Рішення

від 06.05.2015 по справі 922/3552/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

======================================================================================================================================================================== Іменем України

РІШЕННЯ

"06" травня 2015 р. Справа № 922/3552/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Блохіної Ж.В.,

розглянувши справу за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш",

вул. Піщана, буд. 22, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд",

пров. Метизний, буд. 14-А, м. Харків, 61020,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1)приватне підприємство „ РЕМ",

вул. Жовтнева, 50, кв. 8, м. Мерефа, Харківська область, 62472,

місцезнаходження: вул. Жуковського, 34, кв. 14, м. Мерефа, Харківська область, 62472,

2) споживче товариство „Житлово-будівельний кооператив „Авантаж",

вул. Соціалістична, 8-А, м. Харків, 61093,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

товариства з обмеженою відповідальністю „Рексон",

пров. Метизний, буд. 14-А, м. Харків, 61020,

про визнання права власності,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

товариства з обмеженою відповідальністю „У.С.К.",

пров. Метизний, буд. 14-А, м. Харків, 61020,

про визнання права користування,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи (ПП „РЕМ"): не з'явився,

від третьої особи (споживче товариство „Авантаж" ) : не з'явився,

від третьої особи (ТОВ „Рексон"): не з'явився,

від третьої особи (ТОВ „У.С.К.): не з'явився,

в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" про витребування з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 33479216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22, код 36815205) блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, заводський номер 08, з технічними характеристиками згідно паспорта виробника, що знаходиться на земельній ділянці Варвинського району Чернігівської області кадастровий номер 7421155100:07:000:0148, площею 2,3 га за адресою: Чернігівська область, пгт. Варва, вул. Січневого Повстання, б. 21.

09.09.2014 року позивачем надано до господарського суду Харківської області заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив змінити предмет позову та викласти його у наступній редакції:

- витребувати з чужого незаконного володіння, а саме товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 33479216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22, код 36815205) блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, заводський номер 08, з технічними характеристиками згідно паспорта виробника.

Ухвалою від 10.09.2014 року заява позивача про зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду.

08.09.2014 року до господарського суду Харківської області надійшли позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Рексон", м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" та товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" про визнання права власності на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40), а також позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „У.С.К.", м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" та товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" про визнання права користування блочно-модульною установкою переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) на підставі договору оренди установки від 13.02.2014 року, що укладений між ТОВ „Рексон" та ТОВ „У.С.К.".

Ухвалою від 10.09.2014 року позовні заяви ТОВ „Рексон" та ТОВ „У.С.К." до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" та товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" прийняті судом до спільного розгляду з первинним позовом, а ТОВ „Рексон" та ТОВ „У.С.К." залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Цією ж ухвалою суд залучив за власною ініціативою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватне підприємство „Рем", м. Харків та споживче товариство „Житлово-будівельний кооператив „Авантаж", м. Харків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2014 року позов товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" до товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" задоволено повністю, витребувано з чужого незаконного володіння, а саме товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, заводський номер 08, з технічними характеристиками згідно паспорта виробника. В позові товариства з обмеженою відповідальністю „Рексон" до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" про визнання права власності на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) та в позові товариства з обмеженою відповідальністю „У.С.К." до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрнафтомаш" про визнання права користування блочно-модульною установкою переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 лютого 2015 року касаційну скаргу ТОВ „Рексон" було задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 18 вересня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2014 року у справі №922/3552/14 скасовано, справу передано до господарського суду Харківської області, який прийняв рішення, для виконання ним вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2015 року направлено матеріали справи №922/3552/14 за територіальною підсудністю до господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.03.2015 року справу прийнято до розгляду.

Всі учасники процесу (позивач, відповідач, треті особи) про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, проте представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Позивач надіслав на адресу суду пояснення по справі (вх. від 05.05.2015 року), в яких зазначає, що позовні вимоги про визнання права користування та права власності до ТОВ „Компанія Укрнафтоваш" є незаконними, а тому просить відмовити третім особам у їх позовних вимогах.

Як вбачається з відзиву на позов (т. 1, а.с. 55), відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що власником спірної установки є ТОВ „У.С.К.", а не позивач; спірна установка перебуває в оренді у відповідача на підставі договору оренди №3 від 13.02.2014 року, укладеного між ТОВ „У.С.К." (орендодавець) та відповідачем (орендар); згідно п.4.2 договору оренди орендодавець підтвердив, що на момент фактичної передачі об'єкт оренди знаходиться у його власності, а не у власності позивача.

Третя особа (приватне підприємство „РЕМ") надіслала на адресу суду клопотання №1/5 від 04.05.2015 року про проведення судового засідання у відсутність її представника.

Третя особа (споживче товариство „Авантаж") заяв та клопотань не надіслала.

Третя особа (товариство з обмеженою відповідальністю „Рексон") надіслала заперечення, в яких виклала підстави необґрунтованості позовних вимог як з фактичних обставин так і з правової точки зору.

Третя особа (товариство з обмеженою відповідальністю „У.С.К.") заяв та клопотань не надіслала.

Отже, сторони та треті особи не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу у їх відсутність за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш", як вбачається з його Статуту, є юридичною особою; єдиним учасником товариства є Астаф'єв Андрій Адольфович; серед видів діяльності товариства є виробництво інших машин і устаткування спеціального та загального призначення, виробництво продуктів нафтоперероблення, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, установлення і монтаж машин і устаткування.

Виробництво блочно-модульних установок переробки вуглеводневої сировини здійснювалось позивачем на підставі Технічних умов ТУ У 29.2-31587557-001-2002 від 18.12.2002р. та отриманих у Територіальному управлінні Держгірпромнагляду по Харківській області дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки № 498.11.63 - 29.56.1 від 12.07.2011р., який діє до 12.07.2016 року, та дозволу № 570.13.63 від 21.08.2013р. Згідно Паспорту (інструкції з експлуатації) блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини УПУС-40 установка має заводський номер 08.

Згідно калькуляції вартості виробництва продукції № КА-3 від 28.12.2011р. загальна собівартість спірної установки УПУС-40 складає 1 749 267,56 грн. Придбання позивачем матеріалів та устаткування для будівництва спірної установки згідно зазначеної калькуляції підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

У пункті 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що висновок експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Так, Висновком № 733 судової економічної експертизи по кримінальному провадженню № 12013260020000352 Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 02.09.2014р., на який посилається позивач, підтверджено оприбуткування спірної установки в бухгалтерському обліку ТОВ „Компанія Укрнафтомаш" по рахунку 26 „Готова продукція" за 1 півріччя 2014 року вартістю 1 749 267,00 грн. Дані калькуляції розрахунку вартості виробництва блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини „УПУС-40", заводський номер 08, а саме, в частині матеріальних витрат, документально підтверджуються первинними документами на закупівлю матеріалів ТОВ „Компанія „Укрнафтомаш". Також підтверджена даним висновком фактична вартість матеріальних витрат ТОВ „Компанія „Укрнафтомаш" у складі собівартості блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини „УПУС-40", заводський номер 08, яка становить 993 902,02 грн. та загальна собівартість установки, яка становить 1 749 267,00 грн., що в повному обсязі відображено в бухгалтерському обліку виробника продукції - ТОВ „Компанія Укрнафтомаш".

Як вбачається з листа позивача №1 від 15.09.2014 року, який міститься в матеріалах справи, за увесь час діяльності позивача з 2010 року ним було виготовлено вісімнадцять установок з переробки вуглеводневої сировини (УПУС). При цьому, шістнадцять з них, були експортовані з України, що підтверджується вантажними митними деклараціями, доданими до матеріалів справи, а установка модифікації УПУС-40 вироблена тільки одна і має заводський номер 08.

Як стверджує позивач, між ним та відповідачем була досягнута домовленість про здійснення господарської діяльності, пов'язаної з переробкою вуглеводневої сировини на території Чернігівської області за допомогою установки - УПУС-40 заводський номер 08. Проте дана обставина, на яку посилається позивач, не підтверджена належними і допустимими доказами.

За твердженнями позивача, з цією метою засновник позивача і його директор Астаф'єв Андрій Адольфович придбав за 10 000,00 грн. 33% корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ „ППН-Трейд", що у грошовій сумі складає 4 256 680,00 грн. на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) частки від 06.02.2012р. та акту приймання-передачі частки від 06.02.2012р.

На підставі договору перевезення вантажу б/н від 10.10.2011р., укладеного між позивачем та ФОП Газізовим Ф.В. та акту № 5/12 від 30.12.2011р. до цього договору, перевізник виконав роботи по наданню послуг з перевезення вантажу: спірна установка була перевезена до м. Варви Чернігівської області, що також підтверджується листом перевізника ФОП Газізова Ф.В. від 03.01.2012р. з вимогою здійснити оплату наданих ним послуг з перевезення вантажу в сумі 27000 грн.

Згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору на монтаж та установку обладнання (УПУС-40) установка з переробки вуглеводневої сировини в смт. Варва, Чернігівської області № 1-2012 від 21.01.2012р., який є за своєю суттю договором підряду, позивач здійснив монтаж та установку обладнання УПУС-40, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 11.10.2012р. на суму 38760,00 грн., № ОУ-0000002 від 23.10.2012р. на суму 46560,00 грн. та № ОУ-0000003 від 29.10.2012р. на суму 41010,00 грн.; наказ позивача № 5-к від 27.01.2012 року про направлення у відрядження до ТОВ „ППН-Трейд", смт. Варва, Чернігівської області для виконання монтажних робіт строком на 20 діб з 27.01.2012р. по 15.02.2012 року працівників позивача.

Отже, враховуючи вищевикладені досліджені докази у їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність твердження позивача про перевезення та монтаж ним спірної установки УПУС-40 у смт. Варва Чернігівської області на замовлення відповідача - ТОВ „ППН-Трейд".

Як свідчить протокол загальних зборів учасників ТОВ „ППН-Трейд" № 07-07/14 від 07.07.2014 року Астаф'єв А.А. був виключений зі складу ТОВ „ППН-Трейд" на підставі ст. 64 Закону України „Про господарські товариства ".

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач довів належними засобами доказування що саме він є виробником спірної установки УПУС-40, заводський номер 08, а відтак позивач набув право власності на створену ним річ.

Договірні відносини між позивачем та відповідачем з приводу відчуження спірної установки УПУС-40, заводський номер 08, на користь відповідача чи передачі на неї права користування відсутні. Відповідач не надав належних доказів на спростування даних обставин.

За таких обставин позивач не може скористатися своїми правами як власника, передбаченими ст.ст. 317 , 320 Цивільного кодексу України , оскільки установка перебуває без відповідної правової підстави на території відповідача за адресою Чернігівська область, смт. Варва, на земельній ділянці, кадастровий номер якої 7421155100:07:000:0148.

Статтею. 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача про витребування спірної установки з чужого незаконного володіння відповідача є обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються вищевикладеними фактами, встановленими судом.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ „Рексон" про визнання права власності на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) та ТОВ „У.С.К." про визнання права користування на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) на підставі договору оренди установки від 13.02.2014 року, що укладений між ТОВ „Рексон" та ТОВ „У.С.К.", суд виходить з наступного.

ТОВ „Рексон" стверджує, що є власником спірної установки на підставі укладеного договору поставки № 13-02/14 від 13.02.2014 року між ним та споживчим товариством „Житлово-будівельний кооператив „Авантаж". За умовами вказаного договору СТ „ЖБК „Авантаж" здійснило постачання блочно-модульної установки переробки вуглеводневої сировини УПУС-40 ТОВ „Рексон", про що свідчить видаткова накладна № 021701 від 17.02.2014 року на суму 320 000,00 грн. Цього ж дня ТОВ „Рексон" здійснило оприбуткування установки у бухгалтерському обліку.

ТОВ „У.С.К" вважає себе правомірним користувачем спірної установки на підставі Договору оренди установки, укладеного 13.02.2014 року з ТОВ „Рексон" та Акту приймання - передачі від 18.02.2014 року до вказаного договору.

Крім того, як стверджує ТОВ „У.С.К." у період з 30.12.2011 року по 11.02.2014 року було власником спірної установки. Так, на підставі договору поставки № 1 від 30.12.2011 року, укладеним з ПП „Рем" (накладна № 4 від 30.12.2011 року на суму 320 000,00 грн.), ТОВ „У.С.К." набуло право власності на спірну установку. В подальшому, як стверджує у позовній заяві ТОВ „У.С.К.", право власності на спірну установку набуло споживче товариство „Житлово-будівельний кооператив „Авантаж" згідно з умовами договору застави рухомого майна від 20.12.2012 року (акт приймання-передачі заставного майна у власність заставодержателя від 12.02.2014 року).

У своїх твердженнях треті особи посилаються на укладений між ПП „Рем" та ТОВ „Компанія Укрнафтомаш" договір підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника від 05.12.2011р.

Проте, як вбачається з висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2518-2520/14-24 від 03.09.2014р., який був наданий позивачем до матеріалів справи, за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи підпис від імені Астаф'єва А.А. в графі „За подрядчика Руководитель" в договорі підряду на виготовлення продукції із матеріалів замовника від 05.12.2011р. ймовірно виконаний не Астаф'євим А.А., а іншою особою.

Суд також зазначає, що договір підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника від 05.12.2011р. передбачає, що матеріали та комплектуючі вироби на виготовлення установки УПУС - 40 мали бути надані ПП „Рем". Проте первинні документи на придбання матеріалів та комплектуючих виробів, які містяться в матеріалах справи, свідчать, що вони придбавалися позивачем у інших осіб. Дана обставина підтверджується також висновком судової економічної експертизи, у якому зазначено, що загальна вартість витрат тільки на матеріали становить 993 902,02 грн., а загальна собівартість установки - 1 749 267,00 грн., що значно перевищує суму у 320 000,00 грн., за яку здійснювалася передача третіми особами права власності на установку УПУС - 40 один одному.

В матеріалах справи відсутні докази виготовлення ТОВ „Компанія Укрнафтомаш" іншої установки переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, яка перебуває на території України, крім установки з заводським номером 08, яка була доставлена та змонтована ТОВ „Компанія Укрнафтомаш" у м. Варва Чернігівської області та визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013260020000352 за постановою від 08.07.2014 р. начальника відділу СУ УМВС України в Чернігівській області.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги третіх осіб є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Положеннями ст. 79 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Таким чином, діяльність усіх осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність має бути спрямована на отримання прибутку.

З наданих третіми особами договорів вбачається, що відчуження права власності на спірну установку здійснювалося ними один одному за однією і тією ж вартістю 320 000,00 грн. Належних доказів відплатності за вказаними правочинами третіми особами не надано.

Як вбачається з наданих третіми особами доказів, у жодному з оформлених договорів та первинних документів на відчуження установки та позовних заяв третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, відсутні індивідуальні ознаки речі - установки з переробки вуглеводневої сировини, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Відтак, треті особи з самостійними вимогами на предмет спору не довели належними засобами доказування факту набуття права власності та права користування на певне майно - саме установку переробки вуглеводневої сировини УПУС-40 з заводським номером 08, про витребування якої з чужого незаконного володіння - з володіння товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" подано позов товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш".

За таких обставин треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, не довели належними засобами доказування порушення позивачем їх прав та законних інтересів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" до товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння, а саме товариства з обмеженою відповідальністю „ППН-Трейд" (61020, м. Харків, пров. Метизний, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 33479216, рах. 26003011760700 в ПАТ Укрсиббанк, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрнафтомаш" (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Піщана, буд. 22, код 36815205, рах. 26009000147208 в ПУАТ "Фідобанк", МФО 300175) блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини УПУС-40, заводський номер 08, з технічними характеристиками згідно паспорта виробника.

3. У позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - товариству з обмеженою відповідальністю „Рексон" про визнання права власності на блочно-модульну установку переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) відмовити повністю.

4. У позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - товариству з обмеженою відповідальністю „У.С.К." про визнання права користування блочно-модульною установкою переробки вуглеводневої сировини (УПУС-40) відмовити повністю.

Повне рішення складено 12.05.2015 року

Суддя Ж.В. Блохіна

.