Ухвала

від 07.05.2015 по справі 803/2315/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 р. Справа № 876/203/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області до Колективного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву "СПМК-1" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

встановив:

11.11.2014 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області (далі - УПФУ в м.Луцьку) звернулось із позовом до Колективного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву "СПМК-1" (далі - КМП СПМК-1) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 15416,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" КМП СПМК-1 не відшкодувало (не покрило) УПФУ в місті Луцьку фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 15416,76 грн. за січень-червень 2014 рік. Просить стягнути з відповідача на користь УПФУ в місті Луцьку заборгованість в сумі 15416,76 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по квітень 2014 року включно у розмірі у розмірі 10277,84 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 р. адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Колективного міжгосподарського підприємства по агропромисловому будівництву "СПМК-1" (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 3, код ЄДРПОУ 03582971) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, будинок 1, код ЄДРПОУ 20125593) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 5138 (п'ять тисяч сто тридцять вісім) гривень 92 копійки.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач - УПФУ в м.Луцьку оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Пенсійний фонд в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. П. 12 ст. 20 визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п. 2 ст. 106 Закону №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки визначені цим Законом, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Пунктом 15 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чітко визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Тому, строки позовної давності щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень-червень 2014 року в сумі 15416,76 грн. з КМП СПМК-1 в користь Пенсійного фонду України не застосовуються.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, матеріалами справи підтверджено, що УПФУ в м.Луцьку надсилались КМП СПМК-1 розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач, не зважаючи на вжиті позивачем заходи, не провів відшкодування зазначених витрат за період з травня по червень 2014 року в сумі 5138,92 грн. та не надав суду жодних підтверджень щодо сплати вказаної заборгованості.

Так, пунктом 2 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавств, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі-Інструкція).

Пунктом 6.1. зазначеної Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п.6.4, 6.8 п.6 Інструкції).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що УПФУ в м.Луцьку як територіальний орган Пенсійного фонду України у відповідності із законодавством України правомірно сформувало та надіслало відповідачу розрахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень-червень 2014 року у сумі 5138,92 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 803/2315/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик