Рішення

від 07.05.2015 по справі 907/321/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.2015 Справа № 907/321/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бадваси", м. Київ

до відповідача Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ „Аркела", м. Ужгород

про стягнення заборгованості на суму 5740,46 грн.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

від позивача - не з"явився

від відповідача - Сіка О. М., директор (дов. № 19 від 14.04.2015р.)

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Бадваси", м. Київ заявлено позов до Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ „Аркела", м. Ужгород про стягнення заборгованості на суму 5740,46 грн., з якої сума 1764,48 грн. - нараховані відсотки за користування чужими грошима, сума 3975,98 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період з вересня 2014р. по лютий 2015р.

Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати на загальну суму 3827 грн., які складаються з витрат на послуги адвоката в розмірі 2000грн. та витрат на сплату судового збору в розмірі 1827 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та прийняттям судового рішення від 03.11.2014р. у справі 907/881/14 про стягнення з Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ „Аркела", м. Ужгород на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бадваси", м. Київ боргу на загальну суму 20863,23 грн. по договору поставки № МВ015 від 20.01.2014р. продукції виробничо-технічного призначення, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед товариством за цим договором щодо повної оплати вартості поставленої продукції, у зв'язку з чим він заборгував ТОВ „Бадваси" кошти в сумі 19790,84 грн.

На цій підставі просить стягнути з відповідача СП у формі ТОВ „Аркела"

за невиконання ним грошового зобов"язання відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахованих йому за період з вересня 2014р. по лютий 2015р. сум інфляційних втрат та відсотків за користування чужими грошима.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти наявного боргу перед позивачем за поставлену продукцію по договору поставки № МВ015 від 20.01.2014р., однак зазначив, що не має можливості вплинути на терміни погашення цього боргу, оскільки у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження рахунки підприємства заблоковані і проведення розрахунків з його кредиторами проводить виконавча служба (письмовий відзив на позов від 06.05.2015р. № 20).

Заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

03 листопада 2014 року у справі № 907/881/14 прийнято рішення про стягнення з Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ „Аркела", м. Ужгород на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бадваси", м. Київ суму 20863,23 грн., в. т. ч. 19790,84 грн. боргу за отриманий товар відповідно до договору поставки № МВ 015 від 20.01.2014 року та 1072,39 грн. нарахованих процентів за неправомірне коритсування коштами.

Зазначене рішення господарського суду Закарпатської області набрало законної сили 17.11.2014р.

Тобто, станом на 03 листопада 2014р. СП у формі ТОВ „Аркела" боргувало ТОВ „Бадваси" за договором поставки № МВ 015 від 20.01.2014 року суму 20863,23 грн., в. т. ч. 19790,84 грн. боргу за отриманий товар та 1072,39 грн. нарахованих процентів за неправомірне користування коштами.

Отже, зобов'язання відповідача за цим договором станом на 03 листопада 2014р. припинено не було.

Положеннями статті 202 Господарського кодексу України визначені загальні умови припинення господарських зобов'язань, зокрема визначено, що господарське зобов'язання припиняється у таких випадках: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі, на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання визначені у главі 50 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання припиняється:

- виконанням, проведеним належним чином відповідно до умов договору, вимогам цього закону та інших актів цивільного законодавства (ст. 599 ЦК України);

- за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК України);

- зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог (ст. 601 ЦК України);

- за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК України);

- внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України);

- поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України);

- неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України);

- смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою (ст. 608 ЦК України);

- ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю.

Отже, аналізуючи зазначені вище правові норми Закону суд вважає, що зобов'язання відповідача СП у формі ТОВ „Аркела" щодо сплати боргу в сумі 19790,84 грн. по договору поставки № МВ015 від 20.01.2014року прийняттям судового рішення у справі № 907/881/14, не припиняється.

У відповідності ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором поставки № МВ 015 від 20.01.2014р., зокрема п.8.3 встановлено, що у разі прострочення з виконанням грошових зобов"язань по оплаті ціни товару, покупець сплачує за весь період прострочення на користь постачальника проценти за неправомірне користування коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, із простроченої з оплатою суми.

Матеріалами справи підтверджено факт несплати в повному обсязі відповідачем СП у формі ТОВ „Аркела" основного боргу на суму 19790,84 грн. по договору поставки № МВ015 від 20.01.2014року, що досліджувався господарським судом по справі №907/881/14.

Однак, відповідач частково сплатив ТОВ „Бадваси" борг за вказаним договором поставки на суму 1951,77 грн.

Зокрема, позивачем подано суду копії платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, якими підтверджується перерахування зазначеної суми боргу відповідачем частинами на рахунок позивача, а саме: платіжним дорученням від 13.02.2015р. № 1304 підтверджено сплату суми боргу в розмірі 559,33 грн., а платіжним дорученням від 19.02.2015р. № 1455 підтверджено сплату суми боргу в розмірі 1392,44 грн.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, суд вважає правомірним нарахування відповідачу за період з 03.11.2014р. по 17.03.2015р. відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та вимог п. 8.3 вказаного договору поставки відсотків за неправомірне користування грошима в розмірі 1764,48 грн. (з урахуванням часткової сплати суми боргу) та інфляційних втрат на суму 3975,98 грн., нарахованих відповідачу за період з вересня 2014р. по лютий 2015р., у зв'язку з чим вимоги позивача є підставними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Цієї ж позиції дотримується й Вищий господарський суд України, яка викладена в оглядовому листі ВГСУ від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 „Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань".

Підставними є також вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 2000 грн., які підтверджуються наявними в матеріалах справи засвідченою копією договору про надання правової допомоги від 03.02.2015р., копією акту про надання правової допомоги від 17.03.2015р. та копією платіжного доручення від 16.03.2015р. № 873 про перерахування зазначеної суми коштів за послуги адвоката.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн., а також понесених позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 48, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ „Аркела" (88000, м. Ужгород, вул. Минайська, буд.. 15 „А", код ЄДРПОУ: 20439376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бадваси" (03178, м. Київ, вул. академіка Заболотного, буд.. 150А, офіс 103, код ЄДРПОУ: 34779207) суму 5740,46 грн., в т. ч. інфляційні втрати на суму 3975,98 грн. та відсотки за неправомірне користування грошима на суму 1764,48 грн., по договору поставки № МВ 015 від 20.01.2014р., а також суму 1827 грн. на відшкодування судового збору та суму 2000 грн. витрат на послуги адвоката.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 08.05.2015р.

Суддя Йосипчук О.С.