Рішення

від 29.04.2015 по справі 918/311/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р. Справа № 918/311/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамагро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006"

про стягнення 204 894 грн. 39 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Пуш М.М. (довіреність б/н від 14.04.2015 року).

від відповідача: Козак В.ВІ. (довіреність №2555 від 30.08.2008р.).

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Знамагро" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" про стягнення 204 894 грн. 39 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі Договору № 030-14 від 22.04.2014р. поставив відповідачу товар, вартість якого станом на день звернення до суду cплачена частково, а тому заборгованість та нараховану пеню просить суд стягнути у примусовому порядку.

27.04.2015р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній проти позовних вимог заперечує та просить суду в позові відмовити (а.с. 37-46).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Знамагро" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу товару №030-14 за умовами якого Продавець бере на себе зобов'язання поставити і передати у власність сульфат магнію MgSO4 кристалічний, мікродобрива Intermag та DR GREEN (Польща) (далі Продукція), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Продукцію, в терміни та на умовах даного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору загальний асортимент, номенклатура, ціна товару, який поставляється, на умовах даного договору визначається Специфікацією (додатками), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.1 Договору оплата кожної поставки (по Договору) проводиться в національній валюті в гривнях, вказана в додатках і включають в себе ПДВ. Ціна продукції, вказується згідно курсу продажу американського долара чи євро ПАТ КБ "Приват Банк" на дату виставлення рахунку. Курс продажу валюти зазначений на сайті http://privatbank.ua/ua/.

Покупець проводить оплату за товар в терміни, визначені в додатках до договору. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів в розмірі. визначеному в порядку, передбаченому п. 2.11 договору, на поточний рахунок продавця. (п.2.3. Договору).

Відповідно до п. 10 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 10 січня 2015 року.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

23.04.2014 року сторонами було укладено та підписано додаток № 2 (специфікацію) до договору купівлі-продажу № 030-14 від 22.04.2014р., відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, згідно визначеного переліку, загальною вартістю 10 250 $.

Згідно п. 1 додатку № 2 до договору вартість продукції з ПДВ з упаковкою, що постачається за даною специфікацією, складає: 10 250 (десять тисяч двісті п'ятдесят) $ 10 цен. в т.ч. ПДВ -1 230,01 $.

Відповідно до п. 4 додатку №2 до договору, курс $ станом на 23.04.2014 року становить 11,8 грн.

Пунктом 5 додатку № 2 до договору сторони визначили що, форма розрахунку -26% передоплата, що відповідає 2665,026 $=31447,31 грн.; 74%- 7585,074 $ до 01.09.2014 року. Розрахунок по відстрочці проводиться в гривнях по курсу долара на день виставлення рахунку.

Дана специфікація набирає чинності з дати її підписання і є невід'ємною частиною даного договору (п.7 додатку №2 до договору).

На виконання умов Договору та в рамках додатку № 2 до Договору, позивач за видатковою накладною № РН0000046 від 23 квітня 2014р. поставив відповідачу, обумовлений в специфікації товар на загальну суму 120 951,00 грн. Вказаний товар прийнято відповідачем без будь-яких застережень стосовно його кількості чи ціни.

12.06.2014 року сторонами було укладено та підписано додаток №4 (специфікацію) до договору купівлі-продажу №030-14 від 22.04.2014р. відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, згідно визначеного переліку.

Згідно п. 10 додатку №4 до договору вартість продукції з ПДВ з упаковкою, що постачається за даною специфікацією, складає: 1 230 (тисяча двісті тридцять) $ 01 цен. в т.ч. ПДВ -205,00 $.

Відповідно до п. 13 додатку № 4 до договору курс $ станом на 12.06.2014 року становить 11,77 грн.

Пунктом 14 додатку №4 до договору сторони визначили що, форма розрахунку -26% передоплата, що відповідає 319,81 $=3764,16 грн.; 74%- 910,22 $ до 01.09.2014 року. Розрахунок по відстрочці проводиться в гривнях по курсу долара на день виставлення рахунку.

Дана специфікація набирає чинності з дати її підписання і є невід'ємною частиною даного договору (п.15 додатку №4 до договору).

На виконання умов Договору та в рамках додатку № 4 до Договору, позивач за видатковою накладною № РН0000092 від 12 червня 2014 поставив відповідачу, обумовлений в специфікації товар на загальну суму 14 477 грн. 40 коп. Вказаний товар прийнято відповідлавчем без будь-яких застережень стосовно його кількості чи ціни.

За твердженням позивача, отриманий згідно додатків № 2 та № 4 до Договору товар відповідач оплатив лише частково, а тому залишок заборгованості з урахуванням збільшення курсу купівлі долара США просить суд стягнути у примусовому порядку.

Проте з таким твердженням позивача погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статті 526 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що оплата кожної поставки (по Договору) проводиться в національній валюті в гривнях, вказана в додатках і включають в себе ПДВ. Ціна продукції, вказується згідно курсу продажу американського долара чи євро ПАТ КБ "Приват Банк" на дату виставлення рахунку. Курс продажу валюти зазначений на сайті http://privatbank.ua/ua/.

Як вбачається з додатку № 2 та додатку № 4 до Договору, сторони обумовили наступну форму розрахунку за поставлений товар: - 26% передоплата, 74% до 01.09.2014 року. Розрахунок по відстрочці проводиться в гривнях по курсу долара на день виставлення рахунку.

З залучених до матеріалів справи доказів вбачається, що позивачем для оплати вартості товару було виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ000064 від 23 квітня 2014 року на суму 120 951,00 грн. та №СФ000117 від 12 червня 2014 року на суму 14 477, 40 грн. (а.с. 20-21).

Згідно поданої позивачем довідки ПАТ "КБ "Приватбанк" про курси валют станом на 23.04.2014р. та станом на 12.06.2014р. вбачається, що зазначена в рахунках-фактурах сума обрахована, виходячи з курсу долара на день виставлення рахунку, що відповідає умовам п. 2.1 Договору та додатків № 2 та № 4.

Як встановлено судом, а це не заперечується і представниками сторін, присутніми в судовому засіданні, станом на день розгляду справи відповідач здійснив наступні платежі:

- на підставі виставленого позивачем рахунку № СФ000064 від 23 квітня 2014 року, відповідачем сплачено 120 951 грн. 00 коп. згідно платіжних доручень:

№16 від 12.05.2014 року на суму 31 447 грн. 31 коп.;

№1585 від 13.10.2014 року на суму 50 000 грн. 00 коп.;

№1734 від 18.11.2014 року на суму 39 503 грн. 69 коп.(а.с.40-42).

- на підставі виставленого позивачем рахунку №СФ000117 від 12 червня 2014 року відповідачем сплачено 14 477 грн. 40 коп. згідно платіжних доручень:

№1113 від 12.06.2014 року на суму 3 764 грн. 16 коп.;

№1735 від 18.11.2014 року на суму 10 496 грн. 31 коп.;

№1749 від 20.11.2014 року на суму 216 грн. 93 коп. (а.с.43-45).

За таких обставин, коли умовами Договору сторони визначили певний порядок ціноутворення та проведення оплати за поставлений товар і станом на день виставлення рахунків його вартість складала 120 951 грн. 00 коп. та 14 477 грн. 40 коп., то відповідно, враховуючи, що відповідачем вказані суми перераховані позивачу в повному обсязі, твердження позивача про існування заборгованості та стягнення її з відповідача, судом визнаються необгрунтованими.

Крім того, враховуючи, що відповідач припустився прострочення термінів оплати за поставлений товар, позивачем нараховано пеню, згідно п. 7.2 Договору.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 7.2. Договору сторони визначили, що за порушення терміну оплати продукції, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості поставленої продукції, за кожний день прострочення.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення оплати за поставлений товар, позивач, нарахував відповідачу пеню за період з 01.09.2014р. по 28.02.2015р. розмір якої складає 1 406,89 доларів США .

Разом з тим, здійснивши перерахунок пені у визначеному позивачем періоді (з 01.09.2014р. по 28.02.2015р.) та з урахуванням розміру заборгованості та здійснених відповідачем проплат, обгрунтованим судом визнається нарахування та стягнення пені в сумі 4 214 грн. 91 коп.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача 4 214 грн. 91 коп. пені з покладенням на відповідача судових витрат, пропорційно задоволених позовних вимог, а тому керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (35825, Рівненська обл., Острозький р-н, с. Верхів, вул. Центральна, 22, код ЄДРПОУ 33840626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамагро" (02094, м. Київ, б-р Верховної ради, 22, код ЄДРПОУ 36689201) 4 214 грн. 91 коп. пені та 96 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.04.2015р.

Суддя Романюк Р.В.