КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 676/8077/14-ц
Провадження № 22-ц/792/773/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,
суддів - Карпусь С.А., Матковської Л.О.,
при секретарі - Бондарі О.В.,
з участю: прокурора - Василенка Д.М.,
представника позивача - Людвік В.В.,
представника відповідача - ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Хмельницької області на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 березня 2015 року у справі за позовом Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, третя особа відділ Держземагенства у Кам'янець-Подільському районі, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку,
в с т а н о в и л а :
24 жовтня 2014 року Хмельницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду із вищевказаним позовом. В його обґрунтування зазначив, що розпорядженням Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації №830/2007р від 30 листопада 2007 року «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння» ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку, площею 5 га, для сінокосіння, із земель запасу за межами населених пунктів Жванецької сільської ради Кам'янець-Подільського району, строком на 49 років.
На підставі вказаного розпорядження землевпорядною організацією Фірма «Земля» ОСОБА_3 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, площею 3 га.
26 грудня 2007 року між Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 29 грудня 2007 року в Кам'янець-Подільському районному відділі регіональної філії
Доповідач у першій інстанції Шевцова Л.М. Провадження № 22-ц/792/773/15
Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія № 47
Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» за НОМЕР_1 та присвоєно земельній ділянці кадастровий №6822482700:04:005:0011.
Зазначає, що в порушення вимог земельного законодавства, розпорядженням Кам'янець- Подільської районної державної адміністрації № 830/2007р від 30 листопада 2007 року передача в оренду земельної ділянки із земель державної власності ОСОБА_3 відбулась без розроблення проекту землеустрою.
Відповідно до документації із землеустрою та договору оренди земельна ділянка надана ОСОБА_3 для сінокосіння. Згідно з п. 5 договору оренди дана земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення. У п. 7 договору зазначено, що орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної п. 5 договору, дотримуючись при цьому режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, вимог чинного земельного, водного і екологічного законодавства.
Співставленням ситуаційної схеми та каталогів геодезичних координат суміжної межі земельної ділянки технічної документації із землеустрою та плану земельної ділянки, розробленого спеціалістами землевпорядної організації ТОВ «Кайлас-К», встановлено, що передана в оренду земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Згідно з пояснювальною запискою до технічної документації, код цільового використання земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі 6 - землі водогосподарського призначення.
Вказана земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та відноситься до категорії земель водного фонду, а тому, надання її для сінокосіння із земель сільськогосподарського призначення, без зміни у встановленому законом порядку її цільового призначення, є порушенням вимог земельного законодавства.
Крім того, проведеною міжрайонною прокуратурою, із залученням спеціалістів Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області, перевіркою встановлено, що на орендованій ОСОБА_3 земельній ділянці проведено розорювання та наявні залишки сільськогосподарської культури - сої.
Відповідачем не проводилась обов'язкова державна експертиза проектно-технічної документації щодо оформлення права оренди на дану земельну ділянку. Відповідно до інформації відділу Держземагентства в Кам'янець-Подільському районі та Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області технічна документація для проходження державної експертизи землевпорядної документації не надходила.
Зазначає, що Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження з перевищенням повноважень, оскільки розпорядником земельних ділянок, розташованих в межах прибережних захисних смуг, є Хмельницька обласна державна адміністрація. Крім того, незаконне надання в оренду ОСОБА_3 спірної земельної ділянки державної власності порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель.
А тому, просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації № 830/2007р від 30 листопада 2007 року «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння», визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26 грудня 2007 року, укладеного між Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, який зареєстрований в Кам'янець-Подільському районному відділі регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 29 грудня 2007 року за НОМЕР_1, зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 3 га, Хмельницькій обласній державній адміністрації.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Непогоджуючись з даним рішенням, перший заступник прокурора Хмельницької області подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Рішення вважає незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд залишив поза увагою ряд норм чинного законодавства, зокрема ст. 88 ч.ч. 6, 7 ВК України, ст. 123 ЗК України, а також вимоги, зазначені у Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 5 листопада 2004 року.
При ухвалені рішення суд не врахував даних, зазначених у ситуаційній схемі, у каталогах геодезичних координат окружної межі земельної ділянки технічної документації із землеустрою та у плані земельної ділянки, розробленому спеціалістами землевпорядної організації ТОВ «Кайлас-К», відповідно до яких земельна ділянка ОСОБА_3 розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Не враховано і пояснювальної записки до технічної документації, згідно з якою код цільового використання земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі 6 - землі водогосподарського призначення.
Підтвердженням того, що спірна земельна ділянка розміщена в межах прибережної захисної смуги та належить до земель водного фонду є те, що вона межує з півночі та з півдня із землями водного фонду, чого суд не врахував.
Суд не дав належної оцінки доводам прокурора про те, що в порушення вимог чинного законодавства, земельну ділянку було передано в оренду за відсутності проекту землеустрою, який був необхідний у даному випадку, адже ділянка надавалась відповідачу із земель запасу Жванецької сільської ради, тобто була новоствореною і її межі попередньо не визначались в натурі.
Суд не врахував, що землі запасу не складають окремої категорії земель, перебування ділянки у запасі не впливає на її цільове призначення і в запасі можуть бути лише вільні ділянки, тобто не передані у користування або у власність.
Вважає, що судом необґрунтовано взято до уваги пояснення Жванецького сільського голови щодо неперебування земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, оскільки останній не є спеціалістом з даного питання. Разом з тим, не враховано план земельної ділянки, розроблений спеціалістами землевпорядної організації ТОВ «Кайлас-К», згідно з яким вона розташована в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.
Безпідставним є посилання суду на рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі «Стретч проти Сполученого Королівства», оскільки вказане рішення стосується захисту прав власності, а відповідач ОСОБА_3 не є власником спірної земельної ділянки.
А тому, на його думку, необґрунтованим є посилання суду першої інстанції на те, що самі по собі допущені органом публічної влади порушення при вирішення питання про передачу державного майна у власність особи не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна державі, якщо вони не були допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача.
Прокурор Василенко Д.М. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з мотивів, які в ній зазначені.
Представник Хмельницької обласної державної адміністрації Людвік В.В. підтримала апеляційну скаргу прокурора.
Представник відповідача ОСОБА_4. у судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою.
Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Згідно письмових заяв просили справу розглядати у їх відсутність.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції встановив та ці обставини оспорені не були, що 30 листопада 2007 року головою Кам'янець-Подільської райдержадміністрації було винесено розпорядженням № 830/2007 «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння» ОСОБА_3 Зокрема, останньому надано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку із земель запасу Жванецької сільської ради Кам'янець-Подільського району за межами населених пунктів загальною площею 5,00 га для сінокосіння (а.с. 7).
На виконання п. 3 вказаного розпорядження 26 грудня 2007 року між Кам'янець-Подільською райдержадміністрацією та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3 га, в тому числі, ріллі 3 га, строком на 49 років (а.с. 27-30).
Даний договір був зареєстрований у Кам'янець-Подільському районному відділі регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 29 грудня 2007 року за НОМЕР_1 (а.с. 30).
Відмовляючи у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування вищевказаного розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час межі прибережних смуг не встановлені, проекти землеустрою щодо встановлення даних меж не розроблялись, дані до системи ведення Державного земельного кадастру не внесено, отже, підстав стверджувати, що спірна земельна ділянка дійсно розташована саме в прибережній смузі річки Дністер відсутні. Окрім того, суд мотивував своє рішення тим, що дана земельна ділянка не є новоствореною, оскільки передавалась в оренду відповідачу з земель запасу Жванецької сільської ради, а тому, для її надання та укладання договору оренди достатньо було виготовлення технічної документації без розроблення проекту відведення. При цьому суд вважав, що ОСОБА_3 виконав всі вимоги закону при її отриманні та не знайшов порушень прав держави на спірну земельну ділянку з боку відповідачів.
Однак, з таким висновком погодитись неможливо з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає
Відповідно до ст. 3 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; є) землі водного фонду та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (ч. 1, 2 ст. 119 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (ч.ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
До земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами (п. «б» ч. 1 ст. 58 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч. 4 ст. 59 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.ч. 1, 6 ст. 93 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (ч.ч. 7, 8, 9 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
В силу п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою (п.п. «в», «ґ» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій»).
Згідно до ч. 1, п.п. «д» і «і» ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок і технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, є різновидами документації із землеустрою.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Із положень п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, вбачається, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам. Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом.
Статтею 8 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що державна експертиза проводиться в обов'язковій, вибірковій та добровільній формах.
Як передбачено ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч.ч. 1, 4 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»).
Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що на час набуття ОСОБА_3 права користування спірною земельною ділянкою передача в оренду новостворених земельних ділянок, які перебували у власності держави чи територіальної громади, здійснювалась на підставі розробленого та погодженого в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і позитивного висновку державної експертизи цього проекту.
Матеріали справи вказують на те, що райдержадміністрація передала в оренду ОСОБА_3 новостворену земельну ділянку, сформовану на землях, які перебували в запасі Жванецької сільської ради Кам'янець-Подільського району, межі якої попередньо не визначались в натурі (а.с. 87).
Її межі були встановлені на місцевості та закріплені межовими знаками під час виготовлення на замовлення ОСОБА_3 у 2008 році фірмою «Земля» технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування останнім земельною ділянкою (а.с. 8-26).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 не був розроблений спеціалізованою організацією та не проходив обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації (а.с. 37, 38).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
Відповідно до ч. 1, п. «в» ч. 2 ст. 60 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Згідно з даними Каталогу річок і водойм України, Дністер відноситься до великих річок (Каталог річок і водойм України: Навчально-довідковий посібник / Ігошин Г.І., Швебс; Мін. освіти і науки України. Одеськ. нац. ун-тет ім І.І.Мечникова; за ред. Гопченка Є.Д. - Одеса: Астропринт, 2003. - 392с.).
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво (ч. 1, п. «а» ч. 2 ст. 61 ЗК України).
Аналогічні положення містяться у ст.ст. 88, 89 ВК України.
В силу ст. 4 ВК України прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм належать до земель водного фонду.
Згідно до п. «д» ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складанню документів, які посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_3 за межами с. Брага Жванецької сільської ради Кам'янець-Подільського району, замовленої останнім у 2008 році у фірми «Земля», зокрема із кадастрового плану, плану (схеми), плану зовнішніх меж земельної ділянки (а.с. 20-22), вбачається, що прибережна захисна смуга (точки від З до Е) становить 50,14 метрів, тобто земельна ділянка ОСОБА_3 (точки від Є до Ж) знаходиться ближче як 100 метрів до урізу води. Отже, частина земельної ділянки відповідача знаходиться в прибережній захисній смузі річки Дністер і є природоохоронною територією з обмеженим режимом використання.
Окрім того, відповідно до даних акту обстеження спірної земельної ділянки від 2 жовтня 2014 року за № 4/497, складеного державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області, на момент обстеження вона була розорана, присутні залишки сільськогосподарської культури (сої) (а.с. 40, 41).
Сторони не спростували дані технічної документації та акту обстеження, які є допустимими доказами. Після роз'яснення апеляційним судом сторонам права на вчинення процесуальних дій (ч. 4 ст. 10 ЦПК України), вони відмовилися від проведення судової земельно-технічної експертизи.
Така земельна ділянка належить до земель водного фонду, на яких заборонено сільське господарство, внаслідок чого вона не могла бути передана у користування ОСОБА_3
Відсутність проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 24 грудня 2014 року (справа № 6-206цс14), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Отже, оскаржуване розпорядження райдержадміністрації не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, а договір оренди земельної ділянки не може залишатися дійсним.
Не врахувавши указаних обставин і норм чинного законодавства, суд першої інстанції помилково виходив з того, що ОСОБА_3 правомірно набув право оренди земельної ділянки.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позов прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Належними відповідачами у справі є райдержадміністрація і ОСОБА_3, тому в силу ст. 88 ЦПК України на них слід покласти судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Прокурор заявив позов, який містить дві самостійні вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру (витребування земельної ділянки). Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про вартісну оцінку спірної земельної ділянки, то розмір судового збору за майнову вимогу слід визначити у мінімальних межах, передбачених Законом - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, з Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області та ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі по 365 грн. 40 коп. з кожного ((1218 грн. х 0,2 х 2) + (1218 грн. х 0,2)):2).
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації № 830/2007р від 30 листопада 2007 року «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння».
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26 грудня 2007 року, укладеного між Кам'янець-Подільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, який зареєстрований в Кам'янець-Подільському районному відділі регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 29 грудня 2007 року за НОМЕР_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 3 га, Хмельницькій обласній державній адміністрації.
Стягнути з Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області та ОСОБА_3 на користь держави по 365 грн. 40 коп. судового збору з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова
Суд | Апеляційний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2015 |
Оприлюднено | 12.05.2015 |
Номер документу | 44032234 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Швець О. Д.
Цивільне
Апеляційний суд Хмельницької області
Федорова Н. О.
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Цивільне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні