Постанова

від 13.05.2015 по справі 826/1962/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2015 року № 826/1962/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування подткового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - позивач, ПАТ "Укртелеком") звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач, податковий орган), про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2013 №0001634210 та від 12.11.2013 №0001644210.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту від 25.10.2013 №1291/42-10/21560766 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Укртелеком» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Технотел» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 та з 01.09.2011 по 31.12.2011» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ "Укртелеком" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2013 №0001634210, №0001644210.

В подальшому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 вказану вище постанову залишено без змін.

Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2015 скасовано вказані постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 08.04.2015 справу прийнято до провадження та призначено до судового вирішення.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Також, в судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Укртелеком» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Технотел» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 та з 01.09.2011 по 31.12.2011 за результатом якої складено акт від 25.10.2013 №1291/42-10/21560766 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковий орган за результатами перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- положень пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 074 253,00 грн.;

- підпунктів 7.2.3, 7.2.8 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 677 609,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0001634210 від 12.11.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 994 972,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 677 609,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 317 363,00 грн.;

- форми "П" №0001644210 від 12.11.2013, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 074 253,00 грн. за періоди ІІ-IV квартали 2011 року.

За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань слугували наступні обставини: з ТОВ «Технотел» мало взаємовідносини з наступними контрагентами ТОВ «Токмак Терйдінг», ТОВ «Марк», ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД», ТОВ «Арх.-Буд-Н», відповідно до яких встановлено відсутність основних засобів, персоналу, виробничих активів, приміщень, транспортних засобів та інших умов для ведення господарської діяльності (акт від 27.11.2012 №880/2240/37745689 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» за період діяльності від 23.06.2011 по 31.10.2012», вирок Дарницького районного суду міста Києва від 11.10.2012 по справі №2602/1973/12/Д-27 яким засновника та керівника ТОВ «Токмак Трейдінг» визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 205 КК України). на підставі викладеного податковий орган вказує, що ТОВ «Технотел» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Отже висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ «Технотел» з ТОВ «Токмак Терйдінг», ТОВ «Марк», ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД», ТОВ «Арх.-Буд-Н» не є належними доказами по справі, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Щодо посилання податкового органу на матеріали кримінальних справ та протоколи допиту свідків наданих у таких кримінальних справах, суд зазначає, що порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Обставини щодо виконання спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами не були предметом дослідження названих кримінальних справ. А відтак саме по собі здійснення засновником та керівником ТОВ «Токмак Трейдінг» реєстрації названого товариства без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цим товариством, установлена у названій кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, були безпідставно визнано податковим органом як доказ безтоварності спірних господарських операцій.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 статті 5 (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.2 ст. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь - які витрати не підтверджені розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 131 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 8 вересня 2009 року, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року № 568/11/13-10).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Укртелеком" (Покупець) та ТОВ "Технотел" (Постачальник) було укладено Договір №807720-211-211 від 08.09.2011, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю: обладнання кондиціонування повітря та обладнання моніторингу температури об'єкта та передачі аварійного сигналу (далі - Обладнання) та надати Послуги з його монтажу, демонтажу та пусконалагодження (далі - Послуги) відповідно до Вихідних даних (Додаток №1 до Договору) та Специфікацій (Додаток №2 до Договору) для облаштування площадок оптичної магістральної мережі DWDM та техпереозброєння за розділом енергозабезпечення, а Покупець зобов'язується прийняти Обладнання і Послуги та оплатити Постачальнику їх вартість.

У відповідності до положень Договору №807720-211-211 від 08.09.2011 поставка обладнання має супроводжуватись, зокрема, пакувальними аркушами у двох примірниках (пункту 4.6 Договору), постачальник надає покупцю сертифікати відповідності на обладнання (пункт 7.1.1 Договору), разом з обладнанням передається один примірних технічної документації (технічний паспорт або інструкція з обслуговування та експлуатації) (пункт 11.1 Договору).

Позивачем надано до матеріалів справи копії первинної документації, щодо виконання Договору №807720-211-211 від 08.09.2011, а саме: Вихідних даних, Специфікації, опису технічних рішень, зразок підпису уповноваженої особи Покупця, видаткових накладних, актів приймання-передачі наданих послуг, платіжних доручень на загальну суму 1 959 726,20 грн., податкових накладних (а.с. 67-121 Т. 1), розпорядження, витягу з журналу реєстрації довіреностей, прибуткових ордерів, довіреностей, накладних, актів приймання-передачі, листа про направлення у відрядження автомобіля, витягу з журналу обліку робіт (а.с. 135-178 Т. 3), копію довіреності №130 від 14.10.2011 на отримання обладнання заступником директора ТОВ "Технотел" Єфіменко П.М. від ПАТ "Укртелеком" (а.с. 145-146 Т. ІІІ), а також позивач надав копії накладних та актів приймання-передачі обладнання в монтаж (а.с. 147-172 Т. 3).

У періоді, який перевірявся відповідачем позивач також мав взаємовідносини з ТОВ "Технотел" на підставі наступних договорів.

Договір №027ВР/365-03вх від 28.05.2010, укладений між ВАТ "ПАТ "Укртелеком" (Замовник) та ТОВ "Технотел" (Виконавець), предметом якого є надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту (включаючи, при необхідності, демонтаж, монтаж) кондиціонерів.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав до матеріалів справи копії первинної документації, а саме: Переліку робіт, Переліку обладнання, Списку відповідальних осіб, рахунку-фактури, акту здачі-приймання наданих послуг, податкової накладної, платіжного доручення на суму 52 350,00 грн., акцепту тендерної пропозиції (а.с. 122-126, 132-148 Т. І), листа ТОВ "Технотел" про залучення субпідрядника, листа ТОВ "Технотел" про номери телефонів диспетчерської служби, нарядів-завдань сервісного обслуговування обладнання (а.с. 92-134 Т. ІІІ).

Договір №030ВР/389-034вх від 04.06.2010, укладений між ВАТ "ПАТ "Укртелеком" (Замовник) та ТОВ "Технотел" (Виконавець), предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування і ремонту кімнатних кондиціонерів Кримської філії ВАТ "Укртелеком".

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав до матеріалів справи копії первинної документації, а саме: Переліку робіт, Переліку обладнання, Списку відповідальних осіб, рахунку-фактури, акту здачі-приймання наданих послуг, податкової накладної, платіжного доручення на суму 20 748,00 грн., акцепту тендерної пропозиції, тендерної (комерційної) пропозиції (а.с. 149-154, 160-171 Т. І), ), листа ТОВ "Технотел" про залучення субпідрядника, листа ТОВ "Технотел" про номери телефонів диспетчерської служби, нарядів-завдань сервісного обслуговування обладнання (а.с. 92-134 Т. ІІІ).

Договір №2/04-К-1514/31 від 06.08.2004, укладений між ВАТ "ПАТ "Укртелеком" (Замовник) та ТОВ "Технотел" (Виконавець), предметом якого є надання Виконавцем на користь Замовника послуг по технічному обслуговуванню та ремонту кліматичної техніки, що належить Замовникові та експлуатується у підрозділах Замовника, відповідно до списку, який додається до Договору.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав до матеріалів справи копії первинної документації, а саме: Переліку робіт, Списку техніки, що підлягає технічному обслуговуванню і, при необхідності, ремонту Виконавцем, актів виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень на загальну суму 1 201 575,42 грн. (а.с. 177-258 Т. І, а.с. 1-94 Т. ІІ), листа щодо сервісного обслуговування, добового звіту, витяг з журналу обліку робіт, актів виконаних робіт, актів виявлення несправності техніки, витяг з журналу проведення інструктажів, витяг з журналу про профілактику і ремонт обладнання (а.с. 179-206 Т. ІІІ).

З наданих позивачем документів вбачається, що обладнання, отримане на центральному складі філії "Дирекція первинної мережі" Товариства, переміщувалось власним транспортом до місць встановлення де монтувалося працівниками Виконавця, що підтверджується розпорядженнями на службове відрядження водіїв, посвідченнями на відрядження, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій в іншому судовому рішенні, зокрема в постанові від 27.03.2012 у справі за позовом Приватного підприємства «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

В матеріалах справи міститься лист ТОВ "Технотел" щодо залучення субпідрядника для виконання договорів №030ВР/389-034вх від 04.06.2010, №027ВР/365-03вх від 28.05.2010 (а.с. 92 Т. 3).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що зазначені вище первинні бухгалтерські документи містять всі вищезазначені обов'язкові реквізити.

Судом встановлено та податковим органом не заперечується, що станом на момент складання податкових накладних ТОВ «Технотел» зареєстровано платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому товариство мало право видавати податкові накладні, в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім цього, відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних ТОВ «Технотел» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Щодо посилання податкового органу на не надання позивачем копії сертифікатів відповідності на обладнання та технічної документації, наявність яких передбачена умовами спірних договорів, суд зазначає, що сертифікати відповідності та технічна документація не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Згідно із ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві (ч.1 та 2 ст.666 ЦК України).

Сертифікати відповідності та технічна документація не фіксують факт здійснення господарської операції, а лише підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам та можливість її подальшого використання чи реалізації, отже не подання зазначених документів до перевірки не є належним доказом "безтоварності" спірних договорів.

На думку суду викладений в акті перевірки висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій позивача з ТОВ «Технотел» ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин, а відтак не може бути визнаний об'єктивним.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та підпунктів 7.2.3, 7.2.8 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними та неправомірними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Технотел», а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2013 №0001634210 та від 12.11.2013 №0001644210.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда