Рішення
від 05.05.2015 по справі 923/368/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2015 р. Справа № 923/368/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" смт. Білозерка Херсонської області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" м. Херсон

про розірвання договору та стягнення 310206грн. 65коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Іванова О.В., довір. від 25.02.2015 р.

від відповідача - уповноважена особа Лукомський О.П., довір. від 20.02.2015 р.

Комунальна установа "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" (позивач) звернулась з позовом, в якому просить суд розірвати укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" (відповідач) договір підряду №242 від 02.12.2014 р., а також просить стягнути суму боргу у розмірі 310206,65 грн., з якої: 243000 грн. - сума передплати, 8262грн. - сума пені, 56500 грн. - сума штрафу та 2444,65 грн. - сума пені за користування бюджетними коштами. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору підряду №242 від 02.12.2014 р., положення ст.ст. 525, 526, 549, 610-612 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 220 ГК України.

Від представника позивача 26.03.2015 року у порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 310098,79 грн. , з яких: 243000 грн. - сума передплати, 8262 грн. - сума пені, 56500 грн. - сума штрафу та 2336,79 грн. - сума пені за користування бюджетними коштами. Оскільки заяви про зменшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству, не зачіпають інтересів інших осіб і не порушують охоронювані законом їх права, суд прийняв її до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.03.2015р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач посилається на ті обставини, що висуваючи вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати, позивачем не враховано, що зазначені кошти витрачено на придбання обладнання, що в свою чергу повинно було встановлюватись на об'єкті передбаченому договором № 242 від 02.12.2014 р. з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрофбуд". Відповідач також зазначає, що він не ухиляється від виконання договірних зобов'язань.

У судових засіданнях 26.03.2015р. та 15.04.2015року оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 02 грудня 2014 року був укладений договір підряду № 242 на проведення робіт по об'єкту: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме паливний брикет) Музиківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1) сторони встановили, що позивач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2014 року №369, розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 25.09.2014р. № 670 "Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2014 року № 369", доручає, а відповідач забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору підряду проведення робіт по об'єкту: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме наливний брикет) Музиківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" за адресою: вул. 40 років Перемоги, 12, с. Музиківка Білозерського району Херсонської області.

Згідно з п. 2 Договору, об'єкт робіт: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме наливний брикет) Музиківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" за адресою; вул. 40 років Перемоги, 12, с.Музиківка Білозерського району Херсонської області.

Пунктом 8. Договору передбачено, що договірна ціна складає 810000 грн., в тому числі податок на додану вартість 135000 грн. та визначена на основі кошторису і є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1).

Відповідно до п. 60 Договору, сторони визначили, що строком Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

З огляду на умови п.60 договору, суд прийшов до висновку, що даний договір діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Звертаючись з позовом до суду про розірвання договору та стягнення 310098,79грн., позивач посилається на ті обставини, що п. 46 договору встановлено, що позивач протягом 3-х днів з дня надходження коштів може надати відповідачу попередню оплату для виконання робіт у розмірі 30 відсотків вартості обсягу робіт згідно постанови КМУ від 23.04.2014р. № 117.

Матеріали справи містять платіжне доручення № 30 від 04.12.2014р., з якого вбачається, що позивач 30.12.2014р. перерахував на рахунок відповідача 243000 грн.

Відповідно до п. 4 договору та додатку № 2 до договору встановлено строк виконання робіт - грудень 2014 року.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором не виконав. З метою досудового врегулювання спору позивач 12.01.2015року та 21.01.2015р. направляв на адресу відповідача вимоги, в яких, у зв'язку із невиконання відповідачем договірних зобов'язань вимагав повернути суму передплати у розмірі 243000 грн. Дані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт відповідно до встановленого графіка виконання робіт не виконав.

Щодо вимоги про розірвання договору підряду №242 від 02.12.2014р., суд зазначає наступне.

Як на правову підставу для розірвання договору позивач посилається ст. 611 ЦК України.

Суд зазначає, що ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У позовній заяві відсутні посилання на істотне порушення відповідачем умов договору. Не надано позивачем суду й доказів, які б підтверджували таке порушення відповідачем умов договору.

Крім того, підстави для розірвання договору передбачені статтею 652 ЦК України.

Так, частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Позивач обставин, які б підтверджували сукупність і наявність таких чотирьох умов, не вказав і доказів того, що подальше виконання сторонами спірного договору підряду призведе до порушення їхніх майнових інтересів, позбавить позивача, який був заінтересований в укладенні цього договору, того, на що він розраховував, не надав.

Статтею 611 ЦК України, на яку посилається позивач, підстав розірвання договору підряду не визначено.

За таких обставин, підстави для розірвання договору підряду відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про розірвання договору підряду №242 від 02.12.2014р. має бути відмовлено.

Суд звертає увагу сторін, що договір підряду припиняється, а підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні, якщо замовник відмовився від нього згідно із статтею 849 ЦК України (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передплати у розмірі 243000 грн., необхідно зазначити наступне.

Згідно ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні та оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 224 ГК України під збитками зокрема розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Тобто, враховуючи вищевикладене, у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

В даному випадку збитками позивача є витрати у розмірі 243000 грн., які були здійснені у вигляді передоплати по договору підряду від №242 від 02.12.2014р.

Внаслідок прострочення відповідача виконання зобов'язання, позивач втратив інтерес у виконанні відповідачем підрядних робіт та виявив намір скористатися правом і повернути суму передоплати у розмірі 243000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув позивачу суму передоплати у розмірі 243000 грн.

З огляду на викладене, оскільки позивач втратив інтерес у виконанні відповідачем підрядних робіт, вимога про стягнення суми передплати у розмірі 243000 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення суми пені у розмірі 8262 грн. та штрафу в розмірі 56500грн. суд відмовляє з огляду на наступне.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України).

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Так, відповідно до абзацу 2 п. 54 договору сторони встановили, що підрядник несе відповідальність за порушення терміну відпрацювання авансу , у разі його отримання, і сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вартості.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідно до абзацу 2 п. 54 Договору позивач неправомірно нарахував суму пені в розмірі 8262 грн., оскільки з вищевказаного пункту Договору вбачається, що термін відпрацювання авансу сторонами не погоджений, крім того, Договором конкретно/чітко не передбачає можливість нарахування 7% штрафу на загальну вартість робіт по Договору. В даному випадку 7% штрафу правомірно було б нараховувати лише на суму авансу, яка становить 243000 грн., оскільки у вказаному пункті договору мова йде лише про "відповідальність за порушення терміну відпрацювання авансу" , який, як зазначалось раніше сторонами не погоджений, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення суми пені за користування бюджетними коштами у розмірі 2336,79 грн. суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до умов п. 57 договору сторони встановили, що у разі не виконання підрядником договірних зобов'язань протягом зазначеного строку із дня отримання бюджетних коштів застосовуються штрафні санкції у розмірі становить 120% від облікової ставки НБУ, установленої на момент закінчення строку виконання робіт, передбаченого умовами цього договору, за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позивач неправомірно нарахував суму пені за користування бюджетними коштами в розмірі 2336,79 грн., оскільки з вищевказаного пункту Договору вбачається, що розмір штрафної санкції становить 120% від облікової ставки НБУ, установленої на момент закінчення строку виконання робіт, передбаченого умовами цього договору, за кожний день прострочення, однак не зазначено, від якої суми необхідно нараховувати пеню.

Крім того, як вбачається з розрахунку, який міститься в матеріалах справи, нарахування 120% здійснено на суму авансу (243000 грн.), однак як зазначалось вище, термін відпрацювання авансу сторонами не погоджений, а тому в задоволенні даної вимоги суд відмовляє.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі відповідно до ст. 49 ГПК України.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на викладене, з державного бюджету України підлягає поверненню позивачу 2грн. 14коп. сплаченого судового збору, оскільки позивачем було зменшено розмір позовних вимог з 310206грн. 65коп. до 310098грн. 79коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" (73000, м. Херсон, вул. К. Маркса, 13, кв. 9, код ЄДРПОУ 37238714, р/р 26008052311065 в ХФ Приватбанк, МФО 352479) на користь комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" (75000, Херсонська область, смт. Білозерка, вул. Станіславське шосе, 29/48, код ЄДРПОУ 38188738) суму попередньої оплати у розмірі 243000грн. 00коп. та 4860грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути з державного бюджету України комунальній установі "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" (75000, Херсонська область, смт. Білозерка, вул. Станіславське шосе, 29/48, код ЄДРПОУ 38188738 - 2 (дві) грн. 14 (чотирнадцять) коп. сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 112 від 26.02.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 923/368/15.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2015 р.

Суддя В.П.Ярошенко

СудГосподарський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення05.05.2015
Оприлюднено18.05.2015
Номер документу44124051
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/368/15

Постанова від 29.09.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Лисенко В.А.

Ухвала від 15.09.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Лисенко В.А.

Рішення від 05.05.2015

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ярошенко В.П.

Ухвала від 05.03.2015

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ярошенко В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні