Постанова

від 27.04.2015 по справі 816/1028/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року 17:11м. ПолтаваСправа № 816/1028/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представників позивача - Мороз Н.М., Артюх А.П.,

представника відповідача - Висоти І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" (надалі також - позивач, ТОВ "Профмонтаж К") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі також - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0006682201/2660 від 25.11.2014

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на додану вартість у розмірі 21893,73 грн, оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Вельф Дім" будівельних матеріалів підтверджується первинними документами, податковий кредит сформовано в порядку, встановленому Податковим кодексом України, на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на врахування при проведенні перевірки позивача акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вельф Дім" № 10103/7/20-33-22-05-07 від 22.09.2014. Зазначала, що на актах виконаних робіт відсутня інформація про те, що послуги надавалися ПАТ "Івано-Франківськцемент".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що з 27.10.2014 по 31.10.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Профмонтаж К" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вельф Дім" за період липень 2014 року у зв'язку з отриманою інформацією про можливі порушення платником податків -ТОВ "Профмонтаж К" податкового законодавства за наслідками проведення перевірки ТОВ "Вельф Дім", а також у зв'язку з наданням пояснення без їх повного документального підтвердження на письмовий запит Кременчуцької ОДПІ на № 23666/10 від 23.09.2014.

За наслідками перевірки складено акт № 2588/16-03-22-01-08/36093058 від 07.11.2014, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Профмонтаж К" вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 21893,73 грн (а.с.19-32).

На підставі акту перевірки від 07.11.2014 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006682201/2660 від 25.11.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32840,60 грн (21893,73 грн - за основним платежем, 10946,87 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.18).

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 22.05.2014 між позивачем та ТОВ "Вельф Дім" укладено договір субпідряду № 22/05-14, відповідно до якого ТОВ "Вельф Дім" зобов'язувався за замовленням ТОВ "Профмонтаж К" виконати і здати в установлений строк роботи по монтажу металоконструкцій "Силосний склад цементу" на об'єкті ПАТ "Івано-Франківськцемент", а ТОВ "Профмонтаж К" - надати будівельний майданчик, вантажопідіймальні крани, проектну документацію, прийняти та оплатити роботи (а.с.33-44).

Згідно з додатковою угодою № 4 від 30.06.2014 ТОВ "Вельф Дім" зобов'язувався виконати роботи по монтажу металоконструкцій будівлі башти елеватора на об'єкті ПАТ "Івано-Франківськцемент" (а.с.45).

Додатковою угодою № 5 від 14.07.2014 передбачений обов'язок ТОВ "Вельф Дім" виконати роботи по монтажу елеватора подачі цементу від силосів 15-16 на пакувальну лінію "Цементні силоса із системи відвантаження" на об'єкті ПАТ "Івано-Франківськцемент" (а.с.53).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від контрагента зазначені послуги і проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, актів приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, протоколів погодження вартості послуг та інших додаткових витрат, рахунків-фактур, актів про витрату давальницьких матеріалів, банківської виписки та платіжних доручень (а.с.47-51, 55-65, 138-147).

На підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ "Вельф Дім" виписано позивачу податкові накладні № 868, № 870, 872 від 31.07.2014 на загальну суму 76762,4 грн, в тому числі ПДВ -12783,73 грн (а.с.47, 55, 65).

26.06.2014 між позивачем та ТОВ "Вельф Дім" укладено договір субпідряду № 26/06-14, відповідно до якого ТОВ "Вельф Дім" зобов'язувався виконати роботи по демонтажу мазутного баку № 2 (МБ№2) філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго" (а.с.66-69).

На підставі вказаного договору ТОВ "Вельф Дім" виконано роботи, зазначені у договорі, складено та підписано акт виконаних робіт (а.с.76-79), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (а.с.74-75) та згідно з рахунком-фактурою (а.с.73) здійснено оплату, що підтверджується копією платіжного доручення та банківською випискою (а.с.136-137).

07.07.2014 ТОВ "Вельф Дім" виписано позивачу податкову накладну № 866 від 07.07.2014 на загальну суму 54600,00 грн, в тому числі ПДВ - 9100,00 грн (а.с.72).

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що укладення договору від 22.05.2014 зумовлено необхідністю виконання позивачем умов договору № 04/02 від 04.02.2014 з ПАТ "Івано-Франківськцемент", відповідно до якого ТОВ "Профмонтаж К" зобов'язувалось виконати роботи по виготовленню та монтажу металоконструкцій "Силосний склад цементу" на об'єкті ПАТ "Івано-Франківськцемент" (а.с.113-125), а договору від 26.06.2014 - необхідністю виконання договору підряду № 26/06-1 від 26.06.2014, згідно з яким ТОВ "Профмонтаж К" зобов'язувалось виконати ремонт мазутного баку № 2 (МБ№2) філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго" (а.с.101-104).

Крім того, про виконання позивачем умов договорів № 04/02 від 04.02.2014, № 26/06-1 від 26.06.2014, в рамках яких укладені з ТОВ "Вельф Дім" договори № 22/05-14 від 22.05.2014, № 26/06-14 від 26.06.2014 свідчать копії договірної ціни, протоколу погодження вартості послуг, локального кошторису, довідки про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, актів про витрату давальницьких матеріалів (а.с.105-106, 129, 163-229).

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про відсутність на актах приймання виконаних робіт, підписаних ТОВ "Профмонтаж К" та ТОВ "Вельф Дім", візи ПАТ "Івано-Франківськцемент" як на доказ відсутності реальності операцій та заниження позивачем податку на додану вартість, оскільки дані акти підписані в рамках виконання договору субпідряду від 22.05.2014, сторонами якого є лише ТОВ "Профмонтаж К" та ТОВ "Вельф Дім".

Різновид придбаних позивачем у ТОВ "Вельф Дім" та наданих ТОВ "Вельф Дім" послуг та їх подальша реалізація відповідає видам діяльності за КВЕД: будівництво житлових та нежитлових будівель, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11-14, 130).

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 21893,73 грн здійснено ТОВ "Профмонтаж К" на підставі виписаних ТОВ "Вельф Дім" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів (послуг), ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, відповідачем не зазначено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку .

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність ТОВ "Вельф Дім" за юридичною адресою, оскільки їх вірність доводиться Кременчуцькою ОДПІ виключно податковою інформацією Західної ОДПІ м. Харкова, що базується на акті "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вельф Дім", в якій зазначено, що станом на початок звірки направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням (а.с.150-155). Доказів відсутності ТОВ "Вельф Дім" за місцезнаходженням на час здійснення господарських відносин з позивачем відповідачем не надано.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Вельф Дім" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 21893,73 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Зі змісту акту перевірки № 2588/16-03-22-01-08/36093058 від 07.11.2014 судом встановлено, що висновки ґрунтуються на урахуванні ревізором податкової інформації Західної ОДПІ м.Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вельф Дім". Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, судження податкового органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її непроведення, а тому безпідставним є посилання представника відповідача на податкову інформацію Західної ОДПІ м. Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вельф Дім".

Крім того, встановлення фактів ухилення контрагентом від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для притягнення його до відповідальності, адже статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Отже, платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Ця позиція відповідає практиці Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано та не на підставі закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру визначена 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судом встановлено, що позивачем додано документ про сплату судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви у розмірі 656,61 грн, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ТОВ "Профмонтаж К" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн, а судовий збір у розмірі 474,11 грн підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0006682201/2660 від 25.11.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" (код ЄДРПОУ 36093058) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К" (код ЄДРПОУ 36093058) зайво сплачений судовий збір у розмірі 474,11 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 05 травня 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський