Постанова

від 05.05.2015 по справі 823/685/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року справа № 823/685/15

м. Черкаси

15 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

при секретарі Цаплі І.Ю.,

за участю:

представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагропостач 2012» Ващенка О.В. - за посадою, Поліщука М.А. - за довіреністю,

представника відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області Нечитайло С.П. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагропостач-2012» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Спецагропостач-2012» (надалі - ТОВ «Спецагропостач 2012»), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області № 0003642301 від 11.11.2014р.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що в період, який перевірявся (червень-липень 2014 року) ТОВ «Спецагропостач-2012» мало взаємовідносини з ТОВ «Дрім Білдінг» (договір № 3 від 01.07.2014р. на поставку продукції - паливо рідке синтетичне СЖТ-КМ), та з ТОВ «Рекомс» (договір № 7 від 25.06.2014р. на поставку продукції - паливо рідке синтетичне СЖТ-КМ). Умови вказаних угод сторонами були виконані в повному обсязі, що підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображеними у податковій звітності позивача, в зв'язку з чим, твердження державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області щодо фіктивності господарських операцій між зазначеними товариствами, позивач вважає хибним, оскільки, такі твердження ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та не підтверджуються належними доказами. Додатково позивач зазначив, що з ТОВ «Дрім Білдінг» та ТОВ «Рекомс» були укладені договори поставки продукції, а не перевезення вантажів, де обов'язковою умовою є надання ТТН. Таким чином, позивач вважає висновки державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, викладені в акті перевірки ТОВ «Спецагропостач-2012» від 29.10.2014р. № 411/23-01-22-04/38305236 та на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, протиправними, що і стало підставою звернення до суду з вищевказаним позовом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов та просили повністю задовольнити вимоги ТОВ «Спецагропостач-2012».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала повністю з підстав викладених у запереченні та просила суд залишити його без задоволення, наголосивши, що під час перевірки позивача останнім для підтвердження транспортування придбаної продукції по договорах № 3 від 01.07.2014р. та № 7 від 25.06.2014р. не були надані сертифікати якості продукції, товарно-транспортні накладні та подорожні листи, які б засвідчували факт транспортування придбаного товару від ТОВ «Рекомс» та ТОВ «Дрім Білдінг». Також, представник відповідача зазначила, що позивачем до перевірки не було надано довіреності на отримання ТМЦ та журнал реєстрації довіреностей ТОВ «Спецагропостач-2012». Крім цього зазначила, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Спецагропостач-2012», на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення була проведена з використанням акта ДПІ в Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києва від 24.07.2014р. № 2050/26-55-22-13/30184851 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Рекомс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014р. по 30.06.2014р., яким встановлено відсутність здійснення операцій ТОВ «Рекомс» з платниками податків та об'єктів оподаткування за період 01.05.2014р. по 30.06.2014р., та акта ДПІ в Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києва від 08.09.2014р. № 2725/26-55-22-08/38913080 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дрім Білдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 року, яким встановлено не підтвердження задекларованих податкових зобов'язань та задекларованого податкового кредиту з ПДВ за липень 2014 року.

З огляду на вказані обставини, представник відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецагропостач-2012» зареєстроване суб'єктом господарювання 11.07.2012р., ідентифікаційний код 38305236 (а.с. 141-144).

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на підставі наказу від 15.10.2014р. № 1694 та направлення на перевірку від 15.10.2014р. № 786/23-01-22-04 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Спецагропостач-2012» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками: ТОВ «Дрім Білдінг»; ТОВ «Рекомс» за червень-липень 2014 року, про що складено акт від 29.10.2014р. № 411/23-01-22-04/38305236 (а.с.103-115).

Висновками вказаного акту перевірки встановлені порушення п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 248 909 грн., в т.ч.: за червень 2014 року на суму 132 042 грн., та липень 2014 року на суму 116 867грн.

З матеріалів справи, а також акту перевірки вбачається, що ТОВ «Спецагропостач-2012» в періоді, який перевірявся мало взаємовідносини з ТОВ «Дрім Білдінг» та ТОВ «Рекомс».

На сторінці 5 акту перевірки позивача зазначено, що між ТОВ «Спецагропостач-2012» та ТОВ «Рекомс» був укладений договір поставки № 7 від 25.06.2014р.

У відповідності до умов вказаного договору, постачальник (ТОВ «Рекомс») зобов'язувався продати, а покупець (ТОВ «Спецагропостач-2012») прийняти й оплатити на умовах викладених у договорі, продукцію - паливо рідке синтетичне СЖТ-КМ, в строки та на умовах передбачених даним договором. Номенклатура товару вказується в рахунках виставлених постачальником. Кількість товару зазначено у виставлених рахунках. Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника й повинна відповідати ДСТУ, ТУ та іншим необхідним умовам. Поставка товару здійснюється автомобілем або залізничним транспортом відповідно до умов ІНКОТЕРМО-СРТ.

Розрахунки по вищевказаному договору відбувались в безготівковій формі шляхом оплати вартості придбаної продукції на розрахункові рахунки постачальника, що підтверджується копіями виписків з банку, долученими представниками позивача до матеріалів справи (а.с.195-203).

Контрагентом позивача на підтвердження виконання договору поставки № 7 від 25.06.2014р. були виписані на ім'я ТОВ «Спецагропостач-2012» первинні бухгалтерські документи: видаткові та податкові накладні.

На підставі отриманих від ТОВ «Рекомс» податкових накладних, копії яких надані позивачем до перевірки та також долучені до матеріалів справи, ТОВ «Спецагропостач-2012» було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за червень 2014 року в розмірі 792 251,00 грн. та липень 2014року в розмірі 452 921,40 грн.

На сторінці 6 акту перевірки позивача зазначено, що між ТОВ «Спецагропостач-2012» та ТОВ «Дрім Білдінг» був укладений договір поставки № 3 від 01.07.2014р.

У відповідності до умов вказаного договору, постачальник (ТОВ «Дрім Білдінг») зобов'язувався продати, а покупець (ТОВ «Спецагропостач-2012») прийняти й оплатити на умовах викладених у договорі, продукцію - паливо рідке синтетичне СЖТ-КМ, в строки та на умовах передбачених даним договором. Номенклатура товару вказується в рахунках виставлених постачальником. Кількість товару зазначено у виставлених рахунках. Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника й повинна відповідати ДСТУ, ТУ та іншим необхідним умовам. Поставка товару здійснюється автомобілем або залізничним транспортом відповідно до умов ІНКОТЕРМО-СРТ.

Розрахунок по вищевказаному договору відбувався в безготівковій формі шляхом оплати вартості придбаної продукції на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується копією виписки з банку, долученою представниками позивача до матеріалів справи (а.с.194).

Контрагентом позивача на підтвердження виконання договору поставки № 3 від 01.07.2014р. були виписані на ім'я ТОВ «Спецагропостач-2012» первинні бухгалтерські документи: видаткова та податкова накладні.

На підставі отриманої від ТОВ «Дрім Білдінг» податкової накладної, копія якої надана позивачем до перевірки та також долучена до матеріалів справи, ТОВ «Спецагропостач-2012» було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за липень 2014 року в розмірі 248 283,00грн.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецагропостач-2012» та при складанні акту перевірки від 29.10.2014р. № 411/23-01-22-04/38305236, податковим органом був використаний акт ДПІ Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014р. № 2050/26-55-22-13/30184851 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Рекомс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014р. по 30.06.2014р.

У відповідності до вказаного акту, перевіркою встановлено: відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Рекомс» з платниками податків за період з 01.05.2014р. по 30.06.2014р.; відсутність у ТОВ «Рекомс» об'єктів оподаткування за період з 01.05.2014р. по 30.06.2014р.; порушення вимог ст. 22, ст. 138, п.п. 184.5 ст. 184, п.п. 185.1 ст. 185, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту ТОВ «Рекомс».

Також, податковим органом був використаний акт ДПІ в Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києва від 08.09.2014р. № 2725/26-55-22-08/38913080 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дрім Білдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 п. 198.2, 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 3 501 274грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 3 494 771 грн. За результатами звірки ТОВ «Дрім Білдінг» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2014 року.

З урахуванням вищевказаних висновків, в акті перевірки ТОВ «Спецагропостач-2012» від 29.10.2014р. № 411/23-01-22-04/38305236 податковим органом зроблено висновок, що правочини між позивачем та його контрагентом, є нікчемними, тобто, господарські операції фактично не були проведені, а первинні бухгалтерські документи не є дійсними.

На підставі вищевказаного акту перевірки, податковим органом 11.11.2014р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003642301, яким ТОВ «Спецагропостач-2012» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 311 136грн., у тому числі основний платіж в розмірі 248 909,00грн. та штрафні санкції в розмірі 62 227,00грн. (а.с.117).

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим на підставі нього податковим повідомленнями-рішеннями, з огляду на наступне.

На час виникнення спірних правовідносин, порядок нарахування та сплати податку на додану вартість було врегульовано Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VI (надалі - ПК України).

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із аналізу наведених положень ПК України убачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у платника податків виникає право на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та право на податковий кредит за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (надалі - Закон № 996) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ст. 1 Закону № 996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням вищевказаних норм законів, суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи по господарським взаємовідносинам ТОВ «Спецагропостач-2012» з ТОВ «Дрім Білдінг» та ТОВ «Рекомс», копії яких були долучені представником позивача до матеріалів справи (видаткові та податкові накладні), в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між зазначеними товариствами, а також дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки, містять в собі всі необхідні реквізити (назви підприємств від імені яких складений документ, назви документів та дати їх складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів).

Посилання представника податкового органу на відсутність у позивача сертифікатів якості (на отриманий від свого контрагента товар), як на підставу неналежного оформлення господарських операцій первинними бухгалтерськими документами не може братися судом до уваги, оскільки у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - сертифікати якості не відносяться до первинних бухгалтерських документів. Статтею 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001р. № 2406-ІІІ визначено, що сертифікат відповідності (якості) - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Таким чином, оскільки відповідний документ регулює відносини у сфері якості продукції, а також беручи до уваги, що ПК України не наділяє державну податкову інспекцію повноваження у сфері контролю за якістю продукції, то посилання на його відсутність, а також перевірка його наявності та оцінки є неправомірною та безпідставною і виходить за межі наданих працівникам податкового органу повноважень.

Суд критично розцінює доводи представника відповідача щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дрім Білдінг» та ТОВ «Рекомс», в зв'язку з відсутністю у товариства товарно-транспортних накладних на перевезення товару, по договорах поставки № 7 від 25.06.2014р., № 3 від 01.07.2014р. та зазначає наступне.

Порядок перевезення вантажів на території України, а також питання виписки товарно-транспортних накладних визначено наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 р. №363 (надалі-Правила).

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У відповідності до абзацу 1 п.11.1 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортні накладні призначені для обліку та шляху переміщення товарно-матеріальних цінностей, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, вказані Правила не встановлюють порядку ведення податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту.

Тобто, товарно-транспортні накладні та подорожні листи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а лише слугують для обліку їх переміщення.

Зазначений висновок підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012р. у справі № К/9991/37912/11.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи долучені товарно-транспортні накладні № Р25 від 25.06.2014р., № Р26 від 27.06.2014р., № Р27 від 27.06.2014р., № Р35 від 01.07.2014р., № Р36 від 01.07.2014р., № Р165 від 12.07.2014р.та договори про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, які підтверджують факт транспортування придбаного товару від постачальника до покупця, проте під час перевірки ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області не взяті до уваги.

Не знайшли свого підтвердження, в ході розгляду справи, доводи представника відповідача щодо фіктивності господарських операцій між вказаними товариствами, в зв'язку з ненаданням позивачем до перевірки довіреностей на отримання ТМЦ та журналу обліку довіреностей ТОВ «Спецагропостач-2012» на отримання продукції від своїх контрагентів, оскільки ч. 5 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, отримання ТМЦ відбувалося особисто директором ТОВ «Спецагропостач-2012» Ващенком О.В., про що свідчать видаткові накладні.

Посилання податкового органу в акті перевірки позивача від 29.10.2014р. № 411/23-01-22-04/38305236 на акт ДПІ Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014р. № 2050/26-55-22-13/30184851 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Рекомс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014р. по 30.06.2014р. та акт ДПІ в Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києва від 08.09.2014р. № 2725/26-55-22-08/38913080 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дрім Білдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 року, на думку суду є також безпідставним та необґрунтованим, оскільки чинним податковим законодавством не передбачено права податкового органу обґрунтовувати свої висновки в акті перевірки будь-якими іншими актами та довідками, складеними за результатами перевірок інших контрагентів, оскільки висновки податкового органу мають ґрунтуватися виключно на аналізі бухгалтерських та податкових документах підприємства, яке перевіряється.

З урахуванням вищевказаних обставин, суд дійшов висновку, що оскільки первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача та його контрагента відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також враховуючи підтвердження в ході розгляду справи реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Спецагропостач-2012» з ТОВ «Дрім білдінг» та з ТОВ «Рекомс», суд дійшов висновку про правомірність включення ТОВ «Спецагропостач-2012» до складу податкового кредиту суму ПДВ за червень-липень 2014 року в розмірі 7 432,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тобто, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0003642301 від 11.11.2014р. він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в зв'язку з чим, вимоги ТОВ «Спецагропостач-2012» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 11.11.2014 р. № 0003642301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Спецагропостач-2012» суми грошового зобов'язання податку на додану вартість 248909 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 62 227,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 08.05.2015р.