Рішення

від 12.05.2015 по справі 639/894/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/894/15-ц

Провадження № 2/639/852/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

за участю секретаря - Чигрінової І.А.,Волкової Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, що діє і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Жовтневого району Департаменту праці та соціальної політики управління служб у справах дітей Харківської міської ради, Жовтневий РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» звернулось до суду з позовом, подавши до початку розгляду справи по суті заяву про зміну предмету позову, позивач просить усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014 року» належить на праві приватної власності житловий будинок по АДРЕСА_1. Попереднім власником вказаного будинку є колишній чоловік та батько відповідачів - ОСОБА_6, який на теперішній час є лише засновником ТОВ «Ромашка -2014». З боку відповідачів здійснюються перешкоди ТОВ «Ромашка -2014» в доступі до помешкання, оскільки відповідачі поміняли замки та не бажають виходити на зв'язок.

Окрім того, позивачеві після звернення до суду з позовом, стало відомо, що онуки колишнього власника вказаного нерухомого майна, а саме неповнолітні діти відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 також як і відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані у будинку по АДРЕСА_1. Неповнолітні діти ОСОБА_2 були зареєстровані за вказаною адресою в період, коли власником цього будинку був ОСОБА_6, який не давав згоди на їх реєстрацію.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з припиненням права власності ОСОБА_6 на вказаний будинок припиняється відповідно до вимог діючого законодавства і право членів його сім'ї на користування цим майном. Внаслідок чого, ТОВ «Ромашка -2014» просить суд захистити його право власності на зазначений будинок шляхом виселення відповідачів з вказаного нерухомого майна. Окрім того, позивач вказує, що достатньою підставою для зняття з реєстрації відповідачів з місця проживання, згідно ст..7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» , є судове рішення про виселення після набрання ним законної сили.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, посилаючись на вказані вище підстави, при цьому зазначила, що ТОВ «Ромашка -2014» як власник будинку АДРЕСА_1 згоди на проживання в належному йому будинку відповідачам не надавало , між ними будь-яких договорів про право відповідачів на користування спірним будинком не укладалось. У зв'язку із цим вважає, що право ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом з його неповнолітніми дітьми на користування будинком літ. «А-1» по АДРЕСА_1 припинилось на підставі закону, та вважає , що належним способом захисту прав позивача буде задоволення позову про захист права власності шляхом виселення відповідачів зі спірного будинку.

Відповідачі та представник відповідачів ОСОБА_7 проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність. При цьому зазначили, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований у спірному будинку в січні 2006 року зі згоди колишнього його власника ОСОБА_8, а ОСОБА_1 та неповнолітні онуки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 зі згоди колишнього власника спірного будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_6, які іншого житлового приміщення для проживання не мають, у зв'язку з чим , відповідачі вважають, що мають право користуватися цим нерухомим майном і після зміни його власника, яким став позивач.

Належним чином повідомлені треті особи у судове засідання не з'явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, їх представника, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що право на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України , обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.03.2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.09.2007 року на праві власності належало ОСОБА_6. У вказаному домоволодінні ОСОБА_6 зареєстрований 04.10.2007 року, його колишня дружина ОСОБА_1 та їх син ОСОБА_2 зареєстровані у спірному будинку за згодою ОСОБА_6 як члени сім'ї , відповідно ОСОБА_1 - з 13.12.2007 року, а ОСОБА_2 з 17.01.2006 року ( а.с. 27).

З пояснень у судовому засіданні відповідача ОСОБА_2 та з будинкової книги, дослідженої у судовому засіданні вбачається , що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований у спірному будинку в січні 2006 року за згодою власника на той час вказаного будинку ОСОБА_8( а.с.30-31). Неповнолітні діти ОСОБА_2 були зареєстровані згідно його заяви , а саме ОСОБА_5 18.05.2011 року, а ОСОБА_4 13.04.2012 року (а.с. 14-15).Вказані обставини визнала і відповідач ОСОБА_1. Судом встановлено, що відповідно свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 26.01.2015 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» ( код ЄДРПОУ 32238180) належить на праві приватної власності житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 57,4 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с. 4-5).

Вказане нерухоме майно позивач отримав у власність від ОСОБА_6, який є колишнім чоловіком відповідача ОСОБА_1 та батьком відповідача ОСОБА_2 ( а.с. 84, 27-28).

На час реєстрації відповідачів в спірному будинку позивач своєї згоди на їх реєстрацію в будинку не надавав у зв'язку із тим, що власником спірного будинку на той час не був.

Представником позивача не доведено у судовому засіданні належними доказами здійснення відповідачами перешкод ТОВ «Ромашка -2014» в доступі до спірного нерухомого майна шляхом заміни замків. Одночасно суд погоджується з доводами представника позивача про те, що передбачаючи право власника жилого будинку ( квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) у зареєстрованих в них осіб, у випадку зміни власника будинку (квартири), оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 64 ЖК Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Право відповідачів на користування будинком АДРЕСА_1 припинилось на підставі закону у зв'язку із зміною власника будинку, яким після ОСОБА_6 став позивач ТОВ «Ромашка-2014», що є підставою для задоволення позову. Задовольняючи позов суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.Згідно статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

На підставі ст. 383 Цивільного кодексу України та ст. 150 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності квартиру (будинок), користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші, не заборонені законом угоди. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику будинку право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння.

Відповідно до 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.

У судовому засіданні відповідачі визнали, що власником спірного будинку на теперішній час дійсно є ТОВ «Ромашка -2014», однак вважали , що за ними зберігається право користування спірним будинком, оскільки на їх реєстрацію в ньому було дано згоду колишнім власником та вони не мають іншого житла. З огляду на вищевикладене суд вважає безпідставними посилання відповідачів на обов'язок позивача щодо збереження за відповідачами права користування вказаним нерухомим майном.

Виникнення права членів сім'ї власника будинку на користування будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а отже, припинення права власності на будинок припиняє право членів його сім'ї на користування цим будинком.

Оскільки ТОВ «Ромашка-2014» є власником вказаного вище житлового будинку , а відповідачі вселилися до цього будинку та проживають в ньому зі згоди колишніх власників будинку, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо усунення перешкод у користуванні належним йому нерухомим майном шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вибір вільного місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, про виселення.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі по 121 грн.80 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 5, 6,10, 57, 60, 88, 208,209, 212 -215 ЦПК України , ст. ст. 150, 156 , 162 ЖК України, ст.ст. 15, 16, 317, 321, 383, 391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Жовтневого району Департаменту праці та соціальної політики управління служб у справах дітей Харківської міської ради, Жовтневий РВ у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення - задовольнити.

Захистити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» на житловий будинок літ. "А-1" з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового будинку літ. "А-1" з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаійцний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» ( ідентифікаційний код 32238180) судовий збір у розмірі по 121 ( сто двідцять одна) грн. 80 коп. з кожного .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк