Рішення

від 30.04.2015 по справі 925/2370/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 925/2370/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Плаха А.В. - за довіреністю;

від відповідача: Лисак І.М. - за довіреністю;

від третіх осіб КП "Черкаситеплокомуненерго" - не з'явився; від ПП "Кит-3":

Семенюк Р.С. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський профіль" до Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків "Черкаської міської ради про стягнення 12 583,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 12 583,00 грн. на відшкодування завданої шкоди затопленням підвального приміщення позивача, які складаються із 10 884,00 грн. вартості відновлювального ремонту приміщення, 1 000,00 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 699,00 грн. витрат на придбання дренажного насосу.

В ході розгляду справи позивач свої вимоги підтримав, позов просить задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив за недоведеністю вини відповідача у виниклій ситуації, яка є аварійною.

Представник третьої особи ПП "Кит-3" вважає, що він не може бути відповідальним за відшкодування шкоди.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заслухавши доводи і пояснення представників обох сторін, третьої особи та дослідивши наявні у справі докази, позовні вимоги суд задовольняє частково з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається наступне:

За договором купівлі-продажу від 29.01.2013 року (а.с. 53) позивач став власником нежитлових приміщень підвалу № XLII, XLII 1 , XLIII, XLIII 1 , XLIII 2 , XLIV, XLIV 1 , XLIV 2 , які розташовані по вул. Смілянській 2 у м. Черкаси загальною площею 129,7 кв.м. літ. А-9 пд.

За доводами позивача, 11 вересня 2014 року по вул. Смілянська, 2 в м. Черкаси стався прорив труби гарячого водопостачання у приміщеннях підвалу, які належать будинку, що підтверджується актом від 11 вересня 2014р. (а.с. 19). З цих приміщень вода потрапила у частину підвальних приміщень позивача. Багатоквартирний будинок за вказаною адресою знаходиться на утриманні та обслуговуванні відповідача. Викликані позивачем представники аварійної служби відповідача відмовилися відкачувати воду через відсутність технічної можливості, внаслідок чого позивач за власний кошт придбав дренажний насос вартістю 699,00 грн. (а.с. 12) та відкачав воду.

З метою визначення вартості майнової шкоди заподіяної затопленням приміщень, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Мліївський профіль", було замовлено проведення експертного будівельно-технічного дослідження, за проведення якого товариство з обмеженою відповідальністю "Мліївський профіль" сплатив 1 000,00 грн. (акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.05.2014 р., а.с. 14).

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-сервіс" від 24 вересня 2014 року (а.с. 15) вартість відновлювального ремонту частини підвальних приміщень № ХLІІІ, № ХLІІІ 1 , №ХLІV та № ХLІV 1 будинку № 2 по вул. Cмілянська в м. Черкаси в цінах вересня 2014 року становить (з ПДВ) 10 884,00 грн.

При огляді підвальних приміщень позивача 18.09.2014 року, спеціалістом було встановлено, що у вказаних приміщеннях на підлозі є залишки води, нижня частина стін на висоту 30 см. має сліди значного замокання (а.с. 16).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мліївський профіль" направило комунальному підприємству "Соснівська служба утримання будинків" вимогу про відшкодування шкоди № 38 від 10 жовтня 2014 року, в якій позивач вимагав в семиденний термін з моменту отримання вимоги, перерахувати на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський профіль" грошові кошти в розмірі 12 583,00 грн., в рахунок спричиненої майнової шкоди.

Згідно листа комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" № 11/2082 від 10 листопада 2014 року (а.с. 13) опалювальний сезон в м. Черкаси розпочато 23 жовтня 2014 року, тому 11 вересня 2014 року комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" не могло проводити і не проводило жодних робіт, які б могли привести до аварійної ситуації у мережах. Судом не встановлено підстав для залучення КП "Черкаситеплокомуненерго" в якості відповідача у справі.

З доводів представника відповідача вбачається, що 11 вересня 2014 року, коли сталася аварійна ситуація у житловому будинку № 2 по вул. Смілянська в м. Черкаси, комунальне підприємство "Соснівська служба утримання будинків" та третя особа ПП "КИТ-3" склали акт про проведення ремонтних робіт по заміні труби гарячого водопостачання у підвальному приміщенні по вул. Смілянська, 2 (а.с. 78).

Своєї вини у затопленні приміщення відповідач не вбачає, оскільки причина пориву труби не відома, труба вже замінена, а її рештки знищені. Крім того, позивач не платить за утримання будинку, а 28.08.2014 року було проведено огляд внутрішньо будинкових мереж, яким не встановлено жодного підтікання труб.

Третя особа ПП "Кит-3" на підставі договору із відповідачем № 602 від 01.03.2013 року на час виникнення події надавав послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж ( а.с. 142) в т.ч. у будинку по вул. Смілянська, 2, де стався порив труби і затоплення підвалу позивача ( п. 416 додатку з переліком будинків, які передані на обслуговування - а.с. 148). На думку третьої особи, позивач сам винен у розмірі своїх збитків - він закрив у підвалі спеціальні бетонні лотки для відведення води (або приямки), куди повинна стікати вода в результаті підтоплень.

На доведення слів представника ПП "Кит-3" у матеріалах справи відсутні докази про те, що такі лотки взагалі існують у підвалі будинку по вул. Смілянська, 2, оскільки згідно акту приймання-виконаних робіт від 28.08.2014 року ( а.с. 77) відповідач та третя особа взагалі не перевіряли такі об"єкти інженерних мереж, не проводили їх очистку для забезпечення швидкого стоку води у випадку затоплення підвального приміщення, що знаходиться на балансі у відповідача. Наявність таких лотків у частині підвалу, де стався порив труби та їх належний стан, забезпечили б недопущення проникнення води у частину підвальних приміщень позивача та виникнення у нього збитків.

Суд не вбачає підстав для заміни відповідача у справі, оскільки згідно п. 3.1.3 та 3.4.3 договору № 602 від 01.03.2013 року між відповідачем та ПП "КИТ-3" ( а.с. 142), відповідач має право стягувати із ПП "КИТ-3" і вимагати відшкодування збитків, які завдані відповідачу чи третім особам. Умови договору не містять умови, що за неналежне виконання своїх обов'язків по договору вся відповідальність за завдані збитки третім особам покладаються виключно на ПП "КИТ-3". Заперечень проти такої позиції суду в учасників процесу немає.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

Відповідач підтвердив, що він є балансоутримувачем внутрішньобудинкових систем водо- і теплозабезпечення у житловому будинку по вул. Смілянська, 2.

За доводами позивача, відповідач не уклав із ним договір про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території, що відповідачем не заперечено.

З цих підстав позивач правомірно обрав спосіб захисту своїх прав у вигляді відшкодування шкоди, що є можливим лише у позадоговірних зобов'язаннях.

Згідно п. 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов'язаний:

1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;

2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);

3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;

4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;

5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;

6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 219 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 та ч. 1 ст. 225 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова (господарсько-правова) відповідальність не настає.

При цьому, у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, на кредитора покладений обов'язок доведення факту неправомірності (протиправності) поведінки відповідача (дій чи бездіяльності), прямого (безпосереднього) причинного зв'язку між неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду, і самою завданою шкодою та обґрунтування його розміру. Тобто, відшкодування шкоди включає в себе не тільки поняття "шкоди", але й покладення обов'язку на потерпілу сторону щодо доведення її розміру.

Ухвалою від 20 лютого 2015 року провадження у справі було зупинено на період проведення судової експертизи у справі для з'ясування питань, що стосуються залиття приміщення та підтвердження вартості відновлювального ремонту, витрати за проведення судової експертизи покладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Мліївський профіль".

16 березня 2015 року з Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 23/162-15 від 05.03.2015 року про необхідність погодження строку виконання та оплати експертизи, про що 17.03.2015 року листом господарського суду було повідомлено сторін у справі.

25 березня 2015 року судом було отримано заяву від товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський профіль" в якій було вказано, що у підприємства немає грошових коштів, щоб оплатити вартість експертизи. Також від оплати експертизи відмовився і відповідач.

З цих підстав вирішення спору судом проводиться за наявними у справі доказами.

Обома сторонами визнається, що залиття підвального приміщення позивача сталося внаслідок пориву труби гарячого водопостачання, яка знаходиться за межами приміщення позивача, на території загального користування у іншій частині підвального приміщення будинку по вул. Смілянська, 2 у м. Черкаси.

Сторони не заперечують, що станом на час вирішення спору труба вже замінена і її рештки не збереглися.

Однак за наявними доказами у справі судом не встановлено, що порив труби стався, наприклад, внаслідок гідроудару чи через механічне пошкодження труби третіми особами, що б дало можливість перекласти відповідальність за порив труби і за виниклу шкоду на інших осіб.

Як вказано вище, третя особа КП "Черкаситеплокомуненерго" заперечив факт проведення гідравлічних випробування у системі, що могло б спричинити порив труби. Доказів про протилежне у справу не надано. Крім того, пошкоджена труба призначення для постачання гарячої води, а не для опалення приміщень, що визнається всіма учасниками справи.

Відповідач не вказав суду підстав та не надав доказів, що його слід звільнити від майнової відповідальності за шкоду, спричинену залиттям приміщення позивача, оскільки вини сторонніх осіб у пориві труби не встановлено.

Жоден акт, що наявний у справі та складений за участі відповідача і третьої особи ПП "КИТ-3", не містить відомостей про те, що пошкодження труби сталося під впливом протиправних дій сторонніх осіб, або внаслідок обставин, за які не відповідає відповідач ( а.с. 78,78). Порив стався у трубі, яка не є каналізаційною, що у випадку її засмічення мешканцями будинку, могло б звільнити від відповідальності відповідача.

Оскільки пошкоджена труба, внаслідок пориву якої сталося залиття частини підвальних приміщень позивача, перебуває на балансі та на обслуговуванні саме відповідача по справі - КП "Соснівська СУБ", тому за всю внутрідомову систему і її стан повністю відповідає відповідач у справі.

За загальним правилом, у відповідності до п. 29 затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.

Оскільки факт затоплення приміщень позивача внаслідок пориву труби, який стався на території підвалу, що перебуває на балансі відповідача, КП "Соснівська СУБ" не заперечує і не довела, що порив труби стався внаслідок дій сторонніх осіб, то суд вважає, що відповідальною особою за завдану позивачу шкоду є саме вказаний відповідач у справі. КП "Соснівська СУБ" згідно законодавства зобов'язана слідкувати за станом труб у житлових будинках та забезпечувати їх своєчасний ремонт і обслуговування для упередження виникнення аварійних ситуацій.

Укладення договору між відповідачем та ПП "КИТ-3" для обслуговування внутрішньо будинкових систем від 01.03.2013 року не звільняє відповідача від відповідальності перед позивачем за завдану шкоду. Позивач не є учасником даного договору та не погожував перекладення відповідальності за шкоду на інших осіб від її завдавача.

Також і складення акту від 28.08.2014 року приймання виконаних робіт з технічного обслуговування внутрішньо будинкових інженерних мереж ( а.с. 77) про те, що станом на цю дату всі роботи були ви виконані, а ознак пориву труб не було виявлено, не звільняють відповідача від відповідальності, оскільки аварійна ситуація мала місце 11.09.2014 року, трубу замінили довжиною 2,5 метра ( а.с.78).

Доказів про те, що порив труб виник не внаслідок, зокрема, зношеності труб і несвоєчасної їх заміни, а внаслідок інших подій, за які відповідач не відповідає, відповідачем у справу не надано.

Таким чином суд вважає доведеною неправомірність діяльності відповідача по неналежному технічному обслуговуванню внутрібудинкових мереж по вул. Смілянська, 2 у м. Черкаси для упередження аварійних ситуацій, чим в свою чергу доводиться прямий причинний зв'язок між такою діяльністю і виниклою шкодою.

Проаналізувавши відомості, внесені до висновку № 12/14/буд. експертного будівельно-технічного дослідження від 27.09.2014 року ТОВ "Контакт-Сервіс" (а.с. 15) суд вважає, що визначена вартість відновлювального ремонту підвальних приміщень позивача у цінах вересня 2014 року в сумі 10 884,00 грн. є цілком обґрунтованою, особливо враховуючи ріст цін та курсу долара станом на час вирішення спору.

Спеціалістом ТОВ "Контакт-Сервіс" визначено вартість саме відновлювального ремонту для приведення частини приміщень позивача у попередній стан та зазначено, що для цього слід виконати роботи по зіскоблюванню водяної фарби, перетиранню штукатурки, її протравлення в місцях замокання, ґрунтування і фарбування стін. Ніяких зайвих робіт необхідних у такому випадку, на думку суду, у висновку не вказано.

Представник відповідача також не заперечила суду проти обґрунтованості висновку ТОВ "Контакт-Сервіс" та проведення всіх зазначених у ньому робіт, як нормально необхідних у випадку затоплення приміщення.

Доказів про завищення розміру визначеної позивачем шкоди (чи її складових) відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що вартість відновлювального ремонту у підвальних приміщеннях в сумі 10 884,00 грн. є нормально необхідною ціною і є обгрунтованою вартістю завданої позивачу шкоди. У дану вартість включено лише роботи по приведенню приміщення у первісний стан, вартість матеріалів, робіт та заробітна плата за цінами вересня 2014 року і свої вимоги з урахуванням зростання цін та курсу долара позивач не збільшував.

У відповідності до ст. 22 ЦК України про відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Кошти, визначені позивачем як вартість відновлювального ремонту, відповідають вказаному визначенню шкоди (збитків) згідно ст. 22 ЦК України.

Оскільки суд погоджується прийняти до уваги висновок № 12/14/буд. експертного будівельно-технічного дослідження від 27.09.2014 року ТОВ "Контакт-Сервіс" для підтвердження розміру шкоди (а.с. 15), то і вартість виготовлення цього висновку у розмірі 1000 грн. також є нормально необхідними витратами позивача для відновлення його права. Тому ці кошти можуть стягуватися як шкода, що відповідає ст. 22 ЦК України.

В частині стягнення в якості шкоди вартості насоса, який позивач вимушений був придбати для відкачування води з підвалу, то в цій частині у позові слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Позивач вказав, що придбання насоса 11.09.2014 року з його боку було вимушеною дією, оскільки на виклик з приводу прориву води та затоплення приміщення ремонтна бригада відповідача з'явилася без засобів по відкачуванню води. Для упередження збільшення шкоди від псування приміщення позивач вимушений був придбати насос вартістю 699,00 грн., що засвідчується чеком на а.с. 12.

Однак в той же час, вимагаючи стягнення вартості насоса в якості шкоди, позивач вважає, що насос повинен бути залишений у власності ТОВ "Мліївський профіль".

В такому разі стягнення вартості насоса є лише відшкодуванням витрат на придбання товару, який позивач залишає у своїй власності. Натомість, шкодою у відповідності до положень ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В даному випадку придбання насоса суд не може розцінити як витрати, які позивач зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), тому що за своїм змістом реальні збитки є витратами особи на ремонт речі, придбання матеріалів, використаних на ремонт, оплата ремонтних робіт (тобто ця вартість повинна бути використана і спожита), а також сюди може бути віднесена і сплата санкцій потерпілою стороною, якій завдано шкоди.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною позивачем до стягнення шкоду лише у виді вартості відновлювальних ремонтних робіт у власному затопленому підвальному приміщенні по вул.Смілянська, 2 у м. Черкаси (10 884,00 грн.) та вартості виготовлення висновку ТОВ "Контакт-Сервіс" для підтвердження цієї шкоди (1000,00 грн.)

В решті вимог (про стягнення вартості насоса) у позові слід відмовити повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1827,00 грн. повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 36701766, м. Черкаси, вул. Гайдара, 3/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліївський профіль" (ідентифікаційний код 35955966, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2) -- 11 884,00 грн. шкоди та 1827,00 грн. на відшкодування судового збору.

3. В решті вимог у позові відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 06 травня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських