Рішення

від 07.05.2015 по справі 922/302/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2015 р.Справа № 922/302/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пантеон ЛТД"

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" в особі відділення №329 в м. Харкові

про стягнення 128 122,71 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Калініна О.Ю. за довіреністю №б/н від 19.11.2014р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2015р. справу № 922/302/15 за позовом ТОВ „Пантеон ЛТД" до ПАТ „Імексбанк" в особі відділення №329 в м. Харкові, про стягнення з останнього 128 122,71 грн., з яких 124 956,00 грн. - основний борг, 3 049,23 грн. - пеня, 117,48 грн. - 3% річних передано за підсудністю до господарського суду Одеської області.

24.02.2015р. справу № 922/302/15 одержано господарським судом Одеської області (вх. № 821/15) та відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями призначено до розгляду судді Власовій С.Г.

Ухвалою суду від 24.02.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні від 10.03.2015р.

Судове засідання, яке призначено на 10.03.2015р., не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, про що зазначено у відповідній довідці.

Ухвалою суду від 12.03.2015р. дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

26.03.2015р. за вх. № 2-1572/15 позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог, згідно з якою ТОВ „Пантеон ЛТД" просить суд стягнути з ПАТ „ІМЕКСБАНК" борг в сумі 134 219,60 грн., з яких 125 783,50 грн. - основний борг, 6 947,38 грн. - пеня, 1488,72 грн. - 3% річних.

Строк вирішення спору по справі № 922/302/15 продовжено на 15 днів у зв'язку з задоволенням відповідного клопотання представника позивача, про що винесено ухвалу суду від 07.04.2015р.

20.04.2015р. за вх. № 10218/15 господарський суд Одеської області одержав заперечення проти позову, згідно з якими Відповідач просить суд залишити позов без задоволення у зв'язку з запровадженням тимчасової адміністрації Банку відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №16 від 26.01.2015р., після запровадження якої задоволення таких вимог здійснюється у порядку, який передбачено у Законі України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач на позовних вимогах наполягає та у заяві про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 134 219,60 грн., з яких 125 783,50 грн. - основний борг, 6 947,38 грн. - пеня, 1488,72 грн. - 3% річних.

Відповідач заперечує проти позову з підстав, які викладені у запереченнях проти позову та просить суд відмовити позивачу у його задоволенні.

У судовому засіданні від 07.05.2015р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача , суд встановив наступне:

18.02.2010 р. між ПАТ „Імексбанк" (надалі - Банк) та ТОВ „Пантеон ЛТД" (надалі - Клієнт) укладено Договір банківського рахунку №04-41, відповідно до умов якого Банк згідно Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ №492 від 12.11.2003р. (зі змінами та доповненнями), відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті № 26008107838001 (надалі - Рахунок) та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий Рахунок грошові кошти, які надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку... (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1.8 Договору встановлено, що Банк має право списувати грошові кошти з рахунку Клієнта на підставі його розпорядження (за допомогою платіжного доручення).

Банк має право виконувати розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку Клієнта (п. 2.1.10 Договору).

Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на Рахунку, керуючись вимогами чинного законодавства. Обмеження права Клієнта розпорядження Рахунком можливе за рішенням суду, а також у інших випадках, встановлених законом (п. 2.2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2.6. Договору Клієнт має право вимагати від Банка своєчасного і повного надання банківських послуг, обумовлених цим Договором.

Відповідно до п.п.2.3.3., 2.3.4. Договору, Банк зобов'язується належним чином виконувати умови цього Договору. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне чи неналежне виконання розпорядження Клієнта щодо перерахування його коштів Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неналежно списаної суми платежу кожен день прострочення.

Згідно з п. 5.4 Договору, Клієнт уповноважує Банк, у випадку закриття рахунку за заявою Клієнта, перерахувати залишок грошових коштів за реквізитами, зазначеними у заяві про закриття рахунку.

Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання (п.9.1. Договору).

Крім того, 04.04.2011р. між сторонами укладено Договір про надання послуг по системі „Клієнт-Банк" №04-75, за умовами п.1.1 якого Банк здійснює встановлення, налагодження, навчання роботі з програмно-технічним комплексом „Клієнт-Банк" (система), забезпечує оперативний доступ до рахунку/рахунків (рахунок), вказаному у п.1.1 Договору банківського рахунку, віддалене формування і відправку електронних платіжних документів, отримання виписки по Рахунку.

24.10.2014р. та 20.11.2014р. за допомогою Системи „Клієнт-Банк" позивач надав Банку розпорядження перерахувати грошові кошти у розмірі 1 956,00 грн. (платіжне повідомлення №132, призначення платежу: сплати за кислород згідно з рах. №4410004538 від 17.10.2014р.) та у розмірі 123 000,00 грн. (платіжне повідомлення №136, призначення платежу: поповнення обігових коштів, без ПДВ, проте розрахункові операції з боку Банку здійснені не були.

Враховуючи невиконання Банком своїх зобов'язань позивач звернувся до нього з заявою від 03.11.2014р. У відповідь на заяву Банк повідомив ТОВ „Пантеон ЛТД" про те, що керівництво Банку докладає максимум зусиль для вирішення даного питання.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Водночас у матеріалах справи наявний лист-відповідь Банку від 27.02.2015р. №975 на лист позивача про перерахування коштів від 13.02.2015р. вх.№1139, згідно з яким виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення (наявне у матеріалах справи) №16 від 26.01.2015р. про запровадження з 27.01.2015р. тимчасової адміністрації, у зв'язку з чим задоволення вимог кредиторів на підставі п. 5 ст. 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Банком не здійснюється з 27.01.2015р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вище встановлено господарським судом, 18.02.2010 р. між ПАТ „Імексбанк" та ТОВ „Пантеон ЛТД" (укладено Договір банківського рахунку №04-41, відповідно до умов якого Банк відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ №492 від 12.11.2003р. (зі змінами та доповненнями), відкриває позивачу поточний рахунок (рахунки) у національній валюті № 26008107838001 та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий Рахунок грошові кошти, які надходять позивачу, виконувати розпорядження позивача щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом відповідно до ст. 1068 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відповідно до п. 7.1.2. статті 7 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України

Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

24.10.2014р. та 20.11.2014р. за допомогою Системи „Клієнт-Банк" позивачем було надано Банку розпорядження щодо перерахування коштів(платіжні доручення № 132 на суму 1956,00 грн., № 136 на суму 123 000,00 грн.) з призначенням платежу: сплата за кислород згідно з рах. №4410004538 від 17.10.2014р.; поповнення обігових коштів, без ПДВ).

Однак зазначені доручення Банком виконані не були, що обґрунтовано п. 5 статті 36 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 26.01.2015р. № 50 ПАТ „Імексбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015р. № 16 розпочато з 27.01.2015р. процедуру виведення ПАТ „Імексбанк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Визначення поняття "кредитор банку" міститься у Законі України "Про банки і банківську діяльність", а саме, відповідно до статті 2 Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У даному випадку позивач виступає як кредитор Банку, а відповідач є боржником.

Однак, обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників (пункт 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

З аналізу вищеперелічених норм вбачається, що на ТОВ „Пантеон ЛТД" як вкладника поширюється обмеження, які встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак вимоги позивача не можуть бути задоволені за рахунок відповідача, в силу вказаних вище обмежень, з огляду на введення у ПАТ "Імексбанк" тимчасової адміністрації, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 128 122,71 грн. задоволенню судом не підлягають.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „Пантеон ЛТД" задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Пантеон ЛТД" у задоволенні позову.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 травня 2015 р.

Суддя С.Г. Власова