Рішення

від 05.05.2015 по справі 757/35975/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35975/14-ц

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Середи К.О.,

при секретарях-Герасименко М.М.,Грицюк Н.А.

за участю: позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Ташкевич О.В.,

третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини 3081 Національної гвардії України, третя особа ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, скасування наказу, виключення запису з трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України, третя особа ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, скасування наказу, внесення змін до трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

12.04.2015 року позивач уточнила позовні вимоги, зазначивши в якості відповідача Військову частину 3081 Національної Гвардії України та просила визнати дії відповідача щодо звільнення її з роботи незаконними, скасувати наказ від 06.11.2014р. № 93 "Про підсумки службового розслідування за фактом вживання спиртних напоїв у робочий час та перебування на роботі 15 жовтня 2014 р. інспектора з кадрів службовця ОСОБА_7, артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_3 та артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_8 в нетверезому стані" в частині звільнення з роботи позивача, виключити запис з трудової книжки, поновити на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2014 року по день ухвалення рішення, відшкодувати завдану моральну шкоду та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона з 03.02.2014р. по 06.11.2014р. працювала на посаді артиста естрадного оркестру в Академічному ансамблі пісні й танцю МВС України, що входить до складу Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України. 06.11.2014р. наказом командира Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України № 93 "Про підсумки службового розслідування за фактом вживання спиртних напоїв у робочий час та перебування на роботі 15 жовтня 2014 р. інспектора з кадрів службовця ОСОБА_7, артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_3 та артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_8 в нетверезому стані" її було звільнено з роботи за появу на роботі в нетверезому стані на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення з роботи позивач вважає незаконним та результатом переслідування керівництва відповідача за те, що позивач разом з іншими працівниками звернулась до військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону з приводу корупційних дій збоку керівництва відповідача. Зазначає, що підстава звільнення цілковито вигадана керівництвом відповідача для того, щоб не тільки покарати її за критику та намагання захистити свої трудові права, а й дискредитувати в очах колег і потенційних майбутніх роботодавців. Звертає увагу на те, що 15.10.2014р. в нетверезому стані на роботі не з'являлась, а службове розслідування, на яке міститься посилання в оскаржуваному наказі, є сфальсифікованим. Крім того, позивач посилається на те, що внаслідок незаконних дій відповідача щодо її звільнення за вищезазначеними підставами їй завдано моральної шкоди, яка полягає у спричиненні їй тяжкого психологічного шоку у момент, коли вона дізналася про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за дії, які вона не вчиняла, у переживаннях з цього приводу, у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призвело до вчинення ним протиправних дій та у зв'язку із незаконним звільненням позивач опинилася у скрутному матеріальному становищі. Завдану їй моральну шкоду позивач оцінює у 20 000 гривень. Вважає притягнення її до дисциплінарної відповідальності (звільнення) незаконним та таким, що порушує її трудові та соціальні права, а тому просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з викладених у позові підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнала частково, окрім вимог про відшкодування моральної шкоди.

Третя особа ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що звільнення позивача відбулось при наявності на те підстав, а саме вживання позивачем на робочому місці спиртних напоїв, що було зафіксовано у проведеному службовому розслідуванні та підтверджується показами свідків.

Суд, заслухавши пояснення позивача,представника відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03.02.2014 року ОСОБА_3 було принято на роботу до Академічного ансамблю пісні й танцю МВС України, що входить до складу Військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України на посаду артиста естрадного оркестру (том І, а.с.7-9).

З акту від 15.10.2014 року (том І, а. с. 15) вбачається, що 15.10.2014 року близько 18.15 год. т.в.о. командира військової частини 3081 виявив факт присутності у службовому кабінеті інспектора з кадрів ОСОБА_7 разом з службовцями ОСОБА_3, ОСОБА_8 з ознаками вживання спиртних напоїв (двері були зачинені, доносився гомін, на прохання відчинити двері почулися характерні звуки нашвидкуруч збирання зі столу). На вимогу підполковника ОСОБА_5 в присутності прапорщика ОСОБА_9, який виконував обов'язки чергового по ансамблю, відкрити двері у відповідь пролунала нецензурна лайка. О 19.10 год. 15.10.2014 року комісія у складі - старшого офіцера управління по роботі з особовим складом ГУ НГУ ОСОБА_10, т. в. о. командира військової частини 3081 ОСОБА_5, помічника начальника ансамблю з МТЗ ОСОБА_11, головного балетмейстера ОСОБА_12, чергового військової частини 3066 ОСОБА_13, чергового військової частини 3081 ОСОБА_9 здійснила перевірку стану робочого місця в кабінеті інспектора з кадрів ОСОБА_7, відповідно до якої ознак наявності предметів спиртних напоїв не було виявлено, в приміщенні відчувався характерний запах алкогольних напоїв. При спілкуванні з службовцями ОСОБА_7 та ОСОБА_3 відчувалися зовнішні ознаки слабкого алкогольного сп'яніння, а саме - запах спиртного з ротової порожнини, почервоніння обличчя, незначні порушення координації та уповільнення мовлення. При особистому спілкуванні з підполковником ОСОБА_10 зазначені службовці вказали на факт розпиття пляшки шампанського, однак зазначили, що при можливому розслідуванні цього, вони від своїх слів будуть відмовлятися.

Також у акті зазначено, що в ході роботи черговим по медичному пункту військової частини 3066 було здійснено медичне обстеження службовців ОСОБА_7 та ОСОБА_3, в результаті чого у службовця ОСОБА_7 був виявлений високий артеріальний тиск (200/120). Можливості встановити факт перебування даних осіб у стані алкогольного сп'яніння чергова по медичному пункту військової частини 3066 за своїм призначенням не мала можливості. Службовцям ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було запропоновано пройти медичне наркологічне обстеження на предмет виявлення можливого алкогольного сп'яніння, на що останні відмовилися. Також на прохання скласти письмову відмову від проходження зазначеного огляду, відмовилися у присутності членів комісії.

Наказом командира військової частини 3081 від 17.10.2014 № 83 було призначено проведення службового розслідування за фактом знаходження на робочому місці з ознаками вживання спиртних напоїв інспектора з кадрів службовця ОСОБА_7, артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_3, артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_8Р.(том І, а. с. 71).

За наслідками проведеного службового розслідування помічником начальника ансамблю з матеріально-технічного забезпечення капітаном ОСОБА_11 надано висновок та внесено пропозиції звільнити ОСОБА_3 з роботи за появу на роботі у нетверезому стані (п. 7 ст. 40 КЗпП України) (том І, а. с. 114-116).

06.11.2014 Наказом т.в.о. командира військової частини 3081 внутрішніх військ МВС України підполковника ОСОБА_5 № 93 "Про підсумки службового розслідування за фактом вживання спиртних напоїв у робочий час та перебування на роботі 15 жовтня 2014 р. інспектора з кадрів службовця ОСОБА_7, артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_3 та артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_8 в нетверезому стані" ОСОБА_3 звільнено з роботи за появу на роботі в нетверезому стані, п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (том І, а.с.117-118).

Позивач вважає своє звільнення незаконним та стверджує, що в нетверезому стані на роботі не з'являлась, а службове розслідування, на яке міститься посилання в оскаржуваному наказі, вважає сфальсифікованим.

Допитані в судовому засіданні свідки надали наступні свідчення.

Cвідок ОСОБА_14 суду показав, що 15.10.2014р. близько 14-00 години в амсамблі працювала прокурорська перевірка. Помічник прокурора попросила його та інших працівників залишитись для дачі пояснень. Помічник прокурора постійно роздруковувала документи у кабінеті кадровика. Близько 17 години під`їхала ОСОБА_3 для дачі пояснень. Його допит завершився десь після 18 години, помічник прокурора у кабінеті кадровика роздрукувала його покази, він розписався та біля 18-15 - 18.20 год. покинув військову частину. Стверджує, що пияцтвом ніхто не займався, алкогольні напої не розпивали.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що 15.10.2014 року в частині проводилась прокурорська перервірка. Прокурор надала список осіб, яких вона б хотіла допитати та в тому списку була також ОСОБА_3 З 12 години проводився допит в кабінеті, який знаходився поруч з кабінетом ОСОБА_7 Весь цей час двері у ОСОБА_7 були відкриті та вона тісно спілкувалась з прокуратурою. Десь о 14-00 годині до неї зайшли в кабінет ОСОБА_8, ОСОБА_27 та ОСОБА_14 та попросили посидіти у неї в кабінеті, чекаючи своєї черги, мотивуючи тим, що підполковник ОСОБА_5 їх постійно спроваджує з території частини. Десь о 17 годині повернулась з поліклініки ОСОБА_3. І вони разом з ОСОБА_3 попросили ОСОБА_8, щоб він щось купив в магазині. Коли вони їли двері в кабінет були відчинені і це бачив ОСОБА_5. О 18-00 годині до ОСОБА_7 в кабінет зайшла прокурор, роздрукувала протокол допиту останнього свідка та покинула кабінет десь о 18-10 год. Після чого ОСОБА_7 закрила кабінет, почала складати свої речі, ОСОБА_3 приміряла дві кофтинки, які вона придбала по дорозі з поліклініки. Десь о 18-15 в двері почав хтось стукати. ОСОБА_7 в цей час опечатувала сейфи, потім вони вдягнулись і відкрили двері. Підполковник ОСОБА_5 сказав, що він їх не відпускає, тому що вони п'яні. ОСОБА_5 викликав медсестру, яка з`явилась десь о 18-30 годині. ОСОБА_5 попросив її зафіксувати те, що вони вживали спиртні напої, але вона сказала, що у них немає ознак та вона не має ніяких підстав фіксувати це. Вона сказала, що тільки може поміряти тиск та помірявши тиск з`ясувалось, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_3 гіпертонічний криз, у зв`язку з чим їм була надана медична допомога. Потім під'їхав підполковник ОСОБА_10, они з ним розмовляли, а потім він запропонував піднятись до ОСОБА_7 в кабінет. В кабінеті провели обшук, з метою виявлення наявності слідів щодо вживання алкогольних напоїв, але нічого не знайшли. Свідок засвідчила, що ОСОБА_3 ніколи не була на роботі п`яною.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що 15 числа його після 14-00 години залишили для дачі показань прокурору. Двері кабінету ОСОБА_7 були відкриті та він не бачив, щоб там хтось випивав. Прокурор закінчила прийом десь о 18-00 годині.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що 15.10.2015 року її попросили звільнити кабінет для того, щоб там працювала прокуратура. Вона перейшла до кабінету відділу кадрів, в якому перебувала цілий день. Двері кабінету були постійно відкриті. Прокурор постійно приходила та роздруковувала протоколи допиту. Десь о 14 годині вона чула, що ОСОБА_3 їде у поліклініку та близько 17-00 години вона повернулася. Близько 18-05 год. вийшла прокурор, роздрукувала документи та повідомила, що буде вже іти. Щодо всебічного проведення службового розслідування ОСОБА_16 зазначила, що від неї як від психолога та особи, яка була тоді присутньою ніяких пояснень не відбирали. Свідок також засвідчила, що не бачила, щоб ОСОБА_3 розпивала спиртні напої та перебувала у нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що в частині проводилася прокурорська перервірка, після 14 год. їх попросили залишитись для дачі пояснень прокурору. Його допит почався десь о 16-00 годині та закінчився біля 17-00 години. Зайшовши до кабінету ОСОБА_7 його попросили, щоб він купив перекусити. Він скупився та повернувся десь о 17-30 годині. Потім десь о 18-05 зайшла помічник прокурора та повідомила, що їде до дому. Потім він вийшов з кабінету, та що відбувалось далі не знає, але нікого п`яним він не бачив. Коли він знову підійшов до кабінету, то ОСОБА_5 вже не відпускав нікого. Десь о 18-10 год. він пішов до дому.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 15.10.2014 року на території частини проводилась прокурорська перевірка. О 17-30 зайшовши в кабінет відділу кадрів він побачив, що на столі лежали бутерброди, вода, стаканчики, під столом стояла пляшка з під алкогольних напоїв. В приміщенні відчувався запах алкоголю. ОСОБА_17 зробив зауваження ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на що вони сказали, що приберуть. Потім він вийшов проводжати на КПП представника прокуратури. Повернувся десь без п`яти вісімнадцять. ОСОБА_9 доповів, що приміщення відділу кадрів закрито з середини та не здано під охорону. Він підійшов до дверей відділу кадрів, які були закриті та почав стукати. Потім він зателефонував до ГУ Національної гвардії та доповів, що в ансамблі працівники закрились та не відкривають двері, почувши телефонний дзвінок в даному приміщенні працівники почали збирати всі речі зі столу. О 18-15 годині коли двері відкрились, світло в кабінеті було вимкнено, його не допускали в приміщення для того, щоб він не подивився чим вони займались. ОСОБА_7 почала закривати двері. ОСОБА_8 з пакетом вибіг з ансамблю. Від ОСОБА_3 відчувався запах алкогольного сп`яніння. Було викликано чергову медичну сестру, яка зафіксувала високий артеріальний тиск та надала медичну допомогу. Згодом під`їхав підполковник ОСОБА_10 для з`ясування обставин, які відбувались в ансамблі. Було проведено огляд приміщення, за результатами якого було складено акт.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що 15.10.2015 року в частині працював прокурор. Десь після 17-00 години коли проходила біля кабінету чула розмови, хтось сміявся, подумала, що напевно щось святкують. Потім біля 18-00 години почала збиратись до дому та почула крик, коли відкрила двері, то побачила як іде ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_18, при цьому вони щось кричали, а ОСОБА_18 казав, що він їх нікуди не відпустить, тому що вони перебувають на роботі в стані алкогольного сп`яніння. Свідок стверджує, що бачила після 18 години позивача в нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що в той день був черговий по частині та бачив позивача о 19-00 годині в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 15.10.2014р. близько 18-30 був свідком подій, які відбувались в частині стосовно позивача, при цьому зазначив, що обличчя у останьої було почервоніле та йому здалось, що позивач була в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що о 18-15 йому подзвонив начальник та попросив перевірити ситуацію, яка склалась у частині. Десь біля 19-00 години він приїхав до військової частини. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 були в медичній частині, їм надавалась медична допомога. При особистій бесіді вони повідомили, що вживали спиртні напої. Зовнішні ознаки останніх вказували на те, що вони вживали спиртні напої.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що з його точки зору він бачив позивача в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що десь о 18-00 годині бачив як ОСОБА_5 стукав у двері, йому ніхто не відкривав. Через деякий час з кабінету вийшли ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_7. ОСОБА_3 була у нормальному стані.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що 15.10.2015р. був у добовому наряді. Зазначив, що у ОСОБА_3 було почервоніле обличчя.

Як встановлено судом, позивача було звільнено на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, тобто за появу її на роботі в нетверезому стані, про що було складено відповідний акт та проведено службове розслідування.

Згідно пункту 7 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", з підстав, передбачених п. 7 ст. 40 КЗпП України можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі в нетверезому стані в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати в чому конкретно виявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору в тому числі і за п 7 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника ( п.22 Постанови Пленуму ВС України).

Аналізуючи обставини, викладені у акті від 15.10.2015 року, суд вважає, що даний акт не може бути доказом того, що позивач на робочому місці перебувала в нетверезому стані, оскільки акт складений особами, які не є фахівцями, які мають права, повноваження, освіту і кваліфікацію щодо встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння.

Надаючи оцінку показам свідків зі сторони третьої особи, суд вважає що дані покази носять суб'єктивний характер та також не можуть свідчити про перебування позивача в нетверезому стані, оскільки вони не є фахівцями, які мають права, повноваження, освіту і кваліфікацію щодо встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння.

Натомість, позивач зазначила, що 15.10.2014 року зверталась до медичного пункту військової частини за медичною допомогою, оскільки погано себе почувала та надала суду копію медичної довідки від 15.10.2014 року, з якої вбачається, що позивач отримала медичну допомогу у зв'язку з гіпертонічною хворобою, гіпертонічним кризом (том І, а. с. 16).

Таким чином, суд приходить до переконання, що зовнішній стан позивача (червоне обличчя, тощо), про який свідчать свідки, міг бути викликаний високим артеріальним тиском, що підтверджується оглянутою у судовому засіданні та наявною у матеріалах справи копією медичної довідки від 15.10.2014р.

Одночасно, в листі військового прокурора Киїського гарнізону Вітко В. від 02.02.2015р. за вих. № 6-356 вих.15, зазначено, що зі слів ОСОБА_22 та ОСОБА_23 вони перебували на території військової частини приблизно з 12-00 до 18-00 години, медичне обстеження ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не проводили, однак у ході спілкування, останні поводили себе адекватно, видимих ознак алкогольного сп`яніння у них помічено не було (том І, а.с. 163).

Крім того, у вищезазначеному акті та показах свідків третьої особи щодо перебування позивача в нетверезому стані на роботі, зазначається про виявлення ознак алкогольного сп`яніння позивача після 18-00 години, тобто після закінчення робочого часу позивача, що також не може бути доказом перебування позивача в нетверезому стані на роботі в розумінні п 7 ст. 40 КЗпП України.

Так, згідно наказу командира військової частини 3081 внутрішніх військ України № 105 від 27.12.201р. "Про організацію внутрішньої служби в частині на 2014 рік", робочий день для художнього та артистичного персоналу починається о 09-00 годині та закінчується о 18-00 годині.

Ряд порушень при звільненні позивача було виявлено і начальником юридичного управління Головного управління Національної гвардії України ОСОБА_24, який доповідною запискою від 12.11.2014р. на ім'я т.в.о. командувача гвардії України ОСОБА_25 зазначив, що вважав би за доцільне: рекомендувати командиру військової частини 3081 відмінити наказ від 06.11.2014 № 93 "Про підсумки службового розслідування за фактом вживання спиртних напоїв у робочий час та перебування на роботі 15 жовтня 2014 р. інспектора з кадрів службовця ОСОБА_7, артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_3 та артиста естрадного оркестру фахівця ОСОБА_8 в нетверезому стані" (том І, а. с. 189-191).

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів, які підтверджують появу позивача на роботі в нетверезому стані, визнання відповідачем позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі, звільнення останньої не може вважатися таким, що проведене на законних підставах, у зв'язку з чим наказ про звільнення позивача підлягає скасуванню з поновленням позивача на роботі.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як вбачається із довідки про заробітну плату та інші доходи № 12 від 22.04.2015р., середньомісячна заробітна плата позивача становить 2590,49 грн., середньоденна заробітна плата становить 224,78 грн. (том ІІ, а. с. 14).

Всього вимушений прогул за період з 07.11.2014 р. по день ухвалення судом рішення становить 122 робочих днів.

Таким чином підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 27423,16 грн. (122 * 224,78 грн. = 27423,16 грн.)

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як було встановлено судом, позивачу була завдана моральна шкода, оскільки її нормальні життєві устої були порушенні в зв'язку з незаконним звільненням з роботи, в результаті чого вона отримала моральні страждання.

Тому, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди частково та стягнути з відповідача моральну шкоду з урахуванням викладених обставин у розмірі 1000 грн.

Вимоги щодо відшкодування позивачу витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 86 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2 250 гривень та в підтвердження своїх вимог надає квітанцію № 061610 від 01.12.2014р. про сплату представнику позивача ОСОБА_26 грошових коштів в розмірі 2 250 грн. за надання останнім правової допомоги (том І, а.с. 154).

Між тим, в порушення ч. 1 ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано суду погодинного розрахунку фактично наданих та отриманих послуг (наданні правової допомоги).

Тому при визначенні розміру компенсації витрат за правову допомогу суд враховує час витрачений особою, яка надавала правову допомогу на участь у судовому засіданні.

Із журналів судових засідань від 19.12.2014р., 03.02.2015р., в яких приймав участь представник позивача ОСОБА_26 вбачається, що загальний час, який витрачено на участь у судових засіданнях складає 59 хв.

При визначенні вказаної суми судом враховується розмір середньої мінімальної заробітної плати станом на 2015 рік, що становить 1218 грн. 00 коп.

Таким чином, 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи становить 487,20 грн. 00 коп. (1218 грн. х 40% = 487 грн. 20 коп.).

Виходячи з викладеного та розміру мінімальної заробітної плати розмір витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги за 59 хв., який підлягає відшкодуванню, складає 479 грн. 08 коп. (59 хв. х 487 грн. 20 коп. = 479 грн. 08 коп.).

Щодо вимог позивача про виключення запису про звільнення з трудової книжки, то правові підстави для цього відсутні, оскільки фактично виключенням даного запису є скасування наказу про звільнення та поновлення її на роботі.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді артиста естрадного оркестру військової частини 3081 Національної гвардії України з 06.11.2014 та щодо присудження ОСОБА_3 виплати заробітної плати за один місяць, а саме в сумі 2590,49 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 289,02 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 86, 88, 169, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до військової частини 3081 Національної гвардії України, третя особа ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, скасування наказу, виключення запису з трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди- задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 93 від 06 листопада 2014 р. в частині звільнення з займаної посади ОСОБА_3, виданого тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини 3081 ОСОБА_5 та поновити ОСОБА_3(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді артиста естрадного оркестру військової частини 3081 Національної гвардії України (ідентифікаційний код 08803833) з 06 листопада 2014 р.

Стягнути з військової частини 3081 Національної гвардії України (ідентифікаційний код 08803833) на користь ОСОБА_3(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 27423(двадцять сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 16 коп., у відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., витрат на правову допомогу в розмірі 479 (чотириста сімдесят дев'ять) грн. 08 коп.

Стягнути з військової частини 3081 Національної гвардії України (ідентифікаційний код 08803833) в дохід держави судовий збір у розмірі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 02 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді артиста естрадного оркестру військової частини 3081 Національної гвардії України та в частині стягнення на її користь з військової частини 3081 Національної гвардії України середнього заробітку за один місяць в розмірі 2 590 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто) грн. 49 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К.О. Середа