Постанова

від 14.04.2015 по справі 802/183/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 квітня 2015 р. Справа № 802/183/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука К.О.,

за участі секретаря судового засідання Крисько І.В.,

представника позивача Опанасюка П.П.,

представника відповідача Нестерук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір" (далі - ТОВ "ЛТК "Мір", позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Вінницька ОДПІ, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання ТОВ «ДТК «Мір» вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ПП "НВВ", ТОВ "Меганом", ПП "Іт-Сервіс" та ПП "Спецкомпсервіс" за період з 01.01.2014 по 31.08.2014 контролюючий орган виявив ряд порушень вимог податкового законодавства, на підставі чого прийняв податкові повідомлення-рішення від 04.12.2014 за № 0010002201, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1859 грн.; від 04.12.2014 за № 0010012201, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 47420 грн. основного платежу та 11855 грн. штрафних санкцій.

Вважаючи, що визначені в акті порушення, зроблені на підставі суб'єктивних припущень, позивач звернувся до суду із вимогами визнати протиправними та скасувати зазначені вище податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків податкового ревізора-інспектора, який проводив перевірку, що знайшли відображення у акті перевірки від 12.11.2014.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд установив наступне.

На підставі направлення від 30.10.2014 №2858/22, виданого Вінницькою ОДПІ, на виконання постанови в.о. слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області від 26.09.2014, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, згідно з наказом від 30.10.2014 № 3130 Вінницька ОДПІ провела позапланову виїзну документальну перевірку TOB "ЛТК "Мір" (код ЄДРПОУ 34887120) з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з ПП "НВВ" (код ЄДРПОУ 31041906), TOB "Метаном" (код ЄДРПОУ 32402509), ПП "ІТ- Сервіс" (код ЄДРПОУ 30744170), ПП "Спецкомпсервіс" (код ЄДРПОУ 35762849) за період з 01.01.2010 по 31.08.2014.

Результати перевірки оформлені актом від 12.11.2014 № 2979/2201/34887120. Відповідно до висновків вказаного акта під час перевірки встановлено порушення TOB "ЛТК "Мір":

1) п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-4 квартал 2011 року, що перевірявся, на 1859 грн.

2) п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми податку, який підлягає сплаті та перерахуванню до Державного бюджету України на 47420 грн.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 04.12.2014 за № 0010002201, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1859 грн.; від 04.12.2014 за № 0010012201, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 47420 грн. основного платежу та 11855 грн. штрафних санкцій.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1895 грн. за 4 квартал 2011 року здійснено на підставі висновку відповідача про неможливість встановлення ним, яким чином послуги з розробки програмного забезпечення "Протокол" використані в господарській діяльності позивача.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Положеннями пункту 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій здійснюється підприємством виключно на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пункт 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 визначає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи власника на їх проведення.

Відтак, визначаючись з приводу обґрунтованості віднесення витрат до складу валових витрат суду варто враховувати, по-перше, наявність належних договорів на надання певних послуг, поставку товару, по-друге, наявність відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю суб'єкта господарювання, зокрема, актів виконаних робіт та інших документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, наявність податкової накладної, по-четверте, подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цієї операції.

В ході розгляду справи суд встановив, що розробка програмного забезпечення "Протокол" була здійснена відповідно до договору № 11 від 01.12.2011, укладеного між TOB "ЛТК "Мір" (замовник) та TOB "НВВ" (виконавець). Вартість робіт склала 9700 грн., (у тому числі ПДВ 1616,67 грн.)

Висновок відповідача щодо ненадання до перевірки розрахунків та інших додатків до договору не відповідає дійсності та спростовується самим актом перевірки, оскільки до перевірки були надані рахунок-фактура № Н-00000011 від 22.12.2011 (а. с. 149), акт здачі прийняття робіт № Н-00000001 від 30.12.2011 (а. с. 151), податкову накладну № 8 від 22.12.2011 (а. с. 150) та банківську виписку № МІ-0003012 від 30.12.2011. Валові витрати позивача по проведенню вказаних робіт були внесені до декларації з податку на прибуток за 4 кв. 2011 року.

Як пояснив представник позивача, даний програмний комплекс безпосередньо використовується у щоденній господарській діяльності позивача (перевірка технічного стану колісних транспортних засобів) і розробка його була замовлена для її забезпечення. На підтвердження зазначеного представник TOB "ЛТК "Мір" надав суду для прикладупервинний протокол контролю технічного стану КТЗ (а. с. 216-222).

Посилання відповідача як на підставу для підтвердження виявленого порушення на документи кримінального провадження, а саме протокол допиту директора підприємства ПП "НВВ", суд вважає необґрунтованими, оскільки належним доказом вчинення злочинних дій або відсутності реального здійснення господарської діяльності може бути вирок суду, який набрав законної сили.

При цьому критично слід оцінити посилання контролюючого органу на неможливість надання послуг (виконання робіт) ПП "НВВ" в силу недостатності у нього трудових ресурсів, виробничих потужностей, управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, оскільки вказані обставини не підтверджують відсутність наміру у сторін на досягнення правових наслідків, обумовлених укладеним договором, а є лише припущеннями неможливості настання таких наслідків.

З огляду на викладене, висновки контролюючого органу щодо завищення позивачемвитрат операційної діяльності за 2-4 квартал 2011 року на суму 8083 грн. не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0010002201 від 04.12.2014 належить скасувати.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 04.12.2014 за № 0010012201, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11статті 201 Кодексу) (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідна наявність і інших первинних документів, які б свідчили про реальність такої господарської операції.

В ході перевірки податковий орган дійшов висновку, що в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 та п. 198.3 ст. 198 ПК України TOB "ЛТК "Мір" завищено податковий кредит:

- по операціям з ПП "Іт-Сервіс" в липні 2013 року на 2933 грн.;

- по операціям з ПП "Меганом" на загальну суму 21 180 грн., в т.ч. в травні 2012 року на 2933 грн., в липні 2012 року на 6983 грн., в серпні 2012 року на 3775,00 грн., в вересні 2012 року на 2662,00 грн., в грудні 2012 року на 4128.00 грн.;

- по операціям з ПП "Спецкомпсервіс" на загальну суму 5 778 грн.. в т.ч. в квітні 2013 року на 2805 грн., в травні 2013 року на 1207 грн., в липні 2013 року на 1767 грн.;

- по операціям з ПП "НВВ" на загальну суму 17529 грн., в т.ч. в грудні 2011 року на 1617 гри., в червні 2012 року на 2692 грн., в липні 2012 року на 1500 грн., в серпні 2012 року на 1520 грн., в березні 2013 року на 2550 грн., в квітні 2013 року на 2550 грн.. в травні 2013 року на 1275 грн. в липні 2013 року на 2550 грн., в серпні 2013 року на 1275 грн. за рахунок включення до його складу операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.

Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, між TOB "ЛТК "Мір" та ПП "Іт-Сервіс" були укладені договори купівлі-продажу товару та послуг № 312 від 01.06.2012 (а. с. 60) та № 69 від 01.07.2012 (а. с. 61). Відповідно до цих договорів ПП "Іт-Сервіс" зобов'язалось передати у власність TOB "ЛТК "Мір" товар (послугу) у складі і кількості, встановлених за домовленістю, а TOB "ЛТК "МІР" зобов'язалось прийняти цей товар (послугу) і сплатити за нього певну грошову суму.

В підтвердження виконання умов договору № 312 від 01.06.2012, відповідно до якого TOB "ЛТК "Мір" отримало від ПП "Іт-Сервіс" спецодяг (куртка+штани) у кількості 5 штук, позивач надав суду податкову накладну від 27.05.2013 № 13 (а. с. 62) на суму 5420 грн. з ПДВ, видаткову накладну № I-00000053 від 28.05.2013 на суму 5420 грн. з ПДВ (а. с. 63), а також рахунок-фактуру № I-00000038 від 23.05.2013 на суму 5420 грн. з ПДВ (а. с. 64).

В підтвердження виконання умов договору № 69 від 01.07.2012, відповідно до якого ПП "Іт-Сервіс" здійснював на замовлення TOB "ЛТК "Мір" роботи з обслуговування та планового технічного огляду лінії технічного контролю, позивач надав суду податкову накладну від 31.07.2013 № 14 на суму 17600 грн. з ПДВ (а. с. 65), акт здачі-прийняття робіт № I-00000032 на суму 17600 грн. (а. с. 66), а також рахунок-фактуру № I-00000069 від 30.07.2013 на суму 17600 грн. (а. с. 67).

Як зазначено в акті перевірки, оплата за придбані активи відповідно до виписок банку здійснена TOB "ЛТК "Мір" у безготівковій формі авансом 27.05.2013 в сумі 5420 грн. та 31.07.2013 в сумі 17600 грн.

Придбаний спецодяг у кількості 5 шт. відповідно до пояснень представника TOB "ЛТК "Мір" був використаний для власних потреб підприємства при проведенні господарської діяльності.

Господарські операції між TOB "ЛТК "МІР" та ПП "Меганом" проводились в період з травня по грудень 2012 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу товару і послуг №165 від 03.05.2012 (а. с. 68) ПП "Меганом" зобов'язалось передати у власність TOB "ЛТК "Мір" товар (послугу) у складі і кількості встановлених домовленістю, а ТОВ "ЛТК "Мір" зобов'язалось прийняти цей товар (послугу) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання зазначеного договору ПП "Меганом" надало TOB "ЛТК "Мір" в оренду діагностичне обладнання Мультіскан BOSСH (у період з червня по грудень 2012 року); здійснювало відновлення покриття барабанів гальмівного стенду СТС-10У-СП-24, настройку і калібровку тормозного стенда, ремонт шумоміру ВШВ 003, ремонт автомобіля Пежо партнер АВ6452ВН (ремонт ходової частини та зчеплення), встановлення металевої огорожі, ремонт та обслуговування люфтоміру ИСЛ-М.

В підтвердження виконання умов указаного договору TOB "ЛТК "Мір" надало суду:

- податкові накладні від 30.07.2012: № 68 на суму 30600 грн. з ПДВ (а. с. 69), № 69 на суму 7450 грн. з ПДВ (а. с. 72), № 70 на суму 3850 грн. з ПДВ (а. с. 75), від 17.08.2012: № 42 на суму 6580 грн. з ПДВ (а. с. 78), № 44 на суму 8420 грн. з ПДВ (а. с. 81), № 43 насуму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 84), від 24.09.2012: № 51 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 87), № 52 на суму 8322 грн. з ПДВ (а. с. 90), від 28.12.2012: № 93 на суму 22950 грн. (а. с. 93), № 91 на суму 1818 грн. з ПДВ (а. с. 96);

- рахунки-фактури: №М-00000303 від 30.07.2012 на суму 30600 грн. з ПДВ (а. с. 70), №М-00000304 від 30.07.2012 на суму 7450 грн. з ПДВ (а. с. 74). №М-000000305 на суму 3850 грн. (а. с. 77) від 30.07.2012, №М-00000363 від 17.08.2012 на суму 6580 грн. з ПДВ (а. с. 80), №М-00000362 від 17.08.2012 на суму 8420 грн. з ПДВ (а. с. 83), №М-00000361 від 17.08.2012 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 86), №М-00000440 від 21.09.2012 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 89), №М-00000441 від 21.09.2012 на суму 8322 грн. з ПДВ (а. с. 92), №М-00000752 від 27.12.2012 на суму 22950 грн. з ПДВ (а. с. 95), №М-00000753 від 27.12.2012 на суму 1818 грн. з ПДВ (а. с. 98);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 00000040 на суму 30600 грн. з ПДВ (а. с. 71), № 00000041 на суму 7450 грн. з ПДВ (а. с. 73), № 00000072 на суму 3850 грн. з ПДВ (а. с. 76), № 00000050 на суму 6580 грн. з ПДВ (а. с. 79), № 00000049 на суму 8420 грн. з ПДВ (а. с. 82), 00000048 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 85), № 00000059 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 88), № 00000060 на суму 8322 грн. з ПДВ (а. с. 91), № 00000089 на суму 22950 грн. з ПДВ (а. с. 94), № 00000090 на суму 1818 грн. з ПДВ (а. с. 97).

Як зазначено в акті перевірки:

- лінія технічного контролю ЛТК-10У-СП-16 обліковується на балансі TOB "ЛТК "Мір" за первісною вартістю 275,76 тис. грн. - група 6. Залишковий строк корисного використання станом на 01.01.2013 - 8 місяців.

- газоаналізатор АВТОТЕСТ-03-03 обліковується на балансі TOB "ЛТК "Мір" за первісною вартістю 26,57 тис. грн. - група 6. Залишковий строк корисного використання активу станом на 01.01.2013 -39 місяців.

- вимірювач Люфта ИСЛ-М.01 ГТН обліковується на балансі TOB "ЛТК "Мір" за первісною вартістю 10,75 тис. грн. - група 6. Залишковий строк корисного використання активу станом на 01.01.2012 - 38 місяців.

- універсальний тормозний стенд обліковується на балансі TOB "ЛТК "Мір" за первісною вартістю 145,83 тис. грн. - група 6. Залишковий строк корисного використання активу станом на 01.01,2012 року - 10 місяців. Шумомір ВШВ-003 обліковується "а балансі TOB "ЛТК "Мір" за первісною вартістю 6,6 тис. грн. - група 6. Залишковий строк корисного використання активу станом на 01.01.2013 - 29 місяців.

- автомобіль Пежо Партнер обліковується на балансі TOB "ЛТК "Мір" за первісною вартістю 1 тис. грн. - група 5. Залишковий строк корисного використання активу станом на 01.01.2013 -32 місяці.

- діагностичне обладнання Мультискан BOSH відповідно до пояснень представника TOB "ЛТК "Мір" було використаний для потреб підприємства при проведенні господарської діяльності, а саме технічних випробовувань та досліджень.

Оплата за отримані послуги, як зазначено в акті перевірки, відповідно до виписок банку здійснена TOB "ЛТК "МІР" у безготівковій формі авансом 27.05.2013 в сумі 5420 грн. та 31.07.2013 в сумі 17600 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Спецкомпсервіс", то суд установив наступне.

Між TOB "ЛТК "Мір" та ПП "Спецкомпсервіс" був укладений договір купівлі-продажу товару та послуг від 03.05.2012 №165 (а. с. 134). Відповідно умов цього договору ПП "Меганом" зобов'язалось передати у власність TOB "ЛТК "Мір" товар (послугу) у складі і кількості встановлених домовленістю, а TOB "ЛТК "МІР" зобов'язалось прийняти цей товар (послугу) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання зазначеного договору ПП "Спецкомпсервіс" здійснювало на замовлення TOB "ЛТК "Мір" нанесення дорожньої розмітки, ремонт шумоміру ВШВ 003, автомобілю Рено Неншу АВ6374 ВМ, відновлення покриття барабанів гальмівного стенду СТС-10У-СП-24. Крім того, TOB "ЛТК "Мір" придбало у ПП "Спецкомпсервіс" сканер MaxiScan MS509, мультимарочний автосканер LAUNCH X-431, зарядний пристрій ВЕ-ВС8, прилад для перевірки свічок запалення "МОЛНИЯ".

В підтвердження виконання умов вказаного договору TOB "ЛТК "Мір" надало суду:

- податкові накладні від 26.04.2013 № 20 на суму 16830 грн. з ПДВ (а. с. 135), від 27.05.2013 № 14 на суму 72400 грн. з ПДВ (а. с. 138), від 31.07.2013: № 64 на суму 7200 грн. з ПДВ (а. с. 141), № 65 на суму 3400 грн. з ПДВ (а. с. 144), від 22.12.2011 № 7 на суму 18930 грн. з ПДВ (а. с. 147);

- рахунки фактури: №СК-00000030 від 25.05.2013 на суму 16830 грн. (а. с. 137), №СК- 00000039 від 15.05.2013 на суму 7240 грн. з ПДВ (а. с. 140), № СК-00000222 від 31.07.2013 на суму 7200 грн. з ПДВ (а. с. 143), № СК-00000223 від 31.07.2013 на суму 3400 грн. з ПДВ (а. с. 146);

- акти здачі-прийняття робіт № СК-0000005 на суму 16830 грн. (а. с. 136), № СК-0000009 на суму 7240 грн. з ПДВ (а. с. 139), № СК-0000021 на суму 7200 грн. з ПДВ (а. с. 142), № СК-0000022 на суму 3400 грн. з ПДВ (а. с. 145).

- видаткову накладну № Н-0000009 від 29.12.2011 на суму 18930 грн. з ПДВ (а. с. 148)

Оплата за отримані послуги, як зазначено в акті перевірки, відповідно до виписок банку здійснювалась TOB "ЛТК "Мір" у безготівковій формі на загальну суму 34670 грн.

По операціям ПП "НВВ" з TOB "ЛТК "Мір" суд установив, що відповідно до договорів купівлі продажу товару і послуг №676 від 01.06.2012 (а. с. 99), №330 від 03.01.2013 (а. с. 100) ПП "НВВ" зобов'язалось передати у власність TOB "ЛТК "Мір" товар (послугу) у складі і кількості встановлених домовленістю, а TOB "ЛТК "МІР" зобов'язалось прийняти цей товар (послугу) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання зазначеного договору ПП "НВВ" поставило TOB "ЛТК "Мір" рекламний банер 3,59*1,67 у кількості 5 шт, смазку литієву Літол-24, рекламну продукцію; передало в оренду діагностичне обладнання Мультіскан BOSСH.

В підтвердження виконання умов указаних договорів TOB "ЛТК "Мір" надало суду:

- податкові накладні від 30.07.2012 № 100 на суму 9000 грн. з ПДВ (а. с. 101), від 20.08.2012: № 57 на суму 3250 грн. з ПДВ (а. с. 104), № 58 на суму 9120 грн. з ПДВ (а. с. 107), від 29.03.2013 № 78 на суму 15300 грн. з ПДВ (а. с. 110), від 15.04.2013 № 35 на суму 15300 грн. (а. с. 113), від 27.05.2013 № 48 на суму 1650 грн. з ПДВ (а. с. 116), від 04.07.2013 № 4 на суму 15300 грн. з ПДВ (а. с. 119), від 28.08.2013 № 5 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 131);

- рахунки-фактури №Н-00000806 від 30.07.2012 на суму 9000 грн. з ПДВ (а. с. 109), № Н-00000875 від 20.08.2012 на суму 3250 грн. з ПДВ (а. с. 106), № Н-00000876 від 20.08.2012 на суму 9120 грн. з ПДВ (а. с. 109), № Н-00000330 від 29.03.2013 на суму 15300 грн. з ПДВ, № Н-00000363 від 24.04.2013 на суму 15300 грн. з ПДВ (а. с. 115), № Н-00000444 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 118), № Н-00000491 від 04.07.2013 на суму 15300 грн. з ПДВ (а. с. 130), № Н-00000510 від 31.07.2013 на суму7650 грн. з ПДВ (а. с. 133);

- видаткові накладні № Н-00000429 від 31.07.2012 на суму 9000 грн. з ПДВ (а. с. 102), № Н-00000492 від 27.12.2012 на суму 32050 грн. з ПДВ (а. с. 105), №Н-00000493 від 28.08.2012 на суму 9120 грн. з ПДВ (а. с. 108);

- акти здачі-прийняття робіт № Н-0000063 на суму 15300 грн. з ПДВ (а. с. 111), № Н-0000071 на суму 15300 грн. з ПДВ (а. с. 114), № Н-00000095 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 117), № Н-00000119 на суму 15300 грн. з ПДВ (а. с. 120), № Н-00000128 на суму 7650 грн. з ПДВ (а. с. 132).

Як зазначено в акті перевірки, транспортування обладнання (Сканеру MaxiScan MS509, Мультимарочного автосканера Launch Х-431, зарядного пристрою ВТ-ВС 8, приладу для перевірки свічок запалення "Молния" та смазки литієвої Літол-24 170 кг) здійснювалось власним транспортом TOB "ЛТК "МІР", а саме фургоном малотоннажним "Peugeot Partner", державний номер AB 6452 ВН.

Оплата за отримані послуги відповідно до виписок банку здійснювалась TOB "ЛТК "МІР" у безготівковій формі на загальну суму 132469,98 грн.

Як слідує з акта перевірки, основною підставою для встановлення порушення позивачу були інформація баз даних АС "Податковий блок" та документи кримінального провадження, а саме протоколи допиту директорів підприємств контрагентів позивача.

З приводу посилань контролюючого органу на матеріали кримінального провадження № 42013010010000318, зокрема протоколи допитів свідків - засновників та директорів ПП "Іт-Сервіс", ПП "Меганом", ПП "Спецкомпсервіс" та ПП "НВВ", то суд зазначає, що належним доказом вчинення злочинних дій або відсутності реального здійснення господарської діяльності може бути вирок суду, який набрав законної сили. Враховуючи, що відповідачем не було надано доказів наявності вироку, топідстав вважати доводи такими, що породжують правові наслідки для вирішення даної справи, немає.

Крім того, порушень в оформленні вказаних вище документів, які б могли свідчити про відсутність реального здійснення спірних операцій, суд не виявив.

На момент укладання договорів та видачу податкових накладних позивач та його контрагенти були платниками податку на додану вартість, а також були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

При цьому критично слід оцінити посилання контролюючого органу на неможливість надання послуг (виконання робіт) ПП "Іт-Сервіс", ПП "Меганом", ПП "Спецкомпсервіс" та ПП "НВВ" в силу недостатності у них трудових ресурсів, виробничих потужностей, управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, оскільки вказані обставини не підтверджують відсутність наміру у сторін на досягнення правових наслідків, обумовлених укладеними договорами, а є лише припущеннями неможливості настання таких наслідків.

Отже, в межах правовідносин з контрагентами товари та послуги позивачем отримані та оплачені, на підставі податкових накладних сформований податковий кредит, законно сформовані витрати, що підтверджується матеріалами справи.

Посилання представника відповідача на укладення позивачем саме договорів-купівлі продажу-товарів, а не оренди чи надання послуг як на підставу нездійснення господарських відносин з зазначеними вище контрагентами, то суд вважає їхнеобґрунтованими, оскільки неправильне зазначення назви договору, помилкове зазначення його предмета не нівелює суть господарських відносин, що фактично відбулися на виконання досягнутих домовленостей, та підтверджені відповідними документами.Тобто, помилки, допущені при оформленні договорів, не можуть свідчити про не вчинення контрагентами господарських операцій при умові, що первинні документи свідчать про протилежне.

З огляду на зазначене підстави для визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток у контролюючого органу відсутні. Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань доводить безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного, суд вважає, що висновки акта перевірки є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються, підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0010002201 та №0010012201, що прийняті Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією 04 грудня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія технічного контролю "Мір" кошти в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович