Постанова від 13.08.2009 по справі 38/176-09

38/176-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2009 р.                                                           Справа № 38/176-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. ,  Істоміна О. А.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача – не з'явився,

відповідача -  не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. 1936 Х/3-9) на  рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. у справі №  38/176-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько - Російська   науково - виробнича фірма“ Техпромсервіс”, м.Харків

до Відкритого акціонерного товариства “Турбогаз”, м. Харків

про  стягнення 79 244,63 грн.,

встановила:

У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Українсько - Російська   науково - виробнича фірма “Техпромсервіс” (далі позивач ) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Турбогаз” (далі відповідач), в якому (після уточнення позовних вимог) просив стягнути з відповідача 75180,85 грн. заборгованості за договором на виконання підрядних робіт з монтажу кабельних трас та підключення електротехнічного обладнання  №  2403-1 від 24.03.2008 р., 13100,00 грн. пені, 10420,70 грн. інфляційних втрат та понесені позивачем судові витрати. З метою забезпечення позовних вимог позивач просив накласти арешт на кошти та майно відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. у справі   №  38/176-09 (суддя Жельне С.Ч.)  позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Турбогаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько - Російська науково - виробнича фірма “Техпромсервіс” 75180,85 грн.   основного боргу, 10420,70 грн. втрат від інфляції, 8981,59 грн. пені, 945,83 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. Клопотання позивача про забезпечення позову відхилено.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить   рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. у справі №  38/176-09 скасувати,  посилаючись на неповне  з'ясування  судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права. Відповідач стверджує, що засідання суду першої інстанції 12.06.2009 р. та 22.06.2009 р. по справі відбулося без представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про місце та час засідання суду, крім того, відповідач вказує, що на його адресу не надходили ні копії позовної заяви, ні заяви про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості надати свої заперечення.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

В судове засідання 10.08.2009 р. представники позивача та відповідача (заявника апеляційної скарги) не з'явилися, хоча  про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.07.2009р. за №№ 5561772, 5561780 долучені до матеріалів справи), про причини неявки своїх представників суд не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність з їх боку будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів реалізує своє право в межах статті 75 ГПК України, та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2009 р. у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про дату, час та місце засідання суду.

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК України. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05 червня 2009 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Російська   науково-виробнича фірма “Техпромсервіс” було прийнято до розгляду та її розгляд призначено на 12 червня 2009 року.

В судовому засіданні 12 червня представник відповідача не був присутнім, доказів його належного повідомлення про час та місце засідання суду матеріали справи не містять, у зв'язку з чим судом першої інстанції розгляд справи був відкладений на 22 червня 2009 р., в якому й було прийнято оскаржуване рішення.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно прийнято за відсутності представника відповідача, доказів належного повідомлення відповідача про відкладення розгляду справи до матеріалів справи не надано.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що ухвалу про порушення провадження по справі, яка відправлена за вих. № 012265 відповідач отримав  лише 22 червня 2009 року (арк.справи 41), тобто в день судового засідання, в якому прийнято оскаржуване рішення, доказів же завчасного отримання ухвали суду про відкладення розгляду справи матеріали справи не містять. Таким чином, відповідач з об'єктивних підстав не зміг прибути у судове засідання.

Вищенаведене свідчить про наявність безумовних підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. у справі №  38/176-09

Що стосується вимог позивача по суті спору, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2008 року  між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько - Російська   науково - виробнича фірма “Техпромсервіс” (субпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством “Турбогаз” (генпідрядник) був укладений договір №  2403-1 на виконання підрядних робіт (далі Договір).

Предметом даного договору є виконання субпідрядником за дорученням генпідрядника монтажу кабельних трас та підключення електротехнічного обладнання к ШСН-1 та САУ УТДУ-4000 на об'єкті ГРС у м. Северодонецьку. Загальна вартість даного договору складає 188050,80 грн. (п. 2.1. договору).

Оплата за фактично виконані роботи, згідно з п. 2.3. договору, здійснюється генпідрядником на підставі актів форми №КБ-2в, №КБ-3 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок  субпідрядника на протязі 10 банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Пунктом 2.4. договору передбачено перерахування авансового платежу генпідрядником на користь субпідрядника у розмірі 60% від договірної ціни на придбання матеріальних ресурсів та інших витрат на їх придбання на протязі 10 банківських днів після підписання договору.

На виконання умов договору відповідачем був здійснений авансовий платіж у розмірі 112830,48 грн., що підтверджується витягом з рахунку позивача від 26.03.2008 року.

Факт належного виконання та обсяги виконаних робіт субпідрядником підтверджуються актом приймання виконаних підрядних робіт від 09.08.2008 року № 9 за серпень 2008 року  на суму 167464,80 грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року на таку ж суму.

Крім того, з прийняттям виконаних робіт позивач передав, а відповідач прийняв залишки невикористаних позивачем матеріалів за видатковою накладною від 29.08.2008 року № РН-0000002 на суму 20546,53 грн.

Однак, відповідач, у порушення умов п.2.3 договору, свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, після складання акту приймання виконаних підрядних робіт не сплатив позивачеві повну суму за договором, у зв'язку з чим  у ВАТ “Турбогаз”  перед  ТОВ “Українсько - Російська   науково - виробнича фірма “Техпромсервіс” виникла заборгованість у сумі 75180,85 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки доказів перерахування  коштів за договором  відповідач  не надав,   колегія суддів вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 75180,85 грн. обґрунтованими доданими до справи документами та такими, що підлягають задоволенню.  

Пунктом 6.2 договору сторонами була передбачена відповідальність замовника за порушення порядку здійснення оплати, а саме: сплата пені в розмірі 0,5 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, позивачем заявлено до стягнення 13100,00 грн. пені за 265 днів, з яких, з урахуванням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“, ст.ст. 546, 548, 549, 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 232, 343  Господарського кодексу України стягненню підлягає  пеня у розмірі 8981, 59 грн. за 182 дні, починаючи з дати порушення зобов'язання. В іншій  частині пені слід відмовити, як такій, що заявлена до стягнення з порушенням вищенаведених статей закону.

Що ж стосується заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині узгоджуються з приписами ст. 625 ЦК України, нараховані відповідно до матеріалів справи, а тому підлягають задоволенню (нарахування здійснено за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року включно).

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, ґрунтуються на припущеннях, не доведені  належними доказами, відповідачем не надано доказів, які б могли бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача, тоді як позивачем надані всі необхідні докази (за винятком часткової  відмови у стягненні пені), які підтверджують правомірність його позовних вимог. Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в апеляційній скарзі відповідач не посилався на відсутність у нього боргу перед позивачем, на невірні розрахунки позивачем сум позовних вимог чи на оплату заявлених до стягнення сум. Єдиною підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач зазначив неповідомлення його про час та місце засідання суду, що знайшло своє відображення у матеріалах справи та у даній постанові.

Що ж стосується заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову, колегія суддів вважає його безпідставним та не підтвердженим належними доказами, через що у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 4 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,  

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 р. у справі  №  38/176-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Турбогаз” (61003, м. Харків, пров. Дубового, 6/4, п/рахунок 26005300000198 в ХФ АКБ «Форум», м. Харків МФО 350772 код 00158787) та користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Російська науково-виробнича фірма “Техпромсервіс” (61099, м. Харків, вул. Танкопія,  8-Б, кв. 72, р/рахунок 26002849 в ХОД «Райффайзен банк Аваль»м. Харків, МФО 350589 код 25468307)  75180, 85  грн.   основного боргу, 10420,70 грн. втрат від інфляції,  8981,59 грн. пені, 945, 83 грн.  витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн.   витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.

         Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.  

                                 Суддя                                                                   Афанасьєв В.В.  

                                 Суддя                                                                   Істоміна О. А.