Постанова

від 05.08.2009 по справі 26/95

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/95

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.08.2009                                                                                           № 26/95

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Лукічова К.В. дов. № б/н від 24.02.2009 року

 від відповідача -Поклад  О.В. дов. б/н від 02.04.2009 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Дах Майстер"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.06.2009

 у справі № 26/95 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "АТА"

 до                                                   ТОВ "Дах Майстер"

 про                                                   стягнення 66622,50 грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АТА” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ ДАХ МАЙСТЕР” про стягнення 66622,50грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не були виконані ремонтні роботи, а саме ремонт покрівлі згідно договору №70/09/07 від 17.09.2007 року, тому позивач просить стягнути з відповідача суму боргу 23625 грн. та пеню в розмірі 42997,50 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.06.2009 року у справі № 26/95 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “ДАХ   МАЙСТЕР на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АТА” 23 625 (двадцять три тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. основного боргу,  4 649  чотири тисячі шістсот сорок дев'ять ) 92 коп. пені. 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 75 коп. державного мита та  50 (п'ятдесят) грн. 08 коп.  витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що 11.10.1007 року  на виконання умов  п. 2.2 договору №70/09/07 від 17.09.2007 року позивач перерахував  на рахунок відповідача аванс в розмірі 50% від договірної ціни, що складає 23 625, 00 грн. Натомість, ремонтні роботи відповідачем не були виконані, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2009 року у справі № 26/95, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 2917,80 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що підрядні роботи згідно договору підряду не виконувались відповідачем не відповідають дійсності. Крім цього, судом першої інстанції не з'ясовані обставини, з чиєї вини відбулось порушення строків підрядних робіт. Також, позивачем не було створено належних умов для виконання відповідачем підрядних робіт згідно договору – не було належного забезпечення електропостачанням. Господарським судом не були з'ясовані вказані обставини та не вірно було нараховано пеню в розмірі 4649,92 грн. Також, відповідач вказує на неможливість виконання зобов'язань за договором, оскільки виникли форс – мажорні обставини, що підтверджуються метеорологічним даними Центральної Геофізичної обсерваторії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (ЦГО), в яких містяться відомості щодо погодних умов, які мали місце в період з 01.11.2007 року по 31.03.2008 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 05.08.2009 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/8 від 04.08.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю – перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 26/95 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В., Євграфової Є.П. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

05.08.2009 року представником позивача у судовому засіданні було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення Господарського суду м.Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м.Києва від 04.06.2009 року у справі №26/95 скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м.Києва від 04.06.2009 року у справі №26/95.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 17.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДАХ МАЙСТЕР”  (надалі-підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АТА» (надалі-замовник) був укладений договір підряду № 70/09/07(надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а  підрядник зобов'язується в порядку і на умовах цього договору, на власний ризик, власними силами, з використанням своїх матеріалів, у відповідності до проектної документації, яку розробляє та погоджує з замовником  та у відповідних інстанціях, згідно діючих будівельних норм та правил, та в обумовлений у договорі строк, виконати поточний ремонт покрівлі, за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно –Сирецька, 3.

Згідно п.1.2 Договору замовник зобов'язується створити умови для виконання робіт, забезпечити електропостачанням, прийняти роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору та забезпечити своєчасне фінансування.

Відповідно до п. 2.1 Договору оплата виконаної підрядником роботи, що визначена у п.1.1 договору, здійснюється відповідно до договірної ціни, яка визначається протоколом узгодження договірної ціни  ( додаток № 2 до договору ) і складає  47 250, 00 грн. в т. ч. 7 875, 00 грн.

Пунктом 2.2. Договору сторони передбачили, що розрахунки замовником за цим договором проводяться в два етапи:

1. перша оплата  складає 50% від договірної ціни дод. №2 до договору), що складає  23 625, 00 грн.  в. т.ч. ПДВ 20%, що складає 3 937, 50 грн. і перераховується замовником на розрахунковий рахунок підрядника.

2. кінцевий розрахунок за цим договором проводиться замовником на протязі  5 (п'яти) банківських днів після повного виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, тобто після підписання сторонами акту здачі –приймання повного комплексу виконаних робіт.   

Відповідно до п. 3.1 договору підрядник зобов'язаний виконати повний комплекс робіт, визначених у п. 1.1 цього договору в строк 30 робочих днів з моменту першої оплати.

Відповідно до п. 6.3 Договору за порушення строків, передбачених п. 3.1 цього договору, підрядник зобов'язаний сплатити замовнику пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,5% від загальної ціни договору ( за викляченям форс мажорних обставин, згідно п.7.2 Договору).

На виконання умов  п. 2.2 вказаного договору позивач 11.10.2007 року перерахував на рахунок відповідача аванс в розмірі 50%  від  договірної ціни, що складає 23 625, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1980 від 11.10.2007 р.

 Як зазначено вище, відповідно до п. 3.1 договору підрядник зобов'язаний виконати повний комплекс робіт, визначених у п. 1.1 цього договору в строк 30 робочих днів з моменту першої оплати.  Тобто починаючи з 12.10.2007 року по 22.11.2007 року.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, ремонтні роботи не були виконані відповідачем у вказаний термін.

Тому, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу 23625 грн. та пені в розмірі 42997,50 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строки    виконання   роботи   або   її   окремих   етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідач порушив зобов'язання, яке встановлено п. 3.1 договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків по Договору, сторона відшкодовує  іншій  спричинені в результаті цього збитки, включаючи втрачену вигоду.

Відповідно до ч.2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її  настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник  має  право  відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зі змісту статті 225 ГК України вбачається, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила  господарське правопорушення,  включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який  сторона, яка зазнала  збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з договору підряду №70/09/07 від 17.09.2007 року відповідач взяв на себе зобов'язання щодо  виконання робіт.  Грошове ж зобов'язання  у відповідача відсутнє.

Проте, як позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми основного боргу, а суд першої інстанції задовольнив цю вимогу, пославшись на ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, вимога про стягнення саме заборгованості в сумі 23625 грн. не може бути задоволена, оскільки не ґрунтується на нормах діючого законодавства України.

Утім, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з позовом про стягнення збитків за невиконання відповідачем зобов'язання згідно договору.

Також, суд звертає увагу на те, що договір підряду № 70/09/07 не розірвано, позивач не звертався до відповідача з повідомлення про відмову від договору, а відповідачем в 2008 році були виконані роботи частково, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Крім цього, як зазначалось вище, відповідно до п. 6.3 договору за порушення  строків, передбачених п. 3.1 цього договору, підрядник зобов'язаний сплатити замовнику пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,5% від загальної ціни договору.

Згідно ч.2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції помилково було застосовано Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, оскільки грошове зобов'язання у відповідача відсутнє і зазначений Закон не поширюється на дані правовідносини.

Відповідачем до апеляційної скарги було додано метеорологічні дані Центральної Геофізичної обсерваторії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (ЦГО), в яких містяться відомості щодо погодних умов, які мали місце в період з 01.11.2007 року по 31.03.2008 року.

Як стверджує відповідач в апеляційній скарзі, порушення строків виконання робіт відбулось в зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме дощів.

Вищевказані твердження не приймаються судом до уваги, оскільки, як вбачається з вищевказаних метеорологічних даних 01.11.2007, 02.11.2007 року, 04.11.2007 року дощі йшли не весь день, а деякий  період.  Але суд врахував, що 10.11.2007 року дощ йшов починаючи з 9-30 год. –21 год.  Тобто, якщо брати до уваги, що 10.11.2007 року роботи було виконувати не можливо, то відповідач повинен був закінчити роботи 23.11.2007 року (11.10.2007 року + 30 робочих днів + 1 день).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені за прострочення зобов'язання є обґрунтованими.

Розрахунок пені

Загальна ціна договору 47 250,00 грн.  

Прострочення платежу становить 182 дні ( з 24.11.2007 р. по 24.05.2008р.)

47 250,00 грн. х 0,5% х 182  = 42 997,50 грн.

Що стосується стверджень відповідача про те, що позивачем не було створено належних умов для виконання відповідачем підрядних робіт, колегія суддів зазначає, на ступне.

28.04.2000 року між ВАТ “Квазар” (надалі- орендодавець)  та ТОВ “АТА”  (надалі-орендодар) було укладено договір оренди №247/Д-а.

Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах цього договору оренди строєне нежиле приміщення загальною площею 576 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Південно-Сирецька,  3 для розміщення в ньому дирекції орендатора та технологічної лінії по виготовленню пресованого цукру.

Відповідно до п. 5.1.5 Договору  оренди орендодавець зобов'язаний взяти на себе зобов'язання по забезпеченню сдаваємого в оренду приміщення  електроенергією, опаленням, водопостачанням, техобслуговуванню зв'язку  на підставі окремих договорів.

Актами виконаних робіт та наданих послуг, які знаходяться в матеріалах справи, підтверджується що ВАТ “Квазар”  здійснював технічне обслуговування електромереж та електрозабезпечення  належним чином.

Листом №166 від 30.12.2008 року  ВАТ “Квазар” підтверджує напругу у 380 V на розподільчу шафу позивача.

Крім того, для підтвердження факту відсутності напруги відповідач звертався до позивача вже у 2008 році з проханням надати відповідні документи, підписані обома сторонами (Лист “13/08 від 25.01.2008 року).

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивачем не було створено належних умов для виконання відповідачем підрядних робіт згідно договору у період з 11.10.2007 року по 22.11.2007 року спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)   неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 року у справі №26/95 прийнято з порушенням норм матеріального права, отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ ДАХ МАЙСТЕР” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 року у справі №26/95 – скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 506,12 грн.(в тому числі державне мито у розмірі 429,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,15 грн. (пропорційно розміру задоволених вимог), а у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги  в розмірі 214,99 грн.(пропорційно розміру задоволених вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ ДАХ МАЙСТЕР” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 року у справі № 26/95 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

                              Позов задовольнити частково.

                               Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ ДАХ   МАЙСТЕР ” ( 03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, код ЄДРПОУ 33640795, МФО 321767, р/р 26002301007693 в АКБ «Мрія» м. Києва) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АТА” ( 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20; 04136, м. Київ, вул. Північно –Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 25589927, МФО 320649, р/р 26008169989001 в ф-я РЦ «Приватбанк» м. Києва) 42 997,50 грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім грн.) 50 коп. пені.,  429, 97 грн. державного мита та  76,15 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

                       В решті позовних вимог відмовити.  

 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АТА” ( 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20; 04136, м. Київ, вул. Північно – Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 25589927, МФО 320649, р/р 26008169989001 в ф-я РЦ «Приватбанк» м. Києва) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАХ МАЙСТЕР” (03680, м. Київ, вул. Якутська, 10, код ЄДРПОУ 33640795, МФО 321767, р/р 26002301007693 в АКБ «Мрія» м. Києва) за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 214,99 грн.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи №26/95 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді