Постанова

від 24.04.2015 по справі 826/20773/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2015 року                     № 826/20773/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Аблова Є.В., судді Амельохіна В.В., судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології і надр України за участю третьої особи – Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

                                        В С Т А Н О В И В:          

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології і надр України за участю третьої особи – Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що неправомірна бездіяльність відповідачів порушує права позивача на повернення з державного бюджету надмірно перерахованих коштів в сумі 30 тис. грн. При цьому, позивач зазначив, що оскаржувана бездіяльність полягає у ненаданні відповіді на листи щодо повернення помилково перерахованих коштів з бюджету та неподанні Міністерством екології та природних ресурсів України оригіналу подання, оформленого відповідно до вимог Порядку.

У позовній заяві позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України щодо ненадання ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» для звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання, оформленого відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р. щодо повернення ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» помилково перерахованих коштів в сумі 30 тис. грн..;

визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології і надр України щодо ненадання документів Міністерству екології та природних ресурсів України, необхідних йому для підготовки подання ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» для звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, оформленого відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р. щодо повернення ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» помилково перерахованих коштів в сумі 30 тис. грн.;

зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України надати ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» адресоване Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві подання, оформлене відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р. щодо повернення ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» помилково перерахованих коштів в сумі 30 тис. грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача - Державної служби геології і надр України заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що на момент перерахування коштів позивачем 22.05.2012 р. Державна служба геології була позбавлена статусу юридичної особи, що унеможливлює отримання коштів у сумі 30 тис. грн., а відтак Держгеонадра України жодним чином не порушила права, свободи та інтереси ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ».

В наданих суду письмових запереченнях Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що бездіяльність Мінприроди не мала місця, оскільки заяви та подані позивачем документи розглядались Мінприроди у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до Порядку та згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України від 23.06.2014 р. №06-08/3142-8726 подання подається платником до органу казначейства, тобто ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, що підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до письмових пояснень Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернення коштів можливе за умови надання органу Казначейства документів: заяви платника, подання Міністерством екології та природних ресурсів України платіжних доручень, які підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету. Водночас, представник третьої особи звернув увагу суду, що Міністерство екології та природних ресурсів України та Державна служба геології і надр України не обслуговуються в Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві.

При цьому, представник третьої особи просив суд розглянути справу без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» 22.05.2012 р. перераховано на підставі платіжного доручення №2265 від 22.05.2012 р. Державній геологічній службі 30000,00 грн. на бюджетний рахунок №31115119700001. Водночас, позивач зазначив, що в процесі господарської діяльності було з'ясовано, що кошти перераховані помилково.

30.10.2012 р. ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» звернулось листами №10/1-531 та №10/1-532 до Державної служби геології та надр України, а також до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві щодо помилково перерахованих коштів з просьбою щодо їх повернення.

Листом №06-08/5885-15733 від 30.11.2012 р. Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повідомило позивачу, що для вирішення питання повернення коштів у сумі 30000,00 грн. необхідно подати Головному управлінню Казначейства заяву платника, платіжне доручення від 22.05.2012 №2265 та оригінал подання (довідка, інший документ) Міністерства природи, оформлене відповідно до вимог Порядку.

12.12.2012 р. позивач звернувся листом №1271-к до Міністерства екології та природних ресурсів України стосовно повернення коштів помилково перерахованих Державній геологічній службі з проханням надати подання (довідку, інших документ) Міністерства екології та природних ресурсів, оформлене відповідно до вимог Порядку для його надання в Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

21.12.2012 р. зазначений лист Міністерством направлено за належністю Державній службі геології та надр України, про що повідомлено позивача.

ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» зверталось до Державної служби геології та надр України стосовно повернення помилково перерахованих коштів, однак відповіді на дані звернення не надані.

Незгода позивача із бездіяльністю відповідачів щодо ненадання подання про повернення помилково сплачених коштів зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. N 787, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за N 1650/24182.

Пунктом 4 Порядку №787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Державної казначейської служби України, відкритих на ім'я Казначейства України в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.

Відповідно до п. 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Матеріалами справи підтверджується та учасниками даної справи не заперечується, що ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» 22.05.2012 р. на бюджетний рахунок №31115119700001, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22012100 «Збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів».

Відповідно до постанови КМУ від 16 лютого 2011 р. N 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» Мін природи є органом, що здійснює контроль за справлянням надходжень бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22012100.

Згідно п. 2 Постанови КМУ №106 органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, зокрема, забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Частиною 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Міністерство екології та природних ресурсів України як центральний орган виконавчої влади створено 16.02.2011 року, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи 09.04.2012 року внесено запис №10741110009010730 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Державної геологічної служби (код ЄДРПОУ 33791438) на підставі рішення засновників (учасників) про ліквідацію юридичної особи, запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Водночас, розпорядженням Кабінету Міністрів України №326-р від 31.05.2012 р. вирішено питання можливості забезпечення здійснення Державною службою геології та надр функцій і повноважень Міністерства охорони навколишнього природного середовища, що припиняється, у частині реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Наведене не заперечується Міністерством екології та природних ресурсів України.

Враховуючи, що Державна служба геології та надр України після припинення Державної геологічної служби реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зважаючи, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, тобто в даному випадку - Міністерством екології та природних ресурсів України, а також зважаючи на те, що судом встановлено ненадання відповідачами на звернення позивача необхідного подання, оформленого відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р. щодо повернення ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» помилково перерахованих коштів в сумі 30 тис. грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, представник Міністерства екології та природних ресурсів України підтвердив, що без підтверджуючої інформації Держгеонадр України Міністерство екології та природних ресурсів України не може надати ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» подання.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 11, 69-72, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

                                        ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України щодо ненадання ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» для звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання, оформленого відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р. щодо повернення ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» помилково перерахованих коштів в сумі 30 тис. грн.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології і надр України щодо ненадання документів Міністерству екології та природних ресурсів України, необхідних йому для підготовки подання ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» для звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, оформленого відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р. щодо повернення ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» помилково перерахованих коштів в сумі 30 тис. грн.;

Зобов'язати Державну службу геології і надр України надати Міністерству екології та природних ресурсів України документи, необхідні для підготовки подання ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», адресоване Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві та оформлене відповідно до вимог Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р. щодо повернення ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» помилково перерахованих коштів в сумі 30 тис. грн.

Судові витрати в сумі 219,24 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя                                                                      Аблов Є.В.

Суддя                                                                                          Амельохін В.В.

Суддя                                                                                          Шулежко В.П.