Ухвала

від 30.07.2015 по справі 826/4045/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4045/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року № 0013822213 та № 0013832213.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ на підставі наказу від 10 вересня 2014 року № 1145, відповідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та постанови слідчого СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 21 липня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Которін» (код ЄДРПОУ 37201087) за період з 01 вересня 2011 року по 31 травня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 23 вересня 2014 року № 1422/26-59-22-13-15/31608215, де зазначено встановлені під час перевірки порушення ТОВ «МАС Україна» податкового законодавства України, зокрема, встановлено порушення: пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню в бюджет на суму 92738,00 грн., в тому числі: за листопад 2011 року в розмірі 86379,00 грн., за березень 2012 року в розмірі 10859,00 грн.; статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України при визначенні суми податку на прибуток встановлено його заниження всього у сумі 110738,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2011 року - 99336,00 грн., за I - квартал 2012 року - 11402,00 грн.

На підставі акту перевірки 13.10.2014 року прийнято податкові повідомлення - рішення:

№ 0013822213, яким за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 121548,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 97238,00 грн., за штрафними санкціями - 24310,00 грн.;

№ 0013832213, яким за порушення статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 113589,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 110738,00 грн., за штрафними санкціями - 2851,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення від 13 жовтня 2014 року № 0013822213 та № 0013832213 - залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток, порушив вимоги чинного законодавства України, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва за захистом свої справ, свобод та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пп. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2012 року, на підставі договору від 04 квітня 2011 року № 04041, позивачем придбалось у ТОВ «Которін» товар.

На підтвердження, позивачем надано ксерокопії податкових накладних від 15 березня 2012 року № 50, від 20 березня 2012 року № 64, від 15 березня 2012 року № 51 та видаткові накладні № 15031 від 15 березня 2012 року, № 15032 від 15 березня 2012 року, № 20031 від 20 березня 2012 року.

Копію договору від 04 квітня 2011 року № 04041 до матеріалів справи не додано. Доказів взаєморозрахунків також не надано.

Як вбачається з акту перевірки позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Которін», у зв'язку з придбанням товарів.

Так, колегія суддів звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Як вірно зазначено Окружним адміністративним судом міста Києва, матеріали справи не містять в повній мірі доказів або пояснень щодо реальності здійснених операцій, придбання товару, руху активів у процесі здійснення господарської операції; спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку тощо.

При цьому, позиція позивача щодо обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що 10 вересня 2014 року за місцем знаходження ТОВ «МАС Україна» від головного державного ревізора-інспектора, відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Герасимчука Андрія Михайловича, директором ТОВ «МАС Україна» ОСОБА_3 було отримано наказ №1145 від 10 вересня 2014 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «МАС Україна». Окрім наказу, директором ТОВ «МАС Україна» ОСОБА_3 було отримано вимогу «Про надання пояснень та їх документального підтвердження».

З метою забезпечення проведення даної перевірки та виконання вимог, зазначених у отриманих документах, головному бухгалтеру ТОВ «МАС України» ОСОБА_4 директором ТОВ «МАС Україна» було надано доручення віднайти та надати головному державному ревізору-інспектору ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Герасимчуку А.М. для проведення перевірки усі первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам ТОВ «МАС Україна» з ТОВ «Которін» (код СДРПОУ 37201087).

12 вересня 2014 року головним бухгалтером ТОВ «МАС Україна» ОСОБА_5 було повідомлено про неможливість надання витребуваних у запиті документів по взаємовідносинах між ТОВ «МАС Україна» та ТОВ «Которін» у зв'язку з їх втратою (викраденням). За даним фактом остання на початку вересня 2014 року звернулась до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де на даний час триває перевірка по викладеним у заяві про вчинення злочину фактам, та вживаються заходи по встановленню місця знаходження викрадених документів. Враховуючи вищенаведене, ТОВ «МАС Україна» було видано наказ, яким призначено комісію для встановлення переліку втрачених (викрадених) первинних та інших документів, розслідування причин їх втрати, а також встановлено строк 90 днів для проведення перевірки та відновлення первинних документів.

15 вересня 2014 року ТОВ «МАС Україна» повідомлено ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про втрату первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Которін» (про що свідчить лист за вих. № 2014-09-12 від 12 вересня 2014 року з відміткою про отримання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві).

16 вересня 2014 року, додатково до матеріалів заяви про перенесення перевірки, ТОВ «МАС Україна» було подано копію довідки Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16.09.2014 року про втрату документів (копія листа та довідки Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16 вересня 2014 року додавались до даної скарги).

Так, пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Пунктом 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Правила вищезазначеної статті зобов'язують платника податків у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. При цьому, платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Которін» (код ЄДРПОУ 37201087) за період з 01 вересня 2011 року по 31 травня 2014 року проведено без врахування повідомлення уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» про втрату документів та із прохання про перенесення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених підпунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу строків.

Однак, колегія суддів зауважує, що з моменту звернення до контролюючого органу із повідомленням про втрату документів минуло більш ніж 90 календарних днів, а позивачем, як свідчать матеріали справи, первинні документи не відновлені станом на момент звернення до суду.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року зобов'язано позивача надати: ліцензії (дозволи тощо), якщо передбачають види діяльності; укладені договори купівлі-продажу та інші договори, які укладені з підприємствами-контрагентами; податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт, сертифікати, довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); інформацію про перевізників товарно-матеріальних цінностей на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та здійснених розрахунків за надані послуги з транспортування та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо); форми розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік), стан таких розрахунків станом на кінець періоду, що перевіряється, та на дату проведення перевірки, платіжні доручення; інформацію про наявність відповідних складських приміщень, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документального оформлення їх руху, проведення інвентаризації та опитування матеріально-відповідальних осіб; доказ відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій; реєстр виданих податкових накладних з підсумками податкового зобов'язання з ПДВ за відповідні податкові періоди; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 63, 37, 36, 68, 31; дані щодо зв'язку господарської операції (факту придбання товарів (робіт, послуг спорудження оснівних фондів, понесення інших витрат тощо) з господарською діяльністю підприємства; письмові пояснення щодо укладених договорів між позивачем із контрагентами-постачальниками (продавцями) із детальним зазначенням первинних документів, складених у результаті взаємовідносин, та мети придбання товарів (послуг); інші документи, що підтверджують взаємовідносини з підприємствами-контрагентами.

Проте, позивачем жодних доказів на підтвердження реальності господарських відносин із ТОВ «Которін» не надано, не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено факт здійснення господарських операцій, оскільки не надано в повному обсязі первинні документи, які підтверджували б господарські операції саме з ТОВ «Которін», що свідчить про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13 жовтня 2014 року № 0013822213 та № 0013832213.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Україна» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 31 липня 2015 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.