Постанова

від 06.05.2015 по справі 826/1543/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 травня 2015 року                     № 826/1543/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ чаю"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ чаю» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08 жовтня 2014 року №0032001504.

В обґрунтування позовних вимог, ТОВ «Світ чаю» зазначає про помилковість висновку податкового органу щодо наявності у підприємства заборгованості по сплаті податку на прибуток, що зумовило застосування штрафних санкцій на підставі статті 126 Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання 18 лютого 2015 року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне погашення грошового зобов'язання по податку на прибуток за 2013 рік.

Суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

29 вересня 2014 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку платника податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «Світ чаю» за звітний податковий період – 2013 рік.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення статті 126 Податкового кодексу України – несвоєчасно сплачено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за звітний 2013 рік (сплачено податок пізніше граничного терміну), що зафіксовано в Акті від 29 вересня 2014 року №1173/26-50-15-04-10.

Відповідно до Акту перевірки, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, 08 жовтня 2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення (форми «Ш») №0032001504, яким за затримку на 125, 80, 79 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 105912,00 грн. ТОВ «Світ чаю» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 21182,40 грн. за платежем - податок на прибуток приватних підприємств.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу платник податків оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

За результатами розгляду 19 грудня 2014 року №2790/10/26-15-10-06-15 та ДФС України від 14 січня 2015 року №356/6/99-99-10-01-02-25 у їх задоволенні відмовлено, а податкові повідомлення – рішення від 08 жовтня 2014 року №0032001504 - залишено без змін.

Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню, суд приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, граничний строк подачі податкової декларації і податку на прибуток за 2013 рік - 01 березня 2014 року, підприємством податкову декларації подано 28 лютого 2014 року.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу України, зокрема пунктом 57.1 цієї статті встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, граничний строк сплати податкового зобов'язання платником податків за податковою декларацією за 2013 рік - 11 березня 2014 року.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Світ чаю» подано засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 20 лютого 2014 року.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Водночас п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 №233 (далі - Інструкція).

Відповідно до 7.5 Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Слід звернути увагу, що відповідно до квитанції №2, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 20 лютого 2014 року прийнята контролюючим органом та визнана, відтак і зазначені показники у рядках декларації визнані контролюючим органом.

При цьому, відповідачем зазначено, що додаток ЗП до податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік від 20 лютого 2014 року позивачем не подавався.

Так, за твердженням відповідача, у зв'язку з тим, що ТОВ «Світ чаю» не було подано додаток ЗП до податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік від 20 лютого 2014, а такий додаток був поданий лише з уточнюючою декларацією від 14 липня 2014 року, то податковим органом 11 березня 2013 року проведено нарахування суми податку в розмірі 110371,00 грн., і як наслідок відповідач прийшов до висновку, що вказану суму податку ТОВ «Світ чаю» погашено 11 березня 2014 року за рахунок оплати в сумі 4459,00 грн., 29 травня 2014 року в сумі 17652,00 грн., відповідно до платіжного доручення №120, 30 травня 2014 року в сумі 3965,95 грн. відповідно до платіжного доручення №121 та 14 липня 2014 року в сумі 84294,05 грн.

У зв'язку з назначеним, податковим органом в картці особового рахунку позивача за 2013 рік було проведено суму податку на прибуток в розмірі 110371,00 грн. не зменшену на суму авансових платежів 88260,00 грн.

Проте, на спростування вказаних доводів контролюючого органу, позивачем надано роздруківку з реєстру звітів, якою підтверджується факт подання додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік від 20 лютого 2014 року.

З поданих позивачем документів, вбачається, що за результатами 2013 року згідно з річною декларацією, ТОВ «Світ чаю» отримало прибуток від фінансово-господарської діяльності, об'єкт оподаткування становив 580899,00 грн. (рядок 07 декларації). Позитивне значення податку на прибуток, яке відображено у рядку 11 декларації – 110371,00 грн. Сума зменшення нарахованого податку, яке відображено у рядку 13 ЗП декларації склала 88260,00 грн.

Тобто, від'ємне значення податку на прибуток за річною декларацією становило 22111,00 грн. (рядок 14 декларації).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не допущено порушень визначених статтею 126 Податкового кодексу України, оскільки своєчасно сплачено суму податку на прибуток за 2013 рік.

Відтак, нарахування позивачу штрафу відповідно до податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 08 жовтня 2014 року у розмірі 21182,40 грн. як і саме спірне рішення - є неправомірними.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ чаю» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 08 жовтня 2014 року №0032001504.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ чаю» (01033, місто Київ, вулиця Гайдара, будинок 50, офіс 7, код ЄДРПОУ 33294644) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 К.Ю. Гарник