказаних вище приписів чинного законодавства та умов договору.

За розрахунком суду сума належної до стягнення з відповідача пені складає           234 грн. 84 коп. За таких обставин вимога позивача про стягнення суми пені підлягає задоволенню  частково. У розмірі 234 грн. 84 коп.

          Судові витрати за позовом покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись  ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і ш и в :

      1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з   товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Капітал», м. Луганськ, вул. Керченська, буд. 111, код 34202890, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмегасервіс», м. Луганськ, кв. Шевченко, 14, код 36189677, заборгованість у розмірі  94405 грн. 50 коп.. пеню у розмірі 234 грн. 84 коп.,

витрати зі сплати державного мита у сумі  946 грн. 40 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 143 грн. 18 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –17.08.2009.

Суддя                                                                                         М.О. Москаленко