Постанова

від 06.05.2015 по справі 826/4045/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 травня 2015 року № 826/4045/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 13 жовтня 2014 року № 0013822213 та № 0013832213.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/4045/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 березня 2015 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 09 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 10 вересня 2014 року № 1145, відповідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та постанови слідчого СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 21 липня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Которін» (код ЄДРПОУ 37201087) за період з 01 вересня 2011 року по 31 травня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 23 вересня 2014 року № 1422/26-59-22-13-15/31608215.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню в бюджет на суму 92738,00 грн., в тому числі: за листопад 2011 року в розмірі 86379,00 грн., за березень 2012 року в розмірі 10859,00 грн.;

- статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України при визначенні суми податку на прибуток встановлено його заниження всього у сумі 110738,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2011 року - 99336,00 грн., за I - квартал 2012 року - 11402,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків, прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 13 жовтня 2014 року № 0013822213, яким за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 121548,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 97238,00 грн., за штрафними санкціями - 24310,00 грн.;

- від 13 жовтня 2014 року № 0013832213, яким за порушення статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 113589,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 110738,00 грн., за штрафними санкціями - 2851,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення від 13 жовтня 2014 року № 0013822213 та № 0013832213- залишені без змін, скарги - без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Которін». Також, позивач зазначає, що 12 вересня 2014 року головним бухгалтером ТОВ «МАС Україна» Хлівною Г.О. було повідомлено відповідача про неможливість надання витребуваних у запиті документів по взаємовідносинах між ТОВ «МАС Україна» та ТОВ «Которін», у зв'язку з їх втратою (викраденням).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 23 вересня 2014 року № 1422/26-59-22-13-15/31608215.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Которін», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що у березні 2012 року, на підставі договору від 04 квітня 2011 року № 04041, позивачем придбалось у ТОВ «Которін» товар.

На підтвердження, позивачем надано ксерокопії податкових накладних від 15 березня 2012 року № 50, від 20 березня 2012 року № 64, від 15 березня 2012 року № 51 та видаткові накладні № 15031 від 15 березня 2012 року, № 15032 від 15 березня 2012 року, № 20031 від 20 березня 2012 року.

Копію договору від 04 квітня 2011 року № 04041 до матеріалів справи не додано. Доказів взаєморозрахунків також не надано.

Як вбачається з акту перевірки позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Которін», у зв'язку з придбанням товарів.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Матеріали справи не містять жодних доказів або пояснень щодо реальності здійснених операцій, придбання товару, руху активів у процесі здійснення господарської операції; спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку тощо.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 10 вересня 2014 року за місцем знаходження ТОВ «МАС Україна» від головного державного ревізора-інспектора, відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Герасимчука Андрія Михайловича, директором ТОВ «МАС Україна» Слюсарчуком Володимиром Васильовичем було отримано наказ № 1145 від 10 вересня 2014 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «МАС Україна». Окрім наказу, директором ТОВ «МАС Україна» Слюсарчуком В.В. було отримано вимогу «Про надання пояснень та їх документального підтвердження».

З метою забезпечення проведення даної перевірки та виконання вимог, зазначених у отриманих документах, головному бухгалтеру ТОВ «МАС України» Хлібній Г.О. директором ТОВ «МАС Україна» було надано доручення віднайти та надати головному державному ревізору-інспектору ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Герасимчуку А.М. для проведення перевірки усі первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам ТОВ «МАС Україна» з ТОВ «Которін» (код СДРПОУ 37201087).

12 вересня 2014 року головним бухгалтером ТОВ «МАС Україна» Хлівною Г.О. було повідомлено про неможливість надання витребуваних у запиті документів по взаємовідносинах між ТОВ «МАС Україна» та ТОВ «Которін» у зв'язку з їх втратою (викраденням). За даним фактом остання на початку вересня 2014 року звернулась до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де на даний час триває перевірка по викладеним у заяві про вчинення злочину фактам, та вживаються заходи по встановленню місця знаходження викрадених документів. Враховуючи вищенаведене, ТОВ «МАС Україна» було видано наказ, яким призначено комісію для встановлення переліку втрачених (викрадених) первинних та інших документів, розслідування причин їх втрати, а також встановлено строк 90 днів для проведення перевірки та відновлення первинних документів.

15 вересня 2014 року ТОВ «МАС Україна» повідомлено ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про втрату первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Которін» (про що свідчить лист за вих. № 2014-09-12 від 12 вересня 2014 року з відміткою про отримання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві).

16 вересня 2014 року, додатково до матеріалів заяви про перенесення перевірки, ТОВ «МАС Україна» було подано копію довідки Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16.09.2014 року про втрату документів (копія листа та довідки Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16 вересня 2014 року додавались до даної скарги).

На переконання позивача, відповідачем всупереч статті 44 Податкового кодексу України проведено перевірку без надання позивачу 90 денного строку для відновлення первинних документів.

Проте, суд не погоджується із такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Пунктом 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Правила вищезазначеної статті зобов'язують платника податків у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. При цьому, платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Матеріали справи свідчать, що позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Которін» (код ЄДРПОУ 37201087) за період з 01 вересня 2011 року по 31 травня 2014 року проведено без врахування повідомлення уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» про втрату документів та із прохання про перенесення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених підпунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу строків.

Разом з тим, з моменту звернення до контролюючого органу із повідомленням про втрату документів минуло більш ніж 90 календарних днів, а позивачем, як свідчать матеріали справи, первинні документи не відновлені станом на момент звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року зобов'язано позивача надати: ліцензії (дозволи тощо), якщо передбачають види діяльності; укладені договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з підприємствами-контрагентами; податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); інформацію про перевізників товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та здійснених розрахунків за надані послуги з транспортування та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо); форми розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату проведення перевірки, платіжні доручення; інформацію про наявність відповідних складських приміщень, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документального оформлення їх руху, проведення інвентаризації та опитування матеріально-відповідальних осіб; доказ відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій; реєстр виданих податкових накладних з підсумками податкового зобов'язання з ПДВ за відповідні податкові періоди; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 63, 37, 36, 68, 31; дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; письмові пояснення щодо укладених договорів між позивачем із контрагентами-постачальниками (продавцями) із детальним зазначенням первинних документів, складених у результаті взаємовідносин, та мети придбання товарів (послуг); інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.

Проте, позивачем жодних доказів на підтвердження реальності господарських відносин із ТОВ «Которін» не надано, не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

Також, судом враховані пояснення директора ОСОБА_5, надані згідно протоколу допиту свідка від 16 травня 2014 року, про те, що останній не має відношення до господарської діяльності ТОВ «Которін», оскільки останнім лише за винагороду зареєстровано юридичну особу.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» відмовити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» (код ЄДРПОУ 31608215) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4232,47 грн. (чотири тисячі двісті тридцять дві гривні 47 коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник