Постанова

від 13.05.2015 по справі 922/5000/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Справа № 922/5000/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Гончарука П.А.(доповідач),

Суддів Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2015 року у справі №922/5000/14 за позовом споживчого товариства "Діло" до Харківської міської ради про визнання частково недійсним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року споживче товариство "Діло" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 6 листопада 2013 року №706 і скасування п. 5 переліку самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова, що наведений у додатку до оскаржуваного рішення. Позивач посилався на те, що зазначене рішення не відповідає вимогам законодавства України в частині включення до переліку самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія міста, нежитлової будівлі з логотипом "Fresh line" по вул. Героїв Праці, 20/321, оскільки вона належить позивачу на праві власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року у справі №922/5000/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2015 року, позов задоволено. Визнано частково недійсним рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 6 листопада 2013 року №706, як таке, що не відповідає вимогам законодавства України в частині включення до переліку самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова, нежитлової будівлі з логотипом "Fresh line" по вул. Героїв Праці, 20/321 та скасовано п. 5 переліку самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова, що наведений у додатку до рішення. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 218 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 6 листопада 2013 року №706 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" самовільно побудовані та розміщені на території міста об'єкти підлягають звільненню шляхом демонтажу.

До переліку об'єктів, як самовільно розміщених та від яких звільняється територія міста віднесено і нежитлову будівлю з логотипом "Fresh line" по вул. Героїв Праці, 20/321.

При вирішенні спору попередні судові інстанції виходили з того, що за наданими позивачем матеріалами зазначений об'єкт не можна визнати самовільно розміщеним, оскільки право власності на нього визнано за позивачем рішенням господарського суду Харківської області від 13 вересня 2010 року (а.с. 12-14) та зареєстровано в установленому законодавством порядку, про що свідчить витяг КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" №28047222 (а.с.111).

Земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, позивач отримав в оренду для будівництва до 1 грудня 2007 року тимчасового літнього майданчику кафе з торговельним павільйоном на підставі рішення XXXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 27 квітня 2005 року №78/05, після чого 22 березня 2006 року між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки №340667100035.

За даними КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав та Державного реєстру правочинів позивач є власником нежитлової споруди по вул. Героїв Праці, 20/321, і це право на час розгляду спору судом не оспорюється.

Оскільки спірне майно за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 20/321 належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується належними та допустимими доказами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку стосовно незаконності прийняття відповідачем спірного рішення від 6 листопада 2013 року №706 про звільнення земельної ділянки від майна позивача та включення його до переліку самовільно розміщених об'єктів, як таке, що не відповідає закону та порушує право приватної власності позивача.

Посилання відповідача на те, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порушення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України розглянуто справу не підвідомчу господарським судам є безпідставним з огляду на те, що відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 393 Цивільного кодексу України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності, а не публічно-правовим спором, тобто є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Таким чином, висновки попередніх судових інстанцій, викладені в оскаржуваних судових рішеннях є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні відповідачем вказаних положень матеріального права, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень.

Інші твердження касаційної скарги зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції касаційної інстанції, при цьому, такі твердження дублюють доводи апеляційної скарги, яким судом другої інстанції була надана відповідна правова оцінка.

З огляду на викладене, постановлені у справі оскаржувані судові рішення слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 18 грудня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2015 року у справі №922/5000/14 - без змін.

Головуючий П.А.Гончарук

Судді І.Д.Кондратова

Л.В.Стратієнко