Постанова

від 29.09.2015 по справі 925/2370/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа№ 925/2370/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Руденко М.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Ніколаєв О.В. - дов. № 29 від 29.12.2014р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2015р.

у справі № 925/2370/14 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський

профіль»

до Комунального підприємства «Соснівська служба утримання

будинків» Черкаської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство теплових мереж

«Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради

(третя особа-1)

Приватне підприємство «КИТ 3» (третя особа-2)

про стягнення 12 583, 00 грн.

В судовому засіданні 29.09.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мліївський профіль» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради про стягнення 12 583, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував на те, що 11.09.2014р. в будинку АДРЕСА_1 стався прорив трасової труби гарячого водопостачання, внаслідок чого гаряча вода з підвалу потрапила у підвальні приміщення, які належать позивачеві, у зв'язку з чим було пошкоджено внутрішнє опорядження стін та підлоги. Оскільки відповідач є балансоутримувачем багатоквартирного будинку за вказаною адресою та на його балансі знаходяться внутрішньобудинкові системи теплопостачання, позивач просив суд стягнути з відповідача 12 583, 00 грн., з яких 10 884, вартість відновлювального ремонту, 1 000, 00 грн. витрати на проведення експертного дослідження та 699, 00 грн. вартість придбаного дренажного насосу.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 22.12.2014р. та від 22.04.2015р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради та Приватне підприємство «КИТ 3».

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.04.2015р. у справі № 925/2370/14 позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський профіль» 11 884, 00 грн. матеріальної шкоди та 1 827, 00 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом не взято до уваги відсутність складу цивільного правопорушення, що унеможливлює притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків. Крім того, наданий позивачем висновок на підтвердження розміру матеріальної шкоди не є документом, на підставі якого можна обґрунтовано заявляти матеріальні претензії.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради 20.05.2015р. передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції склад суду змінювався, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 29.09.2015р.

Ухвалою суду від 15.09.2015р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Шаптала Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.09.2015р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники відповідача, третіх осіб 1 та 2 в судове засідання апеляційної інстанції 29.09.2015р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, треті особи 1 та 2 про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача, третіх осіб 1 та 2 за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.01.2013р. між Територіальною громадою міста в особі Черкаської міської ради, від імені якої діє Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мліївський профіль» (позивач, покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (підвалу) по АДРЕСА_1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт малої приватизації групи А міської комунальної власності - нежитлові приміщення підвалу, а саме приміщення підвалу № XLII, XLII1, XLIII, XLIII1, XLIII2, XLIV, XLIV1, XLIV2 , загальною площею 129,7 кв.м., літ. А-9 пд., що розташовані на земельній ділянці Черкаської міської ради та розміщуються за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно п. 2 ст. 24 вказаного Закону балансоутримувач зобов'язаний:

1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;

2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);

3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;

4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;

5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;

6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Судом встановлено, що відповідач є балансоутримувачем внутрішньобудинкових систем водо- і теплозабезпечення у житловому будинку АДРЕСА_1, жодних договорів між позивачем та відповідачем про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території укладено не було. Вказане відповідачем не заперечується.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача на його користь у відповідності до ст. ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України 12 583,00 грн. майнової шкоди, оскільки пошкодження майна позивача сталося у зв'язку з неналежним утриманням відповідачем внутрішньобудинкових систем теплопостачання, що перебувають на його балансі, внаслідок прориву яких і було пошкоджено майно позивача.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що 11.09.2014р., коли сталася аварійна ситуація у житловому будинку АДРЕСА_1, Комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків» та ПП «КИТ 3» склали акт про проведення ремонтних робіт по заміні труби гарячого водопостачання у підвальному приміщенні по АДРЕСА_1. При цьому, відповідач своєї вини у затопленні приміщення не вбачає, оскільки причина пориву труби не відома, труба вже замінена, а її рештки знищені. Крім того, позивач не платить за утримання будинку, а 28.08.2014р. було проведено огляд внутрішньо будинкових мереж, яким не встановлено жодного підтікання труб.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 11.09.2014р. в будинку АДРЕСА_1 дійсно стався порив трасової труби гарячого водопостачання.

Актом від 11.09.2014р., складеним комісією за участю, зокрема представників ТОВ «Мліївський профіль» (позивач), Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради (відповідач) та Приватного підприємства «КИТ 3» (третя особа-2), підтверджено, що сталося затоплення підвального приміщення в АДРЕСА_1, яке належить ТОВ «Мліївський профіль».

При виході на місце було встановлено, що внаслідок аварійної ситуації, яка сталася 11.09.2014р. об 11 год. 30 хв. (порив трасової труби гарячого водопостачання діаметром 150 мм.), гаряча вода з підвалу будинку потрапила у підвальне приміщення, яке належить ТОВ «Мліївський профіль».

Також при обстежені було встановлено наступне:

- в кімнаті розмірами 5,0х9,0 м мокрі стіни висотою до 20 см, в окремих місцях висотою до 30 см., стіни поштукатурені;

- в кімнаті розмірами 3,5х2 м мокрі стіни висотою до 20-30 см, стіни поштукатурені;

- в кімнаті розмірами 8,0х5,0 м мокрі стіни висотою 20-25 см, стіни поштукатурені;

- в кімнаті розмірами 1,8х2,7 м мокрі стіни висотою 20-25 см, матеріал стін - гіпсокартон;

- в кімнаті розмірами 1,0х4,0 м мокрі стіни висотою 10-15 см, стіни поштукатурені.

Згідно акту від 11.09.2014р., складеного комісією у складі майстра КИТ 3 Ульяницького М.П., майстра-слюсаря ОСОБА_5 та мешканця АДРЕСА_1, 11.09.2014р. у підвальному приміщенні АДРЕСА_1 було виконано заміну трасової труби гарячого водопостачання діаметром 133 мм, довжиною 2,5 м. Вказаний акт складено за відсутності та без відома представника позивача.

З метою визначення вартості майнової шкоди, заподіяної затопленням приміщень, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Мліївський профіль», останнім було замовлено проведення експертного будівельно-технічного дослідження, за проведення якого позивач сплатив 1 000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2014р. (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а. с. 14).

Згідно висновку № 12/14/буд. експертного будівельно-технічного дослідження від 24.09.2014р., складеного ТОВ «Контакт-сервіс», вартість відновлювального ремонту частини підвальних приміщень № ХLІІІ, № ХLІІІ1, № ХLІV та № ХLІV1 в будинку № 2 по вул. Cмілянська в м. Черкаси в цінах вересня 2014 року становить 10 884,00 грн. (з ПДВ).

При огляді підвальних приміщень позивача 18.09.2014 року, спеціалістом було встановлено, що у вказаних приміщеннях на підлозі є залишки води, нижня частина стін на висоту 30 см. має сліди значного замокання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мліївський профіль» звернулось до Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» з вимогою № 38 від 10.10.2014р. про відшкодування шкоди, в якій позивач вимагав в семиденний термін з моменту отримання вимоги, перерахувати на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Мліївський профіль» грошові кошти в розмірі 12 583,00 грн. в рахунок заподіяної майнової шкоди. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання, а саме із зобов'язання, спричиненого заподіянням шкоди.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавала шкоди (цивільне правопорушення).

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є :

а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому розмір збитків (шкоди) має довести сторона, яка їх зазнала, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів цивільного правопорушення звільняє заподіювача шкоди від відповідальності.

Розмір заподіяної позивачу шкоди підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 12/14/буд. від 24.09.2014р., складеного ТОВ «Контакт-Сервіс» на замовлення позивача, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту підвальних приміщень № ХLІІІ, № ХLІІІ1, № ХLІV та № ХLІV1 в будинку № 2 по вул. Cмілянська в м. Черкаси в цінах вересня 2014 року становить 10 884,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 та ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Оскільки витрати в розмірі 1 000, 00 грн. позивачем понесені у зв'язку з необхідністю проведення експертного будівельно-технічного дослідження для визначення вартості відновлювального ремонту пошкоджених підвальних приміщень, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказані кошти підлягають стягненню на підставі ст. 22 ЦК України та ст. 215 ГК України як додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Отже, позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 ГПК України, доведено розмір шкоди, заподіяної йому, як власнику вказаних підвальних приміщень.

Доказів про завищення розміру визначеної позивачем шкоди (чи її складових) відповідачем суду не надано, клопотань щодо призначення експертизи у справі з вказаних питань відповідачем не заявлялось. Позивач не має коштів, щоб оплатити вартість експертизи, призначеної місцевим господарським судом, у зв'язку з чим розгляд справи відбувається за наявними у справі доказами.

Вина є умовою деліктної відповідальності юридичної особи. У зобов'язаннях із заподіяння шкоди вина юридичної особи виявляється у винних діях чи бездіяльності її працівників, вчинених під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки пошкоджена труба гарячого водопостачання, внаслідок пориву якої сталося залиття частини підвальних приміщень позивача, перебуває на балансі та обслуговуванні саме відповідача - КП «Соснівська СУБ», то за всі внутрішньобудинкові системи та їх стан повністю відповідає відповідач.

За загальним правилом, у відповідності до п. 29 затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.

Укладення між відповідачем та третьою особою-2 договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем № 602 від 01.03.2013р. також не звільняє відповідача від відповідальності перед позивачем за завдану шкоду, оскільки позивач не є учасником даного договору та не погоджував перекладення відповідальності за шкоду на інших осіб від її завдавача.

Жоден акт, наявний в матеріалах справи, складений за участі відповідача та третьої особи-2, не містить відомостей про те, що пошкодження труби сталося під впливом протиправних дій сторонніх осіб, або внаслідок обставин, за які не відповідає відповідач.

Згідно листа № 11/2082 від 10.11.2014р. третьої особи-1, опалювальний сезон в м. Черкаси розпочато 23.10.2014р., тому 11.09.2014р. третя особа-1 не проводила жодних робіт, які б могли привести до аварійної ситуації в мережах.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що порив трасової труби гарячого водопостачання стався внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині належного утримання та технічного обслуговування внутрібудинкових мереж по АДРЕСА_1, тобто з його вини.

Достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження вини інших осіб у заподіянні позивачеві майнової шкоди, відповідачем суду не надано.

При цьому посилання апелянта на те, що причина пориву труби не відома, труба вже замінена, а її рештки знищені, не спростовують наявні у справі докази щодо неналежного утримання відповідачем теплової мережі, що перебуває на його балансі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність неправомірної діяльності або бездіяльності відповідача по технічному обслуговуванню внутрібудинкових мереж по АДРЕСА_1 для упередження аварійних ситуацій, що в свою чергу доводить прямий причинний зв'язок між такою діяльністю і виниклою шкодою.

Оскільки належними та допустимими доказами доведено наявність складу цивільного правопорушення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 884, 00 грн. вартості відновлювального ремонту пошкоджених підвальних приміщень прозивача та 1 000, 00 грн. вартості висновку ТОВ «Контакт-Сервіс» для підтвердження розміру цієї шкоди, оскільки пошкодження підвальних приміщень позивача сталося у зв'язку з неналежним утриманням відповідачем теплової мережі, що перебуває на його балансі, внаслідок пориву якої і було пошкоджено належне позивачу майно.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 699, 00 грн. вартості насосу, придбаного для відкачування води з підвалу, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що працівники аварійної служби відповідача, прибувши на виклик позивача, повідомили, що у них немає технічної можливості відкачати воду з затоплених приміщень та покинули їх, тому позивач з метою зменшення розміру заподіяної майнової шкоди вимушений був придбати дренажний насос для брудної води вартістю 699, 00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 0367 від 11.09.2014р. (а. с. 12).

При цьому позивач вважає, що насос повинен бути залишений у власності ТОВ «Мліївський профіль».

В такому разі стягнення вартості насосу є лише відшкодуванням витрат на придбання товару, який позивач залишає у своїй власності. Натомість, шкодою у відповідності до положень ст. 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, придбання насосу не є витратами, які позивач зробив або повинен зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), тому що за своїм змістом реальні збитки є витратами особи на ремонт речі, придбання матеріалів, використаних на ремонт, оплата ремонтних робіт (тобто ця вартість повинна бути використана і спожита), та не є сплатою санкцій потерпілою стороною, якій завдано шкоди.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 699, 00 грн. вартості насосу, які позивачем належними та допустимими доказами не доведені, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову лише в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 10 884,00 грн., заподіяної внаслідок залиття належних позивачу приміщень за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1 та 1 000, 00 грн. вартості висновку ТОВ «Контакт-Сервіс» з визначення розміру цієї шкоди.

Посилання ж відповідача на порушення судом першої інстанції п. п 3.1.13, 3.1.14, 3.3.6. Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що через затоплені приміщення позивача не проходять жодні комунікації, які забезпечують експлуатацію будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, приміщення позивача не відносяться до допоміжних приміщень будинку, та відсутні жодні докази використання позивачем своїх приміщень не за призначенням.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 30.04.2015р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2015р. у справі № 925/2370/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.04.2015р. у справі № 925/2370/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/2370/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Шаптала