Рішення

від 29.04.2015 по справі 927/188/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 29 » квітня 2015 року Справа №927/188/15

За ПОЗОВОМ: Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут"

вул. Автозаводська, 78-А, м. Київ, 04114

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧМГ"

вул. Шевченка, 42, м. Чернігів, 14013

Про стягнення 40330,79 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Гапон В.П. - завідувач відділу, довіреність №2312 від 13.11.2014.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державним підприємством "Український державний геологорозвідувальний інститут" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" про стягнення 40330,79грн., в тому числі 26609,98 грн. основного боргу, 4956,93 грн. пені, 1367,24 грн. - 3% річних та 7396,64 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору №6/569 від 03.08.2011 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.03.2015 представник Відповідача надав письмовий відзив на позов, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" частково погоджується з позовними вимогами ДП "Український геологорозвідувальний інститут". Розрахунки наведені в позовній заяві Позивача в частині сплати відшкодування витрат з оплати комунальних послуг співпадають з позицією Відповідача, окрім непогоджених та необґрунтованих статей витрат під назвою "на утримання орендованого майна", а саме: витрати з забезпечення пропускного режиму, витрати на вивіз сміття, планові накопичення для проведення поточних ремонтів, витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення, обслуговування будівлі (заробітна плата прибиральниць з нарахуваннями), заробітна плата з нарахуваннями загального виробничого персоналу, обслуговування ліфтів, витрати на технічне обслуговування комунікацій та систем забезпечення, витрати на поточний ремонт, податок на землю, накладні витрати (заробітна плата персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди).

З витратами під назвою "на утримання орендованого майна" Відповідач не погоджується, адже послуг вказаних в переліку на утримання майна Позивачем Відповідачу не надавалося, про що свідчить відсутність у Позивача підписаних та скріплених Актів приймання-передачі наданих послуг, які б підтверджували надання таких послуг та прийняття їх Відповідачем. Більшість з цих послуг виконувалось власним силами Відповідача за власний рахунок, а тому Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначених у розрахунках витрат.

Разом з тим, представник Відповідача надав власний розрахунок до відзиву та акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2013-31.01.2015 між Державним підприємством "Український державний геологорозвідувальний інститут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ", в якому наведені суми, які, на думку Відповідача є вірними та ним визнаються.

У судовому засіданні 07.04.2015 представник Відповідача виклав усні пояснення щодо наданих ним власних розрахунків Відповідача, зокрема, заперечив щодо постійної зміни коефіцієнту участі (проценту участі Відповідача у витратах Позивача); щодо безпідставного включення до розрахунку суми для відшкодування вартості теплової енергії в гарячій воді за січень 2013 року по об'єкту Щорса, 8; щодо суми витрат на реактивну електроенергію за січень 2013 року за адресою вул. Щорса, 12, відповідно до рахунку №158_01-2013 від 21.01.2013, оскільки в розрахунку Позивача загальна сума даних витрат складає 324,00 грн. (без ПДВ), а згідно розрахунку Відповідача - 234,54 грн. (без ПДВ), включення земельного податку у відшкодування витрат у зв'язку з зазначенням у додатку до декларації "Відомості про земельну ділянку" адреси Щорса, 8; щодо безпідставного включення витрат по дератизації по двом об'єктам: Щорса, 8 та Щорса, 12; щодо вивозу сміття по Щорса, 12, так як згідно доданих документів вивіз сміття проводився тільки по Щорса, 8, а також підтримав заперечення, викладені у відзиві.

Ухвалою суду від 07.04.2015 за клопотанням представника Відповідача строк розгляду спору продовжено до 29.04.2015.

Представником Позивача до початку судових засідань 26.03.2015, 21.04.2015, 29.04.2015 та у судовому засіданні 07.04.2015 надані письмові пояснення щодо обґрунтування нарахування сум витрат, заявлених Позивачем до стягнення, які судом долучено до матеріалів справи.

У судове засідання 29.04.2015 представник Відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" (Позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.07.1996 (довідка АБ №908635 з ЄДРПОУ).

Як вбачається з виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" (Відповідач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26.03.2008, номер запису в ЄДР 10641020000006463.

03.08.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" (Орендар, Відповідач) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №89-11 (далі - Договір-1).

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Договору-1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення (кімн.№71) 7-го поверху дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу площею 94,37 кв. м (далі - Майно), що перебуває на балансі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (далі - Балансоутримувач) та розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 23 травня 2011р. і становить за незалежною оцінкою 315151,35 грн. Майно передається в оренду для розміщення офісу.

Згідно з п.2.1. Договору-1 Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п.5.3., п.5.11. Договору-1 Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання Майна, у тому числі сплачувати податок на землю, незалежно від наслідків своєї діяльності. Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна, в тому числі компенсацію податку на землю та надання комунальних послуг Орендарю.

Згідно з п.10.10. Договору-1 Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

За умовами п.п.10.1., 10.2. Договору-1 даний Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 03 серпня 2011р. по 01 серпня 2014р. включно. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку його дії, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

03.08.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" (Орендар, Відповідач) підписано акт приймання-передавання в оренду нерухомого майна площею 94,37 кв. м на виконання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №89-11 від 03.08.2011.

Даний акт погоджено Балансоутримувачем - Чернігівським відділенням Українського державного геологорозвідувального інституту.

03.08.2011 між Українським державним геологорозвідувальним інститутом через структурний підрозділ - Чернігівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту. (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" (Орендар, Відповідач) укладено договір №6/569 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (далі - Договір-2).

Відповідно до п.1.1. Договору-2 Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 (надалі - Будівля), загальною площею 4548,86 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт (Додаток №1) пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі. Вартість спожитої електроенергії обчислюється за встановленими тарифами та за показаннями лічильника Орендаря для нежитлових приміщень, а для приміщень загального користування - пропорційно до займаної площі із застосуванням коефіцієнта витрат електроенергії в залежності від поверху.

У разі відсутності лічильника Орендар Бере на себе зобов'язання встановити його протягом трьох місяців після укладення цього Договору. Обчислення вартості спожитої електроенергії за цей час буде здійснюватися пропорційно до займаної Орендарем площі в Будівлі.

Орендар користується нежитловим приміщенням (кімн. №79), перелік і вид якого зазначено в акті обстеження та перевірки об'єкта оренди, що належить до державної власності від 28.07.11р. (додаток до договору оренди від 03.08.11р. №89-11) загальною площею 94,37 кв.м, розміщеного на сьомому поверху в Будівлі (надалі-Приміщення), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 23 травня 2011р. і становить за незалежною оцінкою 315151,35 грн.

Приміщення використовується для цілей, передбачених договором оренди від 03 серпня 2011р. №89-11, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Орендарем.

Як вбачається з п.2.1. (п.п.2.1.1-2.1.2.) Договору-2, Балансоутримувач зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності Орендарю і його співробітникам, згідно з вимогами чинного законодавства про користування Будівлею. Перелік робіт та послуг встановлюється Додатком №1, а порядок та умови їх оплати - цим Договором. Розмір плати за обслуговування і ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача. Також Балансоутримувач зобов'язується надавати Орендарю комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами.

Згідно з п.п.2.2.3., 2.2.4. Договору-2 Орендар зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на рахунок Балансоутримувача Будівлі вносити плату за фактично виконані роботи, комунальні та інші послуги згідно Додатку №1 та за оренду Приміщення (30 відсотків орендної плати) згідно договору оренди від 03.08.2011р. №89-11. Сплатити плату до повернення Приміщення за актом приймання-передавання включно у разі припинення (розірвання) Договору оренди. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити Балансоутримувачу заборгованість за надані послуги, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

Відповідно до п.п.5.1., 5.5. Договору-2 він є чинним за умови дії договору оренди від 03.08.11р. №89-11. Чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, припинення або розірвання договору оренди від 03 серпня 2011р. №89-11.

Перелік робіт та послуг наведений у Додатку №1 до договору №6/569 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 03.08.2011, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вищевказаним Додатком № 1 затверджено перелік робіт та послуг, що підлягає відшкодуванню Орендарем Балансоутримувачу, а саме:

1. Зарплата працівників групи обслуговування.

2. Відрахування на соціальні заходи.

3. Витрати по обслуговуванню та ремонту інженерного обладнання.

4. Витрати по обслуговуванню та ремонту пожежного обладнання.

5. Витрати по капітальному та поточному ремонту покрівлі, приміщень (в тому числі і орендованих за індивідуальних проханням Орендаря), коридорів та санвузлів.

6. Витрати по прибиранню коридорів, санвузлів та прибудинкової території.

7. Витрати по пропускному режиму.

8. Витрати по наданню обов'язкових додаткових послуг.

9. Витрати по утриманню приміщень по договорах:

· з дератизації

· на ремонт обладнання

· на вивіз сміття

· на утримання ліфтів

· на озеленення.

10. Комунальні послуги:

· електрична енергія

· опалення

· водопостачання і каналізація.

11. Інші витрати:

· податок на землю

· накладні витрати

· податок на додану вартість.

30.11.2012 між Українським державним геологорозвідувальним інститутом (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" (Орендар, Відповідач) у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту та переходом будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, на баланс УкрДГРІ, за взаємною згодою сторін укладено додаткову угоду до договору №6/569 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, відповідно до якої Балансоутримувачем визначений Український державний геологорозвідувальний інститут. Зміни вступають в силу з 01.12.12 і діють до закінчення терміну дії договору оренди №89-11 від 03.08.11.

12.08.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" (Орендар, Відповідач) укладено угоду про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №89-11, відповідно до якої сторони прийшли згоди про розірвання даного Договору з 13.08.2013.

12.08.2013 у відповідності до вищевказаної угоди від 12.08.2013 між Українським державним геологорозвідувальним інститутом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" підписано акт прийому-передачі з оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, відповідно до якого орендоване згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №89-11 від 03.08.2011, Майно повернуто Балансоутримувачу.

Даний акт погоджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області.

Факт надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, електричної енергії, технічного обслуговування і ремонту ліфтів, послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів, виконання дезінфекційних робіт, водопостачання та водовідведення у спірний період, на думку Позивача, підтверджується наявними в матеріалах справи окремими актами та рахунками, складеними підприємствами, якими надавались Позивачу зазначені послуги та виконувались роботи згідно укладених Балансоутримувачем договорів з відповідними підприємствами, платіжними дорученнями, згідно яких відбувалася сплата Позивачем за вищевказані послуги, копії яких наявні в матеріалах справи

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору №6/569 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 03.08.2011 Позивачем було виставлено до сплати Відповідачу рахунки-фактури за січень - серпень 2013 року на загальну суму 30337,03 грн. а саме:

1) рахунок-фактура № 205 від 18.02.2013 на суму 7128,46 грн. (з ПДВ), вручений Відповідачу 13.03.2013;

2) рахунок - фактура № 403 від 25.03.2013 на суму 4501,55 грн. (з ПДВ), вручений Відповідачу 29.03.2013;

3) рахунок - фактура № 629 від 18.04.2013 на суму 4316,76 грн. (з ПДВ), вручений Відповідачу 25.04.2013;

4) рахунок - фактура № 711 від 21.05.2013 на суму 3822,25 грн. (з ПДВ), направлений Відповідачу поштою 23.05.2013 (дата отримання 29.05.2013 - зазначена в розрахунку ціни позову);

5) рахунок - фактура № 870 від 18.06.2013 на суму 3210,94 грн. (з ПДВ), направлений Відповідачу поштою 19.06.2013 (дата отримання 25.06.2013 - зазначена в розрахунку ціни позову);

6) рахунок - фактура № 1167 від 23.07.2013 на суму 3239,34 грн. (з ПДВ), направлений Відповідачу поштою 25.07.2013 (дата отримання 08.08.2013 - зазначена в розрахунку ціни позову);

7) рахунок - фактура № 1259 від 31.07.2013 на суму 2945,70 грн. (з ПДВ), вручений Відповідачу 12.08.2013;

8) рахунок - фактура №1380 від 30.08.2013 на суму 1181,03 грн. (з ПДВ), вручений Відповідачу 02.09.2013.

Факт отримання Відповідачем рахунків на оплату витрат за надані послуги, виконані роботи підтверджується відповідними відмітками, які вчинені Відповідачем на рахунках-фактурах та супровідних листах про направлення рахунків.

Відповідачем не спростовані факти щодо дат отримання ним або вручення йому Позивачем рахунків на оплату витрат за надані послуги, виконані роботи, зазначених в розрахунку ціни позову.

В матеріалах справи міститься копії претензії Позивача до Відповідача про погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення від 11.07.2013 №1427 на загальну суму 21354,22 грн., фіскального чеку та опису вкладення від 17.07.2013 на підтвердження її відправлення останньому.

Позивач просить стягнути з Відповідача 26609,98 грн. основного боргу з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, оскільки Відповідачем було частково оплачено вищевказані витрати всього в сумі 3727,05 грн.

Досліджуючи позовні вимоги та заперечення на них суд відмічає наступне.

Як вбачається з розрахунків з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (розрахунок №1), наданих Позивачем на підтвердження сум понесених витрат по кожному з вищевказаних рахунків-фактур, до них включені: витрати на теплоенергію, витрати на активну електроенергію, витрати на реактивну електроенергію, витрати на воду, каналізацію та стічні води, витрати на утримання орендованого майна, а саме: витрати з забезпечення пропускного, витрати на вивіз сміття, планові накопичування для проведення поточних ремонтів, витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення, обслуговування будівлі (заробітна плата прибиральниць з нарахуваннями), заробітна плата з нарахуваннями загальновиробничого персоналу, обслуговування ліфтів, витрати на технічне обслуговування комунікацій та систем забезпечення, витрати на поточний ремонт, податок на землю, накладні витрати (заробітна плата персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди).

Крім того, Позивачем надані розрахунки витрат на утримання орендованого майна за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12 для Орендаря ТОВ "ЧМГ" (Договір №6/569 від 03.08.11) (розрахунок №2), до яких віднесені: витрати на теплову енергію, витрати на активну електроенергію, витрати на реактивну електроенергію, витрати на воду, каналізацію, витрати на оплату праці персоналу, який забезпечує утримання будівлі (охорона, прибиральниці, сантехнік, електрик, адміністрація), витрати на вивіз сміття, планові накопичування для проведення поточних ремонтів, витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення, стічні води, обслуговування ліфтів, податок на землю, витрати на техобслуговування.

Як вбачається з цих наданих Позивачем розрахунків витрат за період з січня по серпень 2013 року, у розрахунку за січень 2013 року позивачем зазначена загальна площа обслуговування, розрахункова площа для розподілу витрат 2844,38кв.м та 3618,44кв.м; у лютому - 2844,38 кв.м, 3618,44 кв.м, 4548,86 кв.м та 1876,17 кв.м; у березні, квітні - 3618,44 кв.м, 2351,24 кв.м, 4548,86 кв.м та 1817,15 кв.м; у травні, червні - 2106,36 кв.м, 4548,86 кв.м. та 1677,92 кв.м.; у липні - 2058,22 кв.м та 1667,82 кв.м; у серпні - 2028,75 кв.м та 1667,82 кв.м, в той час, як загальна площа будівлі по договору визначена 4548,86кв.м.

Такі розбіжності Позивачем в позові пояснені, зокрема, тим, що з огляду на вимоги п.11. Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, витрати Балансоутримувача на утримання Майна, зданого в оренду, та плата за послуги розподіляються між орендарями за формулою: загальна сума витрат Балансоутримувача та сплачених послуг розподіляється пропорційно розміру займаної Орендарем площі до загального розміру площі приміщень, що обслуговується, орендується та займаються споживачами цих послуг.

Разом з тим, згідно п.11. Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. №786:

«Витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі .»

З викладеної норми вбачається, що трактування Позивача не є ідентичним змісту самої норми.

Так, в даному випадку прямо йдеться про пропорційність розміру саме загальної площі, а не частини, яка займається орендарями.

Даний висновок суду підтверджується і тим, що в даному пункті Методики чітко визначено, що він стосується ситуації, коли нерухоме майно здане в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, тобто все це нерухоме майно є об'єктом оренди.

Разом з тим, якщо в даному випадку об'єктом оренди вважати об'єкт, визначений Договорами 1 та 2, а саме, нежитлове приміщення (кімн.№71) 7-го поверху дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу площею 94,37 кв. м, то даний об'єкт був переданий в оренду лише Відповідачу.

Якщо ж таким об'єктом Позивач вважає всю дев'ятиповерхову будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 (надалі - Будівля), загальною площею 4548,86 кв. м, то ним не представлено жодного документу, який би підтверджував як факт здачі в оренду всієї будівлі по одному договору оренди декільком орендарям, так і факт здачі саме всієї площі будівлі, як об'єкту нерухомого майна, різним орендарям по різним договорам оренди.

Певна частина будівлі завжди залишалася у Балансоутримувача і постійно змінювалася в залежності від кількості орендарів та орендуємих ними площ, що підтверджується вищевказаними помісячними розрахунками Позивача.

Тому в даному випадку перекладання повністю на орендарів витрат по утриманню всієї будівлі без врахування частини, що залишилися у Позивача, і без його участі у цій частині, тим більше з постійною зміною коефіцієнту участі в утриманні без зміни самої орендуємої площі (яка у Відповідача фактично не змінювалася) є безпідставним і прямо суперечить вищенаведеному п.11 Методики про несення витрат орендарем пропорційно розміру займаної загальної площі .

Аналогічно ця позиція Позивача суперечить і п.1.1. Договору-2, згідно якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 (надалі - Будівля), загальною площею 4548,86 кв. м , а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у всіх цих витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт (Додаток №1) пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, а не в частині, зайнятій орендарями.

Тобто, в даному випадку п.1.1. Договору-2 не суперечить і відповідає п.11. зазначеної Методики.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наведена Позивачем методика розрахунку із застосуванням площ менших ніж загальна площа будівлі є неправомірною, оскільки не узгоджується з домовленостями сторін у п.1.1 договору №6/569 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 03.08.2011 і п.11. вищевказаної Методики та призводить до штучного збільшення коефіцієнту участі Орендаря до витрат Позивача.

За таких обставин, пропорційне відношення проведених розрахунків Позивача до займаних Відповідачем площ в будівлі по всім неподільним витратам (без лічильника) має становити 94,37 кв.м до 4548,86 кв.м - загальної площі будівлі.

Відповідно відсоток участі Орендаря у неподільних витратах (без лічильника) Балансоутримувача був визначений Позивачем невірно (2,61, 3,32, 5,03, 4,01, 5,19, 5,30, 4,48, 5,32, 5,66, 4,59, 2,37), і за підрахунками суду, з урахуванням приписів п. 1.1 вищевказаного Договору-2, становить постійний розмір - 2,07%.

Інший порядок розрахунку розміру вказаних витрат договором №6/569 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 03.08.2011 не передбачений.

Даний відсоток підлягає застосуванню при відшкодуванні витрат Відповідачем за січні-липень 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи 12.08.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" (Орендар, Відповідач) укладено угоду про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №89-11, відповідно до якої сторони прийшли згоди про розірвання даного Договору з 13.08.2013.

12.08.2013 у відповідності до вищевказаної угоди від 12.08.2013 між Українським державним геологорозвідувальним інститутом та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" підписано акт прийому-передачі з оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, відповідно до якого орендоване згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №89-11 від 03.08.2011, Майно повернуто Балансоутримувачу.

Як вбачається з розрахунку за серпень 2013 року Позивачем визначений відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача - 1,95, а щодо витрат податку на землю у розмірі 2,37.

У письмовому поясненні Позивача щодо наданих розрахунків витрат на утримання орендованого майна за серпень 2013 року зазначено, що суми витрат за неповний місяць дії договору нараховані шляхом встановлення зменшеного відсотку участі Орендаря у відшкодуванні витрат в розмірі 1,95% та 2,37% - податок на землю, порівняно з іншими місяцями.

При цьому, з вищевказаного пояснення вбачається, що при проведенні розрахунку Позивачем фактично взято 13 днів для нарахування відшкодування витрат.

Враховуючи, що відповідно до додаткової угоди про розірвання договору оренди сторони прийшли згоди про розірвання даного Договору з 13.08.2013, акт прийому-передачі з оренди нерухомого майна підписано 12.08.2013, суд приходить до висновку, що розрахунок відшкодування витрат за серпень 2013 року повинен бути здійснений за 12 днів місяця, а розмір зменшеного відсотку участі Орендаря у відшкодуванні витрат за неповний місяць дії договору в серпні 2013 року має становити 0,80%.

Щодо застосування розміру окремих видів витрат Балансоутримувача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Витрати на постачання теплової енергії в гарячій воді підтверджено договором №106 від 01.11.12 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді, повними розрахунками по абонентському договору № 106 за січень - квітень 2013 року та актами прийому - передачі.

При цьому, Позивачем при визначенні розміру витрат, які підлягають відшкодуванню Відповідачем, в розрахунку за січень 2013 року була врахована загальна сума вартості наданої постачальником теплової енергії згідно акту прийому - передачі від 31.01.13 та повного розрахунку по абонентському договору № 106 2013.01 в розмірі 89579,70 грн., за двома адресами: м. Чернігів, вул. Щорса, 8 та вул. Щорса, 12.

У наданому до початку судового засідання 29.04.2015 поясненні Позивача зазначено, що згідно вказаних вище документів сума фактичних витрат Позивача на теплову енергію за адресою м. Чернігів, вул., Щорса, 12, за січень 2013 року складає 58100,28 грн., з урахуванням ПДВ - 69720,34 грн., відповідно, на думку Позивача відшкодуванню Відповідачем підлягає 2183,64 грн. (з ПДВ).

За лютий - квітень 2013 року сума витрат Балансоутримувача на теплову енергію у відповідності до актів прийому - передачі від 28.02.2013 та повних розрахунків по абонентському договору № 106 2013.02, 2013.03, 2013.04 визначена Позивачем без ПДВ в розмірах 51014,88 грн., 40386,78 грн. та 26544,95 грн., а відповідно до розрахунків з урахуванням ПДВ на думку Позивача відшкодуванню Відповідачем підлягає 1596,58 грн., 1269,24 грн., 818,16 грн. відповідно.

При цьому, Позивачем при нарахуванні витрат на теплову енергію взято відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача - 2,61 .

З урахуванням того, що за підрахунками суду, з урахуванням приписів п. 1.1 вищевказаного Договору-2 відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, становить 2,07%, суд приходить до висновку, що з урахуванням ПДВ Відповідачем мають бути відшкодовані витрати на теплову енергію за січень 2013р. - в сумі 1443,22 грн., за лютий 2013р. - в сумі 1267,21 грн., за березень 2013р. - в сумі 1003,21 грн., за квітень 2013р. - в сумі 659,38 грн.

Посилання Позивача, що в даному випадку пропорція має братися від фактичної опалювальної площі, а не площі всієї будівлі, судом не приймаються, оскільки такий окремий алгоритм саме по тепловій енергії, ні в Договорі-2, ні в його додатках сторонами не визначений, а тому суд бере до уваги алгоритм, визначений п.1.1. Договору-2.

Згідно з п.1.1 Договору-2 вартість спожитої електроенергії обчислюється за встановленими тарифами та за показаннями лічильника Орендаря для нежитлових приміщень, а для приміщень загального користування - пропорційно до займаної площі із застосуванням коефіцієнта витрат електроенергії в залежності від поверху. У разі відсутності лічильника Орендар Бере на себе зобов'язання встановити його протягом трьох місяців після укладення цього Договору. Обчислення вартості спожитої електроенергії за цей час буде здійснюватися пропорційно до займаної Орендарем площі в Будівлі.

Обсяг витрат Позивача з оплати послуг щодо постачання електричної енергії за Договором № 460 про постачання електричної енергії від 24.07.2008 в січні - серпні 2013 року підтверджується рахунками № 158_01-2013 від 21.01.13, № 158_02-2013 від 21.02.13, № 158_03-2013 від 21.03.13, № 158_04-2013 від 21.04.13, № 158_05-2013 від 21.05.13, №158_06-2013 від 21.06.13, № 158_07-2013 від 21.07.13, № 158_08-2013 від 21.08.13.

Як визначено Позивачем та підтверджено представником Відповідача в судовому засіданні, розмір витрат на активну електроенергію визначався відповідно до показників лічильника, встановленого в приміщенні орендованому Відповідачем. Тому за період з січня по серпень 2013 року даний показник є вірним та приймається у розмірі, визначеному Позивачем в розрахунках витрат на утримання орендованого майна за відповідний період.

Кількість спожитої реактивної електроенергії в будинку по вул. Щорса, 12, за січень-лютий, квітень-серпень 2013 р. підтверджується рахунками № 158_01-2013 від 21.01.13, № 158_02-2013 від 21.02.13, № 158_03-2013 від 21.03.13, № 158_04-2013 від 21.04.13, № 158_05-2013 від 21.05.13, № 158_06-2013 від 21.06.13, № 158_07-2013 від 21.07.13, № 158_08-2013 від 21.08.13.

У наданих до позову розрахунках витрат Позивачем було нараховано такі суми витрат на реактивну електроенергію з ПДВ: за січень 2013р. - 12,90 грн., за лютий 2013р. - 7,49 грн., за березень 2013р. - не нараховувались, за квітень 2013р. - 7,25 грн., за травень 2013р. - 4,44 грн., за червень 2013р. - 3,83 грн., за липень 2013р. - в сумі 9,21 грн., за серпень 2013р. - 3,38 грн.

У наданому до початку судового засідання 29.04.2015 поясненні Позивачем визначена сума витрат на реактивну електроенергію за січень 2013р. з ПДВ - 9,35 грн., яка на думку Позивача підлягає відшкодуванню Відповідачем, та яка обрахована з урахуванням загальної суми витрат Балансоутримувача за адресою вул. Щорса, 12, в розмірі 234,54 грн. (без ПДВ), а не 324,00 грн. (без ПДВ), як було вказано в первісних розрахунках.

При цьому, Позивачем при нарахуванні витрат на реактивну електроенергію взято відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача у січні-лютому 2013р. - 3,32, квітні 2013р. - 4,01, травні - червні 2013р. - 4,48, липні 2013р. - 4,59, серпні 2013р. -1,95.

З урахуванням того, що за підрахунками суду, з урахуванням приписів п. 1.1 вищевказаного Договору-2 відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, у січні-липні 2013 року становить 2,07%, у серпні 2013р. - 0,80%, суд приходить до висновку, що з урахуванням ПДВ Відповідачем мають бути відшкодовані витрати на реактивну електроенергію за січень 2013р. - в сумі 5,82 грн., за лютий 2013р. - в сумі 4,67 грн., за березень 2013р. - Позивачем не нараховувались, за квітень 2013р. - в сумі 5,91 грн., за травень 2013р. - в сумі 3,62 грн., за червень 2013р. - в сумі 3,12 грн., за липень 2013р. - в сумі 4,16 грн., за серпень 2013р. - в сумі 1,39 грн.

На підтвердження витрат щодо оплати послуг з водовідведення та водопостачання згідно договору №1037//СБ1230-00 на водопостачання та водовідведення від 25.09.12 позивачем надані копії актів - рахунків № 1037 від 03.01.2013 р., від 04.02.2013 р., від 04.03.2013 р., від 02.04.2013 р., від 07.05.2013 р., 03.06.2013 р., 03.07.2013 р., та від 02.08.2013 р.

У наданих до позову розрахунках витрат Позивачем було нараховано такі суми витрат на воду, каналізацію, стічні води з ПДВ: за січень 2013р. - 55,24 грн., за лютий 2013р. - 42,03 грн., за березень 2013р. - 55,56 грн., за квітень 2013р. - 60,65 грн., за травень 2013р. - 65,67 грн., за червень 2013р. - 56,35 грн., за липень 2013р. - в сумі 53,93 грн., за серпень 2013р. - 18,00 грн.

При цьому, Позивачем при нарахуванні витрат на воду, каналізацію, стічні води взято відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача у січні-лютому 2013р. - 3,32, березні-квітні 2013р. - 4,01, травні - червні 2013р. - 4,48, липні 2013р. - 4,59, серпні 2013р. -1,95.

З урахуванням того, що за підрахунками суду, з урахуванням приписів п. 1.1 вищевказаного Договору-2 відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, у січні-липні 2013 року становить 2,07%, у серпні 2013р. - 0,80%, суд приходить до висновку, що з урахуванням ПДВ Відповідачем мають бути відшкодовані витрати на воду, каналізацію, стічні води за січень 2013р. - в сумі 34,36 грн., за лютий 2013р. - в сумі 26,22 грн., за березень 2013р. - 28,66 грн., за квітень 2013р. - в сумі 31,28 грн., за травень 2013р. - в сумі 30,34 грн., за червень 2013р. - в сумі 26,03 грн., за липень 2013р. - в сумі 24,35 грн., за серпень 2013р. - в сумі 7,38 грн.

Згідно п.5 розрахунків №2 Позивачем нараховані витрати на оплату праці персоналу, який забезпечує утримання будівлі (охорона, прибиральниці, сантехнік, електрик, адміністрація)

Дані витрати в розрахунку №1 складаються з: витрат з забезпечення пропускного режиму - п.5.1 розрахунку №1, обслуговування будівлі (заробітна плата прибиральниць з нарахуваннями) - п.5.5., заробітна плата з нарахуваннями загальновиробничого персоналу - п. 5.6., накладні витрати (заробітна плата персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди) - п.5.11.

Позивачем нараховані витрати на оплату праці персоналу, який забезпечує утримання будівлі:

- у січні 2013р. - 1767,04 грн. без ПДВ, виходячи з загальної суми 53260,00 грн. без ПДВ, в т.ч.1006,71 грн. без ПДВ - накладні витрати, при цьому застосований відсоток участі орендаря у витратах Балансоутримувача - 3,32;

- у лютому 2013р. - червні 2013р. - 1104,93 грн. без ПДВ, виходячи з загальної суми 53260,00 грн. без ПДВ, в т.ч.629,49 грн. без ПДВ - накладні витрати, при цьому застосований відсоток участі орендаря у витратах Балансоутримувача - 2,07;

- у липні 2013р. - 1647,72 грн. без ПДВ, виходячи з загальної суми 35937,00 грн. без ПДВ, в т.ч.696,56 грн. без ПДВ - накладні витрати, при цьому застосований відсоток участі орендаря у витратах Балансоутримувача - 4,59;

- у серпні 2013р. - 708,59 грн. без ПДВ, виходячи з загальної суми 36326,00 грн. без ПДВ, в т.ч.301,07 грн. без ПДВ - накладні витрати, при цьому застосований відсоток участі орендаря у витратах Балансоутримувача - 1,95.

В наданих на вимогу суду поясненнях Позивача зазначив, що він використовував в переліку робіт та послуг (Додаток №1 до Договору відшкодування), який складений з урахуванням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 визначені пункти:

1. Зарплата працівників групи обслуговування - відповідає п.5.6. Розрахунку з відшкодування. Сюди включена зарплата старшого механіка Бутька В.М., інженера з організації експлуатації (по функціям електрика) Проценко І.Г., слюсаря-сантехніка Ярешка Г.І.

6. Витрати по прибиранню коридорів, санвузлів та при будинкової території - відповідає п.5.5. Розрахунку з відшкодування. Сюди включена зарплата прибиральниць Кручко Р.І., Гришко Т.П.

7. Витрати по пропускному режиму - відповідає п.5.1. Розрахунку з відшкодування. Сюди включена зарплата охоронників Галаган В.В., Неділі А.В., Шикули Н.В., Кручко І.М.

Враховуючи, що зазначені витрати чітко співвідносяться з відповідними пунктами Переліку робіт та послуг (Додаток №1 до Договору-2), суд вважає обґрунтованим включення Позивачем даних витрат до позовних вимог.

Разом з тим, згідно вищевказаних пояснень Позивача ним включено також відповідно до п.11.2. накладні витрати - відповідає п.5.11. Розрахунку. Сюди включена зарплата заступника директора з економіки, виробництва і загальних питань Зур'яна О.В., заступника головного бухгалтера Столяр І.І., завідувача відділу управління майном Гапона В.П., провідного економіста Лугової Г.О., бухгалтера 1-ї категорії ЧВ УкрДГРІ Романової В.А., бухгалтера Горової І.О., бухгалтера 1-ї категорії Федченко Ж.І., головного бухгалтера ЧВ УкрДГРІ Зуй Л.В., начальника відділу економіки, планування та фінансування робіт Ляшка А.Ф., інженера 1-ї категорії Виготської Г.О., завідувача відділу технічного та господарського забезпечення Ніколаєва В.В., провідного інженера по охороні праці і техніки безпеки Вавілової І.С., двірника Мозоль А.В.

Вищевказані працівники виконували весь комплекс робіт, пов'язаний з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності Орендарю і його працівникам. Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 витрати на оплату праці цих працівників включаються до собівартості виконаних робіт, наданих послуг і підлягають відшкодуванню з боку Орендарів. Ступінь їх участі в забезпеченні орендної діяльності визначений розпорядженнями по УкрДГРІ №98-р від 27.12.12 і №66-р від 06.06.13.

Відповідач не погоджується з нарахованими йому Позивачем накладними витратами.

Як вбачається з п.п.11.2. п.11 Додатку №1 до Договору-2 «Перелік робіт та послуг» ним передбачені «накладні витрати».

При цьому, ні з даного пункту, ні з інших документів, підписаних обома сторонами, які регулюють спірні правовідносини між ними, не вбачається, що саме відноситься до накладних витрат, що до них відноситься саме заробітна плата персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди, як це визначив в односторонньому порядку Позивач, та яким чином вони мають обраховуватися.

В наданих на вимогу суду поясненнях Позивача зазначив, що він використовував термін накладні витрати для визначення статей витрат не пов'язаних безпосередньо з комунальними витратами. В розрахунках з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання послуг Орендарю для більш чіткого розуміння витрати розписані окремо. Під терміном накладні витрати залишили заробітну плату персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди (пп. 15.1, 15.5, 15.8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16). На підставі п.11 Положення Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством, розпорядженням по УкрДГРІ №98-р від 27.12.12 і №66-р від 06.06.13 був визначений склад працівників Позивача та їх процент зайнятості в виконанні робіт, пов'язаних з питаннями оренди.

З вищенаведених розпоряджень по УкрДГРІ №98-р від 27.12.12 і №66-р від 06.06.13 вбачається, що до них включений значний перелік осіб, які більше забезпечують всю господарську діяльність самого Позивача (розташованого в Києві) і його Чернігівського відділення, чим безпосередньо здійснюють обслуговування та утримання вищевказаної будівлі, а саме, директор та його заступники, головні бухгалтери Позивача та відділення з значної кількістю бухгалтерів різних категорій, економістів, начальник Полтавської експлуатаційної дільниці тощо).

При цьому, кожному з них визначений різний процент зайнятості робочого часу в утриманні та обслуговуванні будівлі. Чітких та конкретних розрахунків з відповідними доказами, яким чином визначався даний процент участі по кожній з цих осіб, наведених у вищевказаних документах Позивача, суду не представлено.

Поряд з цим, наведені в обґрунтування своєї позиції Позивачем п.п.11, 15.1, 15.5, 15.8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 також не містять ні самого терміну «накладні витрати», ні розшифровки, що до них відноситься, ні яким чином вони обраховуються.

Враховуючи викладене, а саме, що Позивачем не представлено ні нормативно-правових актів, ні положень Договору-2 та його додатків, ні інших документів, підписаних обома сторонами, які регулюють спірні правовідносини між ними, з яких вбачається,

· що саме відноситься до накладних витрат, та яким чином вони мають обраховуватися;

· що до них відноситься саме заробітна плата персоналу, пов'язаного з забезпеченням оренди, як це визначив в односторонньому порядку Позивач;

· що до цього персоналу мають відноситися саме ті посадові особи та працівники Позивача, які визначені у вищенаведених розпорядженнях по УкрДГРІ №98-р від 27.12.12 і №66-р від 06.06.13;

· що процент їх участі в утриманні спірної будівлі має бути саме такий, як визначив в односторонньому порядку Позивач, і як взагалі має цей процент обраховуватися по кожній з цих осіб,

суд вважає необґрунтованим включення даних накладних витрат Позивачем до витрат по утриманню спірної будівлі, а тому позов в частині їх стягнення задоволенню не підлягає.

З урахуванням того, що за підрахунками суду, з урахуванням приписів п.1.1 вищевказаного Договору-2 відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, у січні-липні 2013 року становить 2,07%, у серпні 2013р. - 0,80%, та те, що суд дійшов висновку, що накладні витрати відшкодуванню не підлягають, з урахуванням ПДВ Відповідачем мають бути відшкодовані витрати на оплату праці персоналу, який забезпечує утримання будівлі (охорона, прибиральниці, сантехнік, електрик): за січень 2013р. - в сумі 1297,97 грн., за лютий -червень 2013р. в сумі 1307,34 грн., за липень 2013р. - в сумі 875,37 грн., за серпень 2013р. - в сумі 345,84 грн.

За висновками суду, витрати на вивіз сміття , нараховані Позивачем в наданих розрахунках витрат за січень - серпень 2013 р., відшкодуванню не підлягають, з наступних підстав.

Згідно наявної в матеріалах справи копії Договору №41 про надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів від 23.10.12, зокрема, Додатку № 1 до нього, адресою об'єкта „Споживача" визначено вул. Щорса, 8. Аналогічна адреса зазначена і в наявних в матеріалах справи копіях відповідних актах на виконані роботи по договору №41 за січень-серпень 2013р. (КП "АТП-2528" Чернігівської міської ради). В рахунках-фактурах (ПП "Гранпласт") на прийом та знешкодження ТВП підставою їх виставлення зазначений Договір №41.

За відсутності зазначення в Договорі № 41 про надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів від 23.10.12. адреси нерухомого майна, яке перебувало в оренді відповідача - м. Чернігів, вул. Щорса, 12, відсутні підстави для віднесення вказаних витрат до сум відшкодування, належних до сплати ТОВ "ЧМГ" за січень - серпень 2013 р.

Інших доказів надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, суду не надано.

Як зазначено, в пояснення Позивача з цього приводу, він користується земельною ділянкою площею 0,6632 га, яка розташована по вул. Щорса, на якій розташовані будинки Позивача, які мають адреси вул. Щорса, 8 та вул. Щорса, 12. Ці будинки складають цілісний майновий комплекс, його юридична адреса (юридична адреса головного корпусу УкрДГРІ) - вул. Щорса, 8. Тому в деяких договорах, документах щодо обслуговування будівель, розрахунку податку на землю вказана юридична адреса - вул. Щорса, 8, при цьому предмет договору знаходиться як в будинку вул. Щорса, 8, так і вул. Щорса, 12. Наприклад, в договорі №41 від 23.10.12 про надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів між УкрДГРІ, КП "АТП-2528" ЧМР, ПП "Гранпласт" використовується юридична адреса вул. Щорса, 8, однак вивозяться усі відходи, які утворюються як в будинку Щорса, 8, так і в будинку Щорса, 12.

При визначенні місця розташування контейнерів для накопичування сміття та пропорцій розподілу кількості сміття будинками Щорса,8 та Щорса, 12, УкрДГРІ виходило з того, що в будинку за адресою вул. Щорса, 8 в період спору працювало близько 40 співробітників УкрДГРІ. В будинку за адресою вул. Щорса, 12 працювало більше 220 орендарів та 8 співробітників УкрДГРІ. Оскільки більша частина сміття в результаті діяльності людей утворювалася в будинку за адресою вул. Щорса, 12, із загальної суми витрат на вивіз та знешкодження сміття згідно договору №41 від 23.10.2012, 2/3 суми (еквівалентно 2 контейнерам) відноситься до будинку вул. Щорса, 12. Ця частина розподілялася між Балансоутримувачем та Орендарями пропорційно займаних площ. На вільних площах в закритих і невикористаних приміщеннях сміття не утворювалося.

Дані пояснення та розрахунки Позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки вони носять приблизний характер обрахунку і, на відміну від представлених Позивачем вищевказаних Договору №41 від 23.10.12, Додатку №1 до нього та актів на виконані роботи, не спираються на достовірні та достатні докази, які б чітко встановлювали розмір витрат по вивозу сміття саме з будівлі Щорса, 12.

Як зазначено в письмових поясненнях Позивача, планові накопичення для проведення поточних ремонтів були включені до розрахунків з відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю згідно розпорядженню по УкрДГРІ №98-р від 27.12.12.

Разом з тим, п.5 додатку №1 до Договору-2 містить витрати по поточному ремонту, тобто, ті витрати, які понесені реально Позивачем.

Проте, ні даний пункт, ні весь додаток не містять витрат саме на планові накопичення для проведення поточних ремонтів, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно п.8 розрахунків №2 Позивачем нараховані витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення, стічні води.

Дані витрати в розрахунку №1 включені до п.5.4. витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення.

Позивачем нараховані витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення з ПДВ: за січень 2013р. - 10,51 грн., за лютий 2013р. - 3,01 грн., за березень 2013р. - 14,66 грн., за квітень 2013р. - 7,77 грн., за травень 2013р. - 9,24 грн., за червень 2013р. - 6,25 грн., за липень 2013р. - в сумі 16,81грн., за серпень 2013р. - 3,22 грн.

При цьому, Позивачем при нарахуванні вказаних витрат взято відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача у січні-лютому 2013р. - 3,32, березні -квітні 2013р. - 4,01, травні - червні 2013р. - 4,48, липні 2013р. - 4,59, серпні 2013р. - 1,95.

Як було зазначено в поясненні Позивача, у розрахунок №2 даних витрат включені витрати на дератизацію у сумі 76,00 грн. щомісячно, оскільки у зв'язку з появою щурів у будинку Щорса, 12, що підтверджується рапортом старшого механіка Бутько В.М. до заступника директора УкрДГРІ, всю суму витрат Позивач відносив на будинок Щорса, 12.

Разом з тим, згідно Договору №184 на виконання дезинфекційних робіт, укладеному Позивачем з ТОВ „Деолик" м. Чернігів 01.11.2012 Позивачу, в січні-серпні 2013 р. надавались послуги з дератизації, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (послуг) № 184/1 від 08.01.13 р., № 184/2 від 06.02.13 р., № 184/3 від 06.03.2013 р., № 184/4 від 05.04.2013 р., № 184/8 від 07.05.2013 р., № 184/6 від 06.06.2013 р., № 184/7 від 10.07.2013 р., № 184/8 від 05.08.2013 р. кожен на суму 76,00 грн.

В Додатку № 1 до Договору № 184 на виконання дезінфекційних робіт від 01.11.12 зазначено 2 об'єкти за адресою м. Чернігів: Щорса, 8, та Щорса, 12, розмір площ розподілений у співвідношенні 50%/50% (475 м.кв.+ 475 м.кв).

На підставі викладеного та враховуючи, що належним, допустимим та достовірним доказом в даному випадку є саме Договір №184 на виконання дезінфекційних робіт від 01.11.2012 та Додаток № 1 до нього, а не рапорт старшого механіка Бутько В.М., суд приходить до висновку, що витрати на дератизацію мають бути відшкодовані пропорційно 50%/50%, тобто, саме сума 38 грн. щомісячно мала бути включена Відповідачем до розрахунку витрат за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12.

З урахуванням того, що за підрахунками суду, з урахуванням приписів п.1.1 вищевказаного Договору-2 відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, у січні-липні 2013 року становить 2,07%, у серпні 2013р. - 0,80%, та те, що суд дійшов висновку, що сума витрат на дератизацію по вул. Щорса,12 щомісячно становить 38 грн., з урахуванням ПДВ Відповідачем мають бути відшкодовані витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення за січень 2013р. - в сумі 5,61 грн., за лютий 2013р. - 0,95 грн., березень 2013р. - 6,61 грн., квітень 2013р. - 3,06 грн., травень 2013р. - 3,33 грн., червень 2013р. - 1,94 грн., за липень 2013р. - 6,65 грн., за серпень 2013р. - в сумі 0,95 грн.

Надання послуг з обслуговування та ремонту ліфтів за договором №1089//СБ1223-00 на часткове технічне обслуговування і ремонт ліфтів від 26.10.12. підтверджується наявними в матеріалах справи актами № 1089 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за січень - серпень 2013 р. на суму 598,64 грн. (без ПДВ), 718,37 грн. (з ПДВ) щомісячно.

У розрахунках Позивача за січень - серпень 2013 р. були нараховано такі суми витрат на обслуговування ліфтів: 23,83 грн. (з ПДВ) за січень-квітень 2013р. щомісячно на 32,18 грн. (з ПДВ) за травень-червень 2013р., 32,94 грн. за липень 2013р., 14,02 грн. - за серпень 2013р.

При цьому, Позивачем при нарахуванні витрат на обслуговування ліфтів взято відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача у січні-лютому 2013р. - 3,32, березні-квітні 2013р. - 4,01, травні - червні 2013р. - 4,48, липні 2013р. - 4,59, серпні 2013р. -1,95.

Враховуючи, що зазначені витрати чітко співвідносяться з відповідним підпунктом 9.4. пункту 9 Переліку робіт та послуг (Додаток №1 до Договору-2), суд вважає обґрунтованим включення Позивачем даних витрат до позовних вимог.

Посилання Відповідача, що відповідно до п.6.2. договору №1089//СБ1223-00 на часткове технічне обслуговування і ремонт ліфтів від 26.10.12, останній діє лише до 31.12.12р., судом не приймаються, оскільки цим пунктом прямо передбачена його автоматична пролонгація, яка на 2013 рік підтверджується фактом виконання відповідних робіт та відсутності представлення Відповідачем доказів заперечень сторін цього Договору щодо його пролонгації.

З урахуванням того, що за підрахунками суду, з урахуванням приписів п.1.1 вищевказаного Договору-2 відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, у січні-липні 2013 року становить 2,07%, у серпні 2013р. - 0,80%, суд приходить до висновку, що з урахуванням ПДВ Відповідачем мають бути відшкодовані витрати на обслуговування ліфтів за січень-липень 2013р. - в сумі 14,87 грн. щомісячно, за серпень 2013р. - в сумі 5,75 грн.

При цьому, суд відмічає наступне.

Відповідач не погоджується з включенням Позивачем до розрахунків, наведених в позовній заяві, на його думку непогоджених та необґрунтованих статей витрат під назвою "на утримання орендованого майна", зокрема: витрати з забезпечення пропускного режиму, витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення, обслуговування будівлі (заробітна плата прибиральниць з нарахуваннями), заробітна плата з нарахуваннями загального виробничого персоналу, обслуговування ліфтів, витрати на технічне обслуговування комунікацій та систем забезпечення, витрати на поточний ремонт.

З витратами під назвою "на утримання орендованого майна" Відповідач не погоджується, адже послуг вказаних в переліку на утримання майна Позивачем Відповідачу не надавалося, про що свідчить відсутність у Позивача підписаних та скріплених Актів приймання-передачі наданих послуг, які б підтверджували надання таких послуг та прийняття їх Відповідачем. Більшість з цих послуг виконувалось власним силами Відповідача за власний рахунок, а тому Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначених у розрахунках витрат.

Дані заперечення Відповідача суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Пунктом 1.1. Договору-2 чітко визначений його предмет, а саме, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 (надалі - Будівля), загальною площею 4548,86 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт (Додаток №1) пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі.

Тобто, предметом даного Договору-2 не є надання Балансоутримувачем та отримання Орендарем будь яких послуг, а є саме участь Орендаря у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт по обслуговуванню, експлуатації та ремонту Будівлі пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі.

Відповідачем не наведено жодної статті Договору-2 чи його додатків, яка передбачала б, як визначення предметом даного Договору саме надання послуг, так і обов'язок сторін складати акти приймання-передачі таких послуг .

В назві Договору-2 та пункті 5.11. Договору-1 зазначено про надання лише комунальних послуг.

Пункт 10 Переліку робіт та послуг (Додаток №1 доДоговру-2) відносить до комунальних послуг лише електроенергію, опалення, водопостачання та каналізацію.

При цьому, суд враховує, що фактично дані комунальні послуги надаються не Позивачем (Балансоутримувачем), а безпосереднього відповідними енергопостачальними компаніями.

Ніяких інших послуг даний перелік не передбачає.

Поряд з цим, зазначені в назві Переліку слово «роботи», з врахуванням положень п.п.2.1.1. п.2.1. Договору-2, не є роботами, що в якості послуг надаються Балансоутримувачем Орендарю, а є роботами, пов'язаними саме з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, пропорційну участь у витратах на які і бере Орендар.

Це підтверджується і тим, що слово «роботи» мається лише в назві Переліку, а далі по тексту йде саме слово «витрати».

На підставі викладеного, суд відхиляє дані заперечення Відповідача.

На підтвердження розміру понесених Балансоутримувачем витрат з податку на землю Позивачем надані податкові декларації з плати за землю за 2013 рік від 22.01.2013 "звітна" та за 2013 рік від 05.08.2013 "уточнююча", а також додаток № 1 "Відомості про наявні земельні ділянки", в яких, в якості місцезнаходження земельної(их) ділянки(ок) зазначено тільки одну адресу, а саме: м. Чернігів, вул. Щорса, 8.

Як зазначено в письмових поясненнях Позивача щодо витрат з податку на землю, в січні 2013 року вся сума податку на землю була розподілена між Балансоутримувачем та Орендарями пропорційно займаних ними площ.

З лютого 2013 року між Орендарями розподілялася пропорційно займаних ними площ сума податку на комерційне використання землі. Цей податок податкова інспекція нараховувала на площі, що орендувалися і які використовувались Орендарями для своєї комерційної діяльності. Розмір цього податку в 2,09 рази перебільшував розмір податку на землю який зобов'язаний був платити УкрДГРІ. Обов'язок відшкодування витрат на сплату податку Відповідачем Позивачу зафіксований в Додатку № 1 до договору №6/569 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 03.08.2011.

Дані доводи Позивача суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

По-перше, такий окремий алгоритм розподілу витрат по податку на землю, а саме відшкодування орендарями, в т.ч. Відповідачем, різниці збільшення податку внаслідок застосування відповідного коефіцієнту через комерційне використання землі не передбачений ні Договором-2, ні його додатками, ні іншими документами, представленими суду та підписаними обома сторонами.

По-друге, здаючи в оренду приміщення та отримуючи від цього прибуток у вигляді частини орендної плати Позивач здійснював таке ж саме комерційне використання землі.

На підставі викладеного та представлених Позивачем документів, суд доходить наступних висновків щодо відшкодування витрат по податку за землю.

Як вбачається з державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЧН №002725-145, копія якого міститься в матеріалах справи, землекористувачу - Чернігівському відділенню Українського державного геологорозвідувального інституту надано у постійне користування 0,67 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки площа земельної ділянки становить 0,6632 га, а тому числі 0,3394 га по вул. Щорса, 8, та 0,3238 га по вул. Щорса, 12.

Таким чином, площа земельної ділянки по вул. Щорса, 12, складає 48,82% відсотки від загальної площі земельної ділянки за двома адресами.

З вищевказаних декларацій та наданих платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи вбачається, що Позивачем сплачувався податок на землю в сумі 6542,00 грн. щомісячно.

Відповідно до наданих розрахунків Позивачем було нараховано такі суми витрат податку на землю з ПДВ: за січень 2013р. - 260,46 грн., за лютий 2013р. - 195,32 грн., за березень 2013р. - 201,67 грн., за квітень 2013р. - 205,63 грн., за травень 2013р. - 218,40 грн., за червень 2013р. - 219,72 грн., за липень 2013р. - в сумі 119,77 грн., за серпень 2013р. - 50,23 грн.

При цьому, Позивачем при нарахуванні витрат на воду, каналізацію, стічні води взято відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача у січні 2013р. - 3,32, лютому 2013р. - 5,03, березні 2013р. - 5,19, квітні 2013р. - 5,30, травні 2013р. - 5,62, -- червні 2013р. - 5,66, липні 2013р. - 5,66, серпні 2013р. -2,37.

Для розрахунку даних витрат бралися суми податку на землю без ПДВ : 6542,00 грн. у січні 2013р., 3236,00 грн. - у лютому-червні 2013р., 1764,00 грн. - у липні-серпні 2013р.

З урахуванням того, що за підрахунками суду, з урахуванням приписів п. 1.1 вищевказаного Договору-2 відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, у січні-липні 2013 року становить 2,07%, у серпні 2013р. - 0,80%, а також враховуючи відсоток площі земельної ділянки по вул. Щорса, 12 (48,82%), суд приходить до висновку, що Відповідачем мають бути відшкодований податок на землю в сумі 66,11 грн. за січень-липень 2013р. щомісячно, в сумі 25,55 грн. - за серпень 2013р. без нарахування ПДВ.

При цьому дані витрати мають бути нараховані із суми сплаченого Позивачем земельного податку, що складає 6542,00 грн.

Посилання Позивача на те, що він є платником податку на додану вартість на загальних підставах, сплата податку на землю для нього згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 є витратою і разом з іншими витратами на утримання майна підлягає відшкодуванню Відповідачем, а також на те, що статтями 196,197 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік операцій, на які не нараховується податок на додану вартість, а операції по сплаті податку на землю в цих статтях відсутні, судом не приймаються, оскільки ні сплата безпосередньо Позивачем до бюджету податку на землю, ні пропорційна участь Відповідача у такій сплаті, не є ні послугою, ні будь-якою іншою господарською операцію, яка б підлягала обкладанню ПДВ, інакше мало б місце оподаткування податку.

Враховуючи, що зазначені витрати по платі за землю чітко співвідносяться з відповідним підпунктом 11.3. пункту 11 Переліку робіт та послуг (Додаток №1 до Договору-2), суд вважає обґрунтованим включення Позивачем даних витрат до позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що в розрахунки витрат за липень 2013р. були включені витрати на техобслуговування в сумі 52,98 грн. із застосуванням відсотку участі Орендаря у витратах Балансоутримувача - 4,59.

На підтвердження даних витрат Позивачем надана копія акту №ВГ-299 виконаних робіт з технічного обслуговування первинних засобів пожежогасіння від 31.07.2013.

Сума даних витрат заперечувалася Відповідачем, оскільки не надано відповідного договору на виконання даних робіт.

Враховуючи, що відсутність письмового договору не спростовує факту виконання відповідних робіт, що підтверджується вищевказаним актом виконаних робіт, і не суперечить положенням Цивільного та Господарського кодексів України про можливість укладення усних договорів, суд не приймає дані заперечення Відповідача.

Оскільки в п.4 додатку №1 до Договору-2 в переліку робіт та послуг передбачені витрати по обслуговуванню та ремонту пожежного обладнання, суд приходить до висновку, що дані витрати підлягають частковому задоволенню з урахуванням відсотку участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, що становить 2,07%, в сумі 23,92 грн. з ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що правомірний розмір наданих Позивачем послуг та робіт, які підлягають відшкодуванню Позивачу становить 19653,05 грн., а саме: в січні 2013 року - 3596,61 грн., лютому 2013 року - 3295,45 грн., березні 2013 року - 3131,80 грн., квітні 2013 року - 2754,84 грн., травні 2013 року - 2278,29грн., червні 2013 року - 2286,66 грн., липні 2013 року - 1685,91 грн., серпні 2013 року - 623,49 грн.

Оскільки Відповідачем було частково оплачено вищевказані витрати в сумі 3727,05грн., яка не заперечується Позивачем та підтверджується наданими ним відповідними розрахунками, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 15926,00 грн.

В стягненні решти суми основного боргу має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

"Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору."

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

"Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором."

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

"Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції."

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

"Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання."

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

"Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання."

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2.2.3. Договору-2 при несвоєчасному або не в повному обсязі перерахуванні плати Орендар зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від проіндексованої несплаченої суми за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

На підставі зазначеного Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача пеню розмірі 4956,93 грн. за період з 06.02.2014 по 05.02.2015 відповідно до наданого розрахунку.

Згідно з п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами):

"Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції."

Враховуючи, що пунктом 2.2.3. Договору-2 визначено розмір пені, проте не визначено період її нарахування, внаслідок чого Позивачем нараховано пеню без дотримання вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, а саме: пеню нараховано за період після закінчення шестимісячного строку з дня прострочення виконання зобов'язання, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, просить стягнути 3% річних у розмірі 1367,24грн. за період з 21.03.2013 по 05.02.2015.

Крім того, Позивач просить стягнути 7396,64 грн. інфляційних за період з квітня 2013 року по січень 2015 року.

Позивачем при здійсненні розрахунків 3% річних та інфляційних період нарахування визначено з урахуванням вимог ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України - семиденний строк з дня отримання відповідних рахунків.

Згідно з п.п.2.2.3. Договору-2 Орендар зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на рахунок Балансоутримувача Будівлі вносити плату за фактично виконані роботи, комунальні та інші послуги згідно Додатку №1 та за оренду Приміщення (30 відсотків орендної плати) згідно договору оренди від 03.08.2011р. №89-11.

На підставі викладеного, суд вважає, що період прострочення починається з 26 числа місяця, наступного за звітним.

За результатами здійсненої судом перевірки розрахунку 3% річних суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 824,89 грн. за період з 21.03.2013 по 05.02.2015.

При цьому судом, не виходячи за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, враховано встановлений судом вище розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, по кожному з виставлених рахунків, а також те, що період прострочення відповідно до умов п.п.2.2.3. Договору-2 за липень 2013 року фактично починається з 27.08.2013 (26.08.2013 - вихідний), а за серпень 2013 року - з 26.09.2013, а не з 20.08.2013 та з 10.09.2013, як вважає Позивач.

В стягненні решти 3% річних має бути відмовлено.

Відповідно до п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань":

"3.2. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція)."

З урахуванням викладеного, за результатами здійсненої судом перевірки розрахунку інфляційних суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню частково в сумі 4490,16 грн. за період з квітня 2013 року по січень 2015 року.

При цьому судом, не виходячи за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, враховано:

- встановлений судом вище розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, по кожному з виставлених рахунків;

- оскільки Позивачем визначено окремі періоди прострочення суми боргу по рахунках за січень, лютий, березень 2013 року до 14.06.2013, то на дані суми індекс інфляції за червень 2013 року не нараховується;

- оскільки період прострочення відповідно до умов п.п.2.2.3. Договору-2 за серпень 2013 року фактично починається з 26.09.2013, а не з 10.09.2013, як вважає Позивач, індекс інфляції за вересень 2013 року не нараховується на суму боргу за серпень 2013р.

В стягненні решти інфляційних має бути відмовлено.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 21241,05 грн., в тому числі 15926,00 грн. основного боргу, 824,89 грн. - 3% річних, 4490,16 грн. інфляційних.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

Позивачем за подання позову сплачено 1827 грн. судового збору.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами):

"Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого.

4.1. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою."

З урахуванням викладеного, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з Відповідача підлягає стягненню 962,23 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧМГ" (вул. Шевченка, 42, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 35779428) на користь Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" (вул. Автозаводська, 78-А, м.Київ, 04114, ідентифікаційний код 01432032) 15926 грн. 00 коп. основного боргу, 824 грн. 89 коп. - 3% річних, 4490 грн. 16 коп. інфляційних та 962 грн. 23 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В стягненні 10683 грн. 98 коп. основного боргу, 4956 грн. 93 коп. пені, 542 грн. 35 коп. 3% річних та 2906 грн. 48 коп. інфляційних відмовити.

Повне рішення складено 05 травня 2015 року.

Суддя І.В. Кушнір

.