Рішення

від 13.05.2015 по справі 904/2125/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.15р. Справа № 904/2125/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ДНІПРОАВІА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 770,04 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Сиромятников Е.О. - представник (дов. б/№ від 25.09.2014)

від відповідача: Кобан Я. Р. - представник (дов. б/№ від 10.02.2015 )

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕНЕРГО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ДНІПРОАВІА" про стягнення заборгованості у розмірі 11 770,04 грн., з яких: інфляційні втрати у розмірі 10 517,20 грн. та 3 % річних у розмірі 1 252,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 у справі № 904/7561/14 встановлений факт неналежного виконання Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ДНІПРОАВІА" умов договору № 1907П/2010 від 19.07.2010 та стягнуто основну заборгованість у розмірі 128 091,88 грн., пеню за період з 01.02.2012 по 31.07.2012 у розмірі 9 643,64грн., 3% річних за період з 01.02.2012 по 25.09.2014 у розмірі 10 191,20грн., інфляційні втрати за період з 01.02.2012 по 25.09.2014 у розмірі 20 570,34грн., судовий збір у розмірі 3 369,95грн. На виконання рішення, 15.12.2014 суд видав наказ на примусове виконання.

Позивач зазначає, що ним кошти були отримані в порядку виконавчого провадження лише 27.02.2015, тому просить суд стягнути 3 % річних та інфляційні втрати за період невиконання зобов'язання боржником договору з 01.11.2014 по 27.02.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.04.2015.

06.04.2015 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що 3% річних та інфляційні втрати нараховуються у випадку невиконання рішення суду, але 20.02.2015 з розрахункового рахунку відповідача було списано в примусовому порядку суму боргу, а отже відповідачем було виконано рішення суду.

07.04.2015 у судовому засіданні було оголошено перерву на 21.04.2015 та 21.04.2015 у судовому засіданні було оголошено перерву на 13.05.2015

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 у справі № 904/7561/14 (а.с.29) встановлено, що на виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи, а відповідач прийняв їх та не оплатив у повному обсязі. Даним рішенням стягнуто з відповідача основну заборгованість у розмірі 128 091,88 грн., пеню за період з 01.02.2012 по 31.07.2012 у розмірі 9 643,64грн., 3% річних за період з 01.02.2012 по 25.09.2014 у розмірі 10 191,20грн., інфляційні втрати за період з 01.02.2012 по 25.09.2014 у розмірі 20 570,34грн., судовий збір у розмірі 3 369,95грн.

На виконання вищезазначеного рішення, 15.12.2014 було видано наказ на примусове виконання.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

20.02.2015 з розрахункового рахунку відповідача було списано в примусовому порядку суму боргу у розмірі 189 108,66 грн., з яких: 171 867,01 грн. сума боргу за рішенням суду, 17 241,65 грн. сума виконавчого збору, що підтверджується платіжною вимогою № bo75 від 20.02.2015 (а.с.55).

Відповідно до платіжного доручення № 477 від 24.02.2015 Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського Міського управління юстиції перерахував позивачу суму заборгованості за рішенням суду у розмірі 171 867,01 грн. (а.с.32). Дане платіжне доручення містить напис "Одержано банком 27.02.2015".

Позивач вважає, що оскільки, ним кошти були отримані лише 27.02.2015, тому є всі підстави для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати за період невиконання зобов'язання боржником договору, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано 3% річних за період з 01.11.2014 по 27.02.2015 у сумі 1 252,84 грн. та інфляційні втрати за період з листопада 2014 по лютий 2015 у сумі 10 517,20 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.6), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 10 517,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3 % річних (а.с.6), судом встановлено, що позивачем невірно взято період нарахування 3 % річних, оскільки суму боргу за рішенням суду відповідач оплатив 20.02.2015, а отже нарахування мало бути припинено 19.02.2015. Тому, сума 3 % річних, яка підлягає задоволенню становить 1 179,15 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 815,56 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 32 - 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "ДНІПРОАВІА" (49042, м. Дніпропетровськ, аеропорт цивільної авіації; ідентифікаційний код 01130549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕНЕРГО" (49079, м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, буд. 2 А, кв. 5; ідентифікаційний код 35111931) - 1 179,15 грн. 3 % річних, 10 517,20 грн. інфляційні втрати та 1 815,56 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.05.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова