Ухвала

від 23.02.2015 по справі 804/19799/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 лютого 2015 року 804/19799/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р.А.

при секретарі Канівець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємцеь ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" №1256 від 07.11.2014 року.

05.12.2014р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження по зазначеній справі.

Статтями 51 та 137 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

23.02.2014р. представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог та примірник позовної заяви у новій редакції, згідно з якими позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" №1256 від 07.11.2014 року;

-визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено Акт від 15.12.2014р. №5300/530/04-03-17-03-26/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичниої особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Акцент Медіа" (код ЄДРПОУ 36495555) та ТОВ ТПК "Колір" (код ЄДРПОУ 35495491) за січень-жовтень 2012 року";

-визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.12.2014р. №0030481701 та №0030491701.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір"від 08.07.2011 року, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Згідно частини 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

Розміри ставок судового збору встановлюються статтею 4 Закону України "Про судовий збір".

При поданні первинної позовної заяви позивачем було сплачено суму судового збору в сумі 73,08 грн., як за подання адміністративного позову немайнового характеру.

Із матеріалів позовної заяви у новій редакції вбачається, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 мають майновий характер, проте позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору з урахуванням збільшених позовних вимог у розмірах, визначених Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України №165/11/13-12 від 18.01.2012 року, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

За винесеними Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.12.2014р. №0030481701 та №0030491701 позивачау було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 456 483, 58 грн. та застосовано штрафну санкцію за не надання до перевірки документів у розмірі 1020, 00 грн.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" - за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Недоліки поданої представником позивача заяви про збільшення позовних вимог можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за здійснення певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

У відповідності до положень статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду у разі, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись ст.155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Надати позивачу строк до 10 березня 2015 р. для усунення недоліків заяви про збільшення розміру позовних вимог шляхом надання документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, за порядком та у розмірах передбачених Законом України "Про судовий збір".

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський