Рішення

від 13.08.2009 по справі 11/185пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/185пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.09                                                                                 Справа № 11/185пн

За позовом Приватного підприємства “Валдан”, м. Краснодон Луганської області

до Виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області

про визнання права власності  

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Юрченко Є.О., дов. б/н від 01.07.09.;

від відповідача –Тертичний А.О., дов .№ 35/10021-1 від 26.12.2008;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: уборну (літ. Б), навіс-майданчик (літ. АІ), розташоване за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. Чкалова, 27, відповідно до технічного паспорту.

В судовому засіданні 06.08.2009 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 13.08.209, 12 годин 00 хвилин.

Позовні вимоги, уточнені в процесі судового розгляду справи письмовою заявою  від 06.08.2009, яка прийнята судом до розгляду, мотивовані позивачем такими обставинами:

- відповідно до договорів оренди земельних ділянок  від 12.07.2007 та від 16.11.2007 позивач отримав право користування земельними ділянками  загальною площею 0,0435 га за адресою: Луганська область, м. Краснодонг, вул. Чкалова, буд. 27, для комерційного використання (обслуговування магазину «Хлебушек»та складського приміщення, розширення території магазину, організації площадки короткочасного відпочинку населення, будівництва КТП для енергозабезпечення торгівельного комплексу та лінії електропередачі);

-  в період користування зазначеними земельними ділянками  позивачем самовільно були збудовані уборна (літ. Б), навіс-площадка (літ. А-1) загальною вартістю 13466 грн. 00 коп.

Посилаючись на те, що побудова вказаних об'єктів не порушує права третіх осіб, а також на те, що об'єкти нерухомості збудовані на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, позивач заявив вимогу про визнання за ним права власності на спірне майно.

Письмовим відзивом на позовну заяву (а.с. 115) відповідач зазначив, що спірне майно збудоване позивачем на орендованій ним земельній ділянці, що відведена для цієї мети, а тому відповідач не заперечує проти визнання за позивачем права власності на самовільно збудоване майно.

 Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до договорів оренди земельних ділянок  від 12.07.2007 та від 16.11.2007 (а.с. 32-37, 40-45) позивач отримав право користування земельними ділянками  загальною площею 0,0435 га за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. Чкалова, буд. 27, для комерційного використання (обслуговування магазину «Хлебушек»та складського приміщення, розширення території магазину, організації площадки короткочасного відпочинку населення, будівництва КТП для енергозабезпечення торгівельного комплексу та лінії електропередачі).

Вказані земельні ділянки були передані у користування позивачеві згідно відповідних актів приймання-передачі.

          За власні кошти господарським способом позивачем на наданих йому у тимчасове користування земельних ділянках  було збудовано об'єкти нерухомості, а саме уборна та навіс –площадка.

          Краснодонським міжрайонним бюро технічної інвентаризації було здійснене обстеження об'єктів нерухомості, що знаходяться на наданих позивачеві в оренду земельних ділянках, за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. Чкалова, 27,  за результатами обстеження було складено технічний паспорт, в якому зазначено, що площа уборної (літера Б) складає  5,7 кв. м, площа навісу –площадки (літера А1) становить 54,14 кв. м.

Відповідно до п. п. 1.3, 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), обов'язковій реєстрації в підприємствах бюро технічної інвентаризації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Приписами п. 6.1 Тимчасового положення встановлено,  що органами місцевого самоврядування здійснюється  оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, юридичним особам на новозбудовані, перебудовані та реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки  для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію.

Відповідно до п. 1 Порядку  прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів  України від 22.09.2004               № 1243,  прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності  до експлуатації об'єктів нового будівництва та  інших відповідно до затвердженої  в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Спірне майно в експлуатацію введено не було, оскільки було збудовано позивачем самовільно, без отримання відповідних дозволів.

Відповідно до приписів ст.  376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше майно вважаються  самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм  і правил, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому  порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Вказані вище об'єкти нерухомості побудовані позивачем у межах наданої йому у користування земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки шляхом самовільного будівництва змінене не було.

Крім того, умовами пунктом 1 договору оренди земельної ділянки від 16.11.2007 та пунктом  1 договору оренди земельної ділянки від 12.07.2007  вказані земельні ділянки були передані в оренду позивачеві для розширення території магазину та  організації площадки короткочасного відпочинку населення. Спірне майно збудоване позивачем саме на виконання вказаних умов договорів оренди земельних ділянок.  

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Ст. 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право власності не визнається іншою особою.

З урахуванням фактичних обставин справи, приписів чинного законодавства, що регулює питання, пов'язані з визнанням права власності на нерухоме майно, суд доходить висновку про те, що визнання за відповідачем права власності на спірне майно є передбаченим законом способом захисту законних прав та інтересів позивача у  справі та не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

 Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

 Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та її фактичними обставинами, а тому підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Судові витрати відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у справі, оскільки спір виник не з вини відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

    1. Позов задовольнити повністю.

 2. Визнати за  приватним підприємством «Валдан», Луганська область, м. Краснодон, площа Базарная, буд. 3,  код 30090837, право власності на нерухоме майно, а саме уборну площею 5,7 кв. м (літера Б) та навіс – площадку площею                54,14 кв. м (літера А1), розташовані за адресою: Луганська область, м. Краснодон, вул. Чкалова, 27, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

     У судовому засіданні 13.08.2009 за згодою представників сторін було оголошено  вступну  та резолютивну частини рішення.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Дата підписання рішення –17.08.2009.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко