Постанова

від 13.05.2015 по справі 820/2936/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 травня 2015 р. № 820/2936/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Бондаренко Я.В.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна фірма "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області форма "Р" від 04.12.2014 року №0004012202 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 139121,25 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях до нього, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення - рішення від 04.12.2014 року №0004012202 є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПФ «Альфа-Україна Лізинг» (код ЄДРПОУ 31939825) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Юрполіс компані» (код ЄДРПОУ 33901201), ТОВ «Тревелко-Груп» (код ЄДРПОУ 37728527), ТОВ «Ламбарді» (код ЄДРПОУ 37285020), за результатами якої відповідачем складено акт №1664/20-23-22-01-06/31939825 від 17.11.2014 року.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ПФ «Альфа-Україна Лізинг» п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 111 297 грн., у тому числі за липень 2014 року у сумі 56 456 грн., за серпень 2014 року у сумі 54841 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1664/20-23-22-01-06/31939825 від 17.11.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 04.12.2014 року №0004012202 щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 139121,25 грн. в т.ч. основний платіж у розмірі 111297 грн., штрафні санкції у розмірі 27824,25 грн.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і винесений на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що в перевіряємий період підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Юрполіс компані» (код ЄДРПОУ 33901201), ТОВ «Тревелко-Груп» (код ЄДРПОУ 37728527), ТОВ «Ламбарді» (код ЄДРПОУ 37285020).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Юрполіс компані» (код ЄДРПОУ 33901201) Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області в ході перевірки порушень не встановлено.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Тревелко-Груп» (код ЄДРПОУ 37728527) та ТОВ «Ламбарді» (код ЄДРПОУ 37285020), суд зазначає наступне.

Між ПФ «Альфа-Україна Лізинг» (в якості замовника) укладено договір з ТОВ «Тревелко-Груп» (в якості виконавця) від 25.06.2014 року за №25/06-06, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги з проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних листівок в обсязі, об'ємі та у строки, що назначені дійсним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вищевказаним договором позивачем до матеріалів справи долучені: додаткова угода від 25.06.2014 р. №1, звіт про виконані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій від 31.07.2014 р., звіт про надані послуги від 31.07.2014 р., податкова накладна від 31.07.2014 р. №667, акт приймання-передачі обладнання та матеріалів від 25.06.2014 року, від 31.07.2014 року, специфікації №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9.

Згідно п. 9.1 розділу 8 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 р., а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного завершення.

Проте в додатковій угоді №1 до договору від 25.06.2014 року за №25/06-06 зазначено, що промоакції та розповсюдження інформаційних матеріалів за дійсною угодою проводяться щодня у період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. Тому є незрозумілим для чого договір укладався на значний період часу, якщо промоакції та розповсюдження інформаційних матеріалів будуть проводитись лише один місяць.

Відповідно до п.4.4 розділу 4 договору оплата за надані послуги перераховується замовником протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідного акту передачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок виконавця.

Як вбачається, акт здачі приймання робіт (надання послуг) датований 31.07.2014 р. та оплата за надання послуг, відповідно до платіжних доручень №1446, №2892, відбулась лише 04.11.2014 року, в порушення умов договору.

Між ПФ «Альфа-Україна Лізинг» (в якості замовника) укладено договір на надання послуг з проведення промоакцій, розповсюдження інформаційних листівок з ТОВ «Ламбарді» (в якості виконавця) від 28.07.2014 року №28/07-07, з аналогічним предметом договору від 25.06.2014 року за №25/06-06.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вищевказаним договором позивачем до матеріалів справи долучені: додаткова угода від 28.07.2014 р. №1, звіт про виконані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій від 31.07.2014 р., звіт про надані послуги від 29.08.2014 р., акт виконаних робіт від 29.08.2014р, податкова накладна від 29.08.2014р. № 43, акт приймання-передачі обладнання та матеріалів від 28.07.2014 року, від 29.08.2014 року, специфікації №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9.

Відповідно до п.4.4 розділу 4 договору оплата за надані послуги перераховується замовником протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідного акту передачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок виконавця.

В порушення умов договору оплата за вищевказаним договором відбулась, як вбачається з платіжного доручення №3232, лише 01.12.2014 року, коли акт здачі приймання робіт (надання послуг) підписаний сторонами 29.08.2014 року.

Що стосується інших тотожних порушень, які встановлені в договорі від 25.06.2014 року за №25/06-06 та договорі від 28.07.2014 року №28/07-07, суд зазначає наступне.

Пункт 2.4 договорів передбачає, якщо надання послуг за відповідною додатковою угодою буде потребувати використання додаткових матеріалів, які є власністю замовника, такі матеріали передаються виконавцю за актом приймання-передачі.

У додаткових угодах до вищевказаних договорів, зазначено, що інформаційні листівки, дизайн яких затверджено замовником, роздруковуються виконавцем на глазурованому папері. В матеріалах справи містяться акти приймання-передачі матеріалів виконавцю, а саме буклетів, але їх кількість не відповідає додатковим угодам до договорів. Умовами договорів не передбачено виготовлення виконавцем інформаційних листівок, а тому і не передбачено вартість таких послуг та порядок розрахунків.

Слід вказати, що позивачем не надано доказів на підтвердження необхідності проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних матеріалів, а саме ділової мети укладення вищевказаних договорів.

Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Крім того, позивач не надав доказів, що свідчать про здійснення ним контролю та нагляду за реальним здійсненням послуг, у зв'язку з тим, що в додаткових угодах зазначені адреси проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних матеріалів: м. Житомир, вул. Київська, 62; м. Черкаси, вул. Шевченко, 207; м. Чернігів, вул. Музикальна, 2; м. Умань, вул. Тищіка, 23 і т.д.

Також з урахуванням місця реєстрації контрагентів ТОВ «Тревелко-Груп» та ТОВ «Ламбарді» (Київська область) є незрозумілим, яким чином були підписані, де складені акти здачі приймання робіт (надання послуг) та хто здійснював оплату транспортування.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що до видів діяльності, відповідно до довідок з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ «Тревелко-Груп» та ТОВ «Ламбарді» не входить такий вид діяльності як проведення промоакцій та розповсюдження інформаційних матеріалів(а.с.154,162).

Суд також зазначає, що вищевказані договори по своєму змісту є ідентичні окрім найменування контрагентів, укладені у місячний проміжок часу. Позивачем не надано суду фактів, які б свідчили про отримання прибутку в результаті вказаних господарських операцій, а також не надано обґрунтувань щодо вибору вказаних контрагентів, а саме економічно вигідних умов або проведення маркетингових досліджень.

Не надано доказів, що товар, який відображений в додаткових угодах належить саме позивачу по справі.

Слід також наголосити на тому, що відповідно довідки по формі 1ДФ щодо ТОВ «Ломбарді» кількість працюючих на підприємстві осіб в перевіряє мий період становила 3 особи.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 та ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищевикладені факти, суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлена нереальність та фіктивність укладених правочинів, а надані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України та не можуть вважатися доказами по справі, в розумінні положень розділу 2 глави 6 КАС України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки відповідають дійсності, оскаржуване податкове повідомлення - рішення, відповідає ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, відповідно до відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" решту суми судового збору в розмірі 2504.16 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" (код ЄДРПОУ 31939825) суму судового збору в розмірі 2504.16 грн. (дві тисячі п'ятсот чотири гривні 16 копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківській області, код: 37999628, МФО банку: 851011, назва банку: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: Судовий збір).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 травня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко