cpg1251 номер провадження справи 9/54/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2015 Справа № 908/1254/15-г
За позовом Заступника Артемівського міжрайонного прокурора (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, 45; тел. (0627) 44-91-90) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -
до відповідача: Приватної агрофірми "Колос" (84527, Донецька область, Артемівський район, с. Кірове, вул. Кірова, буд. 25; т. 050-474-17-11)
про стягнення суми 50009,91 грн.
Суддя Боєва О.С.
За участю представників:
Від прокурора: Тронь Г.М. ( посв. 013451 від 03.12.12)
Від позивача: Бугрим В.Ю. ( дов. 14/20-120-14 від 01.07.14)
Від відповідача: не з'явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 38715,30 грн., з яких: сума 31770,78 грн. - основний борг, сума 2835,35 грн. - індексація, сума 430,54 грн. - 3% річних, сума 3678,63 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1254/15-г, судове засідання призначено на 31.03.2015р. Ухвалою суду від 31.03.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.04.2015р.
27.04.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи правильною назвою позивача є Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", а тому позивачем у справі слід вважати - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".
30.03.2015р. до суду від заступника Артемівського міжрайонного прокурора надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій прокурор зазначив, що на теперішній час сума основного боргу збільшилась. У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 50009,91 грн., з яких: сума 42059,07 грн. - основний борг, сума 3538,72 грн. - пеня, сума 3908,62 грн. - індексація основного боргу, сума 503,50 грн. - 3% річних.
Заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.
Таким чином, предметом спору у даній справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 50009,91 грн., з яких: сума 42059,07 грн. - основний борг, сума 3538,72 грн. - пеня, сума 3908,62 грн. - індексація основного боргу, сума 503,50 грн. - 3% річних.
Прокурор підтримав позовні вимоги, викладені у заяві про збільшення розміру позовних вимог, пояснивши, зокрема, наступне. На виконання умов договору фінансового лізингу № 5-12-31стс-фл/284 від 08.08.2012р. позивач передав у платне користування відповідачу предмет лізингу - трактор МТЗ-82.1.26 вартістю 203000 грн., а останній зобов'язався сплачувати лізингові платежі на умовах договору у відповідності до затвердженого графіку. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, у нього перед позивачем виникла заборгованість за сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий лізингові платежі в розмірі 42059,07 грн. Прокурор на підставі ст.ст. 629, 806 ЦК України просить стягнути з відповідача суму 42059,07 грн. основного боргу, суму 3538,72 грн. пені, суму 3908,62 грн. інфляційних та суму 503,50 грн. - 3% річних.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви прокурора про збільшення розміру позовних вимог, а також зазначив, що станом на 20.03.2015р. заборгованість за договором фінансового лізингу № 5-12-31стс-фл/284 від 08.08.2012р. складає 42059,07 грн. Зазначене також відображене у письмовому поясненні позивача, яке надійшло до суду 31.03.2015р.
Відповідач у судове засідання 27.04.2015р. не з'явився, але у попередньому судовому засіданні - 31.03.2015р., позовні вимоги визнав у повному обсязі та зазначив, що на теперішній час не має фінансової можливості погасити наявну заборгованість у зв'язку скрутним фінансовим становищем. Також у судовому засіданні відповідачем було подано заяву про відстрочку виконання рішення суду, відповідач зазначив, що незважаючи на те, що знаходиться в зоні АТО, восени була посіяна озима пшениця на площі 250 га, плануються посіви ярових та пропашних культур. Збір врожаю 2015 року буду проходити з липня по жовтень 2015р., а тому просить відстрочити виконання судового рішення до 31.10.2015р. На обґрунтування своєї заяви зазначив, що знаходячись в зоні активних бойових дій, у весняний період ціни на продукції різко знизилися, що відобразилося на фінансових результатах від реалізації яйця гусячого. При плані реалізації 223,4 тис. грн. фактично отримано 133,4 тис. грн., що на 90 тис. грн. менше плану. В липні місяці 2014р. в результаті обстрілів постраждала велика кількість техніки та сільгоспінвентарю. Також було розстріляно поголів'я гусаків у кількості 250 голів. Страхова компанія, в якій було застраховано сільськогосподарську техніку, відмовилась у виплаті страхового відшкодування. Це призвело до вимушеного ремонту техніки для збору врожаю за власний рахунок. Збір врожаю, при цьому, припав на період бойових дій, що також відобразилось на врожайності. Недобір з посівів соняшника склав 172 тони, господарством недоотримана виручка від реалізації соняшника в розмірі 691000 грн. Посіви кукурудзи були пошкоджені, викатані бойовою технікою на 32 гектарах, господарством недоотримана виручка в сумі 86400 грн. Всього господарство відповідача недоотримало виручку в 2014р. в сумі 867400 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
08.08.2012р. між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець, позивач у справі) та Приватною агрофірмою "Колос" (лізингоодержувач, відповідач у справі) був укладений договір фінансового лізингу № 5-12-31стс-фл/284, відповідно до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1.1. договору).
Додатком № 1 до договору визначено, що предметом лізингу є трактор МТЗ-82.1.26 вартістю 203000 грн. Строк лізингу складає 5 років.
Відповідно до п. 2.2. договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5-ти автентичних примірниках.
Пунктом 4.1. договору визначено, що за користування предметом лізингу лізінгоодержувач сплачує лізінгодавцю лізінгові платежі, що включають: - попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу; - комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7-ми відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; - відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; - комісію за супроводження договору в розмірі 7-ми відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.
З моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: - відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; - комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору; - комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів» наступним чином: 90% сплачується разом зі сплатою першого чергового лізингового платежу, 10% сплачується разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу. Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці (п. 4.3. договору).
Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів» (п.4.4. договору). Так, додатком № 2 до договору сторони погодили графік сплати лізингових платежів.
Згідно з п. 8.1. договору, він набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п. 4.2 договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу» та виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач своє зобов'язання виконав у повному обсязі, передавши відповідачу у користування предмет лізингу - МТЗ-82.1.26, вартістю 203000 грн., про що сторонами було складено акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 17.08.2012р. Відповідач же свої зобов'язання щодо здійснення лізингових платежів, у відповідності до графіку, належним чином не виконує. Лізингові платежі № 7 в сумі 10741,24 грн., № 8 в сумі 10590,26 грн., № 9 в сумі 10439,28 грн., № 10 в сумі 10288,29 грн. (травень 2014р., серпень 2014р., листопад 2014р., лютий 2015р.), на загальну суму 42059,07 грн., відповідачем сплачені не були.
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 2 ст. 806 ЦК України визначено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
. Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.
Факт наявності заборгованості з лізингових платежів в розмірі 42059,07 грн. підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 42059,07 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 5-12-31стс-фл/284 від 08.08.2012р. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Також прокурор просить стягнути з відповідача суму 503,50 грн. - 3% річних за загальний період з 18.05.2014р. по 23.02.2015р. та суму 3908,62 грн. втрат від інфляції за загальний період з червня 2014р. по січень 2015р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що розрахунки здійснені вірно.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 503,50 грн. - 3% річних та суми 3908,62 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню.
Прокурором також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3538,72 грн. за загальний період з 18.05.2014р. по 23.02.2015р.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 3538,72 грн. пені підлягає задоволенню.
Як вже зазначалось, відповідач подав до суду заяву про надання відстрочки виконання рішення суду до 31.10.2015р., у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.
На підтвердження скрутного фінансового становища відповідачем надано суду завірену копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014р. (надійшов до суду із супровідним листом 06.04.2015р.), з якого вбачається, що чистий прибуток (збиток) за 2014р. становить -127,9. Крім того, відповідач надав довідку Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, згідно якої станом на березень 2015р. посіви озимої пшениці на площі 250 га знаходяться в доброму стані, життєздатність озимих культур складає 92%-93%. Також надано довідку за підписом сільського голови Різниківської сільської ради Артемівського району Донецької області про посів відповідачем у 2014р. 250 га озимої пшениці, яка станом на 24.03.2015р. заходиться в доброму стані.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні в усній формі заперечили проти заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду.
Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому, суд не обмежений конкретними строками відстрочки або розстрочки.
З приписів п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р. вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розглянувши заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, а також беручи до уваги інтереси обох сторін, суд знаходить за можливе задовольнити заяву відповідача та на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України відстрочити виконання рішення в частині стягнення суми 42059,07 грн. основного боргу, суми 3538,72 грн. пені, суми 503,50 грн. - 3% річних та суми 3908,62 грн. втрат від інфляції, до - 31.10.2015р.
Згідно зі ст. 49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України слід стягнути суму 1827 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватної агрофірми "Колос" (84527, Донецька область, Артемівський район, с. Кірове, вул. Кірова, буд. 25; код ЄДРПОУ 30878751) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А; код ЄДРПОУ 30401456) суму 42059 (сорок дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 07 коп. основного боргу, суму 3538 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 72 коп. пені, суму 503 (п'ятсот три) грн. 50 коп. - 3% річних, суму 3908 (три тисячі дев'ятсот вісім) грн. 62 коп. втрат від інфляції.
Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. у справі № 908/1254/15-г в частині стягнення суми 42059 грн. 07 коп. основного боргу, суми 3538 грн. 72 коп. пені, суми 503 грн. 50 коп. - 3% річних, суми 3908 грн.62 коп. втрат від інфляції, - до 31.10.2015р.
Стягнути з Приватної агрофірми "Колос" (84527, Донецька область, Артемівський район, с. Кірове, вул. Кірова, буд. 25; код ЄДРПОУ 30878751) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район) 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; р/р 31215206783007; МФО: 813015; код ЄДРПОУ: 38025409) суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Боєва
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 12.05.2015р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2015 |
Оприлюднено | 19.05.2015 |
Номер документу | 44150423 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Боєва О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні