Рішення

від 09.04.2015 по справі 409/576/15-ц

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/576/15-ц

Пров.№2/409/579/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: В.С. Полєно

при секретарі: В.М.Острогляд

за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинської центральної районної лікарні про стягнення заробітної плати, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білокуракинської центральної районної лікарні про стягнення заробітної плати, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 25.06.1991 року і до теперішнього часу він працює водієм у Білокуракинській центральній районній лікарні. З 01.07.2009 року адміністрація закладу перестала виплачувати йому в повному обсязі заробітну плату, наразі йому не сплачувалися добові виплати пов"язані зі службовими відрядженнями. Позивач також зазначає, що про ці порушення неодноразово зазначалося під час перевірок фінансово-господарської діяльності медичного закладу в актах Білокуракинської міжрайонної державної фінансової інспекції № 041-21/021 від 01.09.2011р., та № 710-21/013 від 17.09.2013р. за період з 01.07.2011р. по 31.07.2013 р. Позивач вважає, що підприємство, яке направляє у відрядження робітника, зобов"язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) в установленому законодавством розмірі. Поважних причин для ненадання авансу діючі нормативні документи не мають, тому для забезпечення робітників авансом керівникам потрібно піклуватися заздалегідь. ОСОБА_1 вважає, що у відповідності до ЗУ "Про заробітну плату" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової, другої заохочувальної та компенсаційної виплати. Позивач також вважає, що згідно отриманих їм в прокуратурі району реєстрів та актів ревізії, заборгованість по оплаті службових відряджень складає 5365,00 гривень, у зв"язку з чим позивач відповідно уточненої позовної заяви просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 8500грн., суму моральної шкоди у розмірі 6000грн., преіндексувати заборгованість по заробітній платі у зв"зку з інфляцією, звільнити від сплати судового збору, витребувати у відповідача документи, зобов"язати відповідача провести перерахунок коштів по виплатах згідно бухгалтерських документів.

В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення, свої уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача - Білокуракинської центральної районної лікарні в судове засідання не з"явився, попередньо надавши до суду письмові пояснення, в яких пояснив, що Адміністрація БЦРЛ зверталася до Управління фінансів Білокуракинської РДА з проханням виділити додаткові асигнування на виплату добових витрат на відрядження працівників лікарні за період з 01.07.2011 по 28.10.2014 роки у сумі 93111,42 грн., в тому числі за II півріччя 2011 року - 15870,34 грн., 2012 рік - 31320,33 грн., з 01.01.2013 по 19470,30 грн., з 01.08.2013 по 31.12.2013 - 10314,85 грн, з 01.01.2014 по 16135,60 грн. Управління фінансів Білокуракинської РДА дало відповідь, що БЦРЛ, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, повинні були привести видатки на утримання установи у відповідність до затверджених асигнувань на 2014 рік, і не проводити видатки без бюджетних призначень. Виділити кошти з районного бюджету не має можливості, так як бюджетні призначення, які затверджені у бюджеті на 2014 рік не забезпечують 100-відсоткову потребу в заробітній платі та енергоносіях, а з державного бюджету'додаткові кошти не надходять. Щодо виділення коштів для відшкодування витрат на відрядження працівникам лікарні у сумі 66660,97 грн. за період з 01.07.2011 по 31.07.2013 року відповіді не надано. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 за період з 01.07.2011 по 29.10.2014 роки сума заборгованості по виплаті добових витрат на відрядження становить 4290,00 грн.: з 01.07.2011 по 31.12.2011 року - 1350,00 грн., за 2012 рік- 1530,00 грн., за 2013 рік- 1290,00 грн., з 01.01.2014 по 29.10.2014- 120,00 грн. Відшкодування витрат на відрядження це є цивільно-правові відносини, і тому підпадають під регулювання цивільного законодавства (ст.ст. 237-239, 244, 246, 1000-1007 Цивільного кодексу України). Так загальна позовна давність становить три роки. За загальним правилом ст. 261 ЦКУ перебіг позовної давності стартує з дня звернення ОСОБА_1 до БЦРЛ з письмовою вимогою про повернення заборгованості по виплаті добових витрат на відрядження (заява ОСОБА_1І від 29.10.2014р.). Тому, позовну заяву визнали частково у сумі 1680.00 грн. за період з 01.10.2012р. по 29.10.2014р., просили справу розглянути без участі представника Білокуракинської центральної районної лікарні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 25.06.1991 року та по теперішній час працює водієм в Білокуракинській центральній районній лікарні (а.с.136-137).

Згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт ОСОБА_1, заборгованість за 2012 рік складає 1230,00 грн. (а.с.77-94), за 2013 рік - 1290,00 грн. (а.с.5-46), за 2014 рік - 120,00 грн. (а.с. 47-50), копії яких додаються до матеріалів позовної заяви.

Відповідно до акту ревізії фінансово-господарської діяльності БЦРЛ за період з 01.01.2007р. по 01.05.2009р. № 332-21/005 від 30.06.2009 року виявлено порушеня, що призвели до втрат фінансових ресурсів, з яких: недоотримання фінансових ресурсів, незаконні витрати бюджетних коштів та інших порушень фінансової дисципліни, крім того, виявлено витрати від прийняття неефективних управлінських дій (а.с. 129-135).

Відповідно до акту ревізії фінансово-господарської діяльності БЦРЛ за період з 01.05.2009р. по 01.07.2011р. № 041-21/021 від 01.09.2011 року було встановлено, що працівникам при наявності документів не відшкодовувалися добові витрати на відрядження (а.с.126-128).

Згідно витягу з акту ревізії фінансово-господарської діяльності БЦРЛ за період з 01.07.2011р. по 31.07.2013р. № 710-21/012 від 17.09.2013 року, в тому числі розрахунків з підзвітними особами, видатків на відрядження, якою встановлено, що протягом періоду з 01.07.2011 року по 31.07.2013 року працівникам лікарні при направленні у відрядження та наявності підтверджуючих документів не відшкодовувалися добові витрати на відрядження та інші порушення (а.с. 128-143).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 29.10.2014р. позивач просив БЦРЛ виплатити йому заборгованість по виплаті добових витрат на відрядження з 2004 по 2014 рік, яку відповідач отримав зробивши відмітку "вх.585/29.10.2014р." (а.с. 144).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому береться до уваги період з 25.02.2012 року по 2014 рік.

Згідно ст. 121 КЗпП України встановлює, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Відповідно до ч.5 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон № 59 від 13.03.1998 р. підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Представник відповідача частково визнав позовні вимоги у частині заборгованості по виплаті добових витрат на відрядження у сумі 1680,00 грн. (а.с. 154), однак, з дня звернення ОСОБА_1 до суду, враховуючи строки позовної давності, відповідно до доказів, наданих до суду, заборгованість по виплаті добових витрат на відрядження ОСОБА_1 за 2012 рік складає 1230,00 грн. (а.с.77-94), (відрядження під порядковим номером 505, 507 від 12.09.2012 р. відповідно до наказу №48 зазначені двічі, хоча це повинно бути одне відряждення)(а.с.84), за 2013 рік - 1290,00 грн. (а.с.5-46), за 2014 рік - 120,00 грн. (а.с. 47-50), а загалом 2640,00 грн.

Крім того, позивач вважає, що своїми діями відповідач завдав йому моральну шкоду у розмірі 6000 грн. Згідно з ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику здійснюється у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При визначені розміру моральної шкоди, суд, як зазначає Пленум Верховного Суду України у п.9 Постанови В«Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкодиВ» , виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. Суд вважає, що позивач до теперішнього часу працює водієм у Білокуракинській районній центральній лікарні, він не додав ніяких доказів його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому, в цій частині уточнених позовних вимог слід відмовити.

В іншій частині задоволення уточнених позовних вимог слід відмовити.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 75 (сімдесят п"ять) грн. 50 коп.

З позивача також підлягає стягненняю судовий збір у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) грн. 10 коп.

Керуючись ст.ст. 23, 257 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 10, 60, 88, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.121 КЗпП України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон № 59 від 13.03.1998 р., суд -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Білокуракинської центральної районної лікарні, код ЄДРПОУ 01983559, місцезнаходження зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ГУДКСУ м.Луганськ р/р 354100040089, МФО 804013) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по оплаті витрат на службові відрядження в сумі 2640 (дві тисячі шістсот сорок) гривень 00 копійок.

В частині задоволення інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Білокуракинської центральної районної лікарні, код ЄДРПОУ 01983559, місцезнаходження зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ГУДКСУ м.Луганськ р/р 354100040089, МФО 804013) судовий збір на користь держави у сумі 75 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 судовий збір на користь держави у сумі 168 грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а відповідачем - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області ОСОБА_2