Ухвала

від 14.05.2015 по справі 826/19338/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19338/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Титаренко Т.А.

пр-к позивача Миханів В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВА ТУР» до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 року №0010611504.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив ухвалену постанову скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2014 року посадовою особою ДПІ у Солом'янському районі проведено камеральну перевірку податкової звітної податкової декларації з податку на прибуток з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання за 2013 рік.

За результатами перевірки складено акт 26.11.2014 року №6027/26-58-15-04-37378633, яким зафіксовано порушення позивачем граничного терміну сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 календарний день з граничним терміном сплати до 11.03.2014 року в сумі 98 976,0 грн.

27.11.2014 року, на підставі вказаного Акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № №0010611504, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 9 897,60 грн. за платежем: податок на прибуток.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутнє порушення строку сплати податку на прибуток, а тому є протиправним застосування санкцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.57.1. ст. 57. Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1. ст.126 Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, граничний строк сплати суми грошового зобов'язання позивачем припадає на 11.03.2014 року. Зазначене сторонами не заперечується.

Позивачем платіжне доручення №19 на суму 98 976,00 грн. з призначенням: податок на прибуток за 2013 рік подано 11.03.2014 року до філії АБ «Південний» в м. Києві та отримано банком у той же день, що підтверджується відміткою банку на платіжному дорученні.

Банком було проведено проплату за зазначеним платіжним дорученням 12.03.2014 року.

Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 174 від 01.06.2011 року передбачено, що виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

У разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп «вечірня» або «післяопераційний час».

Дата валютування, згідно з п.1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон України № 2346-ІІІ) - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи.

Згідно з п.1.24 статті 1 Закону України 2346-ІІІ переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Пунктом 22.4 ст.22 Закону України № 2346-ІІІ визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

- для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

- для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України передбачає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За приписами п. 8.1 ст.8 Закону України № 2346-ІІІ банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

А тому, виходячи з приписів вищевказаних норм Закону, позивачем в межах граничного строку сплачено податкове зобов'язання по податку на прибуток.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О. Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 15.05.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.