Постанова

від 20.04.2015 по справі 804/8788/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 р. Справа № 804/8788/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Віхрова В.С.

при секретарі судового засідання Драгота С.А.,

за участю:

представник позивача Мороз С.В.

представник позивача Шевченко А.О.

представник відповідача Овсяникова Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-К» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-К» (надалі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 12.12.2013 р. №35-22.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Захарчук Н.В.) від 02.07.2014 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2014 р. зупинено провадження у справі.

Розпорядженням заступника керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду В.Г. Гречаної від 24.03.2015 р. №194д здійснено повторний автоматичний розподіл справи, справу передано до провадження судді Віхрової В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 р. справу прийнято до провадження судді Віхрової В.С., поновлено та призначено справу до розгляду.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначену податкову вимогу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на законі та прийнята податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що податковим органом у період з 01.08.2013 р. по 07.08.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Альфа-К» (код ЄДРПОУ 33563585) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481) за період вересень 2012 року, з ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за період липень - серпень 2012 року (Акт від 07.08.2013 р. №175/04-61-22-2/33563585).

Акт перевірки отримано позивачем 17.09.2013 р.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Альфа-К»: пп. 14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст. 138, 140, 142, 143 Податкового кодексу України, а саме завищено витрати за 3 квартал 2012 р. ТОВ «Альфа-К» в сумі 285493,00 грн. Заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 р. складає 59954,00 грн.; пп. 135.5.4. п.135.5. ст. 135 Податкового кодексу України, а саме доходи за 3 квартал 2012 р. ТОВ «Альфа-К» підлягають збільшенню в сумі 62524,00 грн. - вартість товарів (з ПДВ). Заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 р. складає 13130,00 грн.; ст. 185, ст. 188, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів від ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Супутник» на суму 57099,00 грн., у т.ч. липень 2012 р. сума ПДВ у розмірі 19914,00 грн., серпень 2012 р. сума ПДВ у розмірі 30244,00 грн., вересень 2012 р. сума ПДВ у розмірі 6941,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 57099,00 грн., у т.ч. липень 2012 р. сума ПДВ у розмірі 19914,00 грн., серпень 2012 р. сума ПДВ у розмірі 30244,00 грн., вересень 2012 р. сума ПДВ у розмірі 6941,00 грн.

За наслідками перевірки 26.09.2013 р. податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0004132203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 91355,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 73084,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18271,00 грн.);

- №0004122203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 71373,75 грн. (в т.ч. за основним платежем - 57099,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14274,75 грн.).

По підприємству ТОВ «Альфа-К» станом на 06.12.2013 р. виник податковий борг на загальну суму 168375,78 грн. (в т.ч. по податку на прибуток 94796,68 грн. та по податку на додану вартість 73579,10 грн.), що відображено в КОР ІС «Податковий блок».

Податковий борг по податку на прибуток у розмірі 94796,68 грн. виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань на підставі податкового повідомлення-рішення №0004132203 від 26.09.2013 р. по терміну сплати 06.12.2013 р. по Акту перевірки №175/04-61-22-2/33563585 від 07.08.2013 р. з урахуванням переплати та пені у сумі 5753,56 грн.

Податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 73579,10 грн. виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань на підставі податкового повідомлення-рішення №0004122203 від 26.09.2013 р. по Акту перевірки №175/04- 61-22-2/33563585 від 07.08.2013 р. з урахуванням переплати та пені у сумі 2207,29 грн.

12.12.2013 р. відповідачем сформовано податкову вимогу №35-22 на суму у розмірі 168375,78 грн., яка була отримана позивачем 10.01.2014 р.

Не погоджуючись з даною податковою вимогою позивач надав скаргу до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (лист від 17.01.2014 р. №03/1), яка залишена без задоволення рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.03.2014 р. №1533/10/04-36-25-01-13.

Також, позивачем було подано повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України (лист від 22.04.2014 р. №18/1), ), яка залишена без задоволення рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.05.2014 р. №8619/6/99-99-25-05-15.

Позивач вказує, що ним не було отримано жодних податкових повідомлень-рішень, що позбавило його права оскаржити їх в адміністративному порядку. Отже, сума боргу вважається не узгодженою, а тому оскаржувана податкова вимога суперечить законодавству та виходить за межі повноважень відповідача.

У відповідності до ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Ті самі положення містяться у Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 р. №1236, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу підприємства 26.09.2013 р. рекомендованим поштовим відправленням, проте конверт повернувся відправнику 26.11.2013 р. у зв'язку зі закінченням строку зберігання.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу 26.11.2013 р.

Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Термін добровільної сплати заборгованості сплинув 06.12.2013 р.

Доказів адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Таким чином, сума грошового зобов'язання підприємства з податку на прибуток на податку на додану вартість, визначена відповідачем згідно податкових повідомлень-рішень №0004132203, №0004122203 від 26.09.2013 р., винесених за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки (Акт від 07.08.2013 р. №175/04-61-22-2/33563585) є узгодженою.

За приписами абз.2 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Узгоджена сума податкового боргу ТОВ «Альфа-К» на час розгляду справи сплачена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 59.3. 59.4.Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Вказані положення дубльовані в Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1840/24372 (надалі - Порядок).

Так, відповідно до п. 2.2. Розділу 2 Порядку податкова вимога формується, зокрема, якщо платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;

За правилами п. 3.1 Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Податкова вимога, окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.3.3 Порядку).

На виконання вказаних правових норм, відповідачем сформовано податкову вимогу від 12.12.2013 р. №35-22.

З оскаржуваної податкової вимоги вбачається, що остання містить всі необхідні реквізити та дані, передбачені Податковим кодексом України та Порядком, винесена у відповідності та на виконання вказаних вище приписів, а тому підстави для її скасування відсутні.

Суд критично оцінює посилання позивача на неправомірність висновків Акту перевірки з огляду на рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (справи №804/1265/13-а, №804/1271/13-а), якими, на думку підприємства, спростовані висновки Актів перевірок контрагентів (Акт про результати позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Супутник» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Компанія «Хімагросервіс» за листопад 2011 р. від 21.12.2012 р. №7202/224/32228481; Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності, з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Шоковіта» під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за вересень 2011 р., ТОВ «Компанія «Хімагросервіс» за листопад 2011 р. від 21.12.2012 р. №7206/224/33421689), на які посилався податковий орган під час проведення перевірки ТОВ «Альфа-К».

Так, відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Саме по собі проведення перевірки (так само як і її непроведення) не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та самі по собі не можуть розцінюватися як перешкода для отримання платником належних йому сум бюджетної заборгованості.

Зміст та висновки актів перевірок також не є остаточними, а є лише особистою думкою посадових осіб податкового органу, які проводять перевірки, щодо кваліфікації поведінки платника з точки зору її відповідності нормам податкового законодавства. А відтак такі висновки не можуть заподіяти шкоду платникові.

З урахуванням викладеного, а також того, що в контексті заявлених позовних вимог не оскаржуються дії відповідача щодо проведення перевірки, висновки Акту перевірки ТОВ «Альфа-К», суд вважає вказані твердження позивача неприйнятними.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржувана позивачем податкова вимога узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та є обов'язковою до виконання.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідачем належним чином доведено правомірність винесеної податкової вимоги.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог.

За наведених обставин у сукупності, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-К» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задоволенню не підлягає.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що під час звернення до адміністративного суду позивач сплатив судовий збір за майнові вимоги у розмірі 409,85 грн., із необхідних 3367,52 грн. то з нього підлягає стягнення до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2957,67 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-К» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,- відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-К» судовий збір у розмірі 2957,67 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 67 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 24.04.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун