Ухвала

від 06.05.2015 по справі 819/308/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року Справа № 876/2166/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Керод Х.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Миськів О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської обл. та Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2015р. про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської обл. до Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою суду від 05.02.2015р. заяву Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» задоволено частково; розстрочено виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 819/308/13-а щодо відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій на суму 37910 грн. 17 коп. на дев'ять місяців, наступними частками: по 4212 грн. 24 коп. щомісячно, починаючи з березня 2015 року по жовтень 2015 року включно, в строк до 20 числа поточного місяця; по 4212 грн. 25 коп. в строк до 20.11.2015р. (а.с.69-71).

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, його оскаржили сторони.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою розстрочити виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. у справі № 819/308/13-а протягом двох років із щомісячною сплатою рівними частинами, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про розстрочення судового рішення (а.с.72-74).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час прийняття рішення про відстрочку виконання рішення суду та часткового задоволення заяви ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» судом не враховані фінансове становище підприємства, відсутність грошових коштів на його банківських рахунках, а також практику розгляду судами аналогічних справ.

У поданій скарзі позивач Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської обл. просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву про розстрочення виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. у справі № 819/308/13-а залишити без задоволення, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення (а.с.75-77).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року, складає 37910 грн. 17 коп. та фактично являє собою несплачений підприємством збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, при цьому можливість розстрочення такого законодавством не передбачена.

Окрім цього, судом не наведено виняткових обставин, за наявності яких приписи ст.263 КАС України дозволяють застосування розстрочення виконання судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги та його заперечення доводів скарги іншого апелянта, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської обл. підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» належить відхилити, з наступних підстав.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 819/308/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014р., позов Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської обл. задоволено та стягнуто з ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» заборгованість по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.10.2012р. по 31.01.2013р. в сумі 37910 грн. 17 коп. (а.с.19-21, 44-45).

27.01.2015р. відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення на два роки, яку обґрунтував важким фінансовим становищем підприємства через відсутність грошових коштів на банківських рахунках, стагнацію економіки в цілому, невиконання контрагентами своїх зобов'язань, а також виникненням негативних наслідків для нього у випадку негайного примусового стягнення суми боргу (а.с.49-51).

Частково задовольняючи клопотання відповідача, суд першої інстанції виходив з існування обставин, які ускладнюють виконання рішення суду: відсутності коштів на банківських рахунках підприємства та збиткової діяльності відповідача за фінансовими результатами 9 місяців 2014 року.

Між тим, з наведеними висновками суду першої інстанції не можна погодитися, з наступних підстав.

Згідно вимог ч.ч.1 і 2 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Із змісту наведеної норми закону слідує, що відстрочення виконання судового рішення застосовується судом за заявою відповідних осіб на стадії виконання судового рішення по адміністративній справі та допускається лише у виняткових випадках.

Разом з тим, жодних виняткових обставин, які б вказували на неможливість виконання відповідачем судового рішення, судом першої інстанції не наведено.

При цьому, відсутність коштів на банківських рахунках підприємства та збиткова діяльність відповідача за фінансовими результатами 9-ти місяців 2014 року не вказують на існування вищевказаних виняткових обставин; згідно представлено балансу підприємства станом на 30.09.2014р. у підприємства наявні основні засоби вартістю 526 тис.грн., інші необоротні активи вартістю 1570 тис.грн., запаси на 69 тис.грн., готова продукція на 17 тис.грн., а також дебіторська заборгованість за поставлені товари, продукцію становить 243 тис.грн. (а.с.57-58, 59-60).

Згідно п.1 ст.1 Закону України № 400/97-ВР від 26.06.1997р. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (абз.4 п.1 ст.2 вказаного Закону).

Відповідно до ст.4 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (ст.3 зазначеного Закону).

Системний аналіз наведених приписів вказує на те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника цього збору; також законодавством не встановлено пільг з нарахування та сплати такого збору або звільнення від його сплати, окрім збору нарахованого до 01.01.2004р.

За таких обставин клопотання ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» про розстрочення судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про обґрунтованість апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської обл. та безпідставність винесення ухвали про розстрочення виконання судового рішення, а тому вважає, що ухвала судом постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, а відтак вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заявленого клопотання.

Також з вищенаведених мотивів не підлягає задоволенню апеляційна скарга ПАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів».

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.6 ч.1 ст.199, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської обл. задоволити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.02.2015р. про розстрочення виконання рішення суду - скасувати та винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» про розстрочення виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. в адміністративній справі № 819/308/13-а - відмовити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська