Ухвала

від 26.03.2015 по справі 804/19298/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 804/19298/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року по справі № 804/19298/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю агентство вантажних перевезень «Скайсервіс Каргоедженсі» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю агентство вантажних перевезень «Скайсервіс Каргоедженсі» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 10.12.2013р. № 0005401501.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 48 161,00 грн. з огляду на відсутність законних підстав для такого зменшення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В1» № 0005401501 від 10.12.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 16.10.2013 року по 12.11.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2013 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт № 985/151/25515705 від 12.11.2013 року, у якому вказано про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3 ст. 198 та п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 48 161,00 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що нормами податкового законодавства не передбачено відстрочення використання права платника на декларування бюджетного відшкодування з моменту його виникнення. Також у акті перевірки відповідач зазначає, що від'ємне значення ПДВ задеклароване до відшкодування позивачем сплачено постачальникам у періодах його виникнення; загальний обсяг операцій протягом 12 попередніх календарних місяців до жовтня 2010 року складає 893 343 грн.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «В1» № 0005401501 від 10.12.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 48 161,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12 040,25 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, встановлений ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за правилами п.200.4 ст. 200 ПК України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, передбачено, що залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, за платниками податків зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п. 200.6 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З наведених норм податкового законодавства вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту. Зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

При цьому, той факт, що підприємство не заявляло до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення, не свідчить про відмову від належної йому суми бюджетного відшкодування, така сума залишається в складі від'ємного значення наступного податкового періоду без обмежень будь-якими строками, в тому числі, встановленими п.102.5 ст.102 ПК України.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, вказана норма стосується лише бюджетного відшкодування та надмірно сплачених грошових зобов'язань і не застосовується при розрахунку залишку сум від'ємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів.

Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, які відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Також встановлено, що позивач своєчасно та правомірно декларував суми податкового кредиту в попередніх податкових періодах та в подальшому проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ у відповідності до норм діючого законодавства, які позивач і відобразив у рядку 23.2 та 23 декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

До декларації з ПДВ за серпень 2013 року позивачем подано додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», з якої вбачається, що сума від'ємного значення ПДВ у розмірі 48 161,00 грн. сформована позивачем починаючи з жовтня 2010 року по травень 2013 року.

Заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, або заяв про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем до відповідного податкового органу не подавалось.

Протягом 12 послідовних календарних місяців до жовтня 2010 року позивачем задекларовано оподатковувані операції у сумі 893 343,00 грн., тоді як сума бюджетного відшкодування становить 48 161,00 грн., що відповідає вимоги норма п. 200.5 Податкового кодексу України, де визначено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Виходячи з наведеного, вбачається, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Жодна норма податкового законодавства не містить обмежень щодо визначення залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в залежності від звітного податкового періоду, в якому відповідні суми виникли.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності визначення залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Викладені обставини спростовують доводи апеляційної скарги відповідача, суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 14 квітня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов