Постанова

від 12.05.2015 по справі 826/5233/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2015 року № 826/5233/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-Біко-Плюс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК-Біко-Плюс» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про податкової вимоги від 03 березня 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5233/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 09 квітня 2015 року.

В судовому засіданні 24 березня 2015 року за клопотанням позивача оголошено перерву до 23 квітня 2015 року у зв'язку з необхідністю надання відповідачем детальних пояснень щодо розрахунку боргу.

У судовому засіданні 23 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкову вимогу від 03 березня 2015 року №1955-23, згідно якої станом на 02 березня 2015 року сума податкового боргу ТОВ «БК-Біко-Плюс» (код ЄДРПОУ 37313466) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 330416,10 грн., з якої за основним платежем - 266354,03 грн., штрафні (фінансові) санкції - 57087,00 грн., пеня - 6975,07, за платежами податок на прибуток приватних підприємств та ПДВ.

Позивач посилається на протиправність податкової вимоги від 03 березня 2015 року №1955-23, так як податкові повідомлення - рішення, на підставі яких контролюючим органом винесено вимогу №1955-23 оскаржуються позивачем у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач не має з відповідачем узгоджених податкових зобов'язань на суму 330416,10 грн.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відтак, обов'язковою умовою для винесення податкової вимоги та застосування податкової застави є наявність узгодженого податкового боргу у платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Матеріали справи свідчать, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000052203 від 03.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 131296,00 грн., (основний платіж у розмірі 128596,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2700,00 грн.);

- №0000042203 від 03.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140 897,00 грн., (основний платіж у розмірі 112 717,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 28 180,00 грн.);

- №0008082208 від 26.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40268,00 грн., (основний платіж у розмірі 26845,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13423,00 грн.);

- №0008072208 від 26.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38351,00 грн., (основний платіж у розмірі 25567,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12784,00 грн.).

Проте, ТОВ «БК-Біко-Плюс» не погодилося з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржило їх в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року по справі №826/8764/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року по справі №826/8764/13-а, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000042203, № 0000052203 від 03 січня 2013 року.

У свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 року по справі №826/6186/14 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 26.11.2013 №0008082208 та від 26.11.2013 №0008072208, однак вказане рішення суду скасоване ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, оскаржувані податкові повідомлення рішення залишені в силі.

У зв'язку з зазначеним, позивачем подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року справі №826/6186/14. Станом на день розгляду даної адміністративної справи, розгляд справи №826/6186/14 Вищим адміністративним судом України не закінчений.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року по справі №826/6186/14 набрала законної сили 30 жовтня 2014 року, а тому податковий борг сформований на підставі податкових повідомлень-рішень від 26.11.2013 №0008082208 та №0008072208 є узгодженим з 30 жовтня 2014 року.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана податкова вимога від 03 березня 2015 року №1955-23 винесена контролюючим органом без урахування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року по справі №826/8764/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року по справі №826/8764/13-а, відповідно до якої скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 січня 2013 року № 0000042203 та № 0000052203.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Також, положеннями постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Так, суд також не може собою підміняти податковий орган та самостійно визначати суму грошового зобов'язання.

Враховуючи, що суд не може перебирати на себе функції контролюючого органу і самостійно виконувати перерахунок податкової вимоги без наявності належної інформації, то позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Біко-Плюс» є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, суд звертає увагу відповідача на те, що контролюючий орган не позбавлений можливості винести належну податкову вимогу із врахуванням висновків даної постанови.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Біко-Плюс» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Біко-Плюс» задовольнити повністю.

2.Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03 березня 2015 року №1955-23.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Біко-Плюс» (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 37313466) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник