КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5233/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
24 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК-Біко-Плюс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкової вимоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «БК-Біко-Плюс» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги від 03.03.2015 року № 1955-23 щодо стягнення податкового боргу в розмірі 330 416, 10 грн..
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2015 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято спірну податкову вимогу від 03 березня 2015 року № 1955-23, згідно якої станом на 02 березня 2015 року сума податкового боргу ТОВ «БК-Біко-Плюс» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 330 416,10 грн. (за основним платежем - 266 354,03 грн., штрафні (фінансові) санкції - 57 087,00 грн., пеня - 6 975,07) за платежами податок на прибуток приватних підприємств та ПДВ.
Вирішуючи питання щодо правомірності спірної вимоги, судова колегія виходить з наступного.
За п. 54.1 ст. 54 ПУ України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
В силу приписів п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Таким чином, обов'язковою умовою для винесення податкової вимоги та застосування податкової застави є наявність узгодженого податкового боргу у платника податків.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Матеріали справи свідчать, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000052203 від 03.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 131296,00 грн., (основний платіж у розмірі 128596,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2700,00 грн.);
- № 0000042203 від 03.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140 897,00 грн., (основний платіж у розмірі 112 717,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 28 180,00 грн.);
- № 0008082208 від 26.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40268,00 грн., (основний платіж у розмірі 26845,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13423,00 грн.);
- № 0008072208 від 26.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38351,00 грн., (основний платіж у розмірі 25567,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12784,00 грн.).
Позивачем було оскаржено вищезазначені податкові повідомленнями-рішеннями в судовому порядку. Як результат:
1) постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року по справі № 826/8764/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 січня 2013 року № 0000042203 і № 0000052203;
2) постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 року по справі № 826/6186/14 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.11.2013 року № 0008082208 та № 0008072208, однак вказане рішення суду скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, а оскаржувані податкові повідомлення рішення залишені в силі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 року по справі № 826/6186/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2014 року - залишено в силі.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, … набирають законної сили з моменту проголошення, … .
З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року по справі № 826/6186/14 набрала законної сили 30 жовтня 2014 року, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2014 року - 02.06.2015 року. Отже, податковий борг сформований на підставі вказаних вище податкових повідомлень-рішень є неузгодженим, а на даний час взагалі відсутній, оскільки вказані рішення скасовані в судовому порядку.
З огляду на те, що на момент постановлення судом першої інстанції рішення по даній справі не було відомо про наявність ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.06.2015 року по справі № 826/6186/14, то Окружним адміністративним судом першої інстанції було зроблено вірний висновок щодо протиправності спірної вимоги, як такої, що винесена контролюючим органом без урахування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року по справі № 826/8764/13-а.
Таким чином, оскільки підставою для прийняття спірної податкової вимоги слугувала наявність податкового боргу, сформованого на підставі податкових повідомлень-рішень, які в подальшому були скасовані в судовому порядку, то на даний час зазначена підстава відпала, а тому спірна вимога має бути скасована, що і було зроблено судом першої інстанції.
За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірної податкової вимоги.
Отже спірна вимога правомірно скасована судом першої інстанції. Крім того, апелянтом не наведено належного обґрунтування в підтвердження своєї правової позиції з посиланням на норми податкового законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 30.06.2015 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2015 |
Оприлюднено | 03.07.2015 |
Номер документу | 45906843 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Саприкіна І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні