Ухвала

від 29.04.2015 по справі 815/4608/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4608/14

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Белактріс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Белактріс" до Південної митниці Міндоходів, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Навітайм" про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.08.2014р. ТОВ "Белактріс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів, третя особа ТОВ "Навітайм" про визнання протиправним та скасування рішення Південної митниці Міндоходів про відмову у продовженні терміну тимчасового ввезення товару за митними деклараціями, зобов'язання надати дозвіл на продовження терміну перебування комплексу ГНБ UNI250х400 з навісним обладнанням та трубами бурильними до нього у режимі тимчасового ввезення строком на три роки з моменту ввезення товару.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2014р. позивач подав до Південної митниці Міндоходів заяву, якою просив відповідно до ст.108 МК України надати йому дозвіл на продовження терміну перебування у митному режимі тимчасового ввезення обладнання - комплекс ГНБ з додатковим обладнанням.

Відповідно до відомостей про зовнішньоекономічну операцію, позивач зазначив, що було оформлено декларації в режимі ІМЗ1ДЕ від 31.01.2014р. №№500060001/2014/002793; 500060001/2014/002792, від 01.02.2014року №№500060001/2014/002903; 500060001/2014/002909 за якими ввезено вантаж - бувший у використанні комплекс горизонтально-спрямованого буріння UNI250x400 з навісом обладнання та труби бурильні до нього, який використовується для проведення геолого-дослідницьких робіт, згідно з внутрішнім договором №б/н від 15.12.2013р., оскільки роботи по цьому договору виконанні не в повному обсязі, у зв'язку з цим просив надати дозвіл на продовження терміну перебування обладнання у режимі тимчасового ввозу на строк до 31.07.2014р. з метою повного виконання робіт. До зазначеної заяви було додано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №125/2013/0001285 від 30.08.2013р.; некласифікований внутрішній договір №б/н від 15.12.2013р.; договори оренди №227-А від 12.12.2013р. та №231-b від 20.12.2013р.; ВМД ІМ31ДЕ. При цьому, підприємство зобов'язувалось сплатити усі донараховані митні платежі та вивезти обладнання у строк до 31.07.2014р. /а.с.125/

07.07.2014р. відповідно до резолюції т.в.о. заступника начальника митного поста «Одеса-порт» у продовженні строку тимчасового ввезення відмовлено, оскільки товари повинні бути реекспортовані в термін до 23.07.2014р. або заявлені до іншого режиму згідно з ст.ст. 104, 106, 108 МК України з причин наявності податкового зобов'язання зі сплати митних платежів по МД №№500060001/2014/002793, 500060001/2014/002792, 500060001/2014/002903, 500060001/2014/002909 у сумі 207012,95грн. /а.с.126/

Так, відповідно до ч.3 Розділу III «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012р. №657, строк тимчасового ввезення товарів установлюється митним органом у кожному конкретному випадку під час їх митного оформлення з урахуванням пропозиції декларанта, зазначеної в установленому порядку в МД, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Кінцева дата строку тимчасового ввезення товарів зазначається в установленому порядку посадовою особою митного органу, яка здійснює випуск товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, у документі, за яким здійснюється митне оформлення товарів (МД, книжка А.Т.А. тощо).

Строк тимчасового ввезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, може бути продовжений митницею оформлення з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин і з дотриманням вимог, установлених Кодексом.

Для продовження строку тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці відповідну заяву. Разом із заявою за наявності подаються: документи, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого продовження; нова книжка А.Т.А.

Рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.

Про прийняте рішення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася із заявою.

У разі прийняття рішення про відмову у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно повідомити про причини та підстави такої відмови.

У разі прийняття митним органом рішення про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення товари повинні бути реекспортовані у строк, установлений митним органом, або заявлені до іншого митного режиму, який допускається щодо таких товарів з додержанням вимог Кодексу та інших законодавчих актів.

Строк реекспорту товарів встановлюється митним органом у рішенні про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення товарів з урахуванням часу, потрібного для демонтажу, навантаження, транспортування (з урахуванням виду транспорту) тощо тимчасово ввезених товарів.

Інформація про продовження строку тимчасового ввезення товарів вноситься до ЄАІС в установленому порядку.

Згідно до ст. 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до частин 1-4 ст.106 Митного кодексу України, у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений органом доходів і зборів строк дії цього митного режиму.

У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.108 Митного кодексу України з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів за письмовою заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним органом доходів і зборів. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови.

Відповідно до ч.1 ст. 112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Згідно з ст.292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України: 1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано; 3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму; 4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Згідно п.п.3 ч.3 ст.293 Митного кодексу України крім осіб, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, особами, на яких покладається обов'язок із сплати митних платежів, є у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, - особи, відповідальні за дотримання митного режиму.

Відповідно до п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

Пунктом 132.1 ст.132 Податкового кодексу України встановлено, що у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви №13518/03-01-33 від 30.05.2014р. щодо продовження тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами товарів, які були оформлені за митними деклараціями №500060001/2014/002793, №500060001/2014/002792, №500060001/2014/002903, №500060001/2014/002909 позивачу Південною митницею було встановлено термін тимчасового ввезення до 31.05.2014р.

У зв'язку з розміщенням в режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування комплексу UNI250x400 за вказаними митними деклараціями, позивачем сплачено митні платежі за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України за кожною митною декларацією, а саме 3 відсотка суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення. Загальна суму митних платежів за митними деклараціями, яка б підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення складає 249412,47грн.

Враховуючи загальну суму митних платежів, сплачену ТОВ «Белакріс» за час перебування товару у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткуванням митним платежем у розмірі 42399,52грн., сума грошового зобов'язання платника податків становить 207012,95грн.

Відповідно до службової записки Управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Південної митниці Міндходів №52-03/1332-ЕП від 27.06.2014р., з урахуванням ч.5 ст.106 сума митних платежів за митними деклараціями №500060001/2014/002793, №500060001/2014/002792, №500060001/2014/002903, №500060001/2014/002909 становить 207012,95грн.

Станом на 03.07.2014р. ТОВ «Белактріс» суму митних платежів не було погашено, /а.с.127-129/, у зв'язку із чим т.в.о. заступника начальника м/п «Одеса-порт» начальником ВМО №1 було порушено питання про відмову у продовженні строку тимчасового ввезення та встановлення строку ввезення товарів до 23.07.2014р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваного рішення та відсутність підстав для зобов'язання Південної митниці Міндоходів надати дозвіл на продовження терміну перебування комплексу ГНБ UNI250х400 з навісним обладнанням та трубами бурильними до нього у режимі тимчасового ввезення строком на три роки з моменту ввезення товару.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Белактріс" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький