Постанова

від 05.05.2015 по справі 823/543/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року справа № 823/543/15

м. Черкаси

11 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Паламара П.Г.,

при секретарі - Овсієнку О.І.,

за участю представників позивача Гончар Н.Б., Гордієць С.С. - за довіреностями, представника третьої особи Воробйова А.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «БМБ Маргарин» про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав» (далі - позивач) звернулось 10.03.2015 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд: 1) визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції (далі - відповідач) по винесенню постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження №22033495 від 05.06.2012 та скасувати дану постанову; 2) зобов'язати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі обтяжень запис про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «БМБ Маргарин», код ЄДРПОУ 32606706, місцезнаходження: 19602, Черкаська область, Черкаський район, с.Руська Поляна, «Урочище Кленове», 5, реєстраційний номер обтяження 12576744; 3)зобов'язати відповідача утриматись від накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «БМБ Маргарин», ідентифікаційний код 32606706, а саме:нежитлові будівлі, що складаються з: адмінбудівлі з прибудовою, цехом та підвалом, позначених на плані літерами А-І, А-ІІ, пд.,а, площею 1356,5 кв.м; навіси, позначені на плані літерами а', В; парова котельня, позначена на плані літерою М-І, площею - 54,5 кв.м, реєстраційний номер РПВН 945204, та земельну ділянку, загальною площею - 0,5019 га, кадастровий номер 7124985200:03:005:0393, що розташовані в Черкаській області, Черкаський р-н, сільська рада Русько-Полянська, «Кленове» урочище, буд 5 (п'ять); 4) в порядку ч.1 ст. 94 КАС України стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 560, 28 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05 березня 2015 року під час ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження, позивачу стало відомо про накладення 05.06.2012 арешту на все нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «БМБ Маргарин» на підставі постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження №22033495 від 05.06.2012, винесеної Відділом державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції. При цьому 19.03.2012 між банком та ТОВ «БМБ Маргарин» укладено Іпотечний договір, згідно з яким предметом іпотеки є майно товариства згідно з переліком. Також, 19.03.2012 між банком та ТОВ «БМБ Маргарин» укладено договір застави обладнання товариства. Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2014 у справі № 910/14773/14, яке набрало законної сили стягнуто з ТОВ «БМБ Маргарин» в рахунок часткового погашення суми заборгованості предмет іпотеки за Іпотечним договором від 19.03.2012.

Позивач вважає дії відповідача щодо накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ «БМБ Маргарин» протиправними, порушують переважне право позивача, як кредитора, одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна третьої особи переважно перед іншими кредиторами.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, просили адміністративний позов задовольнити повністю з підстав, викладених в адміністративному позові та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причину неявки суд не повідомив, проте у судовому засіданні, яке відбулось 15.04.2015 зазначив, що вирішення спору покладає на розсуд суду, зазначивши, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена у відповідності до п. 3 ч. 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». На даний період проводиться перевірка майнового стану боржника та інші дії, спрямовані на повне, неупереджене, своєчасне виконання рішень судів.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові пояснення, в яких зазначено, що у відповідності до постанови №22033495 від 05.06.2012 ТОВ «БМБ Маргарин» є боржником - стороною виконавчого провадження, яке на даний час не закрито та перебуває на виконанні. Також, представник третьої особи звертає увагу на той факт, що ПАТ «Банк Богуслав» стверджує, що саме він являється власником майна, яке належить ТОВ «БМБ Марагрин», проте в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази на підтвердження даної обставини. Відповідно до норм чинного законодавства - право власності на нерухоме майно настає після державної реєстрації даного майна. Існуючий арешт в будь-якому разі не порушує права ПАТ «Банк Богуслав», так як позивач є іпотекодержателем і відповідно до Закону України «Про іпотеку» має переважне право на задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що між позивачем та позичальником - ТОВ «БМБ Маргарин» укладено Іпотечний договір, посвідчений 19.03.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 424, із змінами та доповненнями до нього, предметом якого є: нежитлові будівлі загальною площею - 1411,0 кв.м., що складаються з: адмінбудівлі з прибудовою, цехом та підвалом, позначених на плані літерами А-І, А-ІІ, пд., а, площею 1356,5 кв.м.; навіси, позначені на плані літерами а', В; парова котельня, позначена на плані літерою М-І, площею - 54,5 кв.м, реєстраційний номер за РПВН 945204; земельна ділянка, загальною площею 0,5019 га, кадастровий номер 7124985200:03:005:0393, цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, що розташована в Черкаській області, Черкаський р-н, сільська рада Русько-Полянська, «Кленове» урочище, буд. 5.

Заборона відчуження вищезазначених нежитлових будівель №1 за реєстровим №425 та заборона відчуження вищезазначеної земельної ділянки №2 за реєстровим №426 зареєстровані 19.03.2012 у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Право власності на предмет іпотеки належить ТОВ «БМБ Маргарин» на підставі:1)договору купівлі-продажу, посвідченого 19.03.2012 приватним нотаріусом Соколовим О.Є. за №420, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Русько-Полянської сільської ради на підставі рішення Русько-Полянської сільської ради від 28.08.2008 за № 95, та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.10.2008; 2) договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008 № 2256, державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЖ №128764.

В зв'язку з невиконанням ТОВ «БМБ Маргарин» зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору №15/01-КР-05/2012 від 19.03.2012, в останнього виникла заборгованість по вказаному кредитному договору, яка не була вчасно сплачена, а тому позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015у справі №910/14773/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» до товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин», приватного акціонерного товариства «Беарс» про стягнення 18922559,00 грн. позов задоволено повністю, зокрема стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» та Приватного акціонерного товариства «Беарс» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» в рахунок часткового погашення суми заборгованості, а саме суми заборгованості за кредитом у розмірі 18922559 грн. 00 коп., за Кредитним договором № 15/01-КР-05/2012 від 19.03.2012, шляхом звернення стягнення на: 1) предмет іпотеки за Іпотечним договором від 19.03.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин», зареєстрованим у реєстрі за №424, а саме: належні Товариству з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» (19602, Черкаська обл., Черкаський район, село Руська Поляна, «Урочище кленове», будинок 5, ідентифікаційний код 32606706):- нежитлові будівлі загальною площею - 1411,0 кв.м, що складаються з: адмінбудівлі з прибудовою, цехом та підвалом, позначених на плані літерами А-І, А-ІІ, пд., а, площею 1356,5 кв.м; навіси, позначені на плані літерами а', В; парова котельня, позначена на плані літерою М-І, площею - 54,5 кв.м, реєстраційний номер РПВН 945204, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 81, ідентифікаційний код 34540113), за вартістю - 16571378 (шістнадцять мільйонів п'ятсот сімдесят одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.;- земельну ділянку, загальною площею - 0,5019 га, кадастровий номер 7124985200:03:005:0393, що розташовані в Черкаській області, Черкаський р-н, сільська рада Русько-Полянська, «Кленове» урочище, буд 5 (п'ять), шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» (04080, м. Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 81, ідентифікаційний код 34540113), за вартістю - 509622 (п'ятсот дев'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 00 коп.

Ухвалою Верховного суду України від 14.04.2015 товариству з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин» відмовлено у допуску справи № 910/14773/14 до провадження Верховного суду України, у зв'язку із тим, що подана заява не обґрунтована доданими до неї доказами. Дана ухвала є остаточною.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо накладення 05.06.2012 арешту на все нерухоме майно ТОВ «БМБ Маргарин» протиправними, вирішив оскаржити у судовому порядку дії державної виконавчої служби та скасувати постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 05.06.2012, яка є перешкодою для подальшої реєстрації права власності та у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Вирішуючи питання про правомірність спірної постанови, суд враховує, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є застава. Згідно з ч. 1 ст. 585 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року №2654-XIІ право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 13 Закону України «Про заставу» визначено, що у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» 5 червня 2003 року № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

З наведених вище правових норм вбачається, що позивач як іпотекодержатель зареєстрованої іпотеки має переважне право перед іншими кредиторами іпотекодавця - товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Маргарин», на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпеченні нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку, або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд зазначає, що рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 у справі № 910/14773/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин", приватного акціонерного товариства "Беарс" про стягнення 18922559,00 грн. позов задоволено повністю, зокрема стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин" та Приватного акціонерного товариства "Беарс" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" в рахунок часткового погашення суми заборгованості, а саме суми заборгованості за кредитом у розмірі 18922559 грн. 00 коп., за кредитним договором № 15/01-КР-05/2012 від 19.03.2012.

Суд погоджується з твердженням позивача, що наявність арешту заставленого майна у разі звернення на нього стягнення на користь позивача до моменту припинення дії договору іпотеки чи до моменту виконання основного зобов'язання перешкоджатиме позивачу реалізувати своє право на задоволення вимог за рахунок цього майна та порушує його пріоритетне право на задоволення вимог за рахунок заставного майна перед іншими кредиторами боржника.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд доходить висновку, що спірна постанова прийнята державним виконавцем без належних правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі обтяжень запис про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "БМБ Маргарин" та утриматись від накладення на нього арешту, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80) 2 «Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, адміністративні суди позбавлені правомочності втручатися в роботу державного органу при прийнятті ним рішень та зобов'язувати державний орган приймати конкретні види рішень.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 28-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV визначено порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та державних виконавців у сфері державної реєстрації прав.

За змістом положень цієї статті державний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону користується інформацією з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва та обтяження таких прав.

Державний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва та обтяження таких прав і за його результатом формує інформаційну довідку з Державного реєстру прав, яка залишається у виконавчому провадженні державного виконавця.

Державний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону подає до органу державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій або електронній формі.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В контексті наведеного, суд доходить висновку, що органи Державної виконавчої служби та державні виконавці не наділені повноваженнями та не здійснюють державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи виключення записів з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а лише подають органу державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Також є необґрунтованим клопотання позивача щодо покладення судових витрат на відповідача, оскільки ч.1 ст.94 КАС України встановлено, що у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При цьому, згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 181 ст. ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції по винесенню постанови про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 05.06.2012 у виконавчому провадженні № 22033495.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції від 05.06.2012 у виконавчому провадженні №22033495 про арешт майна та оголошення заборони його відчуження ТОВ "БМБ "Маргарин", яке знаходиться за адресою: 19602, Черкаська область, Черкаський район, с. Руська Поляна, "Урочище Кленове", 5, а саме: адмінбудівля з прибудовою, цехом та підвалом, А-І, А-ІІ, пд.., а; навіси, а , , В; парова котельня, М-І та земельну ділянку площею 0,5019 га, кадастровий номер 7124985200:03:005:0393 в адмінмежах Руськополянської сільської ради за межами населеного пункту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" судовий збір в розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 08 травня 2015 року.