Рішення

від 13.05.2015 по справі 365/511/14-ц

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/511/14-ц

Номер провадження: 2/365/6/15

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2015 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.

за участі секретаря

судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

третьої особи відділу

Держземагенства, спеціаліста МАКАРЕНКО Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області, Селянське фермерське господарство «Філіп» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Головного управління Держземагенства у Київській області, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

4 липня 2014 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору оренди землі № НОМЕР_1 від 04.04.2014, укладеного між позивачем та Головним управлінням Держземагенства у Київській області (далі - Головне управління), позивач є користувачем земельної ділянки площею 21,4545 га в адміністративних межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1. Вказаний договір укладений на підставі наказу Головного управління від 26.02.2014 № КИ/3221985500:03:006/00014635 та зареєстрований у встановленому порядку відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 20298301 від 10.04.2014. В квітні 2014 року позивач виявила, що зазначена ділянка самовільно захоплена СФГ «Філіп», тому просить зобов'язати СФГ «Філіп» (№ 24211249) повернути позивачу самовільно зайняту спірну земельну ділянку, визнати за позивачем право на користування на умовах оренди спірною земельною ділянкою, зобов'язати відповідача утриматись від оброблення та засіяння рослинними культурами спірної земельної ділянки та стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.

В ході підготовки справи до судового розгляду представник позивача ОСОБА_2 шляхом подання доповнення до позовної заяви уточнив позовні вимоги, посилаючись на те, що розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 28.05.1996 року № 390 затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_7 та надано в постійне користування земельну ділянку для ведення СФГ, загальною площею 49,5 га. 15.08.1996 року на підставі зазначеного розпорядження відповідачу видано відповідний Державний акт. 03.06.1999 року на підставі заяви голови СФГ «Філіп» ОСОБА_7 Згурівська районна рада прийняла рішення № 91-06-ХХІІІ про припинення права користування частиною земельної ділянки, площею 30 га, та доручила начальнику районного відділу земельних ресурсів та голові виконкому Середівської сільської ради внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації. Таким чином, відповідно до діючого у 1999 році законодавства було припинено право постійного користування даною земельною ділянкою. Відповідач не отримав правовстановлюючого документу на право користування меншою за розміром земельною ділянкою. Оскільки позивач є законним користувачем орендованої земельної ділянки, тому просить зобов'язати відповідача повернути позивачу самовільно зайняту земельну ділянку, площею 21,4545 га, в адміністративних межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1, визнати за позивачем право на користування на умовах оренди спірною земельною ділянкою, зобов'язати відповідача утриматись від оброблення та засіяння рослинними культурами спірної земельної ділянки та стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.

28 липня 2014 року відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, посилаючись на те, що у провадженні суду знаходиться цивільна справа № 365/511/14-ц за вищезазначеним позовом, за яким він не визнає позов повністю.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 4 квітня 2014 року між Головним управлінням в особі начальника відділу Держземагенства у Згурівському районі Великодною С.М. та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі за № НОМЕР_1, згідно з яким останній передано в оренду на 49 років земельну ділянку для ведення фермерського господарства, площею 21,4545 га, яка розташована за межами населеного пункту. Проте на даний час ОСОБА_6 фермерське господарство не заснувала. До складу даної земельної ділянки помилково увійшла земельна ділянка, площею 19,5 га, яка правомірно перебувала у постійному користуванні СФГ «Філіп», засновником якого є він. Його право користування даною земельною ділянкою припинено не було. Він користується даною землею на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серії КВ, виданого йому Згурівською районною радою народних депутатів 15.08.1996 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею площею 49,5 га, за № 34, який відповідно до п. 10 Р. VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» є дійсним, тому просив прийняти зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, визнати недійсним договір оренди землі від 4 квітня 2014 року, укладений міжГоловним управлінням та ОСОБА_6 про надання в оренду спірної земельної ділянки, відмовити у задоволенні первісної позовної заяви повністю та стягнути із відповідачів на його користь сплачений судовий збір.

В ході розгляду справи позивач за зустрічним позовом збільшив розмір позовних вимог, посилаючись на те, що договір оренди укладається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передачу її особі у користування. Тому вирішення питання про правомірність укладення договору оренди землі безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий договір укладено і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 16, 118 ЗК України. Саме про це йдеться у правових висновках Верховного Суду України та його постановах від 18 вересня 2013 року у справі № 6-92цс13 та від 23 жовтня 2013 року у справі № 6-93цс13.

На момент надання Головним управлінням дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою, затвердження відповідного проекту, передачі позивачу земельної ділянки в оренду та на час укладення з нею договору оренди землі до складу переданої їй земельної ділянки, площею 21,4545 га увійшла земельна ділянка площею 19,5 га, що раніше була надана та перебувала у постійному користуванні ОСОБА_7 для ведення СФГ «Філіп». Тому накази Головного управління від 24 грудня 2013 року № КИ/3221985500:03:006/00011448 про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, орієнтовний розмір якої 21,5000 га, з цільовим призначеням для ведення селянського фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності в частині земельної ділянки, площею 19,5 га, яка у 1996 році надана ОСОБА_7 у постійне користування та право користування якою не припинено, від 26 лютого 2014 року № КИ/3221985500:03:006/00014635 про затвердженя проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, розміром 21,4545 га та передачу цієї земельної ділянки в оренду ОСОБА_6 з цільовим призначеням для ведення селянського фермерського господарства в частині надання земельної ділянки, площею 19,5 га, яка у 1996 році надана ОСОБА_7 у постійне користування та право користування якою не припинено, є незаконними та просить їх визнати такими, визнати недійсним договір оренди землі від 4 квітня 2014 року, укладений міжГоловним управлінням та ОСОБА_6 про надання в оренду спірної земельної ділянки.

Після проведення судової земельно-технічної експертизи позивач за зустрічним позовом знову збільшив розмір позовних вимог, посилаючись на те, що Головне управління незаконно надало дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділнки в оренду орієнтовно площею 21,5000 га, оскільки ця ділянка своїми межами накладається на межі земельної ділянки для ведення СФГ площею 49,5 га, у тому числі площею 18,2441 га, яка на момент експертного дослідження перебувала у фактичному користуванні ОСОБА_7 на підставі Державного акту на землю. Відповідно до висновку експерта в першому випадку площа накладки становить 20,5330 га, у другому - 18,0468 га, тому просить визнати частково недійсними два спірні накази Головного управління в частині надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділнки в оренду в частині земельної ділянки площею 20,5330 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 49,5 га, наданої відповідачу, право користування якою не припинено та визнати недійсним договір оренди землі від 4 квітня 2014 року, укладений міжГоловним управлінням та ОСОБА_6 в частині надання в оренду земельної ділянки площею 20,5330 га.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 15 липня 2014 року залучено до участі у справі Відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалами Згурівського районного суду Київської області від 25 липня 2014 року замінено первісного відповідача СФГ «Філіп» належним відповідачем ОСОБА_7 та залучено до участі у справі СФГ «Філіп» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 30 липня 2014 року об'єднано зустрічний позов із первісним позовом в одне провадження.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року подовжено розгляд справи.

Письмові заперечення проти зустрічного позову представника позивача ОСОБА_3 відтворюють в основному зміст доповнення до позовної заяви, поданого представником позивача ОСОБА_2 Окрім того, він наголошує що право користування земельною ділянкою ОСОБА_7 щонайменше на земельну ділянку, площею 30 га, було припинено в передбаченому чинним на момент такого припинення законом порядку. Проте відповідач знехтував прямою забороною, встановленою законом, продовжив незаконне користування земельною ділянкою, а в 2014 році почав використовувати усю спірну земельну ділянку, площею 49,5 га, що підтверджується листом податкової служби України. Представник позивача вважає, що надана позивачу в оренду земельна ділянка, площею 21,4545 га, входить до земельної ділянки, площею 30 га, право на користування якою було припинено за рішенням Згурівської районної ради від 03.06.1999 року № 91-06-ХХІІ.

Позивач за зустрічним позовом не надав доказів існування земельної ділянки, площею 0,19 га, з визначеними на місцевості межами та певним місцем розташування, тому його твердження щодо розміщення такої ділянки в межах земельної ділянки, наданої позивачці в оренду, не підтверджені доказами.

Крім того, на його думку, справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, що виникають із земельних правовідносин, стороною в яких є суб'єкт владних повноважень, розглядаються адміністративними судами.

У своїх письмових запереченнях проти зустрічного позову представник відповідача Головного управління за довіреністю Степаненко І.В. посилається на те, що згідно зі ст. 122 ЗК України з 1 січня 2013 року Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області. В межах своїх повноважень Головне управління видало накази, надало дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення СФГ на території Середівської сільської ради Згурівського району. Розгляд клопотання здійснювався на підставі поданого графічного матеріалу місця знаходження земельної ділянки, тобто приблизного. Точне місцезнаходження земельної ділянки визначається проектом землеустрою, обов'язок щодо розгляду якого на предмет погодження покладено на відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області відповідно до Положення про цей відділ. Саме на стадії погодження проекту здійснюється перевірка можливості відведення земельної ділянки в оренду. Висновком управління Держземагенства у Згурівському районі Київської області проект був погоджений.

В подальшому на підставі ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор здійснив державну реєстрацію земельної ділянки та видав відповідний витяг. Вбачає за можливе зробити висновок, що зареєструвавши спірну земельну ділянку, кадастровий реєстратор здійснив перевірку відповідності вимог законодавства, зокрема знаходження на цій земельній ділянці іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до ст. 39 зазначеного Закону виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства несуть встановлену відповідальність. Отже, після перевірки проекту вимогам законодавства та проведення реєстрації проект був затверджений Головним управлінням у межах наданих повноважень.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, зустрічний позов не визнали повністю, відповідач та його представник позов не визнали повністю, зустрічний позов підтримали повністю, уповноважений представник відповідача за зустрічним позовом Головного управління в судове засідання не з'явився, направив суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, які повністю відтворюють зміст позовних вимог та заперечень проти зустрічного позову. Вважають незаконним використання відповідачем спірної земельної ділянки, що залишилася у його користуванні після відмови від 30 га, до встановлення меж в натурі на земельну ділянку, площею 19,5 га, та до присвоєння їй кадастрового номера. Також відповідач повинен був повернути Державний акт на 49,5 га та виготовити новий - на 19,5 га. Натомість, навесні 2014 року відповідач самовільно зайняв спірну земельну ділянку.

В судовому засіданні відповідач, він же голова СФГ «Філіп» як третя особа, та його представник пояснили, що відповідач правомірно використовує спірну земельну ділянку на підставі Державного акту, виданого у 1996 році, який є дійсним на даний час, оскільки після відмови від користування частиною земельної ділянки в акт не були внесені відповідні зміни уповноваженими на те посадовими особами. Розпорядженнями райдержадміністрації від 22.05.2008 року № 340, від 25.06.2008 року № 431 та від 10.02.2011 року № 59 відповідачу був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації. Проте начальник відділу Держземагенства у Згурівському районі Великодна С.М. з невідомих причин не підписала відповідний висновок у 2013-2014 роках, про що відповідач дізнався із письмової інформації проектної організації. Однак Держсільгоспінспекція листом від 27.05.2014 року № 14-071 інформувала встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку, площею 19,5 га, згідно з Державним актом 1996 року.

24.052013 року заступник начальника Головоного управління Губін С.О. листом за № 07-03/884/6 роз'яснив, що на виконання вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України передача земельної ділянки у користування проводиться після припинення права користування іншої особи. ОСОБА_7 добровільно не відмовлявся від користування земельною ділянкою, площею 19,5 га, вона не була вилучена та рахується за ним по Середівській сільській раді. Таким чином, самовільного захоплення землі відповідач не вчиняв, тим паче, площею 21,4545 га. Крім того, СФГ почало розпаювання земельної ділянки, площею 16,8 га із 19,5 га, винесені її межі в натурі, виготовлені кадастрові плани. В 2014-2015 роках відповідач сплатив податок на землю згідно з Державним актом за площу 49,5 га. Щодо необхідності визнання оспорюваних наказів недійсними, то враховують судову практику Верховного Суду України щодо необхідності вирішення питання про законність рішень, на підставі яких земельні ділянки передаються у користування чи у власність, одночасно із вирішенням питання про визнання недійсними договорів оренди.

В судовому засіданні представник третьої особи заступник начальника відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області ОСОБА_5, заперечуючи проти зустрічного позову, пояснила, що на виконання п. 2 рішення Згурівської районної ради від 3 червня 1999 року про припинення користування відповідачем частиною земельної ділянки потрібно було внести зміни в державну статистичну звітність. Відділ вніс зміни в форму 6-зем про зміну площі. Виконком сільської ради повинен був внести зміни в Державний акт. Межі мали бути винесені в натурі ліцензійною організацією, можливо, за клопотанням відповідача. Кадастровий номер спірній ділянці не присвоювався, як і ділянці площею 49,5 га. Вважає Державний акт, виданий відповідачу у 1996 році недійсним, так як відповідач з 01.01.2004 року не вніс змін до акту та не оформив землю в оренду. Також він міг виготовити новий акт на спірну ділянку. У 2013 році відділ не мав правових підстав погоджувати виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку відповідачу, оскільки відповідними землями на той час вже розпоряджалось Головне управління, куди йому й необхідно було звернутися із проектом землеустрою. Оскільки відповідач не оформив належним чином своє право на спірну земельну ділянку, Головне управління у встановленому порядку уклало договір оренди землі із позивачем.

ОСОБА_5 як спеціаліст відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області в порядку надання суду безпосередньої технічної допомоги пояснила, що відповідно до ситуаційної схеми, де зазначається розміщення земельної ділянки, що відводиться у власність ОСОБА_6 (т.1 а.с.18), та схеми розміщення земельних ділянок часток (паїв) членів ФГ «Філіп» (т.1 а.с.205) має місце накладення зазначених площ земельних ділянок.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 28.05.1996 року № 390 «Про проект відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_7 для ведення селянського (фермерського) господарства» затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_7 та надано йому в постійне користування земельну ділянку для ведення СФГ, загальною площею 49,5 га, в тому числі, ріллі - 49,5 га, із земель запасу Середівської сільської ради народних депутатів, із визначенням меж в натурі (т.1 а.с.201 - копія розпорядження).

Згідно з п. 1 ст. 11 ЗК України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (у редакції чинній на час виникненя правовідносин) до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Ст. 3 цього Кодексу встановлено, що повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

На підставі вищезазначеного розпорядження відповідачу видано Державний акт на право постійного користування землею, серії КВ, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 15.08.1996 року за № 34 (т.1 а.с.72, 119-135, т. 2 а.с.79-81 - копії акту, технічної документації та Книги реєстрації державних актів).

Відповідно до ст. 22 зазначеного Кодексу право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року у редакції чинній на час виникненя правовідносин).

16.10.1996 року зареєстровано фермерське господарство «Філіп», головою якого є ОСОБА_7, пізніше членами якого стали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (т.1 а.с.73, 74, 75-78, 79-80 - копії Свідоцтв та Статуту з подальшими змінами),

У своїй заяві від 17.03.1999 року, адресованій голові районної ради, ОСОБА_7 просить припинити право користування частиною земельної ділянки в розмірі 30 га із 49,5 га, яка знаходиться на східній стороні СФГ (т.1 а.с.81 - копія заяви).

Згурівська районна рада своїм рішенням від 03.06.1999 року № 91-06-ХХІІІ «Про припинення права користування частиною земельної ділянки голови селянського (фермерського) господарства «Філіп» ОСОБА_7.» на підставі заяви останнього вирішила припинити його право користування частиною земельної ділянки, площею 30 га, із 49,5 га, наданих йому розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації від 28.05.1996 року № 390, та зарахувала її до земель запасу Середівської сільської ради. Цим же рішенням доручила начальнику районного відділу земельних ресурсів Кузьменко Т.В., голові виконкому Середівської сільської ради Островецькому В.В. внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації (т.1 а.с.47 - копія рішення).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 ЗК України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (у редакції чинній на час виникненя правовідносин) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки.

Припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів (ст. 29 ЗК у редакції чинній на час виникненя правовідносин).

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою, затверджених у порядку, передбаченому пунктами 1-4 частини першої цієї статті, вносяться за рішенням Рад народних депутатів, які затвердили ці проекти (ч. 2 ст. 102 ЗК у редакції чинній на час виникненя правовідносин).

Відповідно до п. 3.5 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 року № 28 (втратила чинність на підставі наказу від 04.05.1999 року № 43) у разі зміни меж, розміру, цільового призначення та умов надання земельних ділянок, що відбулися після видачі державного акта, до нього вносяться ці зміни, які фіксуються на плані зовнішніх меж і на останній сторінці державного акта. Зміни на плані зовнішніх меж викреслюються чорною тушшю, а старі межі перекреслюються червоною тушшю. Всі зміни вносяться одночасно в обидва примірники державного акта. Кожний запис про зміну меж, площі, цільового призначення та умов надання земельної ділянки посвідчується інженером-землевпорядником сільської, селищної, міської Ради народних депутатів або відділу земельних ресурсів районної державної адміністрації.

П. 3.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647, встановлено, що у разі будь-яких змін в розташуванні меж земельної ділянки або умов її передачі чи надання, які відбулися після видачі державного акта, ці зміни вносяться одночасно до обох примірників державного акта. Нові межі відображаються на плані земельної ділянки суцільною лінією чорною тушшю, а старі межі перекреслюються червоною тушшю. Кожен запис про зміни посвідчується підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Держкомзему України.

Проте в порушення зазначених вимог чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин зміни до земельно-кадастрової документації, в тому числі і до Державного акту від 15.08.1996 року, уповноваженими на те особами внесені не були, нові межі не були відображені на плані земельної ділянки, що підтверджується копією наданого відповідачем акту, інформаціями Середівської сільської ради, Згурівської районної ради Київської області від 20.11.2014 про те, що її рішення від 03.06.1999 № 91-06-ХХІІІ не виконано, зміни до земельно-кадастрової документації не внесені в порушення вимог п.п.3.8, 3.9 Інструкції від 04.05.1999 року № 4 (т.2 а.с.27, 56).

Згурівська райдержадміністрація своїми розпорядженнями від 22.05.2008 року № 340 та від 25.06.2008 року № 431 надала дозвіл голові та двом членам СФГ «Філіп» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) на території Середівської сільської ради, яка склала 5,62 га на одну особу, всього 16,86 га. Розпорядженням від 10.02.2011 було продовжено термін дії зазначеного дозволу (т.1 а.с.90-92 - копії розпоряджень). У 2012 році ТОВ «Терра-07» розпочала роботу по виготовленню відповідної технічної документації, в тому числі, були виготовлені схема та кадастровий план земельних ділянок. Відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури надав необхідні висновки. Натомість відділ Держкомзему у Згурівському районі відмовив у підписанні такого висновку з тих підстав, що СФГ не є узаконеним користувачем земельної ділянки 49,5 га, тим паче, загальною площею 16,86 га, так як відповідач не переоформив Державний акт, а земельну ділянку - в оренду, не був присвоєний кадастровий номер земельній ділянці (т.1 а.с.202-233, 237 - копії техдокументації та відповіді ТОВ «Терра-07»).

Відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області надав інформацію про відсутність у відділі документів щодо правомірності використання цієї земельної ділянки у звязку з тим, що вона в натурі (на місцевості) не виносилась, кадастровий номер їй не присвоювався (т.1 а.с.239 - копія відповіді).

Відповідно до інформації Згурівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції головного Управління Міндоходів у Київській області від 04.08.2014 року відповідач протягом 2012-2014 років був платником фіксованого сільськогосподарського податку. До податкового розрахунку платником за 2012-2013 роки було включено площу земельної ділянки 19,5 га, яка знаходиться на території Середівської сільської ради, за 2014 рік - 49,5 га. У відомостях до розрахунку зазначена площа використовується на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 від 15.08.1996 (т.1 а.с.116-117).

Держсільгоспспінспекція в Київській області на звернення позивача надала відповідь від 27.05.2014 року за № 14-071 про те, що ОСОБА_7 використовує земельну ділянку на підставі Державного акту, виданого на підставі розпорядження від 28.05.1996 року № 390, та відомості про припинення його права постійного користування на земельну ділянку, площею 19,5 га, відсутні (т.1 а.с.88).

12.05.2013 року ОСОБА_7 звертався до Головного управління щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у користування (на умовах оренди) для ведення СФГ, орієнтовною площею 19,5 га, яка перебуває у постійному користуванні, що розташована в адміністративних межах Середівської сільської ради, де йому рекомендували звернутися до територіального органу самоврядування за місцем розташування земельної ділянки з клопотанням про припинення права користування зазначеної земельної ділянки, роз'яснивши зміст ст. 116 ЗК України (т.1 а.с.89).

Наказом Головного управління, яке є уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів з питань земельних відносин (т.1 а.с.174-182 - копія Положення про Головне управління), від 24.12.2013 № КИ/3221985500:03:006/00011448 було надано дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, орієнтовним розміром 21,5000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності (т.2 а.с.122 - копія наказу).

Головне управління наказом від 26.02.2014 року № КИ/3221985500:03:006/00014635 затвердило «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» для ведення фермерського господарства ОСОБА_6, надало останній земельну ділянку для зазначених цілей загальною площею 21,4545 га (кадастровий номер НОМЕР_1), строком на 49 років та доручило начальнику Відділу Держземагенства у Згурівському районі при умові затвердження нормативно-грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства укласти договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління та підписати акт прийому-передачі цієї ділянки (т.2 а.с.55 - копія наказу).

04.04.2014 між ОСОБА_6 та Головним управлінням було укладено договір оренди землі № НОМЕР_1, згідно з умовами якого позивач прийняла у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області. Договір оренди зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 12320730 від 10.04.2014 (т.1 а.с.5-9, 12 - копії договору та Витягу).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення первинної судової земельно-технічної експертизи від 15 квітня 2015 року № 1-15 у фактичному користуванні ОСОБА_7 для ведення селянського (фермерського) господарства перебуває земельна ділянка загальною площею 18,2441 га в адміністративних межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, яка на 100% площі входить до складу земельної ділянки площею 49,5 га (рілля), яка надана йому у 1996 році для ведення СФГ. Крім того, зазначено, що має місце накладення меж земельної ділянки площею 21,4545 га (рілля), яка надана у 2014 році в оренду ОСОБА_6 в адміністративних межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області на межі земельної ділянки, яка надана в 1996 році площею 49,5 га (рілля), накладення 42% від площі (площа накладки: 20,5330 га), в тому числі на межі земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_7 для ведення СФГ загальною площею 18,2441 га, накладення 99% (від площі (площа гнакладки: 18,0468 га), що розташовані в адміністративних межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області (т.2 а.с.180-205).

Таким чином, до складу земельної ділянки площею 49,5 га, яка правомірно перебуває у постійному користуванні СФГ «Філіп», засновником якого є ОСОБА_7, увійшла земельна ділянка, площею 20,5330 га, надана позивачу. Право користування ОСОБА_7 зазначеною земельною ділянкою у порядку, визначеному законом, припинено не було. Він користується цією землею на підставі Державного акту серії КВ від 15.08.1996 року, який відповідно до п. 10 Р. VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» є дійсним. Згідно з п. 2 Р.7 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Відповідно до змісту ст.ст. 81, 116, 118, 125 ЗК України наявність не скасованого у встановленому законом порядку Державного акту на право користування земельною ділянкою є прямою перешкодою для вирішення Головним управлінням питання про наявність підстав для одержання позивачем в оренду земельної ділянки, яка як юридично, так і фактично не є вільною.

Пункт 6 Перехідних положень ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте обов'язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень ЗК України, визнаний неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року.

Разом з цим п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте ОСОБА_7 в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 26 вересня 2011 року при розгляді справи № 6-14цс11, яка є обов'язковою для судів при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (ч. 2 ст. 214 ЦПК України).

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним.

Згідно з п. 11 цієї Постанови, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Договір оренди землі укладається на підставі рішення органу виконавчої влади, тому вимога про визнання недійсним такого договору є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу виконавчої влади, на підставі якого укладено оспорюваний договір оренди.

Невідповідність договору оренди, його змісту, порядку укладення, господарської компетенції та цивільної правоздатності сторін вимогам законодавства є прямою підставою для визнання договору недійсним. Орган державної влади, укладаючи договір оренди, вступає в господарські правовідносини й діє саме як суб'єкт господарювання. Тобто цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частина 5 статті 116 ЗК України визначає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користуванні за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Способи захисту прав на земельні ділянки закріплені у главі 23 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_6 необхідно відмовити повністю, так як в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_7 самовільно зайняв спірну земельну ділянку, площею 21,545 га, оскільки він є законним користувачем земельної ділянки, межі якої накладаються із спірною ділянкою, площею 20,5330 га. Інша частина спірної земельної ділянки не перебуває у користуванні відповідача. Таким чином, у позивача відсутні право вимоги та правові підстави для задоволення позову.

Зустрічний позов вбачається за необхідне задовольнити повністю, оскільки в судовому засіданні доведено, що Головне управління, видавши спірні накази та уклавши спірний договір оренди, порушило права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_7, який є законним користувачем земельної ділянки площею 49,5 га, в тому числі площею 20,5330 га, на підставі Державного акту від 15.08.1996.

Підлягає стягненню із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 243,60 грн (т.1 а.с.64).

На підставі викладеного, керуючись Земельними Кодексами України в редакції 1990 року та в редакції 2001 року, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 59, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відділ Держземагенства у Згурівському районі Київської області, Селянське фермерське господарство «Філіп» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_7 до Головного управління Держземагенства у Київській області, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним задовольнити повністю.

Визнати частково недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 24 грудня 2013 року № КИ/3221985500:03:006/00011448 про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, орієнтовна площа якої 21,5000 га, з цільовим призначенням для ведення селянського фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, в частині земельної ділянки, площею 20,5330 га, яка входить до складу земельної ділянки, площею 49,5 га, наданої у 1996 році ОСОБА_7 у постійне користування для ведення селянського фермерського господарства та право користування якою не припинено.

Визнати частково недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 26 лютого 2014 року № КИ/3221985500:03:006/00014635 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, площею 21,4545 га, та передачу цієї земельної ділянки в оренду ОСОБА_6 з цільовим призначенням для ведення селянського фермерського господарства в частині надання земельної ділянки, площею 20,5330 га, яка входить до складу земельної ділянки площею 49,5 га, наданої у 1996 році ОСОБА_7 у постійне користування для ведення селянського фермерського господарства та право користування якою не припинено.

Визнати частково недійсним договір оренди землі від 4 квітня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Київській області та ОСОБА_6 про надання в оренду земельної ділянки для ведення селянського фермерського господарства, площею 21,4545 га в адміністративних межах Середівської сільської ради Згурівського району Київської області, з кадастровим номером НОМЕР_1, в частині надання в оренду земельної ділянки, площею 20,5330 га, яка входить до складу земельної ділянки, площею 49,5 га, наданої у 1996 році ОСОБА_7 у постійне користування для ведення селянського фермерського господарства та право користування якою не припинено.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 сплачений судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 14 травня 2015 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО

·

·

·

·