Ухвала

від 28.04.2015 по справі 521/19542/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3862/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Журавльова О.Г., Сегеди С.М.

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за поданням Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про накладення заборони на виїзд боржника за межі території України, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року, -

встановила:

07 листопада 2014 року Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до суду із поданням про накладення заборони на виїзд боржника ОСОБА_2 за межі території України, посилаючись на те, що він, будучи керівником боржника юридичної особи, ухиляється від виконання рішення суду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року заборонено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, виїзд за межі території України до повного виконання наказу № 11/157-08-4179, виданого Господарським судом одеської області 06.04.2009 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні поданням Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про накладення заборони на виїзд боржника за межі території України відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Задовольняючи подання Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про накладення заборони на виїзд боржника за межі території України, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та покладених на нього зобов'язань, тому вимоги державного виконавця є цілком обґрунтованими.

Але колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 6 ЗУ В«Про порядок виїзду з України і в'їзду в УкраїнуВ» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішення, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межи України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Пунктом 2 ст. 6 Закону України В«Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян УкраїниВ» передбачено, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є дія неврегульованих зобов'язань.

На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК України. За поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби, судом вирішується питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Застосування тимчасового обмеження права особи на виїзд за межі України (за кордон) слід вважати доцільним у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов'язання, покладеного на неї рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.

Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

У разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 377-1 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду, можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до ст. 32 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» тощо.

Відповідно до положення ч.ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Колегія суддів звертає увагу, що надані до подання письмові документи не містять достатньо інформації про стан виконання рішень боржником ОСОБА_2

Крім того, суд першої інстанції розглянув подання державного виконавця без повідомлення та участі сторін виконавчого провадження, у порушення вимог ст. 88 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» не витребував для огляду матеріалів виконавчого провадження, а лише обмежився матеріалами подання, та за результатами розгляду постановив ухвалу про задоволення подання.

За змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Таким чином судова колегія вважає, що питання про тимчасового заборону ОСОБА_2, виїзду за кодон вирішено судом в супереч нормам процесуального права з порушенням порядку, встановленого для його вирішення й це є підставою для скасування постановленої у справі ухвали за вимогами п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з передачею на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись: ст. 307; п. 3 ч. 1 ст. 312; ст. ст. 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5