Ухвала

від 19.03.2015 по справі 460/3743/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/3743/14 Головуючий у 1 інстанції: Варениця В.С.

Провадження № 22-ц/783/1402/15 Доповідач в 2-й інстанції: Гриновець Б.М.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Гриновця Б.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Ванівського О.М.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

з участю: представника ПАТ «Мегабанк» - Лавріва В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМ - Пласт» про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ, -

в с т а н о в и л а:

ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2014 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМ - Пласт» (с. Старий Яр, 11, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 32673437) на суму 125000,00 грн..

Ухвалу суду оскаржило ПАТ «Мегабанк».

У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції при ухваленні зазначеного судового рішення неповно з'ясовано обставини, які мають важливе значення у справі, порушено норми процесуального права, вона є незаконною та підлягає скасуванню. Зокрема, зазначає, що власником майна, переданого засновниками товариства і його учасниками є саме товариство, а вклад до статутного фонду не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Крім того, вказує, що оскаржуваною ухвалою порушено права та інтереси ПАТ «Мегабанк», за результатом розгляду позову якого звернено стягнення на спірне майно, а відтак оскаржуваною ухвалою фактично, на його думку, зупиняється виконання судового рішення.

Зважаючи на викладене, просить оскаржувану ухвалу про забезпечення позову скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні такої заяви позивача.

Заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 18.11.2014 року ОСОБА_3 звернулась в Яворівський районний суд Львівської області із позовом до ОСОБА_4, ТзОВ «ПМП-Пласт» про визнання спільною сумісною власністю автомобіля марки Toyota модель Auris і коштів в сумі 250000,00 грн., які внесені ОСОБА_4 до статутного фонду ТзОВ «МПМ-Пласт» та складають 25% статутного капіталу цього товариства; визнання за ОСОБА_3 права власності на ? вказаного майна та стягнення з ТзОВ «МПМ-Пласт» на її користь 125000,00 грн. (а.с.1-2).

Разом із позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, у якій просила постановити ухвалу про забезпечення позову, якою заборонити ТзОВ «МПМ-Пласт» відчужувати своє рухоме і нерухоме майно та накласти арешт на все майно ТзОВ «МПМ-Пласт» (а.с.4-5).

Постановляючи оскаржувану увалу суд першої інстанції дійшов висновку про підставність заяви позивача про забезпечення позову, однак заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, зокрема стягненням 125000,00 грн., а тому задовольнив таку частково (а.с.10).

Жодних інших висновків щодо підставності вжиття заходів забезпечення позову, як вбачається із тексту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не вказав та не обґрунтував.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.115 ЦК України, господарське товариство, серед іншого, є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Норма аналогічного змісту закріплена і в абз.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про господарські товариства».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що учасники товариства передаючи свої частки в якості вкладу до статутного капіталу того чи іншого товариства передають це майно у власність товариства.

Встановлено також, що рішенням господарського суду Львівської області від 11.01.2012 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року (а.с.15-18) задоволено позов ПАТ «Мегабанк» про стягнення з ТзОВ «МПМ-Пласт» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість у розмірі 2766745, 31 грн. в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки - завод по виробництву виробів із пінопласту із застуванням процедури продажу іпотекодержателем шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.09.2014 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року (а.с.19-22), серед іншого з метою забезпечення виконання вказаного вище рішення господарського суду від 11.01.2012 року знято арешт з нерухомого майна ТзОВ «МПМ-Пласт», а саме заводу по виробництву виробів з пінопласту, оскільки господарський суд дійшов висновку, що арешт вказаного майна унеможливлює виконання рішення господарського суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відтак, колегія суддів вважає, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову, якою фактично накладено арешт на частину майна ТзОВ «МПМ-Пласт» в межах суми позовних вимог фактично зупинено виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2012 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року в цій частині(а.с.15-18).

Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Згідно роз'яснень, наданих в абз.1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч.1 ст. 152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч.4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Крім того, абз.3 п.4 зазначеної постанови роз'яснено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.210 ЦПК України в ухвала суду, серед іншого, складається із мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не навів у такій мотивів, з яких він дійшов висновку про обґрунтованість та підставність поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

На підставі вказаного колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні оскаржував ухвали суд першої інстанції не врахував, що майно ТзОВ «МПМ-Пласт» перебуває в іпотеці та відносно такого ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу цього майна іпотекодержателем, а відтак допустив, в результаті постановлення оскаржував ухвали, порушення прав третіх осіб, зокрема ПАТ «Мегабанк», як іпотекодержателя та фактично зупинив частково виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2012 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року (а.с.15-18).

Відтак колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити при цьому нову, якою відмовити у задоволення заяви позивача про забезпечення позову з наведених вище підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»- задовольнити.

Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2014 року про забезпечення позову - скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМ - Пласт» про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Б.М.Гриновець

Судді: М.Я.Богонюк

О.М.Ванівський