Постанова

від 29.09.2015 по справі 923/368/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 923/368/15

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Колоколова С.І. Петрова М.С.

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної установи “Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області”

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2015р.

по справі № 923/368/15

за позовом Комунальної установи “Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРПРОФБУД”

про розірвання договору та стягнення 310 206,65 грн.

                                                   Встановила:

Комунальна установа "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" Херсонської області звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" про розірвання договору та стягнення 310 206, 65грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладений договір підряду на проведення робіт по модернізації котельної. У виконання умов договору позивач, як замовник, перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 243 000,0 грн. Відповідач не приступив до виконання зобов'язань за договором, внаслідок чого виконання втратило інтерес для замовника, а тому він просить розірвати договір та стягнути збитки у вигляді перерахованого авансу. Крім того, позивач просив стягнути пеню за порушення терміну відпрацювання авансу 8 262,00 грн., штраф за прострочення відпрацювання авансу понад 30 діб у розмірі 7 % вартості у розмірі 56 300,0 грн., пеню за користування бюджетними коштами 310206,65 грн., а загалом 310206,65 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.05.2015р. (суддя Ярошенко В.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" на користь Комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" Херсонської області 243 000,0 грн. попередньої оплати. В решті позову відмовлено.

Відмовляючи у позові про розірвання договору, суд пославшись на вимоги ст. 651-652 Цивільного кодексу України зазначив про відсутність правових підстав для розірвання договору у зв'язку з відсутністю сукупності ознак, необхідних для розірвання договору.

Відмовляючи у позові у частині стягнення пені і штрафних санкцій суд зазначив про неузгодженість строку відпрацювання авансу, порушення якого є підставою для нарахування пені і штрафу. Відносно користування бюджетними коштами судом зазначено про недоведеність, від якої суми необхідно нараховувати пеню.

Підставою для стягнення авансового платежу на думку суду першої інстанції є вимоги ч. 3 ст. 612 ЦК України, тобто повернення авансового платежу, який суд кваліфікував у якості збитків.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Комунальна установа "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" звернувся з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення та задовольнити вимоги в частині стягнення пені, штрафу та витрат за користування бюджетними коштами.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників в судове засідання не направили. Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

При цьому апеляційною інстанцією враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.           

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судовою колегією встановлено, що 02 грудня 2014 року між сторонами був укладений договір підряду № 242 на проведення робіт по об'єкту: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме паливний брикет) Музиківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1) позивач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2014 року №369, розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 25.09.2014р. № 670 "Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2014 року № 369", доручає, а відповідач забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору підряду проведення робіт по об'єкту: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме наливний брикет) Музиківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" за адресою: вул. 40 років Перемоги, 12, с. Музиківка Білозерського району Херсонської області.

Згідно з п. 2 Договору, об'єкт робіт: "Модернізація котельні з використанням альтернативного виду палива (тверде паливо, а саме наливний брикет) Музиківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" за адресою; вул. 40 років Перемоги, 12, с.Музиківка Білозерського району Херсонської області.

Пунктом 8. Договору передбачено, що договірна ціна складає 810000 грн., в тому числі податок на додану вартість 135000 грн. та визначена на основі кошторису і є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1).

Відповідно до п. 60 Договору, сторони визначили, що строком Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

З огляду на умови п.60 договору, суд прийшов до висновку, що даний договір діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 4 договору та додатку № 2 до договору встановлено строк виконання робіт - грудень 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором не виконав. З метою досудового врегулювання спору позивач 12.01.2015 року та 21.01.2015р. направляв на адресу відповідача вимоги, в яких, у зв'язку із невиконання відповідачем договірних зобов'язань вимагав повернути суму передплати у розмірі 243 000 грн. Дані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та реагування. Невиконання умов підрядного договору з боку підрядника примусило позивача звернутись із зазначеним позовом.

Судова колегія не погодиться з висновками суду про відмову у позові в частині розірвання договору з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції правовою підставою для відмови у позові визначив відсутність сукупності обставин, необхідних для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. При цьому суд першої інстанції самовільно без згоди позивача допустив зімну правових підстав позову. Так позивач в обґрунтуванні цієї вимоги послався на ст. 611 Цивільного кодексу України, тобто розірвання договору позивач пов'язує з порушенням зобов'язань за договором з боку відповідача і розірвання договору є наслідком порушення зобов'язання іншою стороною у договорі. Суд при винесенні рішення оцінював не порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, а сукупність обставин, необхідних для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Тобто невірна кваліфікація підстав позову, порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвела до прийняття неправильного рішення. Внаслідок цього рішення підлягає скасуванню в цієї частині з прийняттям нового рішення про задоволення позову на підставі такого.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема п. 1 – розірвання договору.

Стаття 651 Цивільного кодексу України передбачає правові підстави для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Таким чином для вирішення цього питання необхідно звернути увагу на наявність чи відсутність порушень Договору з боку відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем після підписання договору не виконано жодної дії за договором, хоча з п. 4 Договору (а.с.16) відповідач розпочне виконання робіт після підписання договору та згідно з календарного графіку, який є невід'ємною частиною договору. Дата виконання робіт – грудень 2014 р. Станом на час пред'явлення позову зазначені умови договору не виконані, що є порушенням умов договору з боку відповідача та правовою підставою для розірвання договору. Тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне розірвати договір підряду № 242 від 02.12.2014 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" та комунальною установою "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" смт. Білозерка Херсонської області.

Відносно стягнення суми авансу судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення цієї суми але з інших мотивів, викладених у постанові. Так, суд першої інстанції кваліфікував суму авансу за договором підряду як збитки. Але відповідно до п. 3 частині 3 ст.1212 Цивільного кодексу України у даному випадку у разі розірвання договору стягнення суми грошових коштів авансового платежу повинно розцінюватись як повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні. Оскільки фактично рішення суду у цієї частині прийнято правильно, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування.

Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги відносно стягнення сум пені, штрафу та пені за користування бюджетними коштами виходячи з такого.

Так суд першої інстанції відмовляючи у позові у цієї частині дійшов висновку про неузгодженість умовами договору строків відпрацювання авансу. Але з такими висновками погодитись неможливо. Так, за умовами договору (п.4 Договору, а. с. 16 ) Підрядник розпочне виконання робіт після підписання договору та згідно з календарного графіку, який є невід'ємною частиною договору. Дата виконання робіт – грудень 2014р. При цьому, виконання робіт не пов'язано з датою отримання авансу, а пов'язано з датою укладення договору. Таким чином у будь – якому випадку підрядник повинен був розпочати виконання робіт з 3 грудня 2012 року та виконати їх до 31 грудня 2014 р. хоча б в об'ємі суми авансу, оскільки виконання договірних робіт (п. 34 Договору) залежить від об'ємів реального фінансування передбаченого у кошторисі Замовника на 2014 рік. Так, з матеріалів справи вбачається, що замовник перерахував суму авансу 04 грудня 2014 року на підставі платіжного доручення № 30 від 04.12.2014р. Ти обставини, що відповідач отримав грошові кошти 30 грудня 2014р. не звільняють його від виконання зобов'язань, а граничною датою відпрацювання авансу є дата закінчення робіт - 31 грудня 2014 року. Станом на час пред'явлення позову відповідачем не виконані роботи в межах наданого авансу, а тому на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати позивачеві пеню 8 262,00 грн. та штраф 56 500,0 грн.

Відповідно до абз. 2 ст. 54 Договору підряду підрядник несе відповідальність за порушення терміну відпрацювання авансу, у разі його отримання і сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вартості. Розрахунок: 243 000,0 (сума авансу) х34 днів (кількість днів прострочення на час звернення до суду ) х 0,1%= 8262,00 грн.

Розрахунок штрафу пов'язаний із вартістю усього об'єкту, який за умовами договору складає 810 000,0 грн. Тому позивачем вірно розраховано 56 500,0 грн. виходячи із 7% вартості об'єкту.

Щодо сум стягнення за користування бюджетними коштами, то судова колегія вважає безпідставним висновок суду про відмову у позові у цієї частині.

Так умовами договору (пункт 57) визначено, що у разі невиконання підрядником договірних зобов'язань протягом зазначеного строку із дня отримання бюджетних коштів застосовуються штрафні санкції у розмірі 120% від облікової ставки НБУ, установленої на момент закінчення строку виконання робіт, передбаченого умовами цього договору , за кожний день прострочення.

Судова колегія не погоджується з розрахунком пені, зазначеним позивачем, оскільки згідно з Постановою НБУ від 12.11. 2014 р. № 719 облікова ставка НБУ з 13.11. 2014 р. по 05.02.2015 р. визначена у 14%, а тому сума стягнення значно більше ніж заявлена позивачем у позовній заяві. Оскільки позивачем у судовому засіданні від 05.05.2015р. визначено остаточний розмір стягнення пені за користування бюджетними коштами із датою прострочення в з 15 днів з 01.01.2015р. по 15.01.2015р.- 2 336, 79 грн., судова колегія стягує суму 2 336,79грн.

Оскільки рішення суду у цієї частині не відповідає обставинам справи, судова колегія скасовує рішення у цієї частині с прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій.

Апеляційна скарга у зв'язку з таким підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.3, 105, 106 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

          Апеляційну скаргу Комунальної установи “Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області” - задовольнити.

          Рішення господарського суду Херсонської області від 05 травня 2015 року по справі №923/368/15 – частково скасувати у частині відмови у позові, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції :

"Позов задовольнити.

Розірвати договір підряду № 242 від 02.12.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" та Комунальною установою "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" смт. Білозерка Херсонської області.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" м. Херсон на користь комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" смт. Білозерка Херсонської області 243 000,0 грн. – суму передплати; 8 262,0 грн. суму пені; 56 500,0 грн. штрафу; 2 336,79 грн. пеню за користування бюджетними коштами, а загалом 310 098, 79 грн. ( триста десять тисяч дев'яносто вісім гривень 79 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФБУД" м. Херсон на користь Комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області" смт. Білозерка Херсонської області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 9 915, 20 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень. 20 коп.)»

Господарському суду Херсонської області доручити видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 30.09.2015р.

Головуючий суддя           В.А. Лисенко

Суддя           С.І. Колоколов

Суддя М.С. Петров