Рішення

від 23.06.2015 по справі 639/894/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/4574/15 Головуючий 1 інстанції Гаврилюк С.М.

Справа № 639/894/15-ц Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: житлові

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коровіна С.Г.,

суддів - Коваленко І.П., Довгаль А.П.,

при секретарі - Огарьовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 травня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей Жовтневого району Департаменту праці та соціальноїполітики управління служб у справах дітей Харківської міської ради, Жовтневий Районнийвідділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, без надання іншого житлового приміщення , -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» звернулось до суду з позовом, подавши до початку розгляду справи по суті заяву про зміну предмету позову, позивач просить усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014 року» належить на праві приватної власності житловий будинок по АДРЕСА_1. Попереднім власником вказаного будинку є колишній чоловік та батько відповідачів - ОСОБА_6, який на теперішній час є лише засновником ТОВ «Ромашка -2014». З боку відповідачів здійснюються перешкоди ТОВ «Ромашка -2014» в доступі до помешкання, оскільки відповідачі поміняли замки та не бажають виходити на зв'язок.

Окрім того, позивачеві після звернення до суду з позовом, стало відомо, що онуки колишнього власника вказаного нерухомого майна, а саме неповнолітні діти відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 також як і відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстровані у будинку по АДРЕСА_1. Неповнолітні діти ОСОБА_2 були зареєстровані за вказаною адресою в період, коли власником цього будинку був ОСОБА_6, який не давав згоди на їх реєстрацію.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з припиненням права власності ОСОБА_6 на вказаний будинок припиняється відповідно до вимог діючого законодавства і право членів його сім'ї на користування цим майном. Внаслідок чого, ТОВ «Ромашка -2014» просить суд захистити його право власності на зазначений будинок шляхом виселення відповідачів з вказаного нерухомого майна. Окрім того, позивач вказує, що достатньою підставою для зняття з реєстрації відповідачів з місця проживання, згідно ст..7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» , є судове рішення про виселення після набрання ним законної сили. зазначила, що ТОВ «Ромашка -2014» як власник будинку АДРЕСА_1, згоди на проживання в належному йому будинку відповідачам не надавало між ними будь-яких договорів про право відповідачів на користування спірним будинком не укладалось. У зв'язку із цим вважає, що право ОСОБА_8, ОСОБА_7 разом з його неповнолітніми дітьми на користування будинком літ. «А-1» по АДРЕСА_1 зупинилось на підставі закону, та вважає , що належним способом захисту прав позивача буде задоволення позову про захист права власності шляхом виселення відповідачів зі спірного будинку.

Відповідачі та представник відповідачів ОСОБА_9 проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність. При цьому зазначили, що відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований у спірному будинку в січні 2006 року зі згоди колишнього його власника ОСОБА_10, а ОСОБА_1 та неповнолітні онуки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 зі згоди колишнього власника спірного будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_6, які іншого житлового приміщення для проживання не мають, у зв'язку з чим , відповідачі вважають, що мають право користуватися цим нерухомим майном і після зміни його власника, яким став позивач.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 травня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Жовтневого району Департаменту праці та соціальної політики управління служб у справах дітей Харківської міської ради, Жовтневий РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення - задоволено.

Захищено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» на житловий будинок літ. "А-1" з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою: м. Харків , АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового будинку літ. "А-1" з надвірними будівлями , що знаходиться за адресою: м. Харків , АДРЕСА_1 .

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу. В якій просять рішення суду першої інстанції скасувати ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянти вважають, що перехід права власності на житлові приміщення до іншої особи само по собі не є підставою для виселення колишніх членів сім'ї власника з житла. Відповідачі та їх діти не мають іншого житла в м. Харкові. Крім того суд першої інстанції не врахував того, що відповідачі іншого житла не мають, колишній власник спірного будинку є ОСОБА_6, який є єдиним засновником і фактично власником «Ромашка 2114».

Заслухавши доповідача, апелянтів, представника позивача, дослідивши матеріали справи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд повинен вирішити наступні питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати;

Задовольняючи позовні вимоги та приймаючи рішення про захист права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка 2014» суд першої інстанції посилався на те, що згідно ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК Українськох РСР Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Втручання чи втручання у право власника можливо лише з підстав, передбачених законом.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням зазначених норм закону суд вважав можливим виселити відповідачів зі спірного будинку без надання іншого житлового приміщення.

З такими висновками суду погодитися неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_6 на підстав свідоцтва про право на спадщину. Крім ОСОБА_6 в будинку зареєстровані на праві членів сім'ї його колишня дружина ОСОБА_1, його син ОСОБА_2 та онуки ОСОБА_11, 2012 року народження і ОСОБА_12 2007 року народження.

Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано у 2008 році.

В січні 2012 року ОСОБА_6 звертався до суду із позовом про визнання колишніх членів його сім'ї такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.03.2012 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Згідно свідоцтва про право власності від 26.01.2015 року власником спірного судинку стало ТОВ «Ромашка-2014» (а.с.4).

Зазначене товариство знаходиться в Харківському районі Харківської області в сел. Березівське, по вул. Заводу «Бермінводи, №5, кВ.35., державна реєстрація 25.11.2002 року,єдиний засновник товариства - ОСОБА_6 (а.с.25,26)

Згідно акту прийому-передачі від 28 серпня 2014 року ОСОБА_6 передав ТОВ «Ромашка 2014» в особі директора ОСОБА_13 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину від 12.09.2007 року.

ТОВ «Ромашка-2014» згідно відомостей з Єдиногго державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано в сел. Березівське, єдиним засновником юридичної особи є ОСОБА_6 (а.с.25-26). Таким чином позивач фактично не перестав бути власником спірного майна, оскільки інші засновники ТОВ «Ромашка 2014» відсутні. Позивач не зважаючи на те, що передав спірний будинок у власність ТОВ «Ромашка 2014», залишився в ньому зареєстрованим, будинок не переведено з числа жилих в нежилі приміщення.

У відповідності до вимог ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодекс. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом про захист прав власності товариства представником ТОВ «Ромашка 2014» не доведено, що юридична особа має намір використовувати будинок для потреб підприємства, не зазначено чим колишні члени сім'ї засновника ТОВ «Ромашка 2014» ОСОБА_6 перешкоджають товариству у користуванні, володінні, розпорядженні зазначеним майном. Будинок є житловим, передбачено використання йог для проживання в статус нежитлового приміщення будинок не переведено.

При таких обставинах колегія вважає передчасним виселяти відповідачів з житлового приміщення в яке вони вселилися у якості членів сім'ї колишнього власника будинку, який на цей час є єдиним засновником ТОВ «Ромашка 2014», якому він передав спірний будинок.

З урахуванням наведеного колегія скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, 304, 305, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-2014» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діє і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей Жовтневого району Департаменту праці та соціальної політики управління служб у справах дітей Харківської міської ради, Жовтневий Районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, без надання іншого житлового приміщення відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -