Рішення

від 07.05.2015 по справі 914/809/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2015 р. Справа№ 914/809/13-г

За позовом: ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Сім", м. Львів

про визначення справедливого розміру активів (майна), що належить до сплати при виході із товариства та його стягнення, , встановлення права власності на активи (майно) пропорційно частці у статутному фонді ТзОВ «Сфера Сім».

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Матвіїв Р. І.

Суддя Щигельська О. І.

При секретарі М. Потикевич

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Малишак А.С.

Суть спору:

Позовну заяву подано ОСОБА_1, м. Львів до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера Сім», м. Львів про визначення справедливого розміру активів (майна), що належить до сплати при виході із товариства та його стягнення, встановлення права власності на активи (майно) пропорційно частці у статутному фонді ТзОВ «Сфера Сім».

Ухвалою суду від 26.02.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.03.2013р.

В судовому засіданні 12.03.2013р. оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, 26.03.2015р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

09.04.2013р. провадження у справі було зупинено та призначено судову будівельно-технічну та бухгалтерську експертизи.

13.03.2015р. провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 02.04.2015р.

Для об»єктивного та всестороннього вирішення спору, з»ясування всіх обставин справи, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 02.04.2015р. та 21.04.2015р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 26.11.1997 р. (з часу державної реєстрації ТзОВ «Сфера Сім») до 29.06.2011 р. він був учасником цього товариства, розмір частки якого згідно із статутом 34,65%. Внаслідок систематичного порушення відповідачем прав позивача як учасника товариства, 29.03.2011 р. позивач надіслав нотаріально засвідчену заяву Загальним зборам ТзОВ «Сфера Сім» про свій вихід із товариства. 29.06.2011 р. цю заяву про вихід зі складу учасників ТзОВ «Сфера Сім» було задоволено зборами учасників. 20.06.2012 р. позивача було письмово повідомлено про початок виплат сум вартості частини майна та частки прибутку Товариства, визначених станом на 31.03.2011 р., пропорційно належній позивачу на момент виходу частці у статутному капіталі товариства у розмірі 34,65%, що за розрахунками відповідача складає 208177,20 грн. Вважає таку суму заниженою, орієнтовну вартість усіх активів ТзОВ «Сфера Сім» такою, що складає біля 2 млн. грн., оскільки товариству належить зареєстрований товарний знак та залишки торгової продукції на складах. Позивач вживав заходів для встановлення дійсної вартості своєї частки, однак, відповідач не допустив експерта ПП «Експерт-Тур-Проект» для оцінки майна Товариства з метою визначення справедливого розміру вартості частини майна.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві, додатковому відзиві. Ствердив, зокрема, що дійсно, 31.03.2011 р. на адресу ТзОВ «Сфера Сім» надійшла заява ОСОБА_1 від 29.03.2011 р., якою позивач повідомив про свій вихід з ТзОВ «Сфера Сім». 29.06.2011 р. було проведено загальні збори учасників ТзОВ «Сфера Сім», на яких вирішено: на підставі поданої заяви вивести ОСОБА_1 зі складу учасників ТзОВ «Сфера Сім»; виплату частини майна товариства пропорційно розміру його частки, як учасника, що виходить, провести у відповідності до законодавства України. Враховуючи, що датою подачі заяви про вихід ОСОБА_1 з товариства є 31.03.2011 р., вартість частини майна товариства, яка повинна бути виплачена позивачу має визначатись станом на дату виходу. Також на цю дату повинна визначатись і частина прибутку за 2011 рік, яка підлягає йому до виплати. Відповідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Відповідно до Балансу ТзОВ «Сфера Сім» станом на 31.03.2011 р. вартість активів ТзОВ «Сфера сім» станом на 31.03.2011 року становила суму 747 тис. грн., вартість зобов'язань - 160,6 тис. грн., а відтак вартість майна товариства станом на 31.03.2011 року становить 586400 грн., у зв'язку із чим вартість частки відповідача становить 208177,20 грн. Про це був повідомлений позивач, який, однак, не надав реквізитів на виплату цієї суми. Вважає такою, що не відповідає встановленим способам захисту права позовну вимогу про визнання права власності позивача на частку у майні товариства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Позивач - ОСОБА_1, у відповідності до п. 1.9 статуту товариства, затвердженого зборами учасників (протокол №6 від 14.06.2002р.) та зареєстрованого Департаментом економічної політики та ресурсів Львівського міськвиконкому 08.07.2002р. за № 12942, був учасником ТзОВ «Сфера-Сім», частка якого становила 3247,50 грн. (34,65% статутного капіталу).

Позивач посилається на те, що його право на інформацію про фінансовий стан та діяльність товариства, передбачене ст. ст. 116, 302 ЦК, ст. 88 ГК України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст. 9 Закону України «Про інформацію», статутом (п.3.12), право на управління Товариством «Сфера Сім», яке передбачене п.3.12 статуту Товариства «Сфера Сім» від 08.07.2002 року, п. «а» ст.10 Закону України «Про господарські Товариства», п.1 ч. 1 ст. 116 ЦК України; право на отримання дивідендів від діяльності товариства, що передбачене п.3.12 статуту товариства, п. 2 ч. 1 ст.116 ЦК України, п. «б» ст.10 Закону України «Про господарські товариства» систематично порушувалось, оскільки не надавалась належна інформація на запити позивача, при проведені Загальних Зборів учасників не було жодного разу належно повідомлено позивача про їх проведення, тобто у порядку передбаченому п.6.8 статуту Товариства «Сфера Сім», а саме рекомендованим листом чи врученням письмового повідомлення під розписку, не пізніше ніж як за 30 днів до проведення зборів; не виплачувались дивіденди.

Однак, позовних вимог, які б випливали із стверджуваного порушення цих прав позивач не заявляв, на суть спірних відносин такі посилання не впливають, у зв'язку із чим не заслуговують на увагу.

31.03.2011р. на адресу ТзОВ «Сфера Сім» надійшла заява ОСОБА_1 від 29.03.2011 р., якою позивач повідомив про свій вихід з ТзОВ «Сфера Сім».

29.06.2011 р. було проведено загальні збори учасників ТзОВ «Сфера Сім», на яких вирішено: на підставі поданої заяви вивести ОСОБА_1 зі складу учасників ТзОВ «Сфера Сім»; виплату частини майна Товариства пропорційно розміру його частки, як учасника, що виходить, провести у відповідності до законодавства України.

Позивач посилається на те, що на такі збори він запрошений не був. Однак, позовних вимог щодо визнання недійсними рішення цих зборів позивач не заявляв, на порушення рішенням цих зборів прав чи інтересів позивача не посилався.

Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідно до Цивільного кодексу та Закону «Про господарські товариства», учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Позивач посилається на ту обставину, що вартість його частки у статутному капіталі станом на дату виходу має становити близько 2 млн. грн. Однак, жодних доказів цьому, зокрема, реєстрації стверджуваного позивачем товарного знаку тощо, суду надано не було . На клопотання позивача судом призначалась відповідна експертиза для визначення вартості належної йому частки на дату його виходу, однак така експертиза була повернута без виконання (повідомлення про неможливість надання висновку № 3522 від 16.01.2015р., №332 від 26.02.2015р., №333 від 27.03.2015р., №334 від 06.03.2015р., №335 від 02.03.2015р. в матеріалах справи).

В матеріалах справи наявні документи щодо фінансово-господарської діяльності відповідача та результати такої діяльності.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у п. 3.7. Рекомендацій від 28.12.2007 р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Виходячи з балансу ТзОВ «Сфера Сім» станом на 31 березня 2011 року, вбачається, що вартість активів ТзОВ «Сфера сім» станом на 31.03.2011 року становила суму 747 тис. грн. Вартість зобов'язань ТзОВ «Сфера Сім» на цю ж дату становила суму 160,6 тис. грн. Виходячи з цього, вартість майна Товариства станом на 31.03.2011 року становить 586400 грн. Як вбачається зі звіту про фінансові результати за 1 квартал 2011 року, чистий прибуток за перші три місяці роботи Товариства (станом на 31.03.2011 року) становив 14400 грн. Виходячи з того, що частка ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ «Сфера Сім» на момент виходу становила 34,65%, частина майна Товариства та прибутку, які повинні бути йому виплачені становлять 208177,20 грн.

Посилання позивача на недовіру даним, вміщеним у балансі відповідача, не підтверджені жодними доказами. З матеріалів справи не вбачається недостовірності вміщених у балансі даних.

Суд враховує, що відповідач повідомленням від 20.06.2012 р. вих. № 2006/1 інформував позивача про розмір вартості належної йому при виході частки та запропоновано надати свої платіжні реквізити, на які він бажає отримати виплату належних йому сум, пов'язаних з виходом з товариства.

Однак, сам факт ненадання позивачем таких реквізитів не звільняє відповідача від обов'язку сплати належних коштів, у т.ч. на депозит нотаріальної контори. Таким чином, у частині цієї суми позов слід задовольнити.

Позивач також просить встановити за ним право власності на активи (майно), пропорційне його частці у статутному фонді ТзОВ «Сфера Сім» в розмірі 34,65% частини усіх активів та майна відповідача.

Однак, вклад може бути повернутий у натуральній формі на вимогу учасника лише у тому випадку, коли він був внесений у натуральній формі (ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»), а згідно ч. 1 ст. 12 цього закону, не учасник, а саме товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому, станом на дату звернення із такою вимогою позивач втратив статус учасника товариства.

Способи захисту цивільного права або інтересу встановлені у ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Однак, обраний позивачем цей спосіб захисту не передбачений у спірних відносинах, а відтак такий обраний помилково.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, але лише тим, що встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст.32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера Сім», м. Львів, вул. Городоцька, 355 (код ЄДРПОУ 25235141) на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 208 177, 20 грн. вартості частини майна товариства та частки прибутку товариства та 1720, 50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 12.05.2015р.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Матвіїв Р.І.

Суддя Щигельська О.І.