Рішення

від 31.01.2007 по справі 4/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "31" січня 2007 р.Справа №  4/2

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І., розглянув матеріали справи № 2/256

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр електрозв'язку №4 м.  Долинська Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Долинська  Кіровоградської області    

до відповідача: Устинівський   РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області,  смт.  Устинівка  Кіровоградської області       

про стягнення   18726 грн. 48 коп.

Представники сторін:

від позивача - Костючок Т.М. , довіреність № 3317  від 24.10.06 ;

від відповідача - Усатенко В.Ю. , довіреність № 44/98  від 12.01.07 ;

Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" від імені якого діє Центр електрозв'язку №4 м. Долинська  Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" подано позов до Устинівського РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області  про стягнення  18726  грн. 48 коп. боргу  за надані  послуги  електрозв'язку.

В судовому  засіданні   31.01.2007  року  позивач  змінив  позовні  вимоги  та  просить стягнути   564 грн. 29  коп.  основного  боргу  за  період з  грудня 2003  року  по   грудень 2006  року, оскільки  на  час  розгляду  справи  судом   настав строк  оплати  наданих  послуг  в  грудні  2006  року,  577 грн. 11 коп втрат  від  інфляції, 3% річних  в  розмірі  136  грн. 13  коп. та  123  грн. 97  коп. пені.

Відповідач позов заперечив, витребувані судом матеріали  подав. За твердженням  відповідача в  грудні  2006  року ним  сплачено  4000 грн. на погашення  заборгованості, тому   на  даний  час  заборгованість є лише в  розмірі  50 грн. 46  коп. Погашення  заборгованості  проведено після звернення  позивача  до  суду.  Відповідач  не визнає  борг в  сумі   8043  грн.  та просить  відмовити  позивачу   щодо  стягнення  цієї  суми  заборгованості  через  сплив  строку  позовної  давності. Крім  того, відповідач  не  погоджується  зі  стягненням    заявлених  в  позові   втрат  від  інфляції, 3% річних та  пені, оскільки  вважає, що   відповідачем   не  було своєчасно   оплочено  послуги  електрозв'язку  через  об'єктивні  причини, а  саме   відсутність  належного  фінансування  з  Державного  бюджету і  ці  витрати  повинні  покладатись  не  на  відповідача, а  при  наявності  підстав  стягуватись  за  рахунок  державного  бюджету.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача  та  відповідача , господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Між Українсько - Американсько –Голландсько –Німецьким закритим акціонерним товариством “Утел”від імені якого діяла  Кіровоградська філія “Утел” і Устинівським  РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області укладено договір № 391023/97  від 03.11.97 року.

У відповідності до Протоколу № 4 загальних зборів акціонерів ВАТ “Укртелеком”від 20.04.2005р. ДП “Утел”реорганізовано шляхом приєднання до ВАТ “Укртелеком”. Згідно  до  договорів  від 27.03.2002  року  та  від 07. 07.2006  року   продовжено  дію  раніше  укладеного   договору.

Згідно зазначених вище договорів позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги електрозв'язку, а останній своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно пунктами 3.3.1; 4.5 договорів передбачено розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць, проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 та 25-ого числа місяця наступного за розрахунковим.

Починаючи  з  2003  року  відповідач   порушував    зобов'язання  по проведенні  оплати  наданих  послуг та  в період  з  серпня  2003  року  по   листопад  2006 року  допустив  заборгованість  за  надані  послуги електрозв'язку  в   розмірі  12093  грн. 55 коп. за  надані  послуги  міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.

Проаналізувавши  правовідносини, що  виникли  між  учасниками  спору  та надавши  їм  правову  оцінку, господарський  суд  приходить   до висновку, що  позовні  вимоги підлягають  до  часткового  задоволення виходячи  з  наступного.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При  цьому  господарський  суд  приймає  до уваги  заяву  відповідача   про  застосування  строку  позовної  давності  щодо  частини  позовних вимог, які  перебувають за  межами  трьохрічного  строку  позовної  давності.

В статті 257 Цивільного кодексу України зазначено,  що  загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено,  що  позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, суд застосовує ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України де зазначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Враховуючи вище викладене та пред'явлення позивачем позову 03.01.2007  року  про стягнення  боргу в сумі 18726  грн. 48  коп.,  який виник за період з  грудня  2003  року   по  грудень  2006  року і  при   визначенні  якого  згідно  до наданого  позивачем  розрахунку  включено   8043 грн.09 коп., що  рахувалась  станом  на 01.12.2003  року  з  фактично  не визначеною   датою  виникнення,  господарський  суд  вважає за  необхідне  застосувати   наслідки спливу строку позовної давності.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 8043 грн. 09  коп.  задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В судове  засідання   відповідачем надано   платіжне  доручення №273 від  22.12.2006  року   про  сплату   4000 грн. на  погашення  заборгованості. Позивач  визнає  факт часткового  погашення  заборгованості, але  вважає  її проведеною  після   звернення  до  суду за  захистом  свого  права.

За вказаних обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги частково на суму 50  грн. 46  коп. Крім  того, за  несвоєчасне  проведення  платежів   відповідач  повинен  сплатити  пеню  в  розмірі   123 грн. 97  коп. за  період   з липня по  грудень  2006  року  включно. Розмір  пені  нараховано  правильно  в  межах  передбаченого ст. 232  Господарського  кодексу  України  6-місячного  строку. Відповідно до умов договорів та ч.2 ст. 36 Закону України  „Про телекомунікації" у разі затримки оплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін ( з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач повинен сплатити пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України , що діяла у період , за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

Частиною 2 ст 625 Цивільного кодексу України передбачено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або  договором не встановлений інший розмір процентів. Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з грудня  2003 року   по грудень   2006 року    включно   складає 1141 грн.  40 коп., а   безпосередня  сума  втрат  від інфляції   577  грн. 11 коп. Крім  того, з відповідача  підлягає  до стягнення  136  грн. 13  коп  3% річних.

Заперечення  відповідача  щодо   необґрунтованості  позовних  вимог  в  частині  стягнення   пені,  втрат  від  інфляції  та 3% річних судом  не  приймаються до уваги та   визнаються  такими, що  не    відповідають  вимогам  чинного  законодавства.   Нормами  Бюджетного  кодексу  України   не заборонено  суб'єктам  господарювання  вживати  заходів  для  виконання  взятих  на  себе   зобов'язань. При  укладанні  господарських  договорів   про  надання  послуг  з  електрозв'язку  сторони  діяли  як  рівні  учасники   господарських  відносини   та  при   вільному  волевиявленні  узгодили  всі   суттєві  умови   виконання   договору,  без будь-яких   заперечень  підписали   договір  та    скріпили  свої  підписи  печатками.  В  подальшому    позивач  на  виконання  умов  договору  надав   послуги,  відповідач  отримав  послуги,  претензій щодо  якості,  кількості чи   вартості  отриманих  послуг  відповідач  позивачу  не  висловлював.  Спір  виник  лише  при   проведенні оплати  за  отримані  послуги через  відсутність  коштів у  відповідача  для  проведення  оплати.  Однак,  умовами  договору  не    передбачено   звільнення  відповідача  від   виконання   зобов'язань  по  проведенню  оплати  через  неналежне  фінансування, або   звільнення  його  від   відповідальності  за  несвоєчасне  проведення  оплати.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 5, 267, 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з  Устинівського РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області  смт. Устинівка  вул. Леніна  54, р/р 35212001000026 УДК смт. Устинівка, МФО 823016, код 08673483 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, р/р 2600257 в "Райффайзен банк Аваль", МФО 300335, код 21560766 від імені якого діє Центр електрозв'язку №4 м. Долинська   Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Долинська   Кіровоградської області вул. Леніна  39, р/р 260024658 в "Райффайзен банк "Аваль", м. Долинська, МФО 323538, код 22211233 суму  боргу в розмірі   1401 грн. 50 коп. з  яких    заборгованість  за  надані  послуги  564  грн. 29  коп., втрати  від  інфляції  в  розмірі  577  грн. 11 коп., 3%  річних  136  грн. 13  коп., пеню  в  розмірі   123  грн. 97  коп. , а також судові витрати на державне мито в сумі 102  грн.  та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.

В задоволенні  решти  позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя   Ю. І. Хилько