Рішення

від 28.04.2015 по справі 908/1002/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/39/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 Справа № 908/1002/15-г

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя

до відповідача : Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, с. Давидівка, Якимівський р-н, Запорізька область

про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.01.2014 № ЗП/2320381200:11:005/00000154 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Корсік Я.І., посвідчення № 022865 від 13.11.2013 р.;

Дядюшева К.Е., посвідчення № 023838 від 24.12.2013 р.

від відповідача -не з'явився;

від третьої особи - ОСОБА_4, довіреність № 4 від 24.02.2015 р.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частитни рішення.

До господарського суду Запорізької області звернувся заступник прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя із позовною заявою до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, с. Давидівка, Якимівський р-н, Запорізька область про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.01.2014 № ЗП/2320381200:11:005/00000154 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до довідки автоматичного розподілу справи між суддями від 17.02.2015 р., справу 908/1002/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1002/15-г. Справі присвоєно номер провадження № 10/39/15, її розгляд призначено на 16.03.2015 р.

Представник прокуратури 16.03.2015 р. підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач та третя особа 16.03.2015 р. ніяких письмових заяв не надали, відзив не направили.

16.03.2015 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.04.2015 р.

14.04.2015 р. Представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Представник прокуратури 14.04.2015 р. надав клопотання про зміну третьою стороною прізвища. На підтвердження цього факту було надано копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1

Суд клопотання прийняв та задовольнив. Представник третьої особи надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд клопотання прийняв та задовольнив, продовживши строк розгляду справи на 15 днів до 05.05.2015 р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Беручи до уваги клопотання сторін про продовження строку розгляду справи на 15 днів, судом було відкладено судове засідання на 28.04.2015 р. о 09:30 год.

Представник відповідача у судове засідання 28.04.2015 р. не з'явився на адресу суду ніяких заяв та клопотань не направив.

Прокурор у судовому засіданні 28.04.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх повністю.

Про час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 28.04.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників прокуратури та третьої особи, справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані прокурором, суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Запорізької області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин надано оцінку наказам Головного управління Держземагентства у Запорізькій області (далі за текстом Відповідач) з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності та встановлено факт незаконного надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства врегульовано Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

До Відповідача 21.01.2014 р. надійшло звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 162,4 га та подальшого укладення договору оренди терміном на 49 років із земель запасу Давидівської сільської ради Якимівського району Запорізької області, для ведення фермерського господарства.

В обґрунтуванні розмірів земельної ділянки заявником зазначено, що ОСОБА_1 є головою фермерського господарства «ТАНОК». Фермерське господарство «ТАНОК» обробляє 81,31 га ріллі (паї), що не достатньо для раціонального ведення господарства та дотримання проекту сівозміни. Для роботи на землі на балансі фермерського господарства є сільськогосподарська техніка.

Земельна ділянка орієнтовною площею 162,4 га необхідна для створення нових робочих місць, раціонального використання техніки, в подальшому придбанні зернозбирального комбайна та економічного розвитку фермерського господарства.

Також до заяви ОСОБА_1 долучено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до якої Фермерське господарство «ТАНОК» зареєстровано 07.04.2006, код юридичної особи 34157528, місцезнаходження юридичної особи - 72550, Запорізька область, Якимівський район, с. Андріївка, вул. Кірова 19, керівник Фермерського господарства «ТАНОК» - ОСОБА_1.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 Відповідачем прийнято наказ від 23.01.2014 № ЗП/2320381200:11:005/00000154 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Пунктом 1 вказаного наказу надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду, розташованої на території Давидівської сільської ради Якимівського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - рілля). Орієнтований розмір земельної ділянки - 162, 4 га. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

Прокуратура вважає, що вказаний наказ Відповідача прийнятий з порушенням вимог земельного законодавства та підлягає скасуванню судом з наступних підстав.

Частиною 1 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них, крім іншого, у разі передачі тільки громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Фермерське господарство «ТАНОК» зареєстроване як юридична особа з 2006 року.

Таким чином, процедура формування земельного фонду вже створеного та зареєстрованого у відповідності до законодавства України фермерського господарства «ТАНОК», передача зазначеній юридичній особі земельних ділянок без проведення земельних торгів (аукціону) здійснені з порушенням вимог Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство» та інших нормативно-правових актів, які регулюють вказані питання.

Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про фермерське господарство», без проведення земельних торгів діючим законодавством України не передбачена.

Тобто передача громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів (аукціону) тоді, коли земельна ділянка передається громадянину, який виявив бажання займатися фермерським господарством саме для створення фермерського господарства як юридичної особи та реєстрації його у встановленому законом порядку, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства.

Передача земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 призведе до фактичної її передачі у користування юридичній особі - фермерському господарству «ТАНОК».

Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України під час розгляду справи № 906/172/14, та Верховний Суд України під час перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі № 922/4817/13.

Враховуючи викладене, наказ Відповідача від 23.01.2014 № ЗП/2320381200:11:005/00000154 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» суперечить вимогам чинного законодавства України та має бути скасований.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012 № 5288-УІ прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

В результаті порушень законодавства при виданні наказу від 23.01.2014 № ЗП/2320381200:11:005/00000154 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» виникла загроза вилучення із володіння держави та незаконної передачі в оренду земельної ділянки площею 162,4 га (рілля), яка розташована на території Давидівської сільської ради Якимівського району Запорізької області, що відповідно до ч. 1 ст. 121 Конституції України, є підставою для органів прокуратури представляти інтереси держави в суді.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.

Разом з тим ст.ст. 6, 9, 10 зазначеного Закону, якими передбачено повноваження згаданого органу, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, прокурор пред'являє цей позов у інтересах держави як позивач.

Відповідно до абз. З ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Положеннями ст.ст.2, 29 ГПК України та ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачена можливість звернення прокурора до суду з заявою про захист прав та законних інтересів держави.

Згідно з розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 року № 28-р. розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

Відповідно до вимог п. 6.7 наказу Генерального прокурора України № б/н від 28.11.2012 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень», участь у розгляді справи приймає прокурор за місцем розташування суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України: «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться».

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться».

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідач в судове засідання 28.04.2015 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі прокурором були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, с. Давидівка, Якимівський р-н, Запорізька область про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.01.2014 № ЗП/2320381200:11:005/00000154 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, м. Запоріжжя задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українька 50, код ЄДРПОУ 38461250) від 23.01.2014 № 311/2320381200:11:005/00000154 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Стягнути з Маріупольської міської громадської організації "Лео", (87500, м. Маріуполь, Донецька область, вул.. 50 років СРСР, буд. 16, кв. 11, код ЄДРПОУ 26318917) на користь Державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, МФО 813015, код ЄДРПОУ: 38025409, № рахунку 31215206783007, символ звітності 206) - 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору"

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 30.04.2015 р.