Ухвала

від 30.04.2015 по справі 813/5953/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 876/9702/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Хобор Р.Б., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

представника позивача: Єсіпова І.А.

представника відповідача: Холявки І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» ТК» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» ТК» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Мінеральні добрива» ТК» звернулося в суд із зазначеним позовом, якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) № 0001642211 від 27.03.2014 р., яким товариству було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 103 375 грн., в тому числі 82 700 грн. за основним платежем та 20 675 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, її оскаржило ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК». Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції у своїй постанові взагалі не вказує в чому полягає суть допущених позивачем порушень податкового законодавства, контроль за яким покладений на орган Державної податкової служби, а також фактів, що стверджують ці порушення. Суд першої інстанції не вказав, яких саме господарських операцій стосується оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Також апелянт звертає увагу в своїй апеляційній скарзі на те, що у справі відсутні докази, якими стверджується правдивість висновків, викладених в акті перевірки, у зв'язку з чим вважає, що відповідачем не доведена правомірність його рішення. Крім того, апелянт ставить під сумнів правдивість повідомлення про проведення перевірки, які відрізняються між собою. Про проведення перевірки позивач був повідомлений не за 10 днів, а в день проведення. Суд першої інстанції не з'ясував чи було забезпечено право позивача на участь у прийнятті рішення (проведенні перевірки), не з'ясував чи були підстави для проведення перевірки. Також апелянт посилається на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким визначено порядок проведення планових і позапланових заходів. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Єсіпова І.А., який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача Холявку І.Я., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 17.02.2014 р. виконуючим обов'язки начальника Дрогобицької ОДПІ було видано наказ № 159 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків» та скеровано повідомлення № 13/22-11 від 17.02.2014 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2013 року з 19.02.2014 р., яке отримано позивачем 19.02.2014 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення та не заперечується самим позивачем.

З 19.02.2014 р. по 21.02.2014 р. Дрогобицькою ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «ТК «Мінеальні добрива» (36855331) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2013 р., за результатами якої складено акт № 164/22-11/36855331 від 28.02.2014 р.

В ході проведення перевірки були встановлені порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму в сумі 82 700 грн., в тому числі за серпень 2013 року на суму 82 700 грн., не підтверджено реальність здійснення операцій з С/г ТзОВ «Далява» за серпень 2013 року на загальну суму 496 200 грн., в тому числі ПДВ на суму 82 700 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, Дрогобицькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001642211 від 27.03.2014 р., яким ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблення в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 103 375 грн., в тому числі за основним платежем 82 700 грн. та 20 675 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав повідомлення про початок невиїзної перевірки, про що сам вказав у позовній заяві, тому податковим органом було дотримано вимоги ст.79 ПК України. Крім того, позивач посилався на ст.77 цього Кодексу, яка регламентує порядок проведення планової перевірки. Позивач не спростовує фактичних обставин, що слугували підставою для накладення на нього штрафних санкцій.

Аналізуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 цієї статті, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.138 цього Кодексу, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 ПК України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Тобто, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із абзацом 3 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Зокрема, п.78.1 ст.78 цього Кодексу передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з 11 обставин, передбачених пп. 78.1.1 - 78.1.13 ст. 78 ПК України.

Отже, для проведення позапланової перевірки державному податковому органу не потрібно план-графік, а єдиною умовою законності винесення ним відповідного наказу буде саме його відповідність будь-якому із зазначених вище підпунктів ст. 78 ПК України.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, виконуючим обов'язки начальника Дрогобицької ОДПІ на виконання вимог п.79.2 ст.79 ПК України було прийнято наказ № 159 від 17.02.2014 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а 17.02.2014 р. надіслано ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК» копію цього наказу та повідомлення № 13/22-11 від 17.02.2014 р. про запрошення на 19.02.2014 р. щодо розгляду питання правомірності формування податкового зобов'язання з податкового кредиту за серпень 2013 року. Представник позивача не заперечує факт отримання ним 19.02.2014 р. копії наказу та повідомлення про розгляд питання.

Відповідно до п.79.3 ст.79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Отже, виконання умов, передбачених п.79.2 ст.79 ПК України, надало право контролюючому органу розпочати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача 19.02.2014 р.

Дана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 10.10.2011 р. (№ ЄДРСР 20533649) та Ухвалі Вищого Адміністративного суду України від 22.11.2012 р. у справі К-3452/10.

Тобто, судом першої інстанції правильно було встановлено відсутність порушення процедури проведення перевірки, а тому колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що представник позивача не спростовував встановлені податковим органом порушення податкового законодавства ТзОВ «Мінеральні добрива» ТК», які слугували підставою для прийняття спірного рішення контролюючим органом.

За приписами ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги такі висновки не спростовуються, а тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні добрива» ТК» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року по справі №813/5953/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : Р.Б.Хобор

С.П. Нос

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13.05.2015 р.