Ухвала

від 11.06.2012 по справі 0670/12062/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"11" червня 2012 р. Справа № 0670/12062/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 об"єднаної державної податкової інпекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" березня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" до ОСОБА_3 об"єднаної державної податкової інпекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення - рішення №0001772301 від 01.07.2011р. ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 підприємство "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовали тим, що відповідач при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 206303 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Глорія Інком" за період 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, оскільки здійснення операцій з вказаним контрагентом підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість винесеної судом першої інстанції постанови судова колегія апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ОСОБА_3 ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Глорія Інком" (код за ЄДРПОУ 37240938), про що складено акт № 950/23-01/31231634 від 14.06.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198,1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 206303 грн.

За результатами перевірки ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" ОСОБА_3 ОДПІ податковим повідомленням - рішенням від 01 липня 2011 року № НОМЕР_1 визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 206303 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржував його в порядку апеляційного узгодження, проте, рішеннями ДПА у Житомирській області та ДПА України вказане податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 ОДПІ від 01 липня 2011 року № НОМЕР_1 залишено без змін.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно не погодився з висновками акту перевірки № 950/23-01/31231634 від 14.06.2011 року та оскаржуваним повідомленням - рішенням від 01 липня 2011 року № НОМЕР_1, так як порядок формування податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин регламентуються Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-V, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПКУ передбачено випадки виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту .

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше :

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними або оформлених з порушенням вимог чи не підтверджених митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Таким чином, факт придбання товару позивачем у ТОВ "Глорія Інком" підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними та відповідними їм видатковими накладними. До того ж, податок на додану вартість у сумі 206302,88 грн., сплачений позивачем у вартості товару ТОВ "Глорія Інком" підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а товарно-транспортні накладні свідчать про фактичну доставку товару позивачу, на виконання умов договору № 10-4, укладеного з ТОВ "Глорія Інком" 18 серпня 2010 року.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що у Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" відсутні необхідні умови для ведення господарської операції та відповідно до ч.1,5 ст. 203, п.1,5 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угода, укладена між позивачем та ТОВ "Глорія Інком", має ознаки нікчемності, є безпідставними.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На думку суду, перевіряючими в акті перевірки зроблено помилковий висновок, щодо нікчемності договору, оскільки ТОВ "Глорія Інком" повністю виконало взяті на себе зобов'язання, а ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" в свою чергу сплатило його вартість, тобто настали правові наслідки обумовлені договором № 10-4 від 18 серпня 2010 року.

Проаналізувавши ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу суд не вбачає підстав вважати, що укладений між сторонами правочин: спрямований не на фактичне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що він порушує публічний порядок, або вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Первинними документами підтверджено реальне виконання сторонами умов договору, що спростовує висновки відповідача про нікчемність договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.ст. 1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а з 01.01.2011 року відповідно до ст.ст. 54, 110 ПКУ ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник податкового обліку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Така відповідальність стосується кожного окремо платнка податку і не може поширюватись на його контрагентів, та порушення останніми податкового законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку - Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" права на податковий кредит у разі , якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження їх розміру, що містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011року № НОМЕР_1 є протиправним та підлягало скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 об"єднаної державної податкової інпекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 підприємство "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" вул.Залізнична,2,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу ОСОБА_3 об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул.Коротуна, 3,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500