Рішення

від 07.05.2015 по справі 906/1839/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" травня 2015 р. Справа № 906/1839/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електро" (м.Житомир)

про 471935,92 грн. (згідно заяви вх.№02-44/407/15 від 22.04.2015р.),

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (м.Житомир) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електро" (м.Житомир) про стягнення 501798,94 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.12.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 906/1839/13, розгляд справи призначено на 13.01.2014 р.

Враховуючи неявку в засідання суду представника відповідача, подане ним клопотання про відкладення розгляду справи та неподання ним письмових заперечень по справі, зважаючи також на необхідність подання сторонами додаткових доказів по справі, господарський суд ухвалою від 13.01.2014р. відклав розгляд справи на 11.02.2014 р.

В судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. До справи 11.02.2014р. подано також письмові пояснення за вих.№140-10-2-0-00/769 від 11.02.2014р. (а.с.118-119) та клопотання про долучення до справи довідки про стан заборгованості за вих.№140-10-2-0-00/757 від 10.02.2014р. (а.с.121-122) та копії додаткової угоди (а.с.123-124) №1 від 09.10.2009р.

Представник відповідача проти позову заперечила. 11.02.2014р. від відповідача надійшло клопотання за вих.№28 від 11.02.2014р. (а.с.125-126) з додатками (а.с.127-130) про зупинення провадження по справі №906/1839/13 до вирішення Богунським районним судом м.Житомира цивільної справи №295/1475/14-ц (провадження №2/295/1378/14) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електро", ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" з вимогами про захист прав споживачів, шляхом визнання частково недійсним кредитного договору №012/110/806 від 28.11.2007р. та договорів поруки №012/110/806/1 від 29.11.2007р., №012/110/806/2 від 28.11.2007р.

Обґрунтовуючи дане клопотання, представник відповідача подала також копію ухвали Богунського районного суду м.Житомира про відкриття провадження у справі №295/1475/14-ц (провадження №2/295/1378/14) за позовом ТОВ "Вірма-Електро", ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживачів; копію позовної заяви ТОВ "Вірма-Електро", ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживачів шляхом визнання частково недійсним кредитного договору №012/110/806 від 28.11.2007 р. та договорів поруки №012/110/806/1 від 29.11.2007р., №012/110/806/2 від 28.11.2007р.; копію супровідного листа Богунського районного суду м.Житомира (вих.№295/1475/13-ц від 06.02.2014 р.).

Розглядаючи клопотання відповідача, господарський суд дійшов висновку, що спір у даній справі безпосередньо пов'язаний з вирішенням по суті справи Богунського районного суду м.Житомира №295/1475/14-ц (провадження № 2/295/1378/14) за позовом ТОВ "Вірма-Електро", ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживачів шляхом визнання частково недійсним кредитного договору №012/110/806 від 28.11.2007р. та договорів поруки №012/110/806/1 від 29.11.2007р., № 012/110/806/2 від 28.11.2007р., оскільки обставини, які є предметом розгляду у справі №295/1475/14-ц (провадження №2/295/1378/14) є першочерговими для розгляду відносно даної справи та мають суттєве значення для вирішення даного господарського спору та для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи і прийняття правильного рішення.

З урахуванням викладеного та враховуючи приписи ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.02.2014р. зупинено провадження у справі №906/1839/13 до вирішення пов'язаної з нею справи Богунського районного суду м.Житомира №295/1475/14-ц (провадження №2/295/1378/14) за позовом ТОВ "Вірма-Електро", ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживачів шляхом визнання частково недійсним кредитного договору №012/110/806 від 28.11.2007р. та договорів поруки №012/110/806/1 від 29.11.2007р., №012/110/806/2 від 28.11.2007р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.04.2015р. поновлено провадження у справі №906/1839/13, продовжено строк розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України та призначено судове засідання на 27.04.2015р.; сторони зобов'язано надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

В судове засідання 27.04.2015р. сторони повноважних представників не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення уповноваженим представникам сторін 14.04.2015р. поштових відправлень ухвали суду від 10.04.2015р. про поновлення провадження у справі №906/1839/13 та призначення судового засідання на 27.04.2015р.

22.04.2015р. до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№02-44/407/15). Згідно якої останній просить суд стягнути з ТОВ "Вірма-Електро" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 471935,92грн., з яких: 266175,87грн. заборгованість за кредитом, 204090,63 грн. заборгованість по відсоткам за період з 30.08.2012р. по 29.03.2015р., 1669,42 грн. пеня. До заяви додано додатки згідно наведеного переліку.

23.04.2015р. на електронну адресу суду та 27.04.2015р. на поштову адресу суду від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшло клопотання від 23.04.2015р. про проведення судового засідання 27.04.2015р. без участі представника позивача. Отримані документи судом долучено до матеріалів справи.

Враховуючи приписи ст.22, ст.55 Господарського процесуального кодексу України щодо права позивача визначати ціну позову, збільшувати та зменшувати позовні вимоги, господарським судом прийнято до розгляду заяву позивача за вх.№02-44/407/15 від 22.04.2015р., розгляд справи здійснюється в межах визначеної даною заявою ціни позову в сумі 471935,92 грн.

Разом з тим, з огляду на неявку в судове засідання повноважних представників сторін, для надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, зважаючи на необхідність подання додаткових доказів з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, господарський суд господарський суд ухвалою від 27.04.2015р. відклав розгляд справи на 07.05.2015 р.

06.05.2015р. від позивача надійшло клопотання (вх.№5835) про проведення судового засідання 07.05.2015 р. без участі представника банку, за наявними у справі матеріалами. За змістом клопотання, банк підтримує позовні вимоги в розмірі, заявленому в заяві про зменшення позовних вимог від 22.04.2015р.

07.05.2012р. від відповідача надійшло клопотання (вх.02-44/461/15) про зупинення провадження у справі №906/1839/13 до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи №295/1475/14-ц, що розглядається Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ за касаційною скаргою ТОВ "Вірма-Електро" від 01.04.2015р. на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12.03.2014р. і рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24.12.2014р. у цивільній справі №295/1475/14-ц. До клопотання додано копію касаційної скарги ТОВ "Вірма-Електро" за вих.№22 від 01.04.2015р.

Окрім того, 07.05.2015р. відповідачем подано заяву за вих.№74 від 07.05.2015р. (вх.№5905) про відкладення розгляду справи у зв'язку з поважністю неявки представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електро" в судове засідання 07.05.2015р. Клопотання мотивоване тим, що керівник товариства з 06.05.2015р. по 07.05.2015р. перебуває поза межами міста Житомира у відрядженні в місті Черкаси, а тому виконуючий обов'язки директора не має змоги забезпечити явку в судове засідання належним чином підготовленого представника товариства, з огляду на що, та враховуючи, що юрисконсульта на підприємстві немає, і згідно штатного розпису ТОВ "Вірма-Електро" на підприємстві чотири працівники разом з директором і бухгалтером.

В засідання суду представники сторін не з'явились.

За наведених обставин та стосовно заявлених відповідачем клопотань суд враховує наступне.

Клопотання про зупинення провадження у справі мотивоване тим, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ розглядається касаційна скарга ТОВ "Вірма-Електро" від 01.04.2015р. на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12.03.2014р. і рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24.12.2014р. у цивільній справі №295/1475/14-ц. Слід зазначити, що будь-які посилання та доводи сторін мають бути підтверджені належними доказами відповідно до приписів ст.ст.33,34 ГПК України. Проте, доказів прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги у цивільній справі відповідачем не подано. Водночас, з Єдиного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Вищого cпеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2015р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електро" відмовлено у відкритті касаційного провадження у цивільній справі №295/1475/14-ц за касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24.12.2014р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12.03.2014р. За таких обставин, оскільки відповідними доказами не підтверджено здійснення касаційного провадження у цивільній справі №295/1475/14-ц за касаційною скаргою ТОВ "Вірма-Електро" від 01.04.2015р. на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12.03.2014р. і рішення Богунського районного суду м.Житомира від 24.12.2014р., підстави для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі до завершення розгляду цивільної справи №295/1475/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, відсутні.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, то судом розглянуто вказане клопотання та відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, за змістом наведених положень, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

При цьому, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

У даному випадку, відсутність керівника товариства в місті Житомирі в день та переддень слухання справи жодним чином не свідчить про неможливість забезпечення явки в судове засідання представника відповідача (зокрема, адвоката), уповноваженого відповідною довіреністю, виданою та підписаною керівником завчасно. Відповідачем також не спростовано неможливості представництва інтересів товариства виконуючим обов'язки директора, призначеним відповідно до наказу (розпорядження) від 06.05.2015р. №67. Саме клопотання від імені ТОВ "Вірма-Електро" підписане в.о. директора товариства, що підтверджує можливість забезпечення відповідачем (за його бажання) участі його представника при здійсненні розгляду справи.

Суд звертає увагу, що про призначення справи до розгляду відповідач був повідомлений завчасно, тобто, мав час та можливість як для вибору представника своїх інтересів під час розгляду справи, так і для реалізації своїх прав як відповідача по справі, зокрема, для ознайомлення з матеріалами справи, подачі письмового відзиву на позов (ст.59 ГПК України) та письмових доказів (ст.33 ГПК України). Метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі. Суд зауважує, що відповідач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника товариства в засідання суду (з урахуванням положень ст.28 ГПК України) для надання усних пояснень, а й підготувавши письмові пояснення по суті господарського спору та надавши (за наявності) відповідні письмові докази у спростування позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

При цьому, розгляд справи вже відкладався господарським судом, зважаючи в т.ч. на нез'явлення в засідання суду представника відповідача, а відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, проте, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались, враховуючи також, клопотання позивача про проведення судового засідання без його участі, господарський суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за наявними матеріалами справи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, запобігаючи невиправданому затягуванню розгляду спору по справі, яка вже тривалий час розглядається, як з урахуванням об'єктивних та поважних причин, так і з врахуванням неявки сторін в засідання суду та невиконання вимог суду сторонами, що перешкоджало забезпеченню повного та всебічного розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.05.2015р. без участі представників відповідачів.

Стосовно тривалості розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006р. №3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Відповідно до п.27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (згідно ухвали у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" від 5 квітня 2001 року, №41413/98).

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, неодноразово для надання можливості сторонам забезпечити участь представників та подати відповідні докази в наступне слухання справи, призначене на іншу дату, суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної справи є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору, в т.ч. з урахуванням ст.ст.35, 79 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ТОВ "Вірма-Електро" (як позичальником) укладено кредитний договір №012/110/806 (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості), згідно якого позичальнику надано кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі 705000,00грн. терміном до 27.11.2017р., зі сплатою з 28.11.2007 року по 27.05.2008 року - 12 % річних за користування кредитом, з 28.05.2008 року по 27.11.2017 року - 15,5 % річних (а.с.7-15). В подальшому, сторонами кредитного договору підписано додаткові угоди та додатки до кредитного договору №012/110/806 від 28.11.2007р., а саме: додаткову угоду №1 від 09.10.2009 р. (а.с.16,123-124); додаткову угоду №2 від 18.12.2009 р. (а.17-20), додаток №1 від 18.12.2009р. (а.с.21-23); додаткову угоду №3 від 18.12.2009 р. (а.с.24); додаток до додаткової угоди №3 від 18.12.2009 р. "Додаток №1 (нова редакція) до кредитного договору №012/110/806 від 28.11.2007 р." (а.с.25); додаткову угоду №4 від 29.12.2011р. (а.с.26). Зокрема, згідно з додатковою угодою №1 від 09.10.2009р. до кредитного договору від 28.11.2007р., сторонами погоджено збільшення відсоткової ставки до 19%. Додатковою угодою №3 від 18.12.2009р. розмір процентної ставки збільшено на 2%, до 21% річних та встановлено кредитні канікули на період з 28.12.2009 р. до 28.05.2010 р., з викладенням у новій редакції додатку №1 до договору "Графік повернення кредиту та сплати інших платежів".

В порядку та на умовах, передбачених п.п.3.2., 3.4. договору для видачі кредиту та обліку заборгованості банком відкрито позичальнику позичковий рахунок, на який перерахував грошові кошти у розмірі 705000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с.31-49).

Згідно з п.6.13 кредитного договору, позичальник зобов'язався, зокрема, в строки, передбачені договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів - у валюті, що відповідає валюті кредиту. Позичальник зобов'язаний здійснювати сплату інших комісій, пені та штрафів в національній валюті України.

Відповідно до п.3.7. договору встановлено наступний порядок погашення заборгованості позичальника за цим договором: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після сплачуються передбачені договором комісії; в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість); в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею, у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з незалежним виконанням позичальником умов цього договору.

Відповідно до п.6.2. кредитного договору позичальник зобов'язався, у випадку порушення умов цього договору сплачувати кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором.

У відповідності до п.6.14. кредитного договору, на кінець останнього місяця кожного року користування кредитом, з дати укладення цього договору, якщо обсяг заборгованості за кредитом становитиме більше відповідного ліміту кредитування, встановленого п.1.1. даного договору, для наступного року користування кредитом, не пізніше останнього робочого дня останнього місяця відповідного періоду, погасити основну заборгованість за кредитом на суму різниці між фактичною заборгованістю позичальника та сумою, що встановлена п.1.1. даного договору, для наступного року користування кредитом. В результаті погашення позичальником цієї різниці заборгованості, загальна заборгованість позичальника за кредитом повинна бути меншою або дорівнювати сумі (у відсотковому відношенні) встановленого ліміту відновлювальної (револьверної) кредитної лінії для наступного року користування кредитом. У разі невиконання цієї вимоги, позичальник вважається таким, що прострочив погашення кредиту в сумі різниці між фактичною заборгованістю та розміром кредитного ліміту для відповідного періоду та зобов'язаний сплатити кредитору пеню, передбачену п.10.2. договору.

Згідно з п.10.2. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту (у т.ч. строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

У відповідності до п.7.2. кредитного договору, кредитор має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення інших умов цього договору, стягувати з позичальника пені, неустойки, штрафи, передбачені ст.10 цього договору, вимагати відшкодування витрат та збитків.

Відповідно до п.7.3. кредитного договору, кредитор має право скасувати кредитний ліміт та достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку, зокрема, невиконання позичальником умов розділу 6 та/або п.3.8. цього договору. Вимога про погашення зобов'язань за цим договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання кредитором за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 18.12.2009 р. до кредитного договору, розділ 3 договору доповнено пунктами 3.9. - 3.12, якими, зокрема, передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також, в інших випадках, передбачених цим договором, кредитор має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в т.ч. прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього договору.

В пункті 3.12. договору (в редакції додаткової угоди №2) сторони дійшли згоди, що у випадках, передбачених пп.3.12.1-3.12.3. цього договору, процентна ставка за кредитом збільшується на 200 базисних пунктів без укладання будь-яких додаткових угод до цього договору з дати, наступної за датою, коли кредитору стало відомо про таке невиконання/неналежне виконання).

Пункт 6.14. кредитного договору, викладений в редакції додаткової угоди №2, визначає, що позичальник зобов'язується здійснювати погашення основної заборгованості та нарахованих процентів за кредитом (позичкова заборгованість) у валюті кредиту відповідно до графіка погашення кредиту (додаток №1 до договору). У разі невиконання цієї вимоги, позичальник вважається таким, що прострочив погашення кредиту та зобов'язаний сплатити кредитору пеню, передбачену п.10.2. цього договору.

Пункт 10.2. кредитного договору згідно з додатковою угодою №2 викладено в наступній редакції: "За порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, та комісії, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, з 27.09.2012р. відповідач припинив виконувати свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, процентів за їх користування та нарахованої пені.

За наведених обставин, у відповідності до умов п.7.3. кредитного договору та п.п.3.9, 3.10 договору, викладених в додатковій угоді №2 до кредитного договору, враховуючи невиконання відповідачем умов кредитного договору в частині повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, банк звернувся до відповідача з вимогою дострокового повернення тіла кредиту та процентів за його користування (претензія від 17.07.2013р. №140-10-2-00/4084, а.с.27-28; фіскальний чек поштового відділення - 18.07.2013 р.). Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Посилаючись на викладене, у даній справі згідно заяви за вх.№02-44/407/15 від 22.04.2015р., в т.ч. у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості по тілу кредиту в розмірі 117023,69 грн. (згідно з платіжним дорученням №1 від 12.09.2014р., а.с.172), позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 471935,92 грн. за кредитним договором №012/110/806 від 28.11.2007р., з яких 266175,87грн. заборгованості за кредитом, 204090,63 грн. заборгованості за відсотками за період з 30.08.2012 р. по 29.03.2015 р. та 1669,42 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за період з 01.06.2013 р. по 27.11.2013 р. (а.с.169-170).

Розглядаючи питання законності та обґрунтованості вказаних позовних вимог, суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи, а також, наступне.

У відповідності до ч.2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наведене кореспондується також зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Слід зазначити, що кредитний договір, який є підставою для виникнення між сторонами спірних у даній справі правовідносин, частково оспорювався в цивільній справі Богунського районного суду м.Житомира №295/1475/14-ц (провадження № 2/295/1378/14) за позовом ТОВ "Вірма-Електро", ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживачів шляхом визнання частково недійсним кредитного договору №012/110/806 від 28.11.2007р. та договорів поруки №012/110/806/1 від 29.11.2007р., № 012/110/806/2 від 28.11.2007р. Відповідно до копії позовної заяви ТОВ "Вірма-Електро", ОСОБА_2, ОСОБА_3, за якою відкрито провадження у справі №295/1475/14-ц, позивачі просили визнати незаконним односторонньо внесені до кредитного договору зміни від 11.07.2008 р. по збільшенню з 01.08.2008 р. відсоткової ставки за користування кредитом із 15,5% до 17% на рік, як викладено в пропозиції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 11.07.2008 р. №46/109 про внесення змін до кредитного договору від 28.11.2007 р. №012/110/806, застосувавши наслідки нікчемності умов кредитного договору, встановлених п.3.8. кредитного договору від 28.11.2007 р. №012/110/806 шляхом зобов'язання Публічного акціонерного товариства здійснити перерахунок нарахованих сум процентів за користування кредитом за період з 01.08.2008 р. по теперішній час із зарахуванням нарахованих понад суму процентів, розрахованих виходячи з процентної ставки 15,5%, встановленої п.1.3. кредитного договору, суми процентів і усі сплачені платежі, які було зараховано як пеню, штрафні санкції - в якості погашення тіла кредиту по кредитному договору від 28.11.2007 р. №012/110/806. Також, у справі №295/1475/14-ц предметом оспорювання була додаткова угода від 09.10.2009р. №1 до кредитного договору від 28.11.2007 р. №012/110/806 в частині: збільшення відсоткової ставки за користування кредитом на 2% і встановлення з 09.10.2009 р. відсоткової ставки за користування кредитом 19% на рік; визначення нових розмірів процентних ставок по договору відповідно до рішення Комітету з управління активів та пасивів з правом збільшення ставки на 1000 базисних пунктів.

Враховуючи, що обставини, які були предметом розгляду судом у справі №295/1475/14-ц (провадження №2/295/1378/14), мали суттєве значення для вирішення даного господарського спору та першочерговими для розгляду відносно даної справи, та відповідно до ст.79 ГПК України, господарським судом було винесено ухвалу від 11.02.2014р. про зупинення провадження у справі №906/1839/13 до вирішення пов'язаної з нею справи Богунського районного суду м.Житомира №295/1475/14-ц.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У даному випадку, рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 24.12.2014р. у цивільній справі №295/1475/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12.03.2014р. в названій справі (а.с.158-159,160-161) у задоволенні позову ТОВ "Вірма-Електро" відмовлено у повному обсязі.

Таким чином, обставини дійсності умов кредитного договору від 28.11.2007р. №012/110/806 та додаткової угоди до нього від 09.10.2009 р., в т.ч. в оспорюваній ТОВ "Вірма-Електро" частині, були встановлені судом при розгляді цивільної справи Богунського районного суду м.Житомира №295/1475/14-ц, а тому не викликають сумнівів та не потребують доведення у встановленому порядку при розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, дійсність та обов'язковість для виконання умов кредитного договору №012/110/806 від 28.11.2007р., з урахуванням підписаних сторонами додаткових угод та додатків до нього, та належне документальне підтвердження, відповідно до зібраних у справі доказів, порушення ТОВ "Вірма-Електро" своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором і наявність боргу за ним як по простроченому кредиту, так і по відсоткам за користування кредитом (довідка про стан заборгованості на 01.04.2015р., а.с.171), господарським суд визнає законними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 266175,87 грн. заборгованості за кредитом та 204090,63 грн. заборгованості за відсотками за період з 27.09.2012 р. по 29.03.2015 р.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

За допущене відповідачем порушення своїх договірних зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача по справі 1669,42 грн. пені за період з 01.06.2013 р. по 27.11.2013 р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.171) та встановивши його арифметичну правильність, відповідність обставинам справи і вимогам закону, господарський суд дійшов висновку про правомірність позову в частині стягнення 1669,42 грн. пені за прострочення сплати відсотків по кредиту в період з 01.06.2013 р. по 27.11.2013 р.

Таким чином, позовні вимоги по справі задовольняються судом у повному обсязі, у зв'язку з чим та відповідно до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електро" (10003, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Ольжича,9А, ідентифікаційний код 32066848) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, ідентифікаційний код 14305909):

- 266175,87 грн. заборгованості за кредитом,

- 204090,63 грн. заборгованості за відсотками,

- 1669,42 грн. пені,

- 9438,72 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, ідентифікаційний код 14305909) з Державного бюджету України:

- 597,25 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення №247031 від 06.12.2013р. на суму 10035,97 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.05.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (реком.)